rss
04/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#350

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Життя до виборів і після: як врятувати світ

Фільми-катастрофи багатьом подобаються: світ опинився на волосинці, і тільки обраному героєві під силу його врятувати. Якщо ви читаєте ці рядки, то я вас вітаю: ви і є цей герой.

 

І перший крок до виконання героїчної місії для тих, хто має українське громадянство, простий і здалеку виглядає майже неромантично: піти і проголосувати.

Проголосувати заради країни, за яку протягом 5 років віддали життя тисячі воїнів.

Проголосувати заради себе: навіть якщо ви збираєтеся жити у США, завше приємніше, коли за тобою - сильна і потужна Батьківщина, до якої можна навідатися в гості, і якою можна пишатися.

Проголосувати заради своїх дітей: цілком можливо, вони захочуть там жити.

Проголосувати заради того, щоб на місці двору вашої бабусі чи прабабусі не опинилася випалена і замінована пустеля.

Проголосувати заради своїх родичів, сусідів, і знайомих, котрі там живуть: аби їм не довелося втікати від війни, поповнювати списки біженців і шукати хоча б такий-сякий прихисток.

Доля світу і справді тримається на волосинці, і дуже багато залежить від того, чи вдасться людству спинити Росію з її фанатичним прагненням знищити всіх, хто живе хоч трохи краще, та окупувати всіх, хто живе гірше. Масштаби цього фанатичного прагнення жахають всіх, хто бодай краєм ока стежить за новинами світу.

От, для прикладу, новина, про яку здогадувалися вже давно - але від цього вона не стає менш жахливою. Днями експерти британської Forensic Explosives Laboratory (FEL) виявили у більшості з 200 шматків розбитого Ту-154М екс-президента Леха Качинського сліди тротилу. Це означає, що те, про що давно здогадувалися в Україні, і те, на що так несамовито хтіли закрити очі в Польщі - таки правда. Росіяни спокійно і без жодних сумнівів знищили всю політичну еліту Польщі одним ударом. Вони не гребують нічим, намагаються розвалити все, до чого тільки дотягнуться - від Сирії до Венесуели.

Чи відреагує на цей удар, хоч і запізніло, Польща - невідомо. Однак достеменно відомо інше: якщо не спинити цю жагу до нищення всього живого, то людство може піти стежкою динозаврів набагато швидше, ніж можна було подумати.

Апокаліптичний сценарій першої серії серіалу-катастрофи написали без нас. Але Україні пощастило стати тим першим твердим горіхом, котрий виявився занадто міцним для російської білки, чи то пак, масового геополітичного психозу.

Інша справа, що те, що українці захистили в бою, наразі чинна українська влада ось-ось здасть без бою.

От, для прикладу, друг наразі чинного президента Петра Порошенка Віктор Медведчук, разом із «володарем одноіменних скандальних вишок», кандидатом на посаду президента України Юрієм Бойком днями відвідали прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва у його резиденції в Москві. Говорили про необхідність переговорів щодо взаємного зняття санкцій, про створення газового консорціуму з Росією за участю «Газпрому», і так далі. В Україні прямий ефір із зустрічі показував канал Віктора Медведчука «112».

5 років війни.

Швидше за все, летіла ця пара українських «голубців миру» до Москви чартерним рейсом Медведчука. Того самого Медведчука, який ото ночами їздить не тільки в Адміністрацію президента, а й додому до президента в Козин. Дозвіл на такі чартерні польоти до столиці безпосереднього ворога дає СБУ. А після такого чудового прямого ефіру з такими життєво важливими для країни темами цей чартерний рейс в аеропорту мала би зустрічати вся СБУ в повному складі, з квітами, хлібом-сіллю і кайданками з розрахунку по дві пари на кожного пасажира рейсу, так, щоб і на руки, і на ноги - для певності.

  Title
  

І підстави цілком очевидні, з красивим формулюванням: зрада Батьківщини в прямому ефірі. І навіть докази є - той самий прямий ефір.

Але, як бачимо, якщо йдеться про людину, котра ночами їздить в гості до президента, то навіть на зраду в прямому ефірі силовики закриють очі. Мало що там по тому телевізору показують...

«Ви бачили вчора новини й відео з Кремля. Побігли до Путіна. Вони економіку обговорюють! Вони обговорюють повісити знову Україну на російську газову голку. Вони вже союзи обговорюють, які будуть створені після президентських і парламентських виборів. І вони зараз вже стверджують, що вони всі об'єднаються. Проти кого вони об'єднаються? Проти України, проти кожного з нас... Путін не соромиться підірвати нашу єдність зсередини... Що вони поїхали туди вимолювати, які економічні інтереси? Що вони зі сльозами на очах, простягнувши руку, поповзли на колінах і просили у Путіна? Ці поповзли, а інші тут з екранів телебачення інформують, що вони тут стануть на коліна і будуть плакати. Хочу нагадати всім - Москва сльозам не вірить», - заявив президент Петро Порошенко у виступі на Раді регіонального розвитку в Чернівцях.

Оце і вся реакція.

Гра на публіку, гучні слова, театральні інтонації, зітхання, багатозначні погляди.

Жодної дії на захист країни.

Реакція, котрою би пишався добрий актор.

Реакція, ганебна для президента і головнокомандувача.

Від його політичної волі залежало те, чи мали ці двоє тікати за кордон ще у 2014 році, а чи мали сідати за грати - в тому ж таки році. Не забуваймо, що саме «Украинский выбор» пана Медведчука ще з 2012 року активно пропагував в Україні ідеї об'єднання з Росією,  проводив на Донбасі «круглі столи» за участю радника президента Росії Сергія Глазьєва, котрий згодом курував дії окупантів. У Донецьку, Луганську та Харкові перші загони окупантів очолювали саме учасники «круглих столів» організації Медведчука - Арсен  Клінчаєв, Павло Губарєв, Євген Жилін. Тобто кум Путіна цілком відверто і відкрито тренував окупантів Путіна, і в такий спосіб безпосередньо долучився до процесу окупації. За що і отримав від США санкції ще у 2014 році.

Однак українська влада вирішила, що ця курка може нести золоті яйця, шкода з такими людьми стосунки псувати.

В результаті пан Медведчук, а з ним і пан Бойко та решта вілкулів, лишилися не тільки на волі, а й у фаворитах наразі чинної влади. Нагадаємо, сам пан Медведчук наразі контролює два українських телеканали  «112» та NewsOne; є головою політради партії «За життя», і цілком відкрито координував об‘єднавчий процес проросійських політсил, які й висунули Юрія Бойка кандидатом у президенти.

За такої ситуації служба безпеки будь-якої іншої країни мала би що Медведчука, що Бойка взагалі з допитів не випускати.

СБУ? Яке СБУ? СБУ в Україні, як відомо, підпорядковується президенту України. Це - інформація для тих, хто в таких випадках каже, що президент нічого не вирішує...

І для тих, хто думає, йти чи не йти на вибори.

Відповідь мала би бути однозначна: йти і голосувати.

Title  
 Сергій Глазьєв, Володимир Путін, Віктор Медведчук
 

Навіть якщо ви не хочете віддавати свій голос за жодного представника «першої п'ятірки». Пошукайте уважно: з 39 кандидатів хоч один має бути для вас ближчий, ніж інші. Не переживайте, що ваш голос «пропаде»: такого не буває. Навіть якщо ваш кандидат не переможе, ваш голос допоможе йому більш впевнено почати парламентську кампанію і привести більше своїх однодумців у парламент. Не забувайте, що все ж таки у теорії Україна - це таки парламентсько-президентська республіка, а не навпаки. Те, що фактично кожен президент, з чинним включно, «згинав» парламент у баранячий ріг, - це не правило, а прикре порушення законів, котре рано чи пізно буде виправлено. Хоча, звісно, ліпше рано, ніж пізно. Окрім того, коли ви наважуєтеся голосувати за «точно непрохідного» кандидата, ви цим рано чи пізно таки поламаєте традиційну маніпуляцію українських політтехнологів, котрі вже понад два десятки років навіюють більшості громадян, що вони - меншість. Перший раз ця технологія зазнала серйозної невдачі 5 років тому, коли більшість таки проігнорувала маніпуляцію і стала на захист Батьківщини. Хоча, до слова, вже зараз людям намагаються навіяти, що то була меншість, однак поки що саме ця спроба навіювання не зазнала успіху: надто свіжі спогади.

Окрім того, пам'ятайте: життя - це ризик, і президентські вибори - не виняток. Завше є шанс, що після виборів ваш кандидат покаже вам комбінацію з трьох пальців, і в кращому випадку вибачиться за свої неправдиві обіцянки, в гіршому - скаже, що у вас проблеми з пам'яттю, він нічого такого не обіцяв і обіцяти не міг.

Саме тому варто знати: життя не закінчується після виборів, воно там тільки починається, особливо якщо ваш кандидат переміг.

Вже дві революції поспіль українці припускалися серйозної помилки - вважали, що після перемоги їхнього кандидата на виборах можна спокійно йти займатися своїми справами, ігнорувати новини, а у випадку поганих новин - закликати не розгойдувати човна, щоб переможця не знудило.

Чималий внесок в таку кепську ситуацію зробили ті ж таки політтехнологи, котрі вже понад 20 років намагаються привчити громадян до думки, що протестувати проти дій влади - це недоречна справа, що б та влада не робила, люди мусять мовчати і терпіти. Хоча вже як мінімум дві революції продемонстрували, що чим більше люди терпітимуть - тим грізнішою буде відповідь у той момент, коли терпіння скінчиться. Тим не менш, навіть ця тенденція політиків не лякає, і заклик не розгойдувати човна звучить дедалі голосніше з різних джерел, і то цілком пристойних.

Відтак Україна дійшла до того стану, що кожен свідомий громадянин повинен сам для себе розуміти: втрата громадського контролю за державною владою може загрожувати втратою країни.

Ні патріотичні заклики, ні вишиванка на грудях, ні слізні монологи не можуть втримати політика від бажання залізти рукою в бюджет чи посидіти вночі за чарочкою з кумом Путіна.

А от загроза імпічменту, пожиттєвого ув'язнення з конфіскацією всього майна цілком можуть допомогти політику втриматися в рамках пристойності.

Для цього громадяни повинні швиденько вчитися слідкувати за руками політиків, за їхніми діями - і швиденько реагувати саме на дії політиків, а не на їхні слова.

Слова можуть бути і найкращими, і найгіршими, але без дій вони ніц не варті.

А от за діями державних чиновників суспільство має стежити уважно, і кинути на це ще більші сили, ніж були кинуті на захист від окупанта. Кожен свідомий громадянин, спостерігаючи за передвиборчими скандалами, має запитувати себе не «А чому на оборудки з Оборонпромом звертають увагу тільки перед виборами?», а «А чому вже майже два роки відомо про обкрадання армії, а я нічого не роблю, щоб цьому запобігти?!».

Боротьба з корупцією і зрадою серед найвищих осіб держави - не менш важлива, ніж боротьба з окупантом на лінії фронту. Ми вже 5 років програємо цю внутрішню боротьбу, завдяки цьому Медведчук і Бойко знищують країну зсередини тихою сапою. Хто б не став президентом, йому доведеться боротися з цими двома, і цілком можливо, що на тому чи іншому етапі йому захочеться здатися, закритися вночі з кумом Путіна і попросити громадян не розгойдувати човна. Людська природа недосконала, але там, де не подужає один, там подужають 40 мільйонів. Головне - навчитися це робити, і бажано ДО того, коли праведний гнів виросте до тих розмірів, що стримати його вже буде неможливо . Після президентських виборів вже треба братися за роботу.

І тут якраз є робота і для тих, хто має український паспорт, і для тих, хто його не має. В час Інтернету контролювати українську владу можна з будь-якої точки планети. Пам'ятайте, що сильна і незалежна Україна - це єдине, що зможе зупинити Росію з її геополітичним психозом.

Ви ж мріяли стати героєм і врятувати світ?

От це воно і є.

Час братися за роботу.

Екс-заступник голови СБУ Віктор Ягун: «Медведчук – дуже вигідна для Порошенка особа»

Загублені мільйони голосів

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com