rss
05/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#352

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Берегиня \ Марія Костюк: «Гуцульські ліжники бусами везуть до Італії. Брали навіть на Аляску»

Майстриня з Верховинщини розповідає, як створити коц з овечої вовни, аналогів якому немає у світі.

 

Title  
 Марія Костюк розповідає, що на один ліжник іде,
в середньому, 8 кг вовни. Фото авторки
 

Гуцульські ліжники - чесані й нечесані, жилетки, покривала, шкарпетки, подушки, ковдри, рукавички... Ці унікальні витвори мистецтва з овечої вовни стовідсотково ручної роботи дуже подобаються людям. Таких не роблять ніде, лише в Карпатах. Їх бусами везуть до Італії - на Сицилію, у Рим, брали навіть на Аляску. Про це журналісту «ВЗ» розповіла карпатська майстриня Марія Костюк зі села Білоберізки, Білоберізької ОТГ, Верховинського району (розташоване високо в горах, за чотири кілометри від дороги і за 40 км від районного центру - Верховини).

Ліжник супроводжує гуцулів упродовж цілого життя, він є їхнім своєрідним оберегом. Ним батьки благословляють дітей до шлюбу і обдаровують молодят на весіллі. Під тіло вмираючого, для полегшення його страждань гуцули теж стелять ліжник. Ліжником ще й досі подекуди в Карпатах, проводжаючи в останню дорогу покійника, накривають труну. Наявність ліжників у хаті була ознакою доброго майнового стану родини, і чим більше було ліжників, тим багатшою вважалася наречена.

Майстриня охоче розповідає про технологію створення коца з овечої вовни. Ткати килими пані Марія навчилася ще у 70-х роках минулого сторіччя, а ще через десять років почала ткати ліжники. Зробити таке покривало (чи плед) - непросто, це потребує багато сил і праці. «Спочатку треба обстригти вівцю, - каже майстриня. - Потім перемити вовну, з'їхати з нею у граблю (місце, де чешуть вовну), з граблі привезти ту вовну, вже розчесану. Колись це все робили вдома, а тепер не годен обробити таку велику кількість вовни. Можна купити чесану вовну готову. Тоді треба скрутити з неї нитку, купити нитку-основу. На спеціальному станку ліжник треба виткати, відвезти у валило (штучний невеликий водоспад, у гірському потічку, де «купають» зіткані ліжники, від цього вони стають пухнастими. - Авт.). Тоді висушити, і можна продавати».

Майстриня каже, що тепер на базарі у Косові, здебільшого, купують готову вовну - закарпатську, франківську, гуцульську. Наприклад, у Криворівні господарі тримають по сто овець. За словами майстрині, коли купуєш готову вовну, то виходить дешевше й легше. На один ліжник її іде, в середньому, 8 кг. Коли вже є готова нитка, то за день можна і два ліжники зробити. Роблять двосторонні ліжники. Ними і накриваються, і під ноги стелять, і під себе. А дуже святковими, котрі мають багато візерунків, дивани застеляють.

Вироби з овчини, які виготовляють народні майстрині, витримують стилістику гуцульських мотивів, але з роками з'являються нові модні орнаменти й візерунки. Навіть знайшли нові способи застосування - зараз стало модно виготовляти з ліжників пальта. «Називається така пальтова тканина - амбре, - каже гуцулка. - Узимку, коли холодно, заносять тканину в ательє, де пришивають рукави і роблять з неї пальто. А так собі закутуєшся, як шаликом, і все. У мене, у Франківську, всі розкупили, позамовляли ще, довелося навіть довозити».

Розповіла пані Марія, як можна чистити і прати ліжники. Вона їх пере польським рідким милом. Заливає ним ліжник у ванні, помне його у воді ногами чи руками, скрутить, щоб зійшов бруд, і сполосне.

Ціна великого двоспального ліжника - одна тисяча гривень. Є й такі двоспальні, що коштують понад дві тисячі. До речі, овеча шерсть має і лікувальні властивості за рахунок воску тваринного походження, який є в ній, і здатності вбирати у себе до 30% вологи. Вона чудово зігріває і створює відчуття комфорту, усуває біль і стрес. Рекомендована тим, хто хворіє на ревматизм, остеохондроз, бронхіт та багато інших хвороб. Це - абсолютно екологічний продукт, якому немає аналогів у світі.

 

Автор: Олена Петрик

Джерело: «Високий Замок»

Справжня піца має… політати

Леся Семі: «Місія дизайнера – показати красу не тільки там, де вона добре і давно «читається», а й там, де вона матиме велике значення»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com