Якщо не буде змін, якщо не поміняти Порошенка на когось іншого, - не з обойми Путіна - українська держава просто припинить своє існування. Я не можу собі уявити, що ця людина, яка так цинічно відмовилася від усіх своїх обіцянок перед українським народом, раптом знову стане президентом. Україна просто може розпастися на багато частин. Звичайно, Путін цього чекає. Але не він це зробить, а Порошенко, навіть без допомоги Путіна. Тому мені здається, що зараз стоїть питання життя і смерті України.

Міхеіл Саакашвілі

Незважаючи на дуже велику кількість претендентів, найбільш вірогідним з кандидатів на місце президента України є чинний президент. Якщо він побажав цього і виставив себе кандидатом, то він ним, мабуть, і буде.

Тим більше, що «не важливо, як проголосували, - важливо, як підрахували». Без сумніву, Порошенко, використовуючи свою владу, заздалегідь подбав про це. Він також прийняв закон про 2,5 мільйона гривень застави з кожного кандидата, який не дозволив нікому, крім еліти, брати участь у виборах. На жаль, в українському суспільстві гетьманів зараз більше, ніж козаків, і у порядних людей таких грошей на заставу немає. Тому масовка і складається, головним чином, з колишніх комуністів, які стали депутатами, і Зеленського, що, за прикладом Росії, виконує роль Жириновського.

Парадокс нинішніх виборів у тому, що більшість з масовки кандидатів розуміють, що шансів у них немає. Петро Порошенко - мільярдер, який задекларував права власності в більш, ніж 100 компаніях на Україні, в Росії, Польщі, Іспанії, Угорщині, Литві, КНР, на Кіпрі, Британських Віргінських островах і в Нідерландах. При цьому, в його декларацію потрапило не все. Відокремивши православну церкву України та поставивши її очільником свою людину, Порошенко гарантував цим собі також голоси більшості вірян.

Про кардинала Рішельє казали: «Якщо є Бог, кардиналу доведеться за багато що відповідати. Якщо ж Бога немає, доведеться визнати, що Рішельє досяг неабиякого успіху в житті». Ці слова можна повною мірою застосувати також до Петра Порошенка. За час своєї 12-річної активної політичної кар'єри він, будучи слугою промосковської партії влади, виконував різні ролі в пострадянській Україні. Порошенко був готовий займатися будь-якими, зокрема, дуже брудними справами, аби тільки втриматися і просуватися вгору по сходах, які вели до влади і давали можливість грабувати рідну країну. «Я давно знаю Порошенка. Добре знаю. Біда в тому, що він - не державник, він - бізнесмен. І у нього на першому місці особиста вигода і гроші, він все готовий на це проміняти. Відмінна риса - брехня. Скільки я його знаю, він не тільки мені брехав, він постійно брехав усім, це - його професійна звичка... Чесно перемогти на цих виборах Порошенко не здатний. У нього такої підтримки немає. Хоча він може піти і на фальсифікації», - характеризував свого колишнього підлеглого Янукович.

За його спиною Порошенко налагоджує таємний особистий зв'язок з Путіним. Відносини між ними «публічно - погані, а так, по-моєму, непогані». «У них сполучна ланка є - Медведчук. Ну все, цього достатньо. Медведчук - це сполучна ланка між Путіним і Порошенком», - характеризував цей зв'язок Коломойський. У 2001 році Медведчук хрестив сина Порошенка - Михайла, а через три роки, після того, коли вони вже стали кумами, у 2004 році Володимир Путін і Світлана Медведєва охрестили Дарину Медведчук. Заручившись підтримкою Москви, Порошенко казав: «Я в цій країні працюю Петром Олексійовичем Порошенком, і у мене є всі можливості і важелі впливу, щоб реалізувати себе». І пішов ва-банк.

Події в період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, які в соціальних мережах та ЗМІ отримали неофіційну назву «Євромайдан», були ретельно підготовані. В інтерв'ю «Новой газете» Порошенко визнав, що спонсорує «революцію їжею, водою, дровами... Зрозумійте, Євромайдан - це не рух від Росії, це рух від совка, який так само потрібний і вам...» Звичайно, цей кривавий сценарій був повністю розроблений владою і виконаний  «тітушками». В усьому звинуватили Януковича. «Майдан вимагає відставки, тому що уряд повинен відповісти за кров», - заявив Порошенко. Він і його люди знали, що готується розстріл, оскільки напередодні покинули Майдан, не попередивши і залишивши на загибель простих його учасників. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает після візиту в Україну, посилаючись на дані медика Ольги Богомолець, яка надавала медичну допомогу постраждалим на Майдані, 26 лютого доповів верховному представнику Європейського Союзу із закордонних справ Кетрін Ештон: «Ольга сказала, що, згідно з усіма наявними доказами, людей, які були вбиті снайперами, з обох сторін, серед поліцейських і людей з вулиці, вбивали одні і ті ж снайпери... Дедалі більшу стурбованість викликає те, що нова коаліція не бажає розслідувати точні обставини того, що трапилося. Стрімко зростає розуміння того, що за цими снайперами стояв не Янукович, а за ними стояв хтось із нової коаліції». У вересні 2015 року канадський професор політології Іван Качановський опублікував статтю, в якій він робить висновок про те, що масовий розстріл був частиною спланованої операції опозиції, яка мала на меті захоплення влади. Тому не треба дивуватися тому, що в органах внутрішніх справ, зокрема, на керівних посадах, продовжують працювати люди, підозрювані у злочинах під час Євромайдану. А підрозділи спецназу складаються з членів колишнього «Беркута» і тітушків. Залишившись безкарними, вони готові виконати будь-яку «найбруднішу» роботу.

Ставши президентом, Порошенко продовжував підтримувати ретельно прихований зв'язок з Путіним, який, не довіряючи ні радіо, ні телефону, здійснював майже щотижневими прямими авіаперельотами до Росії Медведчук. «По суті, зараз Віктор Медведчук єдиний виконує функції перемовника. Тобто, за рахунок того, що він може безпосередньо зустрітися або поспілкуватися з Володимиром Путіним, і таку саму можливість поспілкуватися має з президентом України Петром Порошенком», - пояснює спецкореспондент Громадського телебачення Максим Каменєв. Гроші Януковича вивели з України через «Міжнародний інвестиційний банк», бенефіціар якого - Порошенко, і він непогано погрів на тому руки.

Мабуть, передача Донбасу була обумовлена угодами про отримання Порошенком президентства. З Кримом все пішло по плану, але несподіване втручання «Правого сектора», що став на захист країни, а також добровольців, порушило його розвиток. «Правий сектор» був оголошений в Росії поза законом. Прикриваючись патріотичними промовами, військові дії, які почалися, Порошенко також таємно погоджував з Москвою. Засада під Іловайськом, куди були відряджені добровольчі групи на чолі з корпусом «Правого сектора», була чітко спланована. Щоб не виникла підозра, в Іловайськ з ними були делеговані підрозділи батальйонів МВС «Азов» і «Шахтарськ», але через кілька днів їх звідти вивели в район Маріуполя. Жоден армійський підрозділ на допомогу добровольцям не прийшов. Коли скінчилися боєприпаси і бійці змушені були відступити, їх розстріляли з гармат.

366 добровольців були вбиті, 429 отримали поранення і близько 300 потрапили у полон. З опозиційними військами було покінчено. Незважаючи на війну, бізнес українського президента в Росії процвітав. Липецька кондитерська фабрика «Рошен», яку він обіцяв продати, коли стане президентом, за період з 2013 до 2015 рр. перерахувала до російського бюджету більше, ніж мільярд рублів. 19 квітня 2016 року лише за неї Порошенко заплатив у казну Росії 8 млн. доларів США податку. Суднобудівний і судноремонтний заводи у Севастополі, який також належав йому, був націоналізований на користь міста лише 28 лютого 2015 року. Постачання Росії комплектуючих до нової військової техніки та стратегічних матеріалів, зокрема, титанової руди, тривають і зараз.

Війна відкрила перед президентом і його оточенням нові шляхи до безмірного збагачення. «Оборонка» принесла Порошенкові і його наближеним, які продавали нову військову техніку іншим країнам, а пофарбований, злегка підремонтований старий мотлох - українській армії, нечувані прибутки. Охопивши судові і державні органи, скориставшись і прикрившись війною, корупція і грабування країни перевершили всі можливі межі. Мільйони мешканців України в пошуках заробітку і кращого життя покинули країну. Порошенко кинув українців в боргову яму, яка засмоктує дедалі глибше і глибше. Нинішні успіхи розкраденої України зумовлені кредитами Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського союзу, кредитних гарантій і військової допомоги США.

У своєму завзятті догодити Москві Порошенко перевершив усіх своїх попередників. До 30-х роковин трагедії Чорнобиля згадки про причетність до неї Москви, зокрема, і моя поема «Чорнобиль», яка багато років очолювала сайти про трагедію, були видалені з усіх джерел. У 2018 році Порошенко навіть продає одне з основних оборонних підприємств України - «Кузню на Рибальському», в якого з Міноборони були замовлення на декілька років наперед, проросійському підприємцеві Тігіпку. На місці оборонного заводу планують збудувати житловий масив.

Рейтинг Порошенка в країні, незважаючи на його багатообіцяючі патріотичні промови, почав падати. Щоб зберегти свій вплив, Москва очевидно вирішила його замінити (найбільш ймовірно - на Юлію Тимошенко, але, можливо, на когось третього, який не так надокучив). «За останні місяці Петро Порошенко легалізував понад 1,3 мільярда гривень доходу. І справа не в заграванні з масами і передвиборних іграх. Найімовірніше, він розуміє, що програє вибори, і готується втекти за кордон. Там йому потрібні тільки легальні доходи», - пише на своїй сторінці в мережі Facebook український політолог Дмитро Корнійчук. На його думку, Петро Порошенко в найближчі два місяці ще більше наростить легалізацію грошових сум, щоб після виборів у нової влади не було до нього претензій і щоб вона не заважала його спокійному життю за межами України.