rss
03/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#348

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Внутрішній туризм в Україні: перешкоди і перспективи

Соціологічні дослідження свідчать про те, що дві третини українців жодного разу не були за кордоном, а протягом останніх п'яти років більшість не вирушали ані до Європи, ані на східний напрямок. Оптимістичнішою виглядає статистика міжрегіональних подорожей: так, 75% франківців і 59% харків'ян хоча б раз виїжджали в інший регіон (28% і 18% з них відповідно - багато разів). Чи є передумови для розвитку внутрішнього туризму і які перешкоди існують на цьому шляху?

 

Про це - у спільному матеріалі редакцій «Галицький кореспондент» та «МедіаПорт».

Івано-Франківщина. Гори і фестивалі

 

Гірськолижний спорт, сноубординг, парапланеризм, піші та велосипедні прогулянки, альпінізм, рафтинг, катання на джипах та квадроциклах... Центром туризму Івано-Франківщини є Карпати. Розмістити туристів готові як відпочинкові «гіганти», так і невеликі садиби.

  Title
  Віталій Передерко

«Близько 80% туристів їдуть у гірську частину області - Яремче, Поляниця, Верховина, Ворохта, - перераховує Віталій Передерко, начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної державної адміністрації. - Але популярні й Івано-Франківськ, Коломийщина, Долинщина - там теж є на що подивитися. Щоправда, залишається проблема транзитності Івано-Франківська та Галича. В цих містах, як показує статистика, туристи не затримуються надовго».

На Прикарпаття їдуть не лише заради гір. Цікавить приїжджих культурна спадщина та гуцульські традиції. Серед туристичних атракцій - Дністровський каньйон, скелі Довбуша, старовинні замки та храми. Минулого року на Франківщині було понад два десятки фестивалів: всесвітньовідоме «Свято ковалів», авангардно-мистецький «Porto Franko», офіціозно-міжнародний «Карпатський простір», етнічно-культурні «Ґражда», «Лудинє» та «Покутське яблуко», гастрономічні фестивалі хліба, сиру, вина, меду, традиційних ремесел.

Про що свідчить статистика

 

У 2017 році Івано-Франківщина ввійшла до трійки лідерів серед областей у сфері внутрішнього туризму за кількістю іноземних туристів та сплатою туристичних зборів, - розповідає начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА Олександр Зрайко.

Туристів і екскурсантів більшає щороку: якщо у 2014-му область відвідали 1,6 мільйона гостей, то у 2016 та 2017 роках - вже 2,1 мільйона. Попередні дані за 2018-й свідчать про 2,2 мільйона гостей Прикарпаття.

Після анексії Криму туристи, які раніше їздили на півострів, або обрали іноземні курорти, або подорожують регіонами України. І значна частина з них звернула увагу саме на Франківщину.

«Звісно, це лише офіційні дані - звітність туристичних фірм, - пояснює Віталій Передерко. - Ми однозначно маємо зростання внутрішнього туризму і, відповідно, туристичного збору (в 2014 році це було 946 тис. грн., а в 2018-му вже - 3,7 млн. грн. - авт.). Але офіційна статистика має суттєві недоліки: через недосконалий інструментарій вона не враховує багато відвідувачів. Зокрема, маленькі садиби і готелі на 10-20 місць не звітують у Держстат, бо не зобов'язані до цього. А це досить велика частка ринку - в області, взагалі, мало готелів на більше, ніж 100 місць, здебільшого, це - малі об'єкти».

За підрахунками управління туризму ОДА, реальних туристів близько 3 мільйонів на рік. Більшість з них - сусіди з Львівської, Чернівецької та Тернопільської областей, на четвертому місці - Київщина. Кількість іноземців у 2017-му склала 117 тисяч людей (Польща, Росія, Італія, Естонія, Білорусь та інші країни).

Інфраструктурні, фінансові, законодавчі проблеми

 

За останні роки дороги на Прикарпатті активніше ремонтують, - зауважує Передерко, але йдеться, здебільшого, про автошляхи державного значення.

«Ремонтують, головним чином, великі траси, всеукраїнські та обласні. А цікаві туристам об'єкти часто розташовані у сільській місцевості, і доїхати до них буває дуже складно. Такі речі відлякують людей, передусім, гостей з-за кордону. Тому нам потрібно вдосконалювати інфраструктуру локальних доріг», - визнає він.

Title  
  

Існує проблема плинності кадрів - як на державній службі, так і в приватному секторі. Працівників туристичної сфери в Івано-Франківську готують три вищі навчальні заклади. За словами Віталія Передерка, в управліннях туризму спеціалісти мають, в середньому, 4-5 тис. грн. зарплати, начальники управлінь - 5-6 тис. грн. А в готелях і інших туристичних закладах випускникам вишів пропонують 5-7 тисяч гривень, іноді - 10. Тож не дивно, що чимало молоді вибирає роботу в Польщі чи в Чехії. А це позначається на якості обслуговування туристів.

Є проблеми і з такими сферами, як екологія та перевантаженість рекреаційних зон. На Яремчанщині, до прикладу, застарілі каналізаційні труби, підприємці економлять на комунікаціях і відходи зливають у річку Прут. Контролювати ситуацію мають Держпродспоживслужба та екологічна інспекція, але інспекторів не вистачає.

Маркування нових туристичних стежок, облаштування лавок й альтанок передбачають значні витрати. Проте, фінансування розвитку туристичної інфраструктури недостатнє, - каже Передерко. У 2019 році на діяльність всього управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА скерували два мільйони гривень. Влада намагається залучити до співпраці небайдужих людей та самих туристів.

«А ще перед Новим роком депутати ВРУ внесли зміни до Податкового кодексу, змінивши формулу нарахування туристичного збору. Раніше це був відсоток від вартості проживання, а тепер це буде фіксований відсоток від рівня мінімальної зарплати в Україні. Тобто, виходить, що від цього виграють дорогі готелі. Умовно кажучи, тепер за номер в готелі вартістю 1500 гривень та за ліжко в хостелі вартістю 150 гривень треба буде доплачувати однакову суму - 30-60 гривень, що нелогічно», - каже Віталій Передерко.

Крім того, формула нарахування туристичного збору відтепер стала диференційованою. Для українських туристів це 0,1-0,5% від мінімальної зарплати за день проживання в готелі, для іноземних - до 5%. Таку схему Передерко вважає дискримінаційною.

Точні ставки встановлюють міські ради. Івано-Франківськ уже визначив їх на рівні 0,3% для внутрішнього туризму і 1% для в'їзного, тобто, для іноземців. А, до прикладу, Львів зафіксував обидві ставки на рівні 0,5%.

Харківщина. Фактор війни

 

На відвідуваність Сходу суттєво вплинула ситуація на Донбасі. Про це свідчать і коментарі фахівців, і дані статистики.

Тільки за офіційними даними, у 2012 році, під час проведення Чемпіонату Європи з футболу, Харківщину відвідали понад 100 тисяч людей. У 2014-му туристів у півтора разу поменшало. Причому, кількість внутрішніх туристів зменшилася майже в 10 разів - до 3,4 тисячі. Це - найнижчий показник за сім років.

Після катастрофи малайзійського «Боїнга» у 2014 році повітряний простір над Донецькою, Луганською і частково Харківською областями тимчасово закривали. Питання безпеки польотів порушувалося і у 2017-му, коли міжнародна організація EASA розглядала питання обмеження польотів на сході України. Тоді депутати Харківської міськради заявили, що це рішення може призвести до «авіаційної ізоляції регіону і втрати інвестиційної привабливості», зверталися до уряду. Врешті, обмеження не ввели.

«У зв'язку з подіями на Донбасі саме на Східній Україні спостерігався певний спад кількості туристів, але вже з 2015 по 2017 рік приріст мандрівників склав близько 30%, - розповідає заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва міськради Юлія Згурська. - На динаміку позитивно вплинуло відкриття нових авіарейсів та таких об'єктів, як Центральний парк розваг».

Туристичний збір - 1% від вартості проживання за добу в готелі - у Харкові почали стягувати з 2013 року. «Тоді у Харкові туристичний збір становив 370 тис. грн., в 2017-му - 2 млн. 300 тис. і в 2018-му - 2 млн. 750 тис.», - наводить дані Згурська.

На туристичну привабливість впливають різні фактори, - каже Наталя Буйнова, голова Харківського відділення Всеукраїнської асоціації гідів та керівниця туристичного напряму «Вертеп-фесту».

«Вертеп-фест» - гарний привід приїхати до нас із Центральної та Західної України. Цьогоріч ми співпрацювали з 15 туристичними компаніями, - розповідає Буйнова. - Але воєнний стан і несприятливі погодні умови серйозно вплинули на кількість гостей».

Воєнний стан не обмежував прав та свобод громадян, але позначився на бронюванні турів і місць у готелях, - каже директор туристичної компанії «Навігатор Україна» Кирило Оленко.

«Це стосується не тільки внутрішнього туризму, коли менше почали їздити шкільні та студентські групи. Також багато туристів переймалися, чи все буде нормально, плануючи мандрівки на Новий рік та Різдво», - каже він.

Індивідуальних туристів відслідкувати важко, тож дані Кирила Оленка базуються на груповому туризмі. За його спостереженнями, останнім часом інтерес до Харкова зріс в одеситів.

«Відчувається певний прогрес, до нас почали приїжджати туристи з Дніпра, Запоріжжя, Херсона, Одеси», - каже директор туркомпанії. - Ланка ділового туризму у нас дуже розвинута. До міста їдуть люди у відрядження, на збори, семінари».

  Title

Для Західної України Харків та область, за словами Оленка, - terra incognita. Вони мають уявлення про цей регіон як про сіре промислове місто.

Без гір і моря, але з цікавинками

 

Найчастіше гості з інших регіонів їдуть у парк атракціонів, театри, екопарк. До популярних об'єктів туристичної сфери належать і ЛандауЦентр, Музей цікавої науки, Музей сексуальних культур світу.

«Заміські екскурсії останнім часом дуже популярні, тобто Харківська область теж стає цікавою для туристів. Насамперед, садиби, замок у Шарівці, - розповідає Юлія Згурська. - Наше завдання - збільшити період перебування в Харкові екскурсійних груп, щоб була хоча б одна ночівля, тому що тоді це почне приносити якийсь прибуток у бюджет».

Попит є на екскурсії до садиби художника Іллі Рєпіна, музею Григорія Сковороди, Пархомівського музею з роботами Малевича, Кандинського, Пікассо. А відлякує туристів відсутність інфраструктури і занедбаність пам'яток.

«Дорога, місця перебування та відпочинку, місця зупинок - дуже проблематичні. Сковородинівка - розкішний музей, але зупинитись ніде. По місту одна і та ж проблема - через завантаженість паркувань немає зупинок екскурсійного транспорту, - зазначає директорка обласного Харківського організаційно-методичного центру туризму Валентина Холодок. - Треба все розвивати у комплексі. Туристам часом ніде зупинитися, ніде не те що в кафе, а навіть свою їжу з'їсти. У цьому плані швидко спрацювали в національному природному парку «Гомільшанські ліси» - там обладнали зони рекреації. Такі зони повинні бути на всіх туристичних маршрутах».

Для розвитку галузі потрібно мати туристичний бренд, - вважає Наталя Буйнова: «Так у нас уже зробив Львів. Якраз успіх Львова у тому, що там бізнес об'єднався між собою. Так само в Одесі. У Харкові ми тільки намагаємося створити таку кооперацію. Це - дуже серйозна робота. Уявіть: туристичні компанії, які мають навчитися між собою дружити. Це - складно, бо вони - конкуренти. Те ж саме стосується і готелів, ресторацій... Сила розвитку - в об'єднанні».

Проблемна залізниця

 

Розвитку внутрішнього туризму, на думку Наталі Буйнової, суттєво заважають проблеми залізничного сполучення.

«Квитки на потяг важко купити. Це і Одеса, і Львів, навіть у Київ, буває, неможливо придбати. І нам важко поїхати, і до нас складно дістатися. До того ж, у нас немає прямого зв'язку з багатьма регіонами. Наприклад, з Житомиром чи Чернівцями. Тобто, коли ми плануємо подорож по Україні, то це або багатоденна подорож автобусом, або ми дістаємося до пункту призначення через Київ», - каже Наталя Буйнова.

Вбивчим для внутрішніх подорожей туроператори називають нещодавнє нововведення: з 15 січня «Укрзалізниця» у шість разів підвищила ціни на бронювання квитків для колективних перевезень - з 32 до 200 гривень за місце. Виняток (на рівні 50 грн.) зробили тільки для перевезень дітей, людей з інвалідністю та військових, а також для заявок центральних і місцевих органів влади.

Title  
 Фото Павла Пахоменка 

«Проблем із залізницею багато. Спочатку ми боролися, щоб призначили потяги у більшій кількості, тому що їх не вистачало. Начебто, вирішили цю проблему. Перед Новим роком довго тримали відкриття продажу на квитки. І от - новина стосовно бронювання, - каже Кирило Оленко. - Здавалося б, бронюємо оптом, начебто, повинно бути дешевше, а насправді виходить дорожче. Наприклад, квиток з Харкова до Запоріжжя коштує 96 грн., а його бронь додатково - 200 грн.! Тепер кожна група туристів (більше, ніж 8 осіб) буде переплачувати за будь-яку поїздку 400 грн. з кожної людини. Якщо рішення не скасують, сказати, що український туризм постраждає, - це нічого не сказати».

Позиція «Укрзалізниці»: чинні тарифи на бронювання не покривали витрати компанії на надання послуги.

Незабаром дешевше і комфортніше буде літати, ніж їздити потягами, - впевнений Оленко.

«У Європі на вікенд можна злітати в іншу країну до родичів за 20 євро, а у нас вагон-СВ із Харкова до Карпат може коштувати на деякі дати майже 100 євро (3 тис. грн.), - зауважує керівник турфірми. - Для розвитку внутрішнього туризму потрібне гарне залізничне сполучення. Якщо з певного міста є прямий потяг до Харкова, без пересадок, це вже запорука успіху. Друге - це гарні автошляхи. Відремонтували трасу Харків-Суми, і потік туристів одразу збільшився, як зі Сум до Харкова, так і в зворотному напрямку».

Надія на авіарейси

 

Як і в Івано-Франківську, у Харківському аеропорту сьогодні є лише один внутрішній рейс - до Києва («Бориспіль») авіакомпанії «МАУ». Влітку 2014-го цей перевізник пропонував рейси Харків-Одеса. Тоді завантаження становило більше, ніж 70%, але рейси не окупилися б, - каже комерційний директор Міжнародного аеропорту «Харків» Владислав Ільїн. У червні 2019 року запланований рестарт рейсів до Одеси. У планах - Львів.

«Тепер рейси до Одеси відкриває нова українська авіакомпанія SkyUp. Ціни там дуже привабливі - від 459 грн. в один бік. Якщо бронювати квитки заздалегідь, то менше, ніж за тисячу гривень можна злітати в обидва боки, - каже Владислав. - Економічні показники свідчать, що є певні покращення, є надія, що попит і платоспроможність на сьогодні забезпечать рейсам успішність. Це буде показником для подальшого розвитку маршрутів. Плануємо сполучення зі Львовом. Окрім того, проводимо переговори про рейси в Жуляни».

Залучення громадськості й ефект децентралізації

 

Василь Книшук, уродженець села Космач (Косівський район, Івано-Франківської області), не надто покладається на посадовців у сфері підтримки туризму. Чоловік сам створює туристичні мапи околиць та маркує маршрути.

«Я народився у цьому прекрасному, чудовому краї, красу якого запрошую побачити. А основним для того, щоб турист зміг і захотів до нас приїхати, є інфраструктура. Насамперед, треба провести маркування туристичних трас, бо люди мають отримувати задоволення і насолоду, а не блукати без жодних орієнтирів. Чи вони йдуть з дітьми, чи з батьками - вони повинні спокійно йти маршрутом і не хвилюватись», - розповідає Василь Книшук.

Представники громадської організації «Територія Карпат», яку він очолює, промаркували маршрути на Лисину Космацьку та на гору Сиглін, випустили карту «Покутські гори», на яку вже нанесена частина маршрутів. Є і карта самого Космача та околиць - 32 урочища, які ще називають присілками.

«Я позначив на цій карті визначні місця, сакральні пам'ятки, джерела - все те, що поруч з нами. Робота над нею тривала два роки, адже треба було зібрати дуже багато інформації. Одна з цих карт тепер висить у центрі села. Але цього замало. Має бути робота в самих горах, маркування маршрутів, ці речі доповнюють одна одну», - додає Василь.

Проблеми з фінансуванням туризму тепер громади можуть вирішити самостійно. Утворені внаслідок реформи децентралізації ОТГ прагнуть заявити про себе - зокрема, й гучними проектами. Тим паче, що для цього можна знайти фінансування в міжнародних донорів.

Вигодська ОТГ вже займається проектом вузькоколійної залізниці, а Брошнів-Осадська - створює Музей депортації українців у часи СРСР. Загалом, на Івано-Франківщині реалізується 15 туристичних проектів за кошти міжнародних донорів. Їх загальна вартість становить більше, ніж мільйон євро.

 

Спільний проект редакцій «Галицький кореспондент» і «МедіаПорт» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

 

Автори: Тарас Волошин, Надія Шостак

Джерело: «Галицький Кореспондент»

На Миколаївщині збудують сучасний біогазовий комплекс

Український дирижизм

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com