У росяні вінки заплетені суцвіття,

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

В. Симоненко

День народження Тараса Шевченка є особливим для кожного українця, тому що Шевченко є символом волі, справедливості та витривалості, символом українського національного руху та відродження, безмежної любові до України, взірцем національної свідомості та гідності.

 

Ще за життя він став національним пророком, Батьком нації. Творчість Тараса Шевченка - благородна частка історичної спадщини всього людства. Українці цілого світу святкують цей день в усіх офіційних установах, навчальних закладах і, звичайно, у нашій Рідній школі міста Детройт.

Звучить “Тече вода з-під явора”	Композиція “Слава Кобзареві” - 1 клас

 

Щороку Рідна школа дарує всій українській громаді цікаво підготоване Шевченківське свято. Честь підготувати свято Кобзаря випала учням молодших класів - від дошкілля до 4 класів. Наші маленькі школярі з допомогою вчителів п. Лесі. Осипової, п. Надії Сутар, п. Надії Михайлюк, п. Віри Курти, п. Ольги Дубовської та п. Світлани Міщанин підготували інсценізовані моменти з дитячих років життя Тараса Шевченка, переплітаючи їх з пісенними композиціями і танцями. Автором вміло продуманого сценарію свята була вчителька дошкілля Леся Осипова, а учитель співів пані Мирослава Борищук прекрасно підготувала пісенні номери.

Матуся біля колиски немовлятка-Тарасика	Усі кажуть, що краще усіх ти малюєш, Тарасе

 

Художня композиція «Пророк України», окрасою якої був «Танець квіточок» у виконанні учнів дошкілля та 1-2 класів, була гармонійним вступом до програми. І ось... почалося дійство. Вражаючою сценою з дитинства Тараса була художня композиція, коли чорні птахи з великими крилами оточили колиску з маленьким Тарасиком, пророкуючи йому тяжку долю: «Тяжко буде сироті без роду. Що його чекає? Рабство? Хоч з гори - та у воду».

Воронами були учні третіх та четвертих класів. Ірина Бобало, учениця 4-го класу, яка вдало зіграла роль мами Тараса, хутко відганяє вороння від своєї дитини, і звучить y її виконанні «мамин монолог».

Зворушили глядачів учні Ліліана Ворончак (3-й клас) та Данило Осипів (дошкілля) зі сценою «Мати і Тарас»:

- Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

- Бо коли людина зла, заздрісна, сумна, її свічка ледь-ледь тліє!

- А коли добра, любить людей - ясно, і світло це далеко видно.

- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно...	В саду вишневім, коло хати, там породила сина мати...

 

Згодом на сцені з'явилися учні 2 класу зі сценкою «Вечеря», в якій родина хвилювалася, всі Тарасика шукали, чекали, сестричка Катерина плакала. Та ось несподівано веселий і задоволений Тарас приїжджає до села разом з чумаками, ролі яких виконували учні 2-го класу.

Швидко плине час, Тарас підростає, і вже в нього немає матусі, «мачуха штовханцями годує», а він у полі, на самоті, малює, малює все, що бачить, і Оксанку малює, яка на калину схожа...

Танець квіточок	Сім’я вечеря коло хати...

 

Моменти з важкого життя Тараса-сироти вміло відтворили учні 2 та 4 класів. Учні 2-го класу Марія Волошин та Мацишин Тадей виконали ролі Тараса та Оксани, а пісні «Зацвіла в долині» та «Тече вода з-під явора» прозвучали у виконанні учнів дошкілля і 1-2 класів.

На завершення свята урочистими акордами програми звучали вірш «Доля» (учні 4-го класу), а також пісні «Слава Кобзареві» та «По діброві вітер виє» у виконанні Анастасії Банах, Ліліани Ворончак, Артема Дармограя, Андрія Нісевича, Ярослава Шуля.

 

 

 

Урочистості й святковості програмі надали тонко підібрані музичні вставки, підібрані вчителями Лесею Осиповою та Ольгою Дубовською.

Завершальним моментом стало звучання величного Кобзаревого «Заповіту», який стоячи, у величезному піднесенні, виконали всі глядачі, зворушені програмою, виконавцями якої були їхні діти. У залі панував піднесений настрій натхнення, радості та гордості за наших дітей, які великою кольоровою вишиваною групою стояли на сходинках сцени, відчуваючи себе з'єднаними своєю любов'ю до України, розумінням її культури, мови і традицій, і  глибоким шануванням пам'яті величної постаті геніального Українця, великого і безсмертного Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка!

 

Сонцем правди осяває

І Дніпро і кручі,

І тебе, в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Ми врочисто споминаєм,

Своїм вдячним словом!

Фото Любові Слюсар