rss
05/20/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#352

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Українська політика у символах і знаках: ялинка готує удар у відповідь

В країні, для якої найважливішою людиною впродовж кількох сторіч є поет, символи і знаки просто не можуть не мати державної ваги. Події минулого тижня продемонстрували, що ми розвиваємося таки не по колу, а по висхідній спіралі - і символи, і помилки чиновників (котрі ігнорують не тільки символи, а й елементарний здоровий глузд) набирають дедалі більших обертів.

 

Згадаймо, з чого все починалося.

У лютому 2010 року, прямо перед інавгурацією Віктора Януковича, на новообраного президента напали двері Верховної Ради: зачинилися перед самим носом Віктора Федоровича, і ледве його не прибили.

17 травня 2010 року на Януковича напав ялинковий вінок, котрого тогочасний головнокомандувач намагався покласти до пам'ятника невідомому солдату.

Подальшу історію взаємин того головнокомандувача зі своїм народом (і з ялинками), думаю, всі ще добре пам'ятають...

У 2014 році, під час інавгурації Петра Порошенка, 20-річний вартовий почесного президентського полку раптом випустив карабін і впав непритомним прямо перед майбутнім головнокомандувачем...

11 березня 2019 року символи вчинили повний зірковий рімейк 2010 року: на Верховну Раду впала 25-метрова ялинка. Дерево, щоправда, до дверей не дотягнулося, подряпало фасад будівлі, ледь не вибило вікно, за що йому жорстоко помстилися: розпиляли за півгодини. Що-що, а пиляти там вміють...

Ялинка просто не знала, що не на те вікно падає - треба було падати на якийсь суд, там би її зустріли з обіймами і радісними усмішками.

Так, як, для прикладу, зустріли вітер працівники Київського апеляційного суду.

Того ж таки 11 березня з будівлі Київського апеляційного суду сильним вітром видуло тисячі документів.

Виявив цю дивовижну примху стихії начальник Київського рибоохоронного патруля Державного агентства рибного господарства України Володимир Мухін - про що відразу написав на своїй сторінці у Facebook.

"В Києві під час буревію з приміщення Київського апеляційного суду в прямому сенсі слова повилітали тисячі апеляційних справ!" - написав він.

За його словами, уся Солом'янська площа, проїжджа частина та кладовище були всіяні документами з апеляційного суду.

Вражаючу картину Мухін зафіксував на фото і відео.

Журналісти здивувалися - і почали розпитувати прес-службу суду.

У коментарі виданню «Главком»  та прес-служба суду підтвердила, що під час сильного вітру з будівлі вилетіли папки із судовими справами. Щоправда, в суді запевнили, що повилітали від них тільки архівні справи. Точну кількість втрачених паперів там наразі назвати не можуть, хіба можуть з сумом констатувати, що деякі справи безслідно втрачено. У суді пояснили, що шквальний вітер вибив вікно в кімнаті, де зберігаються архівні матеріали. Працівники суду не мали можливості ловити папери, адже намагалися не допустити падіння вікна вниз.

Як вітер додумався повідкривати шафи і видути з них папки зі справами - про то прес-служба суду нічого не розповідала. Втім, хто ж не знає, що вітер в Україні - Той, Що Греблі Рве, що там йому варто порвати архіви якогось там суду...

А тепер згадаймо, що опісля скандального рішення Конституційного суду в архіви мали потрапити всі ті нечисленні справи щодо незаконного збагачення, котрі таки встигла назбирати вічно хвора і немічна українська Феміда. Схоже, що вітер (Той, Що Папери Рве) в судових архівах відтепер стане найбільш бажаним гостем. Принаймні, не треба буде палити приміщення разом із документами - а це вже таки прогрес і економія державних коштів...

Тим більше, що в цих архівах і без статті про незаконне збагачення є багато інших цікавих справ...

От, для прикладу, справи, суть котрих можна умовно передати так: про умисне вбивство військових ЗСУ руками Оборонпрому та злочинну халатність.

І дізналася про це громадськість зовсім несподівано.

Після перших сюжетів проекту розслідування «Бігус.інфо» про розкрадання в оборонці активні захисники чинного президента спробували вдатися до тактики «та то все давно відомо, слідство ведеться, над цим вже давно працюють». Зокрема, радник президента Юрій Бірюков назвав номери справ, за якими ведеться розслідування.

І от одна з таких справ...

Зацитуємо Єдиний державний реєстр судових рішень:

 

«...досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014-2015 роках ДП «Львівський бронетанковий завод» закуплено броньовану сталь ARMSTAL-500 з метою використання під час виготовлення корпусів бронетехніки БТР-3Е, БТР-4, ББМ «Дозор-Б».

Під час випробувань бронетехніки якість броньованої сталі викликала сумнів, оскільки характер ушкоджень, отриманих під час обстрілу корпусу ББМ «Дозор-Б», засвідчив невідповідність заявленим вимогам  кулестійкості.

  Title
  Фото з ФБ-сторінки Ольги Криворучко

Заявник ОСОБА_3 повідомив, що броньовані сталеві листи, які ніби були закуплені державним підприємством, не відповідають вимогам ЄС щодо маркування броньованої сталі і мають сумнівне походження, а саме: у сталевих листів відсутнє антикорозійне покриття, на листи не нанесено номер виплавки сталі, на листах відсутнє індивідуальне маркування номеру листа броньованої сталі, відсутнє зображення направлення прокату листа при його виготовленні на заводі.

Також, заявник ОСОБА_3 повідомив, що на базі металургійної лабораторії ДП «Південмаш» було проведено мікроскопічний та хімічний аналіз відібраних шматків, за підсумками якого встановлено невідповідність хімічного складу броні заявленим характеристикам.

Тобто, службові особи ДП «Львівський бронетанковий завод», діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, незаконно та безпідставно провели оплату матеріалів для виготовлення бронетехніки, які фактично на ДП «Львівський бронетанковий завод» поставлені не були.

Враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема, для підтвердження факту безпідставного перерахування коштів із рахунку ДП «Львівський бронетанковий завод» на рахунки підприємств і подальше їх перерахування іншим контрагентам, якими нібито здійснювались поставки комплектуючих до бронетанкової техніки, встановлення осіб, які незаконно перераховували та отримували грошові кошти, та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зважаючи на неможливість іншим способом встановити обставини, детектив просить надати тимчасовий доступ до оригіналів цих документів, з можливістю їх вилучення для проведення почеркознавчої та технічної експертиз...»

 

Тобто замість броні на українську бронетехніку ставили хтозна-що. І замість бронетехніки на фронт потрапляли, вважайте, домовини...

На пост у Фейсбуці Володимира Рисенка з Харківського антикорупційного центру про цю справу відгукнувся волонтер з Дніпра Олександр Водопьян - це саме він і виявився тією ОСОБОЮ_3, за заявою якої НАБУ почало розслідувати цю справу. Звісно, нікого не посадили, але певний результат був: з часом на ДП «Львівський бронетанковий завод» припинили використовувати неякісну сталь. Але чи тільки це підприємство робило домовини замість бронетехніки - невідомо. Так само невідомо, скільки машин були випущені із цією сталлю, і куди вони потрапили.

От вам і символи з інавгурації...

Інші справи набагато скромніші. Наприклад, справа про «контрабанду» запчастин з Харківського бронетанкового заводу на Харківський бронетанковий завод.

Знову зацитуємо Єдиний державний реєстр судових рішень:

«Як вбачається із матеріалів клопотання, ДП «ХБТЗ» 28.10.2015 з ТОВ «Оптимумспецдеталь» укладено договір постачання запчастин для бронетанкової техніки № 345/28, відповідно до якого на підприємство поставлено серед іншого 12 виробів 1Г42 на загальну суму 12 526 800 грн.

В той же час, інформація отримана в ході проведення ревізії ДП «ХБТЗ» та досудового розслідування вказує на те, що вказані вище постачання насправді не відбувались, запчастини до бронетанкової техніки перебували у власності МОУ, знаходились на зберіганні на ДП «ХБТЗ» та були неправомірно вилучені зі зберігання посадовими особами ДП «ХБТЗ», а зазначений вище договір укладено з метою приховання неправомірного заволодіння майном МОУ шляхом імітації закупівлі продукції».

 

Тобто, поки люди збиралися по копійці, дехто собі клав у кишеню непогані такі копійки. І якби не вибори - то суспільство і далі реагувало би на ці новини саме так, як диктували і диктують їм піарники української влади: мовляв, то все «зрадофіли» хочуть помогти руці Кремля.

Адже одне з перших розслідувань на цю тему з'явилося ще у жовтні 2017 року, і називалося воно «Бронедрузі»: президентське керівництво Укроборонпрому злило 100 мільйонів на «прокладку» менеджера Порошенка».

Але тоді не було виборів - і суспільство «проковтнуло» тих 100 мільйонів гривень абсолютно непомітно, тільки сказало, що дощ іде. А волонтери досі збирають по копійці з людей на найпотрібніше для фронту - плівку для бліндажів, цвяхи, маскувальні сітки, мішки - не кажучи вже про більш дорогі речі - активні навушники чи приціли.

А керівництво країни їм «допомагає» чим тільки може: якщо раніше військові звітували волонтерам за отримані подарунки, аби ті могли продемонструвати грошодавцям, тобто, звичайним громадянам, що їхні гроші не пішли коту під хвіст, то тепер дедалі частіше військові просять не показувати світові, що вони прийняли волонтерський вантаж. Бо якщо дійде до начальства - будуть серйозні неприємності...

Начальству чомусь ніхто не влаштовує неприємностей за те, що військові на передовій не мають найнеобхідніших речей. А військові мусять відбиватися з двох боків - і від ворога, і від керівництва, котре слідкує, аби громадяни часом не допомагали військовим відбиватися від ворога...

А Головнокомандувач тим часом проводить виборчу кампанію.

Завдяки системі «Прозорро» оцінити розмах кампанії можуть майже всі, кому не ліньки. А для тих, кому ліньки, допитливіші співгромадяни виставляють документацію у соцмережі.

Ось, для прикладу, журналіст Тетяна Висоцька на своїй сторінці у Фейсбуку розмістила кошторис тільки однієї з передвиборчих поїздок з коротеньким коментарем найцікавіших моментів:

«Дніпровська ОДА заплатила 2,5 мільйона грн. за проведення регіональної ради з президентом України Петром Порошенком, який приїздив у Дніпро минулого тижня.

Кошторис прекрасний. Так, державним коштом були найняті автобуси для підвезення людей (масовки) з регіонів: 68 тисяч грн.

За оренду звукового, світлового та комп'ютерного устаткування заплатили найбільше: 1,16 млн грн. Це поширена стаття освоєння державних коштів.

168 тисяч викинули на оформлення залів.

Кава-брейк на 3 тисячі персон коштувала 345 тисяч грн.

Мене як медійника дуже потішили 20 тисяч гривень за трансляцію в Ютубі.

А ще - 5000 грн. на розробку постерів для інтернету без розміщення.»

 

Це все - гроші з державного бюджету. І виступ тільки в одному місті. Місті країни, де волонтери досі мусять просити у громадян гроші на те, аби забезпечити бліндажі на передовій плівкою та цвяхами. Країни, де більшість пенсіонерів живуть на 100 доларів на місяць - у кращому випадку.

Країни, в якій з оборонного бюджету щезають мільйони гривень у напрямку друзів президента...

Найприкріше - це те, що чимала частина громадян вмудряються все це виправдовувати.

Мовляв, що там такого, що крадуть - зате ж і країну обороняють. Що такого, що замість бронетехніки роблять труни, і продають втридорога - то вони ж ненароком. А якщо не переобрати президента - то прийдуть ще гірші, він найкращий зі всього, що є...

Навіть найперша серія журналістських розслідувань мала би засвідчити, що наразі цей - найгірший, і має постати перед військовим трибуналом. Якщо наступний буде красти і продавати фронту труни за підвищеними цінами - то найгіршим буде вже він, і він теж має постати перед трибуналом. Всі ці 5 років країну захищає не президент - захищають ті хлопці, котрі сидять в окопах, просять у волонтерів цвяхи і плівку, і без вагань лізуть у «бронетруни» заради Батьківщини.

А Батьківщина наразі поводиться так, ніби президент в неї - єдиний і неповторний, а от запас безстрашних хлопців - безмежний...

Єдина надія - на те, що в Україні ті президенти, котрі проігнорували знаки інавгурації, потім мають справу з ялинками...

Призначення потрібне, та чи не запізніле?

Альтернативний кандидат

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com