rss
10/21/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#362

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ Наша спасенна зустріч з Ісусом

До роздумів про неї нас спонукає празник Стрітення Господа, який відзначаємо 15-го лютого. А причиною його встановлення і вшанування стала зустріч біля Єрусалимського храму Ісуса з двома побожними старцями: Симеоном та пророчицею Анною, донькою Фануїла з покоління Асера.

 

Важливість цієї події полягає в тому, що ці двоє людей похилого віку, будучи звіщені Духом Святим, побачили в сорокаденному від народження Немовляті Христа Господа, Спасителя Ізраїлю та й усього світу, і це вони відкрито свідчили. Звичайно, вони не дожили до того часу, щоби слухати спасенні науки Сина Божого, бачити чи чути про чуда, які Він творив, бути очевидцями Його хресної дороги, розп'яття, смерті, погребіння, Воскресіння і Вознесіння. Проте, їхнє визнання Ісуса обіцяним Богом Спасителем, Який прийшов уже в світ, щоби спасти його, було настільки важливим і необхідним, що святий апостол Лука так детально записав про це у своїй Євангелії.

А де, коли, за яких обставин та умов ми можемо зустріти Ісуса?

Будь-де і будь-коли на молитві: вдома, в храмі, на вулиці, в транспорті чи в будь-якому іншому місці.

Присутність Господа переживаємо і приймаємо Його до свого серця під час слухання євангельських наук на радіо, телебаченні, в Інтернеті, під час читання духовної літератури, глибоких роздумів і розмов на теми духовного життя.

А Святі Тайни - це найдієвіші Святі засоби для зустрічі з Ісусом. Та, власне, Свята Євхаристія, яку за певних обставин та умов можна приймати навіть щодня, і тоді кожен день буде невимовною радістю від переживання не просто зустрічі з Господом, а від прийняття Його до свого серця, від злиття з Ним в одне ціле. Власне, така зустріч і є спасенною. А від глибокого її переживання захочеться лише одного - щоби вона не проминала...

Ось як це засвідчує Сам Спаситель у Своїй розмові з відомою мирянкою і місіонеркою Євхаристійного Серця Ісуса - Каталіною.

Після закінчення відправи Ісус промовив до неї: «Не йди поспішно, коли відправа завершена. Залишайся на деякий час зі Мною. Радій нашому спільному перебуванню і дозволь Мені радіти перебуванню з Тобою». Каталіна запитала: «Господи, як довго Ти залишаєшся з нами після Причастя?». Ісус відповів: «Весь час, допоки Ти хочеш залишатися зі Мною. Якщо будеш розмовляти зі Мною протягом усього дня, звертаючись до Мене, виконуючи свої обов'язки, Я буду слухати тебе. Я завжди з тобою. Це ти Мене покидаєш. Виходиш після відправи з храму і вважаєш, що виконала обов'язок? Чи не подумаєш навіть, що Мені хотілося б ділити з тобою твоє сімейне життя, хоча б у день Господній (...)? О, як багато милостей втрачає людина, не залишаючи Мені місця у своєму житті!».

Далі Ісус казав, що, споживаючи Його як їжу, люди в цьому стоять вище за ангелів, але ці безцінні Святі Дари мають спонукати їх творити милосердні вчинки і виказувати любов до всіх ближніх.

І це також є важливою і необхідною для кожного християнина можливістю і нагодою спасенної зустрічі з Ісусом в особі кожної людини.

Ще в IV ст. святий Іван Золотоустий роздумував, що якби всі християни були такими, якими мали б бути послідовники Христа, то давно на світі не було б уже нехристиян. І я, негідний та багатогрішний, згідно з цими словами великого святого, та й особливо згідно з євангельськими словами Христа, Який сказав: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви Мені зробили», - стверджую, якби ми всі, християни, ставились одне до одного, як до Господа, то так само давно самі спаслись би, спасли б усе людство, і земля стала б раєм. Та, на превеликий жаль, на заваді різні пристрасті, гріхи, спокуси, зваби світу цього і демонські сили зла. Вони занапащають душу і своїми нечистотами забруднюють серце. І воно тоді не може бачити Ісуса в ближньому чи підноситись до Нього в молитві.

Великою проблемою для християн високопосадовців, керівників, політичних лідерів і т. д., і навіть високих духовних достойників є та сама, як і для всіх вірних, необхідність намагатись бачити Господа в особах своїх підлеглих і, згідно з євангельською наукою, ставитись до них, як до старших, як до своїх наставників. Незаперечно, таких прикладів дуже мало. І тому таке то наше християнство, направду далеке від Христа. Натомість, зневажливе, принижуюче та зверхнє ставлення до підлеглих породжує, провокує і буквально спонукає підлеглих до всякого фальшування, крутійства, дволикості, лицемірства, лукавства, підступності, підкупності, хабарництва (в Церкві - це симонія), облесливості і т. д. І навіть духовні особи, які першими мають боротись проти цих всіх гріхів, забувають, що все це, а особливо облесливість, походить від самого диявола, який, власне, підлещуванням обманув і спокусив Єву, а через неї й Адама до гріхопадіння. Що ж, очевидно високим духовним достойникам подобається, коли перед ними плазують і згинаються в три дуги. Але в цьому немає нічого Божого, а лише диявольське. Кому ж тоді ці вищі чини служать?

Отже, першою і найважливішою умовою для спасенної зустрічі з Ісусом є чистота серця. Якою мірою воно чисте, такою ж мірою в ньому і присутній Господь. Для святих навіть найбільші грішники були улюбленими Божими дітьми. Вони, як і Христос, ставились до них з великою любов'ю: їх шкодували, вболівали і молилися за них і таким чином багатьох спасали. Тому й ми, за їхнім прикладом, маємо до всіх, без винятку, ставитися з великою любов'ю, і вона спасатиме їх та нас, і це буде найбільшою запорукою нашої спасенної зустрічі з Ісусом і тут, на землі, і там, у небі, в Його Царстві.

Отець Сергій Ковальчук: «Потрібно бути з людьми і нести їм Христа»

Владика Борис Ґудзяк номінований на митрополита Філадельфійського

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com