Шевченків «Кобзар» -

це Біблія народу,

це велика книга мудрості,

книга любові до України.

Початок березня, відчуття весни, пробудження природи - і саме у цей час 205 років тому народився Тарас Григорович Шевченко, твори якого є пророчими і сьогодні, вражають правдивістю, підштовхують до дій, пробуджують нашу свідомість...

Минуле та майбутнє завжди пов'язані, так і творчість Великого Кобзаря зримо і незримо, свідомо і підсвідомо єднає покоління всіх українців - і це ще раз, уже вкотре, довели учні школи українознавства ім. Андрея Шептицького у Чикаго.

Свято у школі, як завжди, було велелюдним, адже триста дітей школи готувались до виступу, щоб вшанувати пам'ять Пророка України - Тараса Григоровича Шевченка. Досить вдало було об'єднано творчість Кобзаря зі сучасністю - учні старших класів разом із своїми родинами декламували вірші Тараса Григоровича («Тополя», «Марія», «Садок вишневий коло хати» та ін.), адже розуміння своїх традицій, свого коріння, вшанування героїв йде від родини, пов'язане із сім'єю.

Учні молодших класів потішили всіх своїми піснями-інсценізаціями («Ти - моя Україна», «Пам'ятай про Україну», «Кобзареві», «Україночка», «Ми - веселі козачата», «Ми - щасливі діти», «О, Україна!», «Пророчий голос Кобзаря»). Десятикласники разом із своїм класним керівником проспівали «Думи мої, думи мої», а «Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка пролунав у виконанні учнів усієї школи, яким допомагали всі присутні в залі. Великий Кобзар, Співець, Пророк України, який єднає вже не одне покоління, який відкриває очі тим, хто не хоче бачити, який вселяє віру у зміни, і ці зміни будуть, коли далеко за межами України діти, дехто з яких і не бачив України, проте любить цю землю через любов до неї своїх батьків, так щиро і талановито вшановують його пам'ять!

Я - українець! І моє це право

любити землю горду й величаву,

і дух свободи набирати в груди.

Я - українець. Був ним, є і буду!