rss
05/20/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#352

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Голова Асоціації виробників озброєння Кодачігов про збройний скандал: «Слова про те, що ми не можемо освоїти виробництво для бронетехніки, звучать безглуздо і тупо»

Президент асоціації виробників озброєння і військової техніки України Вадим Кодачігов прокоментував скандал в «Укроборонпромі». Свою позицію він виклав у Фейсбуці.

 

Кодачігов зазначив: «Бізнес на крові! Або - системний аналіз у доступному викладі скандальних матеріалів журналістського розслідування. Тема ОПК отримала особливу актуальність з перших днів початку бойових дій. Але, на жаль, люди, залучені до керівництва цією галуззю, були так само далекі від виробництва, як і від самої війни. Відбір «гідних» проводився за давно усталеним принципом: або за «лояльністю до першого», або за вмінням «створювати з повітря» додану вартість державними потужностями, скеровуючи її, проте, зовсім не у державні комори.

Як відомо, ставлячи до керівництва лояльних, не варто вимагати від них як від розумних. Тому лояльні йшли до другого ешелону: підписувати накази і з розумним виглядом віддавати розпорядження. Ну а розумних залишали в «тіні» - створювати цю саму додану вартість. Я написав більше, ніж три десятки статей на ці теми з варіантами наслідків для армії, ОПК і довіри суспільства до системи державного управління в цілому. Запропонував комплексну реформу з фінансовим обґрунтуванням, цифрами, готовими законопроектами і постановами КМ, яка розглядалася всіма вищими профільними інстанціями! Однак... все йшло, як раніше: «Миші плакали, кололися... але продовжували жерти кактус...», що в сучасній інтерпретації звучить як: «лояльні» кивали головами, бралися вирішувати, висловлювали щиру підтримку і... в цей час «розумні» продовжували множити рахунки господарів...

Усе працювало, як годинник! Але навіть годинники іноді дають збій. І ось нарешті вони! Граблі! Приїхали... Ну що ж... детально проаналізуймо схему. Думаю, зараз до цієї теми інтерес, як мінімум, буде підвищеним.

Будь-який ринок - це проста формула: «попит народжує пропозицію». З урахуванням того, що Україна має, хоч і дуже застарілу, але все ще досить сильну виробничу базу, абсолютно нерозумно звучить припущення про те, що ми не можемо освоїти виробництво комплектуючих для бронетехніки! Ну геть не по-дурному, а відверто тупо!

Особливо для мене і мого колективу, який створив власними руками чудовий БТР, в якому НЕМА жодної контрабандної деталі, так само, як і жодної, виробленої в РФ. Особливо... та всім тим, хто будує свій бізнес на виробництві техніки, а не на крадіжці бюджету! Задіюємо бізнес-аксіому - це я про попит - і даємо по ньому зрозуміле завдання: «необхідний паливний насос». Визначаємо кількість - що абсолютно не є проблемою, і розміщуємо пропозицію на зрозумілому доступному ресурсі Prozorro. Складно? Ні. Ефективно? Так! Економно? Більш ніж! Але ось... чи прибутково собі, коханому «чинуші»? Де тут «частка»? Частки немає! А це псує весь процес. Тому єдиний орган, який використовує просту і зрозумілу процедуру для поповнення ремкомплектів - це ЦБТУ зі своїм украй бідним ресурсом! Яке, при цьому, усі 128 контролюючих органів регулярно «гамселять» за найменшу кому не в тому місці і не в той час! Правда, Євгене Сидоренко? Нічого не перебільшив? Знаю, Женю... тому що ти сам учора тільки виліз із цього ж танка, і розумієш, що необхідно зробити все, аби він не тільки їздив, але і стріляв.

А ось тепер про «не танкістів» з їхніми «каруселями» та «контрабасом». Про те, чому журналісти не мають розуміння процесу «зсередини», так і не вдалося дослідити. Насправді «контрабас» не має особливого стосунку до вирішення проблеми забезпечення запчастинами бронетехніки. Можна навіть сказати - зовсім абсолютно жодного! Імпортні комплектуючі - це частина процесу формування ЦІНИ КІНЦЕВОГО ПРОДУКТУ! Не гарячкуйте: у всьому світі процес формування ціни - конкурентна процедура оцінки співвідношення ціни та якості товару. Тобто, вища якість, кращий функціонал - більша ціна. І це - правильно. Але не для українських «держзаробітчан». У нас ціна продукції - «доказова»! Тобто, собівартість складається з ціни всіх комплектуючих, з націнкою у вигляді встановленого дозволеного прибутку. І, як наслідок, - чим вища собівартість - тим більший прибуток! Ага... Ви не помилилися. Фактично наша система закупівлі стимулює створення максимально неефективного виробництва! Купив за 1000 - дозволений прибуток 50. А купив цю ж деталь за 10000 - заробіток вже 500! На вашу думку, це нерозумно? З точки зору платника податків - більше ніж... Однак, не з точки зору розпорядників бюджету. Все, що потрібно зробити для отримання ОСОБИСТОГО надприбутку - перескерувати «неефективність» у свою кишеню. Створити офшори, на яких «створювати додану вартість» на наші ж, українського виробництва, запчастини. Еге ж, дорогі... Ви знову не помилилися: саме на наші власні - або вироблені, або «чесно вкрадені» - запчастини made in Ukraine.

Як це виглядає у цифрах і на схемі? Приклад: деталь ХХ коштує на заводі міста Y 5000 грн. Націнка на закуплений виріб для використання його у виробництві або ремонті БТРа складе 250 гривень (5%). Однак... що за дрібниця, панове? Деталь ХХ продається компанії-резиденту будь-якої європейської країни (засновники цієї компанія, ясна річ, зовсім і не європейці, як ви розумієте), після чого деталь ХХ з Європи пропонують нашому заводу за скоромних... скажімо, 20 000 грн. Що скаже представник замовника? А він скаже, що всі документи - в порядку, і ціна - обґрунтована! Така процедура (1976 рік), якої всі дотримуються. Імпортні комплектуючі не вимагають підтвердження ціни! Достатньо декларації. Зручненько так... так? І, зауважте... усе - нібито законно! Калькуємо бонуси: купили за 5000. «Продали» в Європу за 5100. Заплатили зі 100 грн. прибутку податок і не забули повернути ПДВ! Потім відклали 15000 на офшорний рухуночок і в Україні офіційно накинули 5% на «закуплену» продукцію - ще 1000. Разом чистий прибуток - 16000 грн.! Погодьтеся, що взяти 250 грн. або «розвести» ВАС (а саме кожен із вас за це платить зі своєї кишені!!!) на 16000 - різниця у 64 рази вражає! Як казав незабутній герой Ільфа і Петрова, товариш О. Бендер: «Оцініть красу гри..!» Помножте тепер усе це на перелік запчастин (а тільки у нашій модернізованій машині це - більше, ніж 2000 найменувань), а потім на загальну кількість бронетехніки... а потім на всю решту техніку... Вражає?

За оцінками різних експертів, ближчих до цієї теми, ніж журналісти, сума, що перекочувала транзитом через оборонний бюджет з ваших кишень в офшори, складає не менше, ніж 20 млрд. грн. При цьому хотілося б нагадати, що приватні компанії, які мають абсолютно конкурентну продукцію, в рази дешевшу від державної та «імпортної», - залишаються на узбіччі процесу і змушені або закриватися, або вивозити виробництво за кордон, або... працювати за «правилами» Соломатіна&Януковича, що припали до смаку і чинним «правителям».

Чи є швидкий вихід з усього цього ганебного конвеєра, що вимиває кошти з українського ОПК і руйнує не тільки одну з галузей, що має шанси стати локомотивом нашої економіки, науки і технологій, а й підриває боєздатність армії, основним пріоритетом розвитку якої має стати повне переозброєння на високоточну і високотехнологічну зброю? Є. І він уже три роки гуляє кабінетами влади, «настирливо» вимагаючи припинити набивати кишені армійським «баблом» і почати будувати справжню армію! Де, крім патріотизму і самовіддачі солдатів, буде надійна й ефективна зброя. Кроки - прості і давно розроблені до деталей:

- стратегія розвитку ЗСУ;

- стратегія розвитку ОПК, прописана ПІД стратегію ЗСУ! (Формування національної зв'язки «попиту і пропозиції»);

- часткове зняття таємності з ДОЗа з переходом на електронну систему закупівель (не буду заглиблюватися у деталі, це - тема окремої і вузькопрофільної дискусії);

- негайний перехід на конкурентну процедуру формування ціни;

- довготермінове планування оборонного замовлення, прив'язаного до плану розвитку ЗСУ;

- зняття монополії на експорт;

- автоматизація та посилення ДСЕК;

- корпоратизація підприємств УОП;

- розвиток державних програм фінансування критично важливих сегментів озброєння;

- створення Міністерства оборонної промисловості для формування повного пакету нормативно-правових актів.

У цьому питанні особливо підкреслю!!! Не для КЕРУВАННЯ підприємствами оборонної промисловості, а для СТВОРЕННЯ УМОВ їхнього виходу на внутрішній і зовнішній ринок, створення бази даних вітчизняних виробників, спрощення кооперації та забезпечення доступу до ресурсів.

Будь-який розсудливий уряд, що має на меті розвиток держави, а не збільшення власних статків, використовує зовнішню агресію для технологічного і виробничого прориву оборонного сектора економіки, що є одним з найбільш бюджетних у світі! Й Україна, що має всі шанси увійти зі своєю, перевіреною реальними боями, продукцією, на пострадянські ринки, не має права втратити цю можливість! А в умовах ембарго російської оборонки ці абсолютно реальні шанси дають нам надію на дуже швидкий розвиток машинобудування, науки, технологій та кадрів.

Тривав 6-й рік війни... Йшов 6-й рік «реформ»... Ішов 6-й рік очікувань...»

Нагадаємо, 25 лютого команда «Bihus.info» опублікувала розслідування, в якому йдеться про схеми розкрадання в оборонному комплексі України. Фігурантом розслідування є син заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Концерн «Укроборонпром» і заступник секретаря РНБО Олег Гладковський планують звертатися до суду на журналістів за розслідування про розкрадання в оборонному комплексі України.

Президент призупинив повноваження першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що розслідування журналістів про розкрадання в оборонній сфері співпало у часі із завершенням слідства.

 

Джерело: «Цензор.НЕТ»

 

Генерал Ягун: «Попри звинувачення у державній зраді, Медведчук спокійно літає в Москву чи Сочі, а під вартою Замана»

Посол США закликала звільнити Холодницького

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com