rss
06/17/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#353

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Розслідувач Леся Іванова про кейс Гладковського: «У нас не було мети робити щось «під вибори»

25 лютого журналісти програми «Наші гроші» та Bihus.Info заявили, що викрили масштабну схему розкрадання оборонного бюджету. Організатором схеми, за даними журналістів, став син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського - Ігор.

 

Гладковський-молодший приблизно у 2015 році разом із двома своїми «колегами» налагодили постачання з націнкою 200-400% на оборонні заводи запчастин, які були необхідні для ремонту старої військової техніки ЗСУ.

Згадані запасні частини, як йдеться в розслідуванні, у компанії Гладковського-молодшого і його партнерів з'являлися двома шляхами.

Перший - контрабанда з Росії, другий - нелегальна скупка зі складів самої ж української армії.

Деталі легалізувались в Україні через фірми-«прокладки», які підписували контракти з оборонними заводами державного концерну «Укроборонпром». Отримані від заводів кошти переводились в готівку через конвертаційні центри.

Частина «прибутку» йшла на «відкати» директорам заводів, частина - правоохоронцям, а найбільша «частка» осідала у кишенях організаторів схеми. «Хлопчики», як назвали спільників журналісти, витрачали гроші на елітний відпочинок і не менш елітні авто.

Керівництво «Укроборонпрому», який перебуває у віданні РНБО, знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду. Коли ж виникали «пробуксівки» з проплатами, то Гладковський-молодший, за даними журналістів, звертався по «допомогу» до батька - заступника секретаря РНБО.

Журналісти розслідували схему півтора року. За словами авторів сюжету, восени 2018 року в редакцію надійшов анонімний лист з архівом листувань, начебто, Гладковського-молодшого зі своїми «партнерами».

Журналісти витратили кілька місяців на перевірку фактів з переписки і встановили, що вони мали своє відображення у реальних закупівлях і проплатах. З цього був зроблений висновок, що отриманий архів, найімовірніше, є справжньою перепискою фігурантів розслідування.

Загалом, журналісти переконують, що мають дані про, щонайменше, 250 мільйонів гривень, «зароблених» на схемі через три «прокладки».

Деякі операції проводились навіть через завод «Кузня на Рибальському», який до недавнього часу належав президентові Петру Порошенку і його партнерам.

Журналісти анонсували ще дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери. Ось перша: https://www.youtube.com/watch?time_continue=1602&v=lGTf2nUyxfw

«Українська правда» поговорила з авторкою розслідування Лесею Івановою і розпитала її про те, чи готувався матеріал «під вибори», як журналісти перевіряли дані, що буде у наступних частинах та до чого готуватися президентові Порошенку.

- Ви отримали матеріал восени 2018 року, а оприлюднили лише зараз. Чим вспричинена така довга пауза?

- Ми отримали величезний обсяг матеріалу. Його весь треба було банально прочитати. А потім перевірити, верифікувати. Чи відповідають дійсності викладені факти, чи відбувались описані закупівлі і так далі. Це - величезний обсяг роботи.

Якщо це - питання «Чому ви опублікували це перед виборами?», то у нас не було мети робити щось «під вибори». Ми просто мусили витратити час на перевірку. Ми ж не могли просто викотити сирий неперевірений матеріал.

- Як, взагалі, виглядав той матеріал, який ви отримали? Це було листування через е-мейл? Переписки у месенджерах?

- Це був архів з масою різнорідних документів. Повідомлення з багатьох джерел різних учасників схеми. Це був дамп (резервна копія листування - УП) з різних месенджерів і поштових скриньок. Насправді, все підряд.

- А якихось «розпізнавальних даних» цього анонімного листа не було? Ви маєте якесь уявлення, хто його міг прислати і звідки?

- Ми не знаємо. Це був просто анонімний лист з одноразової пошти. В ньому - тільки лінк на файлообмінник.

- Яким чином ви верифікували отримані дані? Що включав у себе цей процес?

- Ми над цією темою працювали ще з 2017 року. Велика кількість матеріалів і даних у нас уже була. Коли ми видавали перший матеріал восени 2017-го, то було зрозуміло, що ми бачимо якусь частинку більшої історії. Але зв'язати усі наші уривки даних в одне ціле не виходило.

Ми спілкувалися з багатьма людьми з абсолютно різних структур і організацій, не пов'язаних між собою, нам вдалося потрапити на кілька бронетанкових заводів, де ми випитували, чи реально такі угоди були.

Спочатку ж і це було під питанням - чи справді постачались всі ці деталі. Нам показували фото цих запчастин, документи. Але всі дуже неохоче говорили про те, звідки ж ці деталі взялися.

Ниточка за ниточкою, ми з них витягували інформацію, що запчастинам немає звідки прийти, окрім як з-за «порєбрика». Іншого джерела у ті роки не було.

Потім ми зафіксували, як директор Житомирського бронетанкового зустрічався з одним із фігурантів розслідування. Коли ми випитували у нього, для чого вони бачились, він визнав, що обговорювали постачання, але не від імені фірми «Оптима», а від імені «Ленінської кузні».

Ми зрозуміли, що є якийсь вищий рівень. Але побачити його не могли.

Нам постійно різні люди називали прізвище Гладковського, але реальних документів, де б він фігурував, ми не мали. І цей анонімний лист просто став такою зв'язковою ланкою, яка об'єднала цю історію.

  Title

Матеріали, які ми читали, за винятком окремих конкретних кейсів, для нас не були новиною. Але тепер виявилось, що фігурант першого матеріалу Жуков спілкується з Гладковським-молодшим. Пазлик склався.

За даними розслідувачів, Гладковський-молодший разом із двома своїми «колегами» налагодили постачання запчастин з націнкою 200-400% на оборонні заводи.

- А чи не думали ви про те, що всі ці дані могли бути просто сфальшовані?

- Там був величезний масив інформації, яку було, як на мене, просто неможливо підробити заднім числом. Там були спільні фото, документи, які ми потім підтвердили за контрактами бронетанкових заводів із «прокладками».

Ну і я собі не уявляю, скільки часу і здібностей могло б забрати підроблення всього масиву простої переписки всіх цих людей.

Є кейси, які випливають паралельно у листуванні різних людей, коли обговорюють різні аспекти одного і того ж контракту, наприклад. А потім ти бачиш цю історію, підтверджену документами про закупівлю.

Словом, коли бачиш всі ці дані в їхній сукупності, то видається дуже сумнівним, щоб їх можна було підробити.

- Походження всіх цих документів - не встановлене, і навряд чи вони можуть бути доказом у суді. Чи є можливість, щоб суд розглядав ці документи?

- У нас такої можливості немає. Не хочеться гадати, що буде далі. Будемо спостерігати. Гладковський уже заявив, що просить перевірити ці дані. НАБУ написало, що почало уже перевірку.

- Можете розповісти, про що будуть наступні частини?

- Перша частина стосувалась середньої ланки - директорів заводів. Далі ми піднімемось на щабель вище і розповімо про чинне керівництво «Укроборонпрому». Ну і, звісно, від молодшого Гладковського час перейти до старшого.

Крім того, ми говорили в анонсі, що у різних правоохоронних органів у наших «хлопчиків» був «абонемент на недоторканність». Це - дуже важливо, і про це варто говорити.

- Петрові Порошенку варто переживати через ваші майбутні серії?

- Це краще у нього самого запитати. Але, якщо ви помітили, то ми окремо підкреслювали у першій частині, що за розміром проводок «Ленінська кузня» була майже на одному рівні з іншими двома «прокладками».

Ідеться не лише про іміджеві речі для президента. Це ж - не просто якісь люди, пов'язані з партнером президента, були залучені в якісь схеми. Йдеться про те, що завод самого гаранта задіяний у цій схемі.

- Хто такий Гладковський? Чому його називають другом Порошенка?

- Олег Гладковський - не просто друг чинного президента.

Вони знайомі з 1992 року, коли Ігор Кононенко, тепер заступник глави фракції БПП, привів свого одногрупника з Автодорожного інституту Свинарчука (тепер - Гладковського) робити спільний бізнес із Порошенком. Разом з ними працював ще В'ячеслав Москалевський.

Відтоді ці люди разом розвивали свої бізнеси, які на певному етапі переросли у спільний холдинг - «Укрпромінвест». У 90-х до його складу почали входити активи різних профілів: від кондитерських фабрик і банку «Мрія» до авторемонтних заводів та «Ленінської кузні».

Згодом бізнес-партнери визначили «профілі» для кожного. Порошенко був старшим партнером у всіх проектах, Москалевський, чинний президент «Рошену», відповідав за «кондитерку», Гладковський - за автомобільний напрямок, пізніше оформлений у корпорацію «Богдан», Кононенко - за банк групи, газовидобувний напрямок та фітнес-центр «5 елемент».

Порошенко першим пішов у політику - ще за Кучми. Його молодші партнери до останнього уникали політичної кар'єри. Кононенко з 2006 до 2014 був депутатом Київради. А от Гладковський залишався у бізнесі.

Аж поки Порошенко не став президентом. На парламентських виборах 2014-го Кононенко став депутатом президентської фракції.

До того, у серпні 2014 року, Олег Гладковський став головою Міжвідомчої комісії, яка курувала «оборонку», а у лютому 2015-го був призначений першим заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олександра Турчинова.

Неформально Гладковського вважають «агентом впливу» президента в «оборонці».

Описати рівень наближеності Олега Володимировича та Петра Олексійовича можна історією, розказаною УП одним із чиновників АП. Побутує легенда, що коли Гладковський приїздить на Банкову, Порошенко може перервати будь-яку зустріч і попросити свого гостя почекати у приймальні, аби переговорити зі своїм давнім партнером.

Реакція президента Порошенка і Гладковського

 

Розслідування «Наших грошей» вийшло пізно ввечері 25 лютого і викликало цілий шквал критики й обурення у соціальних мережах.

Однак, у владних кабінетах із реакцією не квапились. До самого ранку 26 лютого жоден зі спікерів президентської команди не обмовився і словом про розслідування журналістів.

Першою мовчання команди Порошенка порушила представниця президента у парламенті Ірина Луценко. У кулуарах Ради вона розповіла журналістам, що ставиться з підозрою до матеріалів розслідування «Наших грошей»:

«Наскільки мені відомо, «Укроборонпром» і Олег Гладковський будуть позиватися проти журналістів. Щоб вони або вибачились, або навели неспростовні докази. А то складається дивна ситуація. Як тільки ми почали говорити про розкрадання в армії попередніх років, одразу з'являється якась історія з 2015 року і вкидається перед виборами».

Однак, офіційної позиції ні президента, ні його ставленика і бізнес-партнера, якого запідозрили в корупційних оборудках на «оборонці», не було.

Як зізналися неофіційно співрозмовники УП в команді Порошенка, позицію щодо Гладковського узгоджували «усім миром». Лінія захисту друга Порошенка стала зрозуміла ближче до обіду. Сам Гладковський вийшов на публіку і заявив, що «вимагає розслідування», а на час його проведення «призупиняє повноваження в РНБО».

«Щоб запобігти будь-яким інсинуаціям, особисто звертаюся і до Головної військової прокуратури, і в НАБУ із заявою якомога швидше перевірити все, що викладено в «розслідуванні», і дати відповіді і мені, і всьому суспільству», - сказав Гладковський «Інтерфаксу-Україна».

Буквально за кілька хвилин після публікації цієї заяви прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко заявив, що президент підтримав відсторонення свого соратника.

«Петро Порошенко вимагає у правоохоронних органів проведення термінової перевірки інформації, викладеної в журналістській програмі «Наші гроші» для спростування або підтвердження оприлюдненого», - написав Цеголко.

Але і після цього повідомлення залишились запитання. Чому Петро Олексійович жодного слова не сказав особисто, хоч мав кілька публічних заходів цього дня?

І, врешті, для чого Порошенку підтримувати самовідсторонення Гладковського, якщо у президентській одноосібній владі просто його звільнити?

Що далі?

 

«Ми крали у Росії запчастини і будемо красти їх надалі. Бо нам немає їх де інакше взяти. А нам треба відновлювати танки, БТРи і решту техніки», - із запалом описує ситуацію УП один із співрозмовників у керівництві парламентського комітету з питань оборони.

«Інша справа, що займатись цим має, як у всьому світі, сама держава, а не якісь двоє мажорів», - додає він.

Гладковський-гейт матиме одразу кілька наслідків.

Перший - персональний. За даними УП, ще вранці 26 лютого САП відкрила провадження за матеріалами «Наших грошей» за статтями 364 ч. 2 - зловживання владою, 191 ч. 2 - розтрата майна службовою особою, та 368 - отримання хабара. НАБУ повідомило, що уже перевіряє факти, викладені в розслідуванні Іванової.

Title  

Але між Гладковським-джуніором і в'язницею стоїть той факт, що докази журналістів мають позапроцесуальний характер. Принаймні, поки що.

За даними УП від джерел у прокуратурі, справу проти компанії Гладковського-молодшого і його спільників розслідували у ГПУ ще на початку 2017 року. Тоді ж у МВС були розшифровані телефони фігурантів.

Судячи з усього, саме ці дані якимось чином потрапили через анонімну скриньку до журналістів «Наших грошей».

Є окрема деталь, що може ускладнити проведення слідчих дій стосовно молодшого Гладковського. Він успадкував від тата не лише вроду і становище, але й статус почесного консула Сейшельських островів в Україні.

Окрім формальної почесності, цей статус дозволяє його власнику мати авто з дипломатичними номерами і бути захищеним від перевірки особистих речей. Понад те, вивіска «почесне консульство» над приміщенням елементарно ускладнить правоохоронцям проведення обшуків.

Головним, проте, залишається питання, чи зможуть дані журналістів використати слідчі і суд. Але навіть якщо розслідування «Наших грошей» не матиме прямих кримінальних наслідків для його фігурантів, воно однозначно матиме наслідки політичні.

«Те, що журналістами було знайдене, підпадає під статтю 111 Кримінального кодексу України. Це - державна зрада, умисно вчинена громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цінності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці країни. Разом з іншими фракціями, ми починаємо процедуру імпічменту президента», - заявила у вівторок з трибуни парламенту лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

Може здатись, що в Юлії Володимирівни є така традиція - оголошувати імпічмент усім, без винятку, президентам. Але нинішня ситуація може стати більш, ніж серйозною.

Розрив у президентських рейтингах Тимошенко і Порошенка складає лише кілька відсотків. Чим довше інформація про Гладковського не буде розслідувана, тим краще для Тимошенко. Тим більше у неї буде підстав перейти від свого нового, але не дуже ефективного, образу «інтелектуальної матері нації» до старого доброго образу палкої революціонерки.

А з таким суперником мало хто в Україні може впоратись.

Автор: Роман Романюк

Джерело: «Українська правда»

Ціна політичних ілюзій у зоні підвищеної небезпеки

Генерал Ягун: «Попри звинувачення у державній зраді, Медведчук спокійно літає в Москву чи Сочі, а під вартою Замана»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com