Російський банк у Будапешті можуть використовувати для шпигунства - NYT

 

Москва може використовувати штаб-квартиру російського Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) в угорському Будапешті для шпигунства на території Європи.

Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела.

«Голова банку (МІБ - ред.) має тривалі зв'язки з російськими спецслужбами. Водночас, угорський парламент фактично надав банку дипломатичний імунітет від будь-якого контролю з боку поліції або фінансових регуляторів, таким чином залишивши західних безпекових силовиків занепокоєними тим, що російські шпигуни зможуть використовувати його як базу для проведення розвідувальних операцій в Європі», - йдеться у повідомленні.

За словами співрозмовників, глава Міжнародного інвестиційного банку Ніколай Косов є вихідцем з відомої родини КДБ. Так, його батько був високопоставленим російським шпигуном у Будапешті протягом більшої частини 70-х, а його матір російські ЗМІ називали однією з «найбільш екстраординарних шпигунок ХХ сторіччя».

Як повідомили джерела, західні співробітники спецслужб вважають, що Косов і сам служив у російській розвідці.

Водночас, у банку заперечують таке припущення.

На думку одного з чиновників європейської безпеки, банківська домовленість про надання банку спецстатусу дає президенту Росії Володимирові Путіну можливість поповнити свій шпигунський корпус після видворення десятка російських чиновників з Європи та США через отруєння колишнього офіцера ГРУ РФ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в британському Солсбері.

Як повідомлялося, 23 лютого у ЗМІ з'явилася новина про те, що уряд Угорщини планує надати російському Міжнародному інвестиційному банку (МІБ), який цього року відкриє свою штаб-квартиру у Будапешті, низку привілеїв, зокрема, статус, аналогічний до дипломатичного.

Норвегія має докази російського GPS-втручання під час навчань НАТО

Норвегія у понеділок заявила, що має докази того, що Росія глушила сигнали GPS під час нещодавніх військових навчань НАТО.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву міністра оборони Норвегії Франка Бакке-Єнсена.

 «Норвегія має електронне підтвердження того, що РФ глушила сигнали системи GPS під час останніх військових навчань НАТО, і вимагає пояснень від свого східного сусіда», - йдеться у повідомленні.

Як відомо, Норвегія і Фінляндія у листопаді заявили, що Росія навмисно спричиняла перебої у сигналах GPS до і під час військових навчань, що також вплинуло на навігацію цивільної авіації в Арктиці. Москва це заперечила й попросила доказів. І тепер норвезький міністр оборони наголосив, що «докази надали». Російська сторона пообіцяла експертно їх розглянути. Окрім цього, Франк Бакке-Єнсен додав, що «бути сусідом Росії - треба бути терплячим».

 

Могеріні заявила про намір ЄС зміцнити взаємини з Китаєм

 

ЄС вважає Китай великим стратегічним партнером, з яким сподівається продовжувати розбудовувати конструктивні взаємини в усіх сферах, зокрема, у питаннях глобальної торгівлі, міжнародної політики, а також безпеки й оборони.

Про це на прес-конференції після зустрічі у форматі Стратегічного діалогу ЄС-Китай за участю міністра закордонних справ КНР Ван Ї заявила Високий представник ЄС Федеріка Могеріні, - повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, сторони обговорили підготовку до саміту ЄС-Китай, який відбудеться у Брюсселі на початку квітня. «Євросоюз прагне зміцнити співробітництво з Китаєм, який є одним із провідних глобальних гравців в економічному і політичному вимірах. Для Європейського Союзу він є великим стратегічним партнером», - зауважила Могеріні.

За її словами, під час дискусії сторони розглянули кілька специфічних тем, зокрема, стосовно інвестиційної політики, захисту географічних найменувань, системи комунікацій на основі міжнародних норм і стандартів, а також кібернетичної безпеки.

Високий Представник ЄС зауважила, що ЄС і Китай підтримують діалог із прав людини, який надає простір для конструктивного, щирого та орієнтованого у майбутнє обміну поглядами на це питання.

 

Третє голосування за Brexit-угоду цього тижня - малоймовірне

 

Третє голосування у британському парламенті з приводу угоди про вихід Великої Британії з ЄС є малоймовірним цього тижня після рішення спікера Палати громад у понеділок про необхідність змін до тексту документа.

Про це повідомляє Sky News із посиланням на заяву британського міністра з питань Brexit Стівена Барклая.

«Третє голосування за угоду про Brexit цього тижня у британському парламенті стало менш імовірним після вчорашнього рішення спікера Палати громад», - йдеться в повідомленні.

Барклай також цілком відхилив припущення, що уряд звернеться до королеви Єлизавети з проханням призупинити роботу парламенту, тобто офіційно завершити парламентську сесію і відкрити нову через кілька днів. Передбачалося, що саме цей крок дозволить уряду обійти рішення спікера і повернути ту ж саму Brexit-угоду для третього голосування.

Як відомо, прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей цього вівторка збирала усіх своїх міністрів на нараду, щоб знайти спосіб обійти рішення, прийняте у понеділок спікером Палати Громад Джоном Берковим про неможливість утретє голосувати за поточний текст угоди про Brexit без змін.

Як відомо, британський парламент уже двічі провалив це голосування. Офіційною датою виходу Великої Британії з ЄС є 29 березня, але існує можливість домовитися з Брюсселем про його відтермінування.

 

ЄС ухвалив черговий пакет заходів на випадок «жорсткого» Brexit

 

Євросоюз ухвалив низку регуляторних актів, які мають пом'якшити удар для європейської економіки у разі «жорсткого» Brexit, тобто виходу Великої Британії з ЄС без угоди.

Про це повідомляється на сайті Європейської Комісії.

Зокрема, передбачаються умови, за якими молодь, яка бере участь у європейських програмах Erasmus+ та PEACE, зможе завершити навчання та продовжуватиме отримувати фінансування з бюджету ЄС.

Ще один пакет пропозицій стосується риболовної індустрії, зокрема, європейські рибалки зможуть отримати компенсації з бюджету ЄС на випадок несподіваного закриття територіальних вод Великої Британії для європейських суден. Водночас, ЄС надає гарантований доступ британським суднам у європейські води до кінця 2019 року за умови аналогічних заходів із британського боку.

У сфері транспорту ЄС приділяє особливу увагу збереженню базових авіаційних та залізничних перевезень, як вантажних, так і пасажирських. Нові правила потребують принципу взаємності від Великої Британії та мають на меті, насамперед, забезпечити високий рівень безпеки транспортних сполучень.

Окремий пакет заходів присвячений експорту деяких товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися як у мирних, так і у військових цілях. Оскільки експорт таких товарів до третіх країн перебуває під пильним контролем з боку ЄС, Велику Британію тимчасово додано до країн «з низьким ризиком».

Ці законодавчі акти вступають у силу з дня оприлюднення та будуть застосовуватися з дня, коли Велика Британія де-факто вийде зі складу Євросоюзу за сценарієм «без угоди».