Останній
тиждень перед Великим постом - особливий. Наїстися вареників, одружитися і весело
провести час - це та ще багато чого треба встигнути на Масницю.
З давніх-давен
до найбільшого свята - Воскресіння Господнього - українці готувалися по-особливому.
40 днів Великого посту - це час осмислення своєї історії та свого призначення на
землі крізь призму Великого шляху, який явив нам Син Божий. А перед Великим постом
- тиждень, який - ніби місточок зі щоденних справ і насущних турбот до дотику вічного.
І називається цей тиждень «Масниця», «Сиропуст», «Сиропусний тиждень», «Сирна неділя»,
«Пущення», «Загальниця», «ніжкові заговини».
Звичайно,
кожна з цих назв має свої особливості в акцентуванні на пріоритетності в цьому тижні,
бо в кожного регіону, навіть родини - свої особливі традиції і своя особлива історія
підготовки до Великодня. Та й Масниця з Колодієм - не синоніми, вони лиш в основі
своїй мають багато спільного, проте все ж це різні поняття, про які поговоримо нижче. Але сенс цього тижня у всіх однаковий: життя
- це свято, яке подароване нам небесами, і його відзначати треба на землі. Тому
перше весняне свято ми зустрічаємо весело,
вдосталь смакуємо смачними стравами, бо далі - Піст, налаштовуємося на очищення
тіла та душі.
Цього року Масниці починаються
з 4 березня і триватимуть по 10 березня. Гуляння народу завершується Прощеною неділею.
З 11 березня почнеться Великий Піст, а 28 квітня, дасть Бог, святкуватимемо Великдень.
Святкуймо
вже своє!
Масницю ми часто асоціюємо з
російською Масляною, що й зрозуміло: ми довго жили в полоні стереотипів, нав'язаних
для всього загалу, в яких не враховувалося ні національних історії та традицій,
ні унікальності кожного народу. Проте українська Масниця і російська Масляниця -
це два різні поняття, і відзначалися та й відзначаються вони зовсім по-різному. Хіба що в один і той же час - на початку весни,
але і сенс, і значення свята, характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть
страви його проведення абсолютно різні.
Етнографи «Мамаєвої слободи»
кажуть, що Масляниці в козацькій Україні не було, це російське свято, і воно мало
чим дотичне з нашою Масницею. В Україні не
практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки «стінка на
стінку», відсутні льодові гірки, не печуть млинці з ікрою, а традиційно готують вареники з сиром та сметаною.
Вареники
проти радянської Масляниці. Чому українцям потрібно забути про святкові млинці
Надія Качуровська, бібліотекар
Тернопільської центральної дитячої бібліотеки, вивчає наші традиції давно і старанно
занотовує їх для історії. Бо нинішні ми також творимо історію.
«З понеділка наступають Масниці,
чи Запусти, як на Галичині кажуть, - розповідає вона. - Масляна - це назва трохи з іншої культури. Що
таке Масляна в росіян - дуже добре описав російський письменник Олександр Островський
у п'єсі «Снігурочка». А ще краще по цій книзі зробили в Радянськім Союзі художній
фільм під тією самою назвою. Я нещодавно ввімкнула цей фільм в мережі - зробила
висновок, що дуже добре передано російську
культуру і міфологію. Спалюють солом'яне опудало, як знак, що покидають зиму, щось
там про Ярило - проганяє зимовий холод, і багато іншого подібного. Потрібно сказати,
що радянські фільми вже не для сучасних дітей, вони їх дивитися відмовляються. Та
і сама я фільм тільки поклацала. В українців в цей час був Колодій - і це вже наша
історія».
Вареники
- Божі хваленики
«Ще не так
давно, в моїм дитинстві, в Сиропусну неділю, чи Масницю - збиралися хороші люди
в когось в хаті після служби в церкві, щоби поїсти вдосталь страв із сиру: вареники,
бондзелики (страва з пшона, сиру, яєць і муки - все запечено в печі чи духовці як
котлетки в сметані), - продовжує Надія Качуровська. - Пригощалися наливкою, домашнім вином чи чаркою
міцнішою. Адже скоро буде піст і табу на такі наїдки аж на 40 днів до самого Великодня.
Так було на Львівщині в моїй родині. Збиралися сусіди в нашій хаті, бо баба Варварка
була добра господиня. Коли пригощалися, то казали, що дай Боже гідно піст пережити
і весело Паску відсвяткувати».
Вареники
цього тижня, в основному, варили із сиром, але обов'язково в маслі. В декотрих регіонах
робили і млинці, але не з пшеничного борошна, як в росіян, а з гречаного.
Втім вареники
- обрядова страва, яка дійшла до нас ще з часів трипільської культури, тобто значно
раніше. Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням.
З появою на небі молодого місяця наші прадіди молилися, щоб щастило цілий місяць.
Крім вареників,
наші прабабусі в «бабський тиждень» пекли сирні баби, смажили налисники з сиром,
варили локшину і галушки на молоці. А ще готували ряжанку, колотуху, розтирачку,
молочної каші з гречкою, молочний кисіль і багато інших молочних страв. На Колодія прагнули наїстися «про запас» на цілих сім довгих
тижнів весняного Великого посту.
Не женився
єси, то колодку носи!
Колодій бере свій початок ще
з трипільських часів, до хрещення Київської Русі. Саме з нього з'явилась назва свята,
а також народні гуляння, прив'язування колодки неодруженим парубкам та традиційні
страви. Всі ці гуляння влаштовувались на честь весняного пробудження природи.
Проте назва «Колодій» також
трактується по-різному: з наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по
своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила передається природі
й людям. Отже, «коло діє», природа оновлюється.
У ці дні парубків, які не одружилися,
чекала символічна кара. Їм чіпляли до руки чи до пояса справжню колодку, від якої
можна було відкупитися лише подарунком. А на Великдень хлопець з дівчиною, які вирішили
стати парою, обмінювалися «люб'язностями»: він їй повертав колодку, а вона його
пригощала писанками у власноруч вишитій хустинці. І хоч у кожному регіоні були відмінності
таких традицій, усе одно аналогів подібного святкування останніх зимових днів у
світі нема.
«В понеділок, напередодні
Великого посту, на Масляну (так називають цю пору, бо тоді вживають переважно молочні
страви, передусім вареники з сиром та маслом) зранку жіноцтво збиралося в корчмі
справляти Колодки. Колодка у наших предків була за символ продовження роду. Одна
з жінок клала на стіл невеличке звичайнісіньке полінце, що символізує собою частину
Дерева Життя - «Колоду». Інші жінки вповивають колодку полотняним шматтям. Купивши
горілки, сідають за стіл навколо неї, п'ють та вітають одна одну з народинами. Сповита
колодка залишалась в шинку аж до суботи, бо у понеділок вона народилася, у вівторок
хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п'ятницю її хоронять,
а в суботу оплакують. Звичайно, ніхто за нею не плакав, веселі розваги тривали як
при «народженні», так і при «смерті».
Після святкування народин
Колодки заміжні жінки обходили ті родини, де були парубки, що не оженилися шлюбного
сезону впродовж останніх мясниць, і прив'язували матерям колодку до ноги. В такий
спосіб карали і дівчат, які перебирали женихами і не встигли пошлюбитися, а вже
пора мати діток, носити і пестити їх на руках, як і матерям - колисати колисочку
з онуками».
Войтович
Валерій Миколайович
«Міфи та легенди давньої України».
Отож, Колодій розвертає на весну,
акцентується на продовженні життя, утворенні нових родин, відродженні етносу - тих
моральних цінностях, які залишили нам наші предки і які ми зобов'язані берегти і
примножувати.
Неділя, 10 березня - «Прощена
неділя». Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за можливі
образи. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.
Приготуйте
на смачний тиждень. Смачні рецепти
Вареники ліпити - це «два в
одному» - любов і насолода, вважає Катерина Скрябіна - учасниця щорічного фестивалю
«Полтавська галушка». «Як і у кожної господині у мене теж є улюблений рецепт тіста
для вареників, - ділиться секретами своєї кулінарної любові господиня. - Ніжне,
еластичне, одне задоволення працювати з ним!»
| |
Катерина
Скрябіна - одна з головних діючих осіб «Полтавської галушки» | |
Інгредієнти: 150 мл молока,
50 мл, води, яйце, 0,5 ч. л. солі, 3 склянки борошна 2 ст. л. олії.
Молоко, воду, сіль та яйце змішати
в ємкості та збити виделкою або вінчиком до однорідності. Поступово всипати борошно.
Замісити м'яке, еластичне тісто, що не липнутиме до рук. В центрі тіста зробити
поглиблення, влити олію. Місити, доки тісто «вбере» повністю олію. Тісто залишити
«відпочити» на 30 хвилин. Додайте улюблену начинку та приготуйте найсмачніші вареники!
А для різноманітності цього
тижня спечіть ще й малай (невеликих розмірів хліб або корж з кукурудзяного, горохового
або пшоняного борошна) із сиром за рецептом відомої кулінарки Дарії Цвек.
Інгредієнти: 100 г кукурудзяного борошна, 150 г сиру, 4 яйця, 150 г цукру, 0,5 склянки кислої
сметани, лимонна есенція.
Жовтки розтерти з цукром, всипати
перетертий крізь сито сир, додати сметану, борошно та кілька крапель лимонної есенції.
Все разом старанно вимісити і лишити на 30 хвилин.
Через півгодини масу вимішати
з піною збитих білків, викласти у змащену і посипану сухарями форму. Пекти годину
за температури 210-250 градусів за Цельсієм.
Тиждень
Масниці - світлий і обнадійливий: наближається
Святе Воскресіння
Гарне свято прийшло до нас ще
з давніх-давен, як бачимо. Різноманітні трансформації в процесі, релігійна складова - з часів прийняття
християнства, різноманітні звичаї, традиції тільки зміцнюють наше коріння на землі
і стверджують нас як народ. Наш обов'язок - до того ж дуже приємний і почесний -
підтримати ці традиції і зміцнювати, відділяти зерно від полови - тобто своє від
чужого. Ми маємо що святкувати!
«Ой спасибі, Колодію,
Що зібрав докупки,
Гостювали, цілувались,
Аж злипались губки!» - співається
в одній з пісень на Колодія. Нехай подібним буде настрій!
Фото
mamajeva-sloboda.ua та
http://etno-selo.com.ua
Автор:
Тетяна Зінченко
Джерело: Espreso.tv