rss
08/24/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ «Нацкорпус» торпедує Порошенка на виборах

Створена на основі добровольчого полку «Азов» політична партія «Національний корпус» (НК) та споріднена з ним громадська організація «Національні дружини» (НД) не дають спокою одному з найзаможніших українців, президентові та кандидату у президенти, яким одночасно є Петро Порошенко.

 

Title  
 Олег Гладковський
 

Ця молода в усіх аспектах формація звинувачує главу держави у тривалому приховуванні злочинних схем близької до нього родини Гладковських, котрі, нібито, наживалися на постачанні деталей для підприємств державного концерну «Укроборонпром». До того ж, в обхід санкцій закуповували їх у Росії. Їхню провину судом ще не доведено, триває слідство. При цьому, ані батька, звільненого з посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО), а перед цим багаторічного ділового партнера чинного президента Олега Гладковського, відомого в минулому як Олег Свинарчук, ані його сина, 22-річного столичного бізнесмена Ігоря Гладковського не затримано. Спокійнісінько гуляють собі на волі й Ігореві друзі - Андрій Рогоза та Віталій Жуков. А, згідно з даними журналістських розслідувань, саме вони втрьох, тобто Ігор, Андрій, Юрій і займалися оборудками на товарах військового призначення. Простими словами, наживалися на війні. І, як запевняють в НК та в НД, за підтримки Ігоревого тата й з потурання першої особи в країні.

Що саме в їхніх діях було незаконного, і чи вони взагалі між собою знайомі, усе це зараз з'ясовують уповноважені органи. Власне, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що входить до складу Генеральної прокуратури (ГПУ), займається тим останні два-три роки й накопичило доста гідних подиву фактів та матеріалів. Дещо з цього раніше розповідав журналістам Міхеіл Саакашвілі, коли він перебував в Україні та на певному етапі перейшов до відкритої ворожнечі з центральною владою. І не тільки Саакашвілі.

Отже, за великим рахунком, все те, що коїться з державними закупівлями для «оборонки», то не новина. Одначе журналісти (а у партії президента наполягають, що діють вони не самі, а у змові з певними силами) вирішили нагади про зловживання і тепер, акурат під вибори. Перший з останньої серії про Гладковських-Свинарчуків матеріал з'явився наприкінці лютого. Від початку викриттів до дня голосування мало минути чотири-п'ять тижнів. Явно недостатньо для проведення повноцінного вже не журналістського розслідування, але для серії щотижневих протестних акцій, флешмобів, сутичок з поліцією, того буде досить. І для того, щоб спробувати вплинути на симпатії/антипатії виборців.

Автори «Свинарчукгейту» серед журналістів звинувачення у змові з виборчими штабами конкурентів Петра Олексійовича, звісно ж, відхиляють. Чому ж вони видали це нині, напередодні першого туру? Відповідають, що інакше суспільство, прокурори та й безпосередньо гарант дотримання конституції не звернули би на подібні дані жодної уваги, точно так, як за великим рахунком, не звертали й досі. Тоді як за обставин гострої міжкандидатської боротьби їм того не уникнути.

Більше того, стверджують, що працівники ГПУ, НАБУ та СБУ так мляво займалися корупцією в «Укроборонпромі» і не виходили на першочергових зацікавлених осіб, тому що за своє мовчання отримували щедру винагороду. Новостворена суперспецслужба Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило відповідне провадження. Інформація перевіряється.

Тим часом тему непогано «осідлали» незалежні від Адміністрації президента, на відміну від інших націоналістичних об'єднань, НК та НД. Хлопці й дівчата, як і на початку війни на Сході, знову опинилися в епіцентрі уваги ЗМІ й пересічних громадян, у них беруть інтерв'ю, показують по телебаченню. Одним словом, має місце досить жвава, енергійна розкрутка партійного бренда, який восени планує йти на вибори до Верховної Ради.

Від суботи до суботи

 

У суботу, 2 березня, «нацкорпусівці» завітали до розкішної садиби Гладковських у елітному столичному передмісті Козин. Вікна не били, сутички з поліцією теж місця не мали. Вигукували гасла «Свинарчуків - за ґрати!», обклеювали кам'яну загорожу наклейками з таким самим закликом, обмальовували стіни з балончиків. Трохи побули й поїхали назад.

Протягом наступних семи днів справа так і не зрушилася, тож 9 березня, о 12:00, «азовці» на чолі з народним депутатом Андрієм Білецьким, як і обіцяли, вийшли на віче в середмісті Києва. Після промов ораторів на Майдані Незалежності кількатисячна воєнізована колона у камуфляжі зібралася на Банковій.

Головним меседжем того дня була озвучена Білецьким формула «Розкрадається кожна третя гривня». В сенсі, у галузі державного фінансування оборонного сектора.

Порошенка на робочому місці тоді не виявилося. Він перебував на Черкащині. Не так щоб з робочим візитом, як офіційно заявляла його прес-служба, а, скажімо прямо, з передвиборчим туром. У першій половині дня - вручення у Каневі щорічної Шевченківської премії, у другій - виступ на мітингу в обласному центрі. Туди на 17:00 й вирішила прямувати численна команда Білецького. «Щоб поставити питання президенту», - казали вони.

З тих, хто вчасно дістався з Києва до Черкас, бо декому довелося спілкуватися з виставленими на під'їздах до столиці Шевченкового краю патрулями, дехто суто питаннями не обмежився. Коли вже президент йшов зі сцени, до нього намагалися докричатися у гучномовець, Білецький навіть виліз із ним на авто Нацполіції. Запалили фаєри... Звиклі діяти за стандартними інструкціями поліцейські намагалися відтіснити «нацкорпусівців» від сцени, дійшло до шарпанини та бійок. Керівників черкаського осередку НК-НД схопили.

Отже, діалогу не вийшло. Натомість , як вони й попереджали, активісти почали супроводжувати Петра Олексійовича ледь не в кожній поїздці по Україні. З намальованими на папері, перепрошуємо, свинячими рилами, з вигуками «Мародер!» і з новими затриманнями, що ще більше заряджають драйвом молоде покоління опозиціонерів.

16 березня, тобто знову в суботу, на дворі дощило, проте людей на Майдані виявилося значно більше, ніж минулого разу. Давався взнаки медійний розголос й неабияка увага до акції з боку МВС та СБУ, котрі своїми застереженнями і пересторогами теж привертали увагу до події. Подивитися та послухати, що ж воно за «агенти Кремля» (а у нас не перший рік поспіль тих, хто не погоджується у чомусь з чинним главою держави, іменують «рукою Москви»), прийшли доволі різні люди. З невеличкої сцени виступала мати сестер Ноздровських, загублених місцевим начальством на Київщині, Степан Хмара, провідники «Нацкорпусу», що, як і Білецький, воювали на Сході чи в себе вдома, в тилу протидіють розповсюдженню наркотиків і хабарництву, як і заявлено серед пріоритетних цілей НК-НД.

Знову йшли під АП. Мирно, тихо. В бік поліцейських кордонів летіли лише м'які дитячі іграшки у вигляді «свинок».

Разом з тим, Білецький наголосив, що очолювана ним безстрокова загальноукраїнська акція проти майнових і фінансових злочинів в «оборонці» й надалі набиратиме обертів. Зростатиме кількість її учасників, а президент матиме дедалі менше та менше нагод не помічати «Свинарчукгейту».

Вимоги організаторів лишаються незмінними:

«1. Взяти під варту та арештувати рахунки і майно екс-першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, учасників схеми - Ігоря Гладковського, Віталія Жукова, Андрія Рогозу, керівництва ДК «Укроборонпром», а також директорів усіх державних підприємств, які були учасниками схеми, за вчинені ними злочини (щонайменше, ст. 191, 364, 368, 369, 369-2 КК України).

2. Призначити усім винним у розкраданні оборонного бюджету максимальні терміни позбавлення волі з конфіскацією належного їм майна.

3. Оприлюднити матеріали всіх кримінальних проваджень, пов'язаних з розкраданням коштів оборонного бюджету, у частині, яка не належить до інформації з обмеженим доступом.

4. Генеральному прокурору щотижня звітувати щодо стану розслідування кримінальних проваджень, пов'язаних із розкраданням коштів оборонного бюджету».

Підіб'ємо підсумки

 

Білецький, як відомо, від участі у президентських перегонах відмовився. Своєї кандидатуру він не виставляв. «Єдиного кандидата» від націоналістів Руслана Кошулинського (ВО «Свобода») не підтримував.

Тому, якщо розглядати «Свинарчукгей» й вуличні пікети НК-НД як суто передвиборчу технологію, то спершу не до кінця зрозуміло, в інтересах якого кандидата діють ці молоді люди у захисній плямистій формі. Чи про вибори президента не йдеться й усе це у їхніх власних інтересах, враховуючи, що восени на нас чекають вибори до Верховної Ради? Може, й так, однак «нацкорпусівці» не приховують того, що вони проти продовження правління Порошенка, й після 31 березня мають намір «не дати втекти йому в Ростов», услід за Януковичем.

В інтересах Гриценка, головним звинуваченням на адресу якого, як кандидата у президенти, з боку президентського пулу лунає закид у «розпродажі» військового майна і техніки під час перебування Анатолія Степановича в кріслі міністра оборони? Тепер, як ми бачимо, виходить так, що не лише Гриценко тим ніби як займався, якщо займався взагалі. Тим більше, не під час війни на Сході.

В інтересах Тимошенко, котра, за останніми даними опитувань, має приблизно однаковий рейтинг з Порошенком і фактично зараз бореться з ним за потрапляння до другого туру, де, знову ж таки, згідно з показниками від соціологів, неминуче - що він, що вона - зіштовхнуться з актором-коміком Володимиром Зеленським? На користь цієї версії свідчить та обставина, що Азовський рух та особисто Білецького ще до створення «Нацкорпусу» і «Нацдружин» активно підтримував чинний глава МВС Арсен Аваков. Щоправда, нині вони відмежовуються одне від одного і будь-яку спорідненість між собою заперечують.

Пропрезидентські інформаційні ресурси всі ці розрізнені факти узагальнюють на свій лад. Після кожної суботи під знаком «Свинарчукгейту» там починають розповідати, що Аваков, начебто, допомагає Тимошенко, розраховуючи після поразки Порошенка стати прем'єром. І що в такий спосіб штаб «Батьківщини» намагається помститися за лютневий скандал із Владиславом Мангером, підозрюваним у причетності до організації вбивства херсонського політика Катерини Гандзюк наразі колишнім партійцем Юлії Володимирівни.

До речі, на суді Мангер заявляв, що це СБУ навмисно усунула перед виборами Гандзюк, аби спровокувати внутрішньополітичне протистояння в країні. Близькі до Тимошенко експерти говорять і про слід СБ України в лютневих акціях на мітингах Юлії Володимирівни, коли її також «запитували» щодо Мангера і щодо Гандзюк.

Пікети такі дійсно були. І бійки з поліцією теж. Із залученням вуличних загонів націоналістів. Тільки не НК-НД, а тих, що зараз підтримують Кошулинського.

Як би там не було, й одним, і другим, і третім хотілося б нагадати про необхідність цивілізованої передвиборчої дискусії.

Шановні кандидати, хотілося би звернутися і персонально до вас:

пам'ятаєте, як у першій половині 90-х рр. поки між собою змагалися на взаємовиснаження В'ячеслав Чорновіл та Олександр Мороз, замість правих чи лівих романтиків влада дісталася безідейному прагматику Леонідові Кучмі? Вам це нічого не нагадує?

Зеленського, як і тоді чоловіка вчительки російської мови Талалаєвої, непримітного «червоного директора» з Дніпра, зараз мало хто сприймає всерйоз. Ще менш серйозними видаються його заяви і програмні тези, які часом важко відрізнити від репертуару «95 кварталу» чи копійчаної збірки «пласких» анекдотів.

Але Кучма виявися не тільки всерйоз, а й надовго. На дуже довго.

І останнє. Доволі прозаїчне, щоб не сказати примітивне.

У ситуації з Гладковськими-Свинарчуками президент проколовся на старому, як світ, питанні про неприпустимість поєднання бізнесу і влади. Свого сімейного бізнесу та особистої влади.

Сподіваємося, новий чи, скажімо так, оновлений з огляду на довіру від більшості виборців президент (у тому випадку, якщо законно переобереться чинний гарант), зважатиме на такі речі.

Бути ж президентом-мільярдером на чолі злиденної країни - це завжди ризик. Величезний ризик.

Тварини, тварюки і постраждалі

Реальні люди та віртуальні іміджі на президентських перегонах

Назустріч…#2019-33 (08/15/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com