Британія та Болгарія розслідують причетність ГРУ до отруєння болгарського бізнесмена

 

Лондон і Софія спільно розслідують зв'язок між отруєнням агентами ГРУ Сергія Скрипаля і його доньки в Солсбері зі схожим отруєнням болгарського бізнесмена Еміліана Ґебрева в 2015 році.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на заяву, зроблену в понеділок послом Об'єднаного Королівства в Болгарії Еммою Гопкінс після зустрічі з болгарськими високопосадовцями.

«Посол Великої Британії у Болгарії Емма Гопкінс зустрілася в Софії з болгарськими прем'єр-міністром Бойком Борисовим, генеральним прокурором Сотиром Цацаровим, міністром внутрішніх справ Младеном Мариновим і очільником контррозвідувального управління Димитром Димитровим. Причиною стали висновки розслідування проекту Bellingcat, згідно з якими один із причетних до отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля і його доньки в британському Солсбері міг також брати участь в отруєнні болгарського бізнесмена Еміліана Ґебрева у квітні 2015 року», - йдеться в повідомленні.

Коментуючи зустріч з болгарськими високопосадовцями, Гопкінс заявила, що Лондон і Софія «тісно співпрацюють» над цією справою протягом кількох місяців.

Як відомо, болгарською стороною під час розслідування справи Ґебрева були знайдені сліди токсичного інсектициду хлорпірифосу в каві і продуктах харчування в його будинку, але не було виявлено жодних речовин, заборонених Конвенцією про хімічну зброю.

7 лютого проект журналістських розслідувань Beliingcat висунув версію про ймовірну причетність третього підозрюваного, відомого як «Сергій Федотов» у справі Скрипалів, до отруєння болгарського бізнесмена Еміліана Ґебрева 2015 року.

 

Brexit: Мей просить у парламенту більше часу, щоб переконати ЄС піти на поступки

 

Голова уряду Великої Британії Тереза Мей проситиме парламентаріїв дати їй більше часу, щоб переконати чиновників ЄС піти їй на поступки та переглянути погоджену угоду про Brexit.

Про це повідомляє портал 9news.

«Голова уряду Великої Британії Тереза Мей закликає політиків дати їй більше часу на доопрацювання угоди про Brexit з Європейською Спільнотою», - йдеться у повідомленні.

За 45 днів, що залишаються до Brexit, Мей повинна повідомити Палаті громад про стан переговорів, щоб її зауваження парламентарії могли врахувати перед слуханнями у четвер.

Деякі політики хочуть скористатися цими слуханнями, щоб внести свої правки до урядової угоди, намагаючись виключити варіант «жорсткого» Brexit та зберегти для Великої Британії тісні зв'язки з ЄС після Brexit.

Прес-офіс кабінету Мей повідомив, що прем'єр скаже парламенту, що «переговори перебувають на вирішальній стадії, нам зараз усім треба стримати емоції, щоб досягнути змін в угоді з ЄС, на яких наполягає цей парламент, та зробити Brexit вчасно».

Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей має виступити перед парламентом із заявою, що має поінформувати депутатів про хід перемовин щодо змін в угоді про Brexit.

15 січня британські парламентарії не підтримали запропоновану Мей угоду щодо Brexit. На підтримку угоди виступили 202 парламентарії, проти - 432. Наразі голова уряду Великої Британії Тереза Мей очікує більше поступок від ЄС щодо Brexit.

В Європі за рік - 140 серйозних порушень свободи ЗМІ

У Європі значно погіршилися умови для діяльності засобів масової інформації. Про це йдеться у поширеній у вівторок доповіді за 2018 рік платформи Ради Європи щодо безпеки журналістів «Демократія під ризиком: загрози і атаки проти свободи медіа в Європі», - повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Середовище щодо свободи медіа значно погіршилася у регіоні країн Ради Європи», - зазначається у документі.

За оцінками експертів РЄ та партнерських організацій, у 2018 році в Європі було зафіксовано 140 серйозних порушень свободи ЗМІ.

Зокрема, за минулий рік удвічі зросла кількість нападів на журналістів, включаючи погрози життю.

Окрім цього, залишається багато випадків безкарності за вбивства представників ЗМІ.

Багато журналістів також перебувають в ув'язненні. Окремі країни приймають законодавства, які послаблюють свободу медіа.

Слід зазначити, що Україна не згадується у доповіді серед найбільш проблемних країн у цій сфері. Окремо у документі відзначаються Туреччина, Росія, Італія та Угорщина, де зафіксовано найбільше випадків порушення свободи ЗМІ та тиску на журналістів.

 

У Женеві проголосували за відділення церкви від держави

 

На референдумі у швейцарському кантоні Женева виборці підтримали нову редакцію кантонального «Закону про світську державу», яка забороняє будь-яким держслужбовцям носіння на роботі релігійних символів.

Про це повідомляє Swissinfo.

«У Женеві виборці проголосували за відділення церкви від держави. За попередніми підрахунками, нову редакцію кантонального «Закону про світську державу» підтримали більшістю в 55% голосів», - йдеться у повідомленні.

Ухвалення цього закону бурхливо обговорювалося впродовж п'яти останніх років у кантоні, де близько 38% мешканців є атеїстами, понад 35% - католиками, 10% - протестантами і 6% - мусульманами. Після того, коли парламент Женеви в підсумку прийняв його нову редакцію, низка громадських організацій одразу скористалися інструментами прямої демократії і винесли цей закон на всенародне голосування, яке й відбулося 10 лютого.

«Згідно зі законом, зокрема, співробітники кантональних і муніципальних органів влади та державних установ, які перебувають за родом своєї діяльності в контакті з людьми, включаючи школи, повинні утриматися від носіння і використання зовнішніх знаків релігійної приналежності (йдеться про натільні хрести, головні хустки і шапочки-кіпи)», - йдеться у повідомленні.

Ці ж обмеження поширюються і на осіб, які обіймають виборні політичні посади, зокрема, посади депутатів кантонального та общинного/муніципального рівнів. У приватному житті депутати, вчителі та чиновники можуть продовжувати одягати чадру, кіпу або мати при собі натільний хрестик, але не в робочий час.

 

Держдума Росії підтримала законопроект про ізоляцію рунету

 

Депутати Держдуми РФ схвалили в першому читанні законопроект про ізоляцію російського сегменту Інтернету.

Про це повідомляє місцеве російське видання Медуза.

Глава профільного комітету з інформполітики РФ Леонід Левін у своєму виступі зазначив, що деякі тезизаконопроекту потребують коригування, але це можливо зробити до другого читання.

Проти законопроекту виступили представники всіх фракцій, окрім «Єдиної Росії».

На думку авторів документа, він дозволить створити інфраструктуру, яка забезпечить безперебійну роботу російських Інтернет-ресурсів, якщо їх відключать від іноземних серверів.

 

Президент Філіппін хоче змінити назву країни

 

Президент Філіппін Родріго Дутерте запропонував змінити назву країни на «Магарліка», щоб «позбутися колоніального минулого».

Про це повідомляє Bloomberg.

Як зазначається, Дутерте повторив озвучену колись екс-президентом країни Фердинандом Маркосом пропозицію про перейменування Філіппін. Свого часу Маркос пропонував назвати країну «Магарліка», що перекладається як «благородство».

 «...Змінімо її (назву - ред.)... Маркос мав рацію. Він хотів змінити її на Магарліка, тому що це малайське слово», - заявив Дутерте.

Філіппіни отримали цю назву країни понад 300 років тому за іспанського короля Філіпа ІІ, коли держава була колонією Іспанії.

Глава Філіппін також наполягав на зміні статуту країни і переході до федеральної форми правління. Зараз Філіппіни є унітарною державою.

Президент Сенату Тіто Сотто заявив, що реалізація ідеї Дутерте передбачатиме внесення змін до Конституції і, взагалі, спричинить дуже багато змін.

 

У Туреччині на квіти до Дня закоханих витратять майже півмільярда доларів

 

Близько 2,5 млн турецьких лір (приблизно 475 млн доларів США) щороку витрачається на квіти до Дня святого Валентина в Туреччині. Про це розповів голова профспілки флористів країни Ісмаїл Башаран у коментарі агентству «Анадолу».

«Квіти, вирощені протягом місяця, будуть продані 14 лютого», - сказав Башаран.

За його словами, ціни на квіти в 2019 році зросли на 20% порівняно з попереднім роком. Одна троянда продається за 10 турецьких лір ($1,9), вартість букета, в середньому, коливається від 20 турецьких лір ($3,8) до 100 (майже $19).

Приміром, цього року букет з 1001 троянди коштуватиме 10 тисяч турецьких лір ($1900).

Троянди у рейтингу популярності в Туреччині мають незмінну першість. Також користуються попитом орхідеї, лілії та ромашки.

День закоханих турки почали відзначати порівняно нещодавно, однак, свято набирає популярності попри те, що в релігійних колах іноді досі звучать заклики не відзначати його.

Над Тбілісі закриють повітряний простір для цивільної авіації

У зоні спостереження над грузинською столицею Тбілісі тимчасово закриють повітряний простір для польотів цивільних літаків.

Про це повідомляє Грузія Online.

За даними Агентства цивільної авіації Грузії, обмеження будуть тривати з п'ятниці, 15 лютого, до середи, 20 лютого, в першій половині дня. Це пов'язано з військовими навчаннями, запланованими Міністерством оборони країни.

За інформацією відомства, повітряний простір у даній зоні буде закрито 15, 17 і 18 лютого з 10:00 до 11:30 години та з 15:30 до 17:00 години.

16 і 19 лютого - з 10:00 до 11:30 години та з 13:00 до 14:30 години.

20 лютого - з 10:00 до 11:30 години та з 14:30 до 16:00 години за місцевим часом.

 

В Іспанії ченці не дають перепоховати Франко, влада погрожує судом

 

Іспанські влада погрожує притягнути до відповідальності ченців бенедиктинського монастиря у разі спроб перешкодити ексгумації останків диктатора Франсіско Франко.

Про це повідомляють іспанські ЗМІ.

Франко похований у меморіальному комплексі у Долині Полеглих (ісп. Valle de los Caіdos), за яким наглядають служителі бенедиктинського монастиря. Родичі померлого диктатора хочуть перепоховати його останки у соборі Альмудена в столиці.

У цій ініціативі їх підтримують соціалісти. За їхніми словами, Долина Полеглих має стати місцем примирення після кровопролитної війни, а не вшанування диктатора. Меморіальний комплекс, збудований за наказом Франко, розташований у передмісті Мадрида. Там само поховані 34 тисячі загиблих учасників громадянської війни в Іспанії у другій половині 30-х років минулого сторіччя. Але підписані лише дві могили: Франко та його союзника Хосе Антоніо Пріми де Рівери.

Суд дозволив перепоховання Франко ще в 2016 році, але провести ексгумацію досі не вдалося. Упродовж багатьох місяців ченці не пускають туди судмедекспертів.

Влада Іспанії квапить із врегулюванням питання. Уряд вчора дав два тижні рідним сім'ї Франко, аби ті визначилися з місцем його перепоховання. Мадрид також пригрозив ченцям заходами юридичного характеру, якщо вони й далі заважатимуть ексгумації.

Як повідомлялося раніше, багато років Долина Полеглих була місцем зібрань шанувальників Франсіско Франко. Там проводили урочисті церемонії та святкували ювілеї диктатора. З 2007 року будь-які політичні акції там заборонені. Минулої осені могилу Франко облили червоною фарбою.