Щодо більшості соціологічних досліджень останнього часу в Україні існують чимало критики і сумнівів, звинувачень у замовності. Соціологи обурюються, скептики їм не завжди вірять.

Пропоную увазі читачів дослідження, у висновках якого я впевнений на 100% - адже воно проведено нашою Асоціацією політичних психологів України (АППУ) (де я маю честь бути віце-президентом) та Інститутом соціальної і політичної психології України (ІСПП), чий прогноз на минулих виборах був напрочуд точним.

Назва цього дослідження: «ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАМІРИ ТА ОЦІНКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НАПЕРЕДОДНІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2019 р.».

 

Довідка: Опитування громадян України про їхні наміри щодо президентських виборів 31 березня було проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України на чолі з член-кореспондентом НАПН України Миколою Слюсаревським та з спільно з Асоціацією політичних психологів України на чолі з проф. Вадимом Васютинським 22-28 лютого 2019 року за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни. Опитування проводили за методом інтерв'ювання. Опитано 1200 респондентів у всіх регіонах України за винятком анексованого Криму та окупованої частини Донбасу. Вибірку структуровано за ознаками статі, віку та місця проживання. Похибка вибірки становить 3,2%.

І. Наміри респондентів щодо першого туру виборів

 

Розподіл відповідей на запитання «Якби наступної неділі відбувалися вибори президента України, чи взяли б ви участь у голосуванні?» (тут і далі - у %) дивіться у Таблиці №1.

 

 

 

Рівень заявленої респондентами готовності взяти участь у виборах є високим - вищим, ніж у попередніх опитуваннях. Реальну участь можна спрогнозувати десь на рівні 60%.

Можна припустити, що наявна різниця між регіонами - вищий рівень передбачуваної участі у виборах у Центрі та нижчий на Заході - на самих виборах виявиться меншою.

Традиційно порівняно менше бажання йти на вибори виявляє молодь.

Розподіл відповідей на запитання «Як відомо, Центральна виборча комісія зареєструвала 44-х кандидатів у президенти України. Нижче наведено їхні прізвища. За кого з них ви б голосували, якби вибори президента України відбувалися наступної неділі?»(кількість і перелік кандидатів - на момент опитування; показано кандидатів, за яких зроблено не менш, ніж 1% виборів)

дивіться у Таблиці №2.

 

 

 

А. Садовий і Є. Мураєв на момент формування анкети все ще числилися кандидатами.

Найпевніше, в першому турі президента обрано не буде.

Трійка лідерів - В. Зеленський, П. Порошенко і Ю. Тимошенко - виокремилася доволі чітко, найімовірніше, саме з-поміж них визначаться два учасники другого туру.

Динаміку рейтингових показників окремих кандидатів у президенти дивіться у Таблиці №3.

 

 

 

Можна відзначити різкий стрибок електоральних симпатій до В. Зеленського, помітне зростання прихильності до П. Порошенка та Ю. Бойка, порівняну стабільність частки симпатиків з невеликим збільшенням її в Ю. Тимошенко, незначними коливаннями в А. Гриценка та певним зменшенням у О. Ляшка і А. Садового.

В. Зеленський має явну перевагу серед виборців Сходу й Півдня, де порівняну конкуренцію йому складає лише Ю. Бойко. Менш упевнено Зеленський утримує лідерство в Центрі, де з ним конкурують П. Порошенко і Ю. Тимошенко. На Заході Зеленський поступається перед Порошенком.

Незаперечним лідером симпатій молоді є В. Зеленський, який має також порівняну перевагу серед виборців середнього віку. Натомість, серед представників старшого покоління частка його прихильників виявилася порівняно невеликою. П. Порошенко має приблизно однакову підтримку в різних вікових групах з незначним підвищенням її серед осіб середнього віку. Основний електорат Ю. Тимошенко та Ю. Бойка - старше покоління.

ІІ. Наміри респондентів щодо другого туру виборів

 

Розподіл відповідей на запитання «За кого б ви проголосували, якби у 2-й тур виборів вийшли перелічені нижче кандидати в президенти?» дивіться у Таблицях №4 - №12.

 

 

 

У другому турі В. Зеленський, безумовно, перемагає і П. Порошенка, поступаючись перед ним лише на Заході, і Ю. Тимошенко - в усіх регіонах.

Якщо у вересні 2018 р. Ю. Тимошенко мала істотну перевагу над П. Порошенком, то тепер їхні шанси в другому турі є практично рівними. Порошенка підтримав би Захід, Тимошенко - Схід і Південь, а в Центрі симпатії виборців поділилися б приблизно порівну.

Позиція Ю. Бойка цікава тим, що, маючи мало шансів на вихід до другого туру, він, у разі виходу, ймовірно, виграв би і в П. Порошенка, і в Ю. Тимошенко. У вересні 2018 р. він їм обом програвав. Тепер Бойко міг би перемогти - завдяки більшій підтримці його виборцями Півдня та Сходу.

А. Гриценко, вихід якого до другого туру також є малоймовірним, подібно до Ю. Бойка, виграв би і в П. Порошенка, і в Ю. Тимошенко. На відміну від Бойка, у вересні 2018 р. він теж у них обох вигравав. Переміг би він їх по-різному: Порошенка - завдяки більшій підтримці на Півдні та Сході, а Тимошенко - на Заході.

Попри незначну перевагу О. Ляшка над П. Порошенком на Сході й Півдні, він програв би йому, особливо на Заході.

ІІІ. Оцінка респондентами перспектив кандидатів на перемогу

 

Розподіл відповідей на запитання «А хто з кандидатів у президенти, на вашу думку, має найкращі шанси перемогти?»

Володимир Зеленський.. 25,6

Петро Порошенко........... 21,5

Юлія Тимошенко............ 15,4

Юрій Бойко..................... 6,2

Анатолій Гриценко.......... 3,1

Олег Ляшко..................... 2,3

Інший ............................... 2,4

Важко відповісти.............. 23,5

 

Як бачимо, респонденти доволі адекватно з погляду загального розподілу виборчих симпатій оцінюють шанси кандидатів-лідерів. Можна сказати, що дещо переоцінено шанси П. Порошенка і Ю. Тимошенко та недооцінено - В. Зеленського.

По регіонах спостерігаємо порівняно вищу оцінку шансів кожного з трійки лідерів порівняно з часткою поданих за нього голосів, тобто, значна частина респондентів уникла спокуси «видати бажане за дійсне».

ІV. Мотивація електоральних намірів респондентів

 

Розподіл відповідей на запитання «Якщо ви маєте намір проголосувати за когось із кандидатів у президенти, то чи керуєтесь у своєму виборі наведеними нижче міркуваннями та аргументами» дивіться у Таблицях №13 -14.

 

 

 

Серед мотивів вибору певного кандидата на провідних місцях - його особисті риси, практичні дії, готовність захищати інтереси громадян, політичні орієнтації. Проте, загалом, мотивація вибору є складною і неоднозначною.

На перше місце серед мотивів вибору В. Зеленського, Ю. Тимошенко і О. Ляшка респонденти поставили їхні особисті риси. На користь П. Порошенка спрацьовує оцінка його попередньої діяльності. Ю. Бойка і А. Гриценка активніше наділяють готовністю захищати інтереси виборців.

Зеленський виявився найменшим злом (!). Порошенка найвище з-поміж усіх оцінено за його попередню діяльність. Тимошенко найсильніше привертає увагу своїми шансами на обрання. Від Бойка, насамперед, очікують на захист інтересів та наведення порядку, його найбільше цінують за близькість ідеології, за те, що виступає проти чинної влади, а також обирають задля того, щоб не переміг інший кандидат; електорат Бойка показує найбільшу інтенсивність мотивації свого вибору. Гриценко, на думку респондентів, порівняно більше дбатиме про інтереси народу та держави. Ляшко є лідером за привабливістю особистих рис.

V. Політичні орієнтації прихильників провідних кандидатів

 

У межах психосемантичного моніторингу масової політичної свідомості респонденти висловлювали свою згоду-незгоду зі сенсом 50 висловів на громадсько-політичну тематику. Зафіксовано відмінності між прихильниками провідних кандидатів за ключовими висловами (див. у Таблиці №15).

 

 

 

Отже, симпатиків П. Порошенка можна оцінити як найбільш реформаторських та проукраїнських. Їхніми опонентами найбільшою мірою є прибічники Ю. Бойка. Протестний електорат гуртується навколо всіх кандидатів, окрім Порошенка, а особливо навколо Ю. Тимошенко та О. Ляшка.

 

 

 

Висновок: Отримані результати показують, що вітчизняні виборці перебувають у стані, який є небезпечним для долі України у найближчій перспективі. Кого б не обрали виборці, у кожного знайдеться значна кількість активних опонентів, якщо б не сказати - противників, політичних ворогів, котрі можуть розхитувати ситуацію до жовтня - часу парламентських виборів, і надалі.