rss
08/21/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Інтерв’ю \ Олег Мацех: «Ми завжди в дорозі, адже подорож до себе триває постійно»

Закінчення. Початок -
в номері 9 /2019

Вміння не робити нічого зайвого, бізнес як медитація, життя без докорів сумління - про це у продовженні нашої розмови з громадським діячем, підприємцем, власником музичної крамниці «Вініл Клуб», веганського кафе «Om Nom Nom», екс-директором ЛКП «Лев», що займається вирішенням проблеми безпритульних тварин у Львові, співорганізатором LvivMozArt, Сніданків довіри та Бієнале довіри Олегом Мацехом.

 

- Пане Олеже, особисто ви - довірлива людина? Розкажіть, будь ласка, якийсь випадок про свою довіру і, можливо, розчарування.

Title Title 
 Індійські краєвиди

 

- З цього приводу можете почитати мій livejournal про подорожі Індією. Там є історія про мого товариша, до якого я ставився з великою довірою. Ми разом їхали потягом до Мумбаю. І коли я одного ранку прокинувся, то побачив, що він вкрав у мене все: фотоапарат, телефон, гроші. Все, що я мав. Мені було страшенно прикро. Тоді один іранець сказав мені: «Чого ти переживаєш? Він тебе зробив надзвичайно щасливим, звільнив від матеріального світу, який тобі заважав. Побачиш, що в тебе почнеться зовсім нове життя. А якщо ти вважаєш, що це для тебе дуже цінні речі, то добре їх берегти - це твоя відповідальність. Це не в ньому проблема, а в тобі. Ти не повинен на нього злитися. Ти би інакше себе поводив, якби ти загубив сам чи тобі би мавпа вкрала. Чому ж ти злишся на нього, чому хочеш, щоб він був таким, як ти? Він такий, який є».

Title Title 
 Вініл Клуб З підопічним ЛКП «Лев»

 

Це був для мене дуже сильний перший і останній урок, коли я дійсно став надзвичайно щасливим. Я провів один із найщасливіших періодів у своєму житті в Гімалаях. Без соцмереж, без усього зайвого, фотографуючи все навколо. Зазираючи постійно в телефон, я б і половини всього не побачив. Тому треба на все дивитися під різними кутами зору, і розчарування у мені немає. З вдячністю згадую цю людину і все, що зі мною відбулося. Відтоді я спокійно ставлюся до втрат і готовий так само довіряти.

- Власне, я й хотіла поговорити про ваш «індійський період». Це було дещо несподівано, адже ви проводили активне підприємницьке та громадське життя.

Title Title 
 З Оксаною Линів під час LvivMozArt

 

- Річ у тому, що я тривалий період був у бізнесі. Спочатку був стоматологом, викладав у медінституті. Потім став одним з тих, хто запроваджував у Львові стандарти стоматології. Ще згодом відкрив свій стоматологічний кабінет, а потім і фірму з торгівлі стоматобладнанням, імплантами. Далі була громадська робота: перший Майдан, Помаранчева революція. Керував там менеджментом Українського дому, акцією захопленням Київського вокзалу, коли Янукович хотів там зробити штаб. Потім було створення «Громадського форуму Львова», Комітету підприємців Львівщини; акція зняття мера Буняка і скасування техогляду в країні. Загалом, десь понад 400 акцій. Також спільно з Анатолієм Гриценком стояв біля витоків партії «Громадянська позиція». Був у Центральній раді партії й очолював її Львівську обласну організацію. В якийсь момент, коли відчув сильне перенасичення, я все передав. Усі ці бізнеси, рухи, партії - все досі існує, все працює. Я просто зупинився. Лишався на самоті зі собою десь добрих півроку. Розумів, що живу не своїм життям і не відчуваю себе.

 

Title
Колектив ЛКП «Лев»
 

 

- Тобто, ви готувалися до пошуку себе?

- Я ніяк себе не готував. Рішення було прийняте впродовж двох тижнів. Так усе склалося. Треба вміти почути себе і мати відвагу піти за тим, що ти почув, незважаючи на жодні зовнішні обставини. Інколи ви можете бути й не готовими, але життя вас ставить у такі умови, де ви змушені робити певні кроки. Головне - не впиратися. Це - ключове. Треба по житті плисти, не впиратись, і тоді ви живете гармонійно. Це - мистецтво не робити нічого зайвого. Тобто, робити лише те, що входить в гармонію зі світом. І тоді вам не треба бути до чогось готовим. Потрібно лише цей шлях відчути і бути в гармонії з цим світом.

- Як довго тривала ваша подорож?

- Півроку, а три місяці я фактично був на самоті. Я об'їздив Гімалаї на мотоциклі, на якому я до того ніколи не їздив, і навіть потрапив там у серйозну аварію. Я колись читав у Гессе про життя юного Будди, а потім ще прочитав «Шантарам» і вирішив пройтися шляхом цих героїв, аби зрозуміти себе й отримати впевненість у собі. Пригод було дуже багато, єдине, що у в'язниці я там не сидів :)

 

Олег Мацех: «Це піаніно – символ того, яким був Майдан»

Микола Савчук: «Дякую Господові, що з’їв шістдесяту паску»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com