rss
03/18/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#347

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ «Аграрні барони»: як керівництво Академії аграрних наук отримує для себе і родичів державну землю

Землі Національної академії аграрних наук займають площу, яка за розміром уп'ятеро більша за Київ. А оскільки академія - це дослідно-наукова бюджетна установа, то й землі, якими вона розпоряджається, - державні. «Схеми» виявили, що подекуди ця земля опиняється у приватних руках, а найбільш ласі ділянки переходять у власність самих керівників цієї Академії та членів їхніх родин. Під час підготовки цього матеріалу знімальна група зіштовхнулася з фізичним протистоянням.

 

Продаж земель сільськогосподарського призначення - тема, на якій нерідко спекулюють українські політики. І вони часто сходяться на думці, що відкривати ринок землі наразі не варто.

Коли вони говорять про продаж землі, традиційно згадують про інтереси селян. Але не згадують про ту землю, що перебуває у користуванні Національної академії аграрних наук - а це один із найбільших у країні обсягів.

Як виявило дослідження «Схем», використання цієї землі контролюють не завжди ретельно. Нерідко власниками земельних ділянок або навіть майна дослідницьких установ стають очільники академії та їхні родичі.

Національна академія аграрних наук України - державна організація, яка живе на бюджетні гроші. У її складі - дослідні станції, наукові центри, інститути і господарства. Всі установи, підпорядковані академії, розпоряджаються, загалом, майже півмільйоном гектарів землі. Навіть при тому, що близько 35 тисяч гектарів залишаються на тимчасово непідконтрольній українській владі території, ця цифра є досить значною.

Та наскільки прозоро працює академія - і, зокрема, її керівництво? Чи не використовує воно роботу в цій установі у власних інтересах?

«Схеми» поглянули на спосіб життя очільників академії, перевірили дані в публічних реєстрах і дослідили матеріали контрольних і правоохоронних органів. І схоже на те, що, попри посередні зарплати, аграрні академіки мають непогані умови життя, які часто офіційно не відображені у деклараціях.

Один із них - президент академії Ярослав Гадзало.

«Аграрний барон»: Ярослав Гадзало

 

Наукову установу Ярослав Гадзало очолив уже після Революції гідності. Згідно з його офіційною біографією, близько 20 років він працював у державних органах влади - зокрема, у часи другого прем'єрства Юлії Тимошенко був заступником міністра аграрної політики.

  Title
  Будинок, де розташована квартира,
 якою користується Ярослав Гадзало

У декларації Гадзала на двох із дружиною - земельні ділянки, будинок на майже 500 квадратів у райцентрі Львівської області і квартира, зареєстрована у 2003 році.

Але чого не вказав у декларації Гадзало, так це іншу квартиру - якою, як помітили журналісти, він користується.

Кілька вечорів знімальна група «Схем» помічала, як президент академії сідає у службове авто Toyota Camry, придбане новим у 2013 році й закріплене за одним з дослідних господарств у Херсонській області. Крім нього, на балансі цього господарства - здебільшого вантажні автомобілі і 30-річний автобус.

Журналісти фіксували, як машина відвозила Ярослава Гадзала в один з будинків на Печерську - в центральній частині столиці. Звідти ж уранці службова Toyota забирала академіка.

Як «Схемам» вдалось виявити, не внесена до декларації квартира в цьому будинку належить синові президента академії. З цією квартирою пов'язана неординарна історія, яку журналісти знайшли в реєстрі судових рішень.

Національне антикорупційне бюро розслідує справу щодо можливого незаконного відчуження близько 100 га землі академії. У межах цієї справи у 2017 році детективи обшукали низку приміщень - зокрема, і квартиру, до якої вечорами приїздить Ярослав Гадзало. Там вони і знайшли коробку зі сотнею тисяч доларів.

Звертаючись до суду, щоб зняти арешт із коштів, адвокати тоді зазначали: сто тисяч доларів нібито належать синові Гадзала Андрію, який позичив їх у свого знайомого. Під час допиту син Гадзала також тоді стверджував, що «в даній квартирі його батько не проживав, а сам він нею користується, коли приїжджає до Києва у справах».

Хоча «Схеми» неодноразово фіксували, як президент академії Ярослав Гадзало регулярно ввечері приїжджає до будинку, де розташована ця квартира, - і вранці їде звідти.

Та, як виявилось, син Ярослава Гадзала Андрій нічого не пам'ятає - ані про купівлю квартири, ані про 100 тисяч доларів.

- Не пам'ятаєте, коли купили квартиру на Печерську?

- Давно було, не пам'ятаю.

- Були вилучені й арештовані 100 тисяч доларів у коробці.

- Не пам'ятаю, це треба вже дивитися, згадувати. Я таке не можу сказати, я в машині зараз.

- Не пам'ятаєте про 100 тисяч доларів, що ви позичали?

- Не можу я таке сказати, я не пам'ятаю зараз.

«Схемам» також вдалось виявити у власності родини Гадзала і ділянки під Києвом. Причому, йдеться про землю, яка раніше була в користуванні підпорядкованих аграрній академії установ.

Наприклад, у селищі Гатне, під Києвом. Землею навколо нього користувалось дослідне господарство «Чабани», яке підпорядковується Інститутові землеробства - що у складі академії. Наприкінці 2013 року президія аграрної академії вирішила вилучити понад 10 га землі, щоб роздати земельні ділянки працівникам СБУ, учасникам АТО і своїм співробітникам. Тоді директор дослідного господарства обґрунтував це тим, що земля, нібито, не належить до особливо цінної і на ній не проводяться досліди.

Але серед нових власників земельних ділянок у Гатному виявилися донька Гадзала Оксана Черник і її чоловік Юрій Черник, зареєстрований у Львівській області.

Іще одну ділянку неподалік той же Юрій Черник отримав у 2015 році на землі, якою раніше також користувався один з інститутів аграрної академії.

Журналісти звернулися до Ярослава Гадзала з проханням про інтерв'ю, щоб запитати про незадекларовану квартиру й ділянки родичів на землі академії, президентом якої він є. Але він так і не відповів.

Утім, Ярослав Гадзало - не єдиний з керівництва академії, на кого «Схеми» звернули увагу.

«Аграрна баронеса»: Ануш Балян

 

Title 
 Ануш Балян - заступниця президента Національної
академії аграрних наук
 

Ануш Балян - заступниця президента Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзала. Раніше вона очолювала Інститут агропромислового виробництва при академії на Закарпатті, де прожила тривалий час до переїзду в Київ. 

У її офіційній власності - будинок у Берегові, земельні ділянки і комплекс приміщень на Закарпатті, а також ділянка у Гатному в десять соток - це також розпайована колишня земля установи, підконтрольної аграрній академії, як і у родини Гадзала. А от з київського майна - лише 30-метрова квартира, записана на її матір.

  Title
  Гоар Габрелян - племінниця
віце-президентки

Насправді ж мешкає Ануш Балян у будинку під Києвом, записаному на її родичку, 25-річну Гоар Габрелян. Саме там «Схеми» неодноразово спостерігали службову автівку, на якій їздить віце-президентка.

Раніше вона працювала в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, а тепер - у Міністерстві закордонних справ.

Гоар Габрелян виглядає доволі успішною в майновому плані. Наприклад, окрім будинку під Києвом, власницею якого вона стала у 18 років, у неї також понад два гектари землі на Закарпатті, будівля винного підвалу, квартира на понад 100 квадратів на Закарпатті.

Окрім того, у 2018-му Гоар Габрелян стала власницею квартири на 113 квадратних метрів у київській новобудові. Декларацію з приводу придбання квартири вона не подавала.

 
Title  
 Будинок під Києвом, яким володіє племінниця
Ануш Балян - Гоар Габрелян
 

Прикметно, що майно і бізнес родичів заступниці президента Національної академії аграрних наук Ануш Балян пов'язані саме з цією державною установою.

Брат віце-президентки - Алексан Балян - володіє фірмою «Сааб».

У реєстрі судових рішень «Схеми» виявили дані, що ця компанія отримувала у власність ділянки, які, нібито, були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції. Раніше вона мала назву Інститут агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян.

В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом продали їх «Саабу». Згідно з іншими судовими рішеннями, компанія «Сааб» також перепродавала різні ділянки на Закарпатті іншим користувачам.

Журналісти написали запит у Берегівську районну адміністрацію з проханням надати копії розпоряджень, на підставі яких було виділено ділянки. Голова цієї райадміністрації - Іштван Петрушка, чоловік Ануш Балян. Надати розпорядження він не зміг, зіславшись на те, що, нібито, ці документи раніше вилучили правоохоронці.

Чимало майна і в матері Ануш Балян - це частина будинку садівника, незавершений будинок, будівля виробничих цехів на Закарпатті. А ще у самої віце-президентки академії і двох її племінниць - у сумі понад три гектари землі біля кордону з Угорщиною.

Земельної ділянки, отриманої в 2010 році, в декларації Балян чомусь немає. Раніше ця земля також перебувала у віданні дослідної станції, яку очолювала Балян.

Із Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції на запит «Схем» на момент виходу сюжету в ефір не відповіли.

Журналісти поцікавилися у самої Ануш Балян, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок і майна, що раніше були у власності держави. Почувши запитання, вона нічого не відповіла і мовчки попрямувала в академію.

Натомість, її сестра - Ізольда Балян - пояснює, що будинок, до якого неодноразово приїздила службова автівка Ануш Балян, записаний на її доньку. І це - подарунок дідуся: «Цей будинок їй купив дідусь, коли вона вступила в інститут. Навіть ще не вступила. Ось він хотів купити будинок своїй онуці - і купив».

Не захотів відповідати на незручні питання щодо майна і колега Ануш Балян по академії - Анатолій Заришняк.

  Title
 

Будинок Анатолія Заришняка під Києвом

«Аграрний барон»: Анатолій Заришняк

 

Анатолій Заришняк - віце-президент і головний учений секретар Академії аграрних наук.

У нього і його дружини - судді Апеляційного суду Києва - є ділянки в Гатному і Чабанах, під Києвом, на колишній землі підпорядкованих академії установ. А ще - два недобудовані будинки на Київщині. 

В одному з них, схоже, і мешкає Анатолій Заришняк. Адже, як помітили «Схеми», саме сюди вченого секретаря аграрної академії привозить службовий автомобіль.

З вікна будинку Анатолій Заришняк може дивитись на яблуні дослідного господарства академії наук.

Земельними ділянками не обділені й інші родичі Заришняка. Наприклад, за одним парканом з будинком Заришняка - ділянка його доньки Олени Ліпухіної.

Крім того, журналісти виявили, що земельні ділянки під Києвом на місці колишніх дослідних господарств отримали й зять Заришняка, а також сват цього академіка.

Сам академік коментувати майнові питання не захотів, сказав лише, що у нього «погане самопочуття».

«Аграрний барон»: Микола Роїк

 

Title  
 Будинок Миколи Роїка в Гатному  

Не обділений землею біля столиці ще один академік - Микола Роїк і його родичі. Сам Роїк має будинок у Гатному, його донька - в Чабанах. 

При цьому віце-президент академії чомусь забув вказати в декларації, що співволодіє низкою аграрних компаній.

Серед них такі фірми, як «Біотехехноінвест», «Атеві», «Ііб», «Астарта-Селекція», - в яких він вказаний співзасновником або кінцевим бенефіціарним власником.

«Аграрний барон»: Ігор Гриник

 

Ігор Гриник - очільник Інституту садівництва, що входить у структуру Академії аграрних наук.

У нього і його родичів - квартири у столиці, два будинки у Київській області, низка земельних ділянок - зокрема, в тих селах, де мають землі підпорядковані Інститутові садівництва господарства.

  Title
  Будинок, де розташована квартира голови
Інституту садівництва Ігоря Гриника

«Схеми» виявили один із прикладів, як родичі Гриника можуть заробляти на землі, яка розташована поряд із Інститутом садівництва. Майже півтора гектара землі свого часу були виділені для ведення особистого селянського господарства.

Title  
 Два будинки у Київській області, які належать
родині голови Інституту садівництва Ігоря Гриника
 

Але у 2018 році син Ігоря Гриника і ще одна родичка посадовця змінюють цільове призначення землі - на будівництво та обслуговування багатоквартирних будинків. Зараз же право на забудову ділянки вже надане одній з будівельних компаній, яка працює в регіоні.

Журналісти звернулись до Ігоря Гриника, щоб розпитати, яким чином земля перейшла у власність його родичам. На що академік відповів: «Я не коментую чужих питань, якими не володію». І кинув слухавку.

Напад на журналістів

 

Щоб з'ясувати, кому раніше належала ця земля і яким чином вона була виділена родині академіка, журналісти приїхали до Чабанівської селищної ради - і зіштовхнулися там зі супротивом. На знімальну групу «Схем» напали, намагаючись перешкодити зйомці - вдарили оператора по голові і розбили камеру.

Серед нападників і тих, хто перешкоджав зйомці, «Схеми» пізніше впізнали двох заступників селищного голови Олександра Киризлієва - Володимира Чуприну та Юрія Бондаря.

Серед нападників були також представники громадської організації «Розвиток Київщини», співзасновником і почесним головою якої є сам селищний голова Киризлієв. На місці інциденту був безпосередньо голова цієї ГО - Валерій Присяжний.

Після обстеження у лікарні медики діагностували в оператора струс мозку. «Схеми» написали заяву до поліції.

Через кілька годин було відкрите кримінальне провадження за статтею про перешкоджання журналістській діяльності.

Загалом, діяльність Академії аграрних наук вивчають як контрольні органи, так і правоохоронці. «Схеми» проаналізували дані ревізій та аудиту Державної аудиторської служби і Рахункової палати. Схоже на те, що керівництву академії не завжди вдається контролювати державну землю - і державні кошти.

Що кажуть аудитори?

 

Прихована оренда, втрати мільйонів гривень - те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року.

«Без проведення відповідних процедур придбано товарно-матеріальних цінностей на суму майже 37 млн гривень... Триває практика незаконного вилучення у підприємств та установ НААН земельних ділянок площею понад 5,5 тис. га... Науково-дослідні господарства та установи НААН під виглядом укладання з суб'єктами господарювання різного виду договорів на спільне вирощування сільськогосподарської продукції фактично передають останнім земельні ділянки у користування, що, за висновками фахівців Держсільгоспінспекції України, є прихованою орендою землі», - мовиться у звіті аудиторів.

Через два роки після цього, у 2018-му, ця ж служба провела аудит роботи академії. Це - ширша перевірка, ніж під час попередньої ревізії - адже включає в себе не тільки фінансову сторону, але й господарську діяльність тощо. Проблеми виявили і там.

Директор Департаменту інспектування в агропромисловому комплексі Державної аудиторської служби України Володимир Діхтярьов пояснює, що з усієї кількості землі для наукової роботи використовується лише 10%: «Все інше практично - для товаровиробництва сільськогосподарської продукції і, відповідно, реалізації. Тому на сьогодні там є питання за такими напрямками використання земель. Навіть реалізуючи продукцію, доходи можна було б отримати більше на 30 мільйонів - врожайність не дуже велика, ціни не дуже високі і не дотягують до нормального рівня».

Іще частина грошей з бюджету, за висновком аудиту, виділялася на розробки, які Академією не були завершені або використані взагалі.

«Внаслідок того, що не вистачало бюджетних коштів, матеріальна база була низька, кадри, коли не вистачало молодих, - за цей період Академія відмовилась продовжити роботи за 78 науковими роботами, на які вже бюджетні кошти було використано - а це 8,5 мільйона гривень», - розповів Володимир Діхтярьов.

Раніше у ЗМІ були оприлюднені факти щодо, начебто, нецільового використання земель, хоча керівництво Академії все спростувало.

Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський наполягає, що низька ефективність використання державних земель відображена в цифрах: «Якщо ви порівняєте ефективність використання цієї землі, наприклад, у показниках виручки на гектар чи в показниках прибутковості на гектар, то виходить, що виручки вони отримують приблизно на 40% менше, ніж, у середньому, по індустрії, по галузі... Це само по собі свідчить, що ефективність використання державних земель НААН - достатньо низька».

У різний час діяльністю Академії і підпорядкованих їй установ цікавились у Національному антикорупційному бюро, Нацполіції і Службі безпеки України.

Резонансні справи

 

Серед найгучніших прикладів - справа щодо керівника Інституту агроекології Ореста Фурдичка, якого звинувачують у вимаганні й отриманні хабара в півмільйона доларів.

За ці кошти Фурдичко, нібито, мав допомогти забудовникові отримати ділянку біля інституту. Зараз справу розглядають у суді, а Фурдичко продовжує очолювати інститут. Раніше в суді він заявляв, що не визнає себе винним.

Іще одну резонансну справу - щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі на Київщині - в НАБУ розслідують із 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного - зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

За даними НАБУ, «по одному зі згаданих епізодів детективами підготовлено проекти повідомлення про підозру, які скеровані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для погодження».

При цьому в САП не надають інформації щодо провадження і того, коли буде погоджено підозри у даній справі.

Під час спостереження за будівлею аграрної академії журналісти помітили цікавий факт. Туди регулярно приїздив колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша.

Його брат - Микола Голомша - колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький - чинний голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, працівники якої і мають підписувати підозру у справах НАБУ. Можливо, через це у прокуратурі не поспішають підписувати підозри у справі щодо виведення з державної власності сотні гектарів - через конфлікт інтересів?

Сам Ярослав Голомша у коментарі журналістам заявив, що вже давно не спілкувався з Холодницьким: «Я з ним у принципі... не пам'ятаю, коли... може, кілька років тому бачився у брата. А так я з ним не спілкуюся, бо немає в мене такої нагоди, підстав».

При цьому свої візити до аграрної академії він пояснив роботою - каже, що від початку року працює радником у президії: «До того часу я був начальником відділу із запобігання корупції. Оскільки на даний час немає коштів сформувати такий підрозділ, бо обмежені кошти в академії, і тому я став радником із правових питань».

«Схеми» звернулись і до головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького. Він відповів лише щодо оголошення підозри й уникнув відповіді на питання про можливий конфлікт інтересів.

«Підозру буде оголошено, коли буде зібрано достатньо матеріалів», - коротко зазначив Холодницький.

Господарська діяльність чи наука?

 

Професор Олег Нів'євський переконаний, що управління державною землею потрібно вдосконалювати.

«По-перше, треба позбутися непрофільної діяльності, яку виконує НААН. Тобто, потрібно цю господарську діяльність відводити трішечки вбік, потрібно займатися безпосередньо наукою, - пояснює професор Київської школи економіки. - І, відповідно, треба робити програми вдосконалення наукової діяльності НААН - тобто, щоб вона ставала більш відкритою до наукового співтовариства, щоб люди намагалися публікувати свої статті в західних журналах. Щоб ці наукові розробки, які вони роблять, приймалися світом, а не лише були в Україні», - каже він.

За підрахунками професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, Україна не контролює використання більшості державних земель. Через це бюджет щорічно втрачає мільярди гривень. Одне з відомств, яке ставить під сумнів ефективність використання земель, що належать державі, - це Національна академія аграрних наук.

Аналіз «Схем» виявив, що керівництво цієї організації, схоже, не лише непрозоро розпоряджається землею, але й в окремих випадках отримує для себе або родичів державну землю, використовуючи своє службове становище. Залишаються запитання і щодо джерел іншого численного набутого майна, якого не знайдеш в офіційних деклараціях керівництва аграрної академії.

Автор: Катерина Каплюк

Джерело: Радіо Свобода

 «Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода»

Батько Каті Гандзюк: «Вбивць Каті потрібно знищити політично, ці люди не мають права нами керувати»

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com