Росія щодня порушує Мінські домовленості, - Волкер

 

Росія вже впродовж чотирьох років порушує Мінські угоди.

Про це написав у Twitter спеціальний представник США на переговорах щодо України Курт Волкер.

«Чотири роки тому Росія підписала Мінський пакет домовленостей, де першим пунктом прописано припинення вогню 14 лютого (2015 року - ред.). Приблизно через тиждень Росія та її довірені сили захопили Дебальцеве. Упродовж останніх чотирьох років Росія продовжувала щоденно порушувати Мінські домовленості», - написав він.

Волкер також додав, що нині настав час миру в Україні.

Раніше посольство США в Україні повідомило, що Росія продовжує розпалювати створені нею гуманітарну, економічну та екологічну кризи на Донбасі і не дотримується Мінських угод.

Як повідомляв Укрінформ, Росія ініціювала скликання 12 лютого засідання Радбезу ООН щодо ситуації в Україні під приводом четвертої річниці підписання Мінських угод. Речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко у коментарі Укрінформу заявив, що справжня мета РФ - відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п'ятій річниці агресії проти України.

 

ЦВК затвердила кошторис видатків закордонних виборчкомів

 

ЦВК затвердила кошторис видатків на наступних виборах президента України 31 березня для потреб дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць на загальну суму 15,5 млн гривень.

Відповідна постанова ухвалена на засіданні ЦВК у вівторок, - повідомляє кореспондент Укрінформу.

Згідно з прийнятим рішенням, Центрвиборчком затвердив видатки дільничних виборчих комісій закордонних виборчих округів на підготовку та проведення наступних виборів президента України 31 березня на загальну суму 15 млн 576 тисяч гривень.

Центральна виборча комісія 11 лютого затвердила розподіл коштів державного бюджету, виділених на вибори президента України 31 березня, на загальну суму 2 млрд 354 млн 880 тисяч гривень. Відповідно до цього розподілу видатки ЦВК складають уже вказані 275 млн 978 тисяч 531 гривню. Крім того, на окружні виборчі комісії розподілено 40 млн 820 тисяч 686 гривень, на дільничні виборчі комісії - 1 млрд 146 млн 616 тисяч 619 гривень.

На другий тур виборів передбачено 891 млн 464 тисяч 164 гривень.

8 лютого ЦВК завершила процес реєстрації кандидатів на посаду глави держави на виборах 31 березня. Загалом, зареєстровано 44 кандидати.

Зазначимо, також Центральна виборча комісія визначила перелік територіальних виборчих округів анексованого Криму та Донецької і Луганської областей, де неможливо провести вибори президента України 31 березня.

Відповідне рішення ухвалене на засіданні ЦВК у вівторок.

Як зазначив член Центрвиборчкому Михайло Вербенський під час розгляду цього питання, президентські вибори не організовуватимуться і не проводитимуться на території АРК та у 12 із 21 виборчих округів Донецької області та в 6 округах із 11 в Луганській області.

Водночас, за його словами, у Донецькій області вибори президента проводитимуться у 12 із 21 виборчого округу, а на території Луганської області - у 6 з 11.

Вербенський підкреслив, що таке рішення було ухвалено на основі указу президента від 7 лютого, яким було затверджено межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, а також на основі подань Донецької і Луганської по обласних військово-цивільних адміністрацій.

Водночас, член ЦВК розповів, що загалом по Україні утворено 200 виборчих округів із врахуванням закордонного виборчого округу та 29 тисяч 848 виборчих дільниць.

 

ВРП звільнила з посад чотирьох суддів

 

Вища рада правосуддя звільнила з посад чотирьох суддів: двох - у відставку та двох - за власним бажанням.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні у вівторок, - інформує Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності ВРП.

Як зазначається, ВРП ухвалила звільнити у відставку Наталію Гетю з посади судді господарського суду Полтавської області та Сергія Усенка з посади судді Балаклійського районного суду Харківської області.

Окрім того, ВРП ухвалила звільнити за власним бажанням Сергія Ярошенка з посади судді Деснянського районного суду міста Київ та Ірину Попович з посади судді господарського суду Харківської області.

Водночас, Рада ухвалила залишити без розгляду заяву Віталія Нікушина про звільнення з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я та заяву Романа Гулида про звільнення з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку.

 

Мінінфраструктури змінить процес бронювання дозволів на міжнародні автоперевезення

 

Міністерство інфраструктури має намір доопрацювати нормативні документи з метою запровадження попереднього електронного бронювання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та планування їх квотування.

Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури з посиланням на результати зустрічі міністра Володимира Омеляна та голови Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Леоніда Костюченка.

«11 лютого 2019 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та голова Ради Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Леонід Костюченко визначили план заходів щодо вирішення проблемних питань у сфері міжнародних автомобільних перевезень на 2019 рік. Сторони підписали документ, який окреслює спільні дії Мінінфраструктури, Державної служби України з безпеки на транспорті і Асоціації автомобільних перевізників України, спрямовані на розвиток міжнародних вантажних перевезень», - ідеться в повідомленні.

Відповідно до документа, Міністерство інфраструктури має доопрацювати нормативні документи у частині запровадження попереднього електронного бронювання дозволів та планування їх квотування. Також передбачається спільна робота щодо стабілізації ситуації з дозволами Республіки Польща на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень та щодо збільшення квоти дозволів для українських автоперевізників.

У міністерстві інформують, що передбачається налагодити контроль за оформленням та обігом дозволів, максимальну інтеграцію електронних систем в усі процеси з метою мінімізації впливу державних службовців на бізнес.

Нагадаємо, наприкінці грудня Міністерство інфраструктури заявляло про тимчасове обмеження видачі та оформлення дозволів українським перевізникам на здійснення міжнародних автомобільних перевезень у 2019 році. Зокрема, враховуючи ситуацію, яка склалась з кількістю дозволів Республіки Польща, вирішено запровадити обмеження щодо оформлення та видачі таких дозволів у 2019 році та термінів їх повернення. Оформлювати та видавати дозволи до Польщі будуть лише на автотранспортні засоби, які відповідають екологічним параметрам Євро-3 та вище, повна маса яких перевищує 10 тонн. Крім того, оформлюватимуть та видаватимуть лише один дозвіл на транспортний засіб, який виконує перевезення територією Республіки Польща, навіть за умови зміни виду перевезення під час одного кругорейсу.

З огляду на обмежені річні квоти та недостатній залишок дозволів на 2018 рік, на засіданні Комісії з розгляду питань, пов'язаних з оформленням, видачею, обліком та аналізом ефективності використання дозволів на поїздку по територіях іноземних держав, було вирішено запровадити тимчасове обмеження на дозволи додаткової квоти на 2019 рік по окремих видах перевезень до таких країн, як Австрія, Азербайджан, Бельгія, Білорусь, Грузія, Італія, Казахстан, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Румунія, Словаччина, Узбекистан, Франція, Угорщина.

 

Український культурний фонд виділить 640 мільйонів на кіно та освіту

 

Український культурний фонд цього року буде підтримувати п'ять напрямків, на які передбачено понад 640 млн грн.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла виконавча директорка структури Юлія Федів на полях Берлінале.

«У понеділок ми оголосили конкурс на 5 напрямків. Бюджет фонду цього року - 641 млн грн. на підтримку проектів в усіх секторах культури та мистецтва, з них на підтримку проектів кіно - 400 млн, адже аудіовізуальний сектор найбільш затратний», - пояснила Федів.

Зокрема, Фонд буде підтримувати розробку сценаріїв.

Велика увага буде надаватися підтримці освітніх проектів. За словами виконавчої директорки, кошти є, але середовище, яке може їх використовувати на якісному рівні, «дуже вузьке». Отже, є потреба у формуванні нового покоління, підвищенні кваліфікації всіх категорій фахівців - і сценаристів, і продюсерів, і режисерів. Федів сподівається на те, що будуть розроблятися спільні тренінгові програми між українськими та іноземними профільними вишами, проводитись спільні освітні проекти в сфері аудіовізуального мистецтва.

Як і Держкіно, Фонд буде підтримувати продакшен і постпродакшен телепродукту, а також ігрового, неігрового та анімаційного кіно. «Сподіваємося, що на кінець року побачимо кілька прем'єр - як суто українських, так і в ко-продукції», - каже Федів.

Окрім того, Український культурний фонд продовжуватиме просування українського аудіовізуального сектора на міжнародній арені та в самій Україні, підтримку українських фестивалів, щоби вони запрошували до себе гостей з-за кордону; а також українських стендів на міжнародних фестивалях та кіноринках.

Фонд фінансово долучився до створення українського стенду на Берлінале, надавши грант у розмірі 800 тисяч грн.

 

В Україні можуть вилучити з продажу понад 1 тисячу видів імпортного віскі

 

Європейська бізнес-асоціація вважає, що в Україні можуть вилучити з продажу понад 1 тис. імпортних видів віскі у зв'язку зі змінами до Податкового кодексу. Так вважають в ЄБА, - повідомляє LB.ua.

Так, відповідно до визначення в Податковому кодексі, віскі - алкогольний напій міцністю від 35 до 45% об'ємних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених усередині дубових бочках (ємностях з обвуглених дубовою клепкою) зернового дистиляту.

Проте, підкреслює ЄБА, це суперечить міжнародному законодавству - нормам ЄС, згідно з якими в Європі встановлено лише мінімальну межу концентрації спирту в об'ємному відсотку в розмірі 40% - без верхнього порогу. Також там немає ні слова про коньячну технологію, адже віскі виробляють шляхом перегонки сусла.

Таким чином, міжнародні виробники мають можливість виробляти віскі з вмістом спирту понад 45%, що пропонується заборонити в Україні.

«За попередніми оцінками компаній-членів ЄБА, це понад 1 тис. видів продукції (більше, ніж 45%), яка офіційно ввозиться і за яку сплачуються всі податки. Так, наприклад, тільки минулого року було імпортовано 68,995 тис. літрів віскі з вмістом спирту більше, ніж 45%, що в грошовому еквіваленті становить 170,96 млн гривень», - пояснила менеджер комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями ЄБА Христина Лініченко.

На думку ЄБА, існує загроза того, що віскі міцністю понад 45% буде вважатися неякісною і небезпечною продукцією, а отже, підлягатиме утилізації відповідно до законодавства.

Нагадаємо, коньяк українського виробництва можуть перейменувати в бренді, оскільки у відповідності з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна з 2026 року повинна відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк» (Коньяк - місто у Франції) для продуктів, які виготовляються в Україні. Замість слова «коньяк» потрібно буде або вживати термін «бренді» або нову назву, яка поширюватиметься тільки на українську продукцію.

23 листопада минулого року Верховна Рада внесла зміни в Податковий кодекс і законодавчо визначила поняття «віскі». Крім того, в законі розмежовано поняття «спирт етиловий денатурований» та «спирт етиловий не денатурований».