rss
11/15/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Приймати з любов’ю

До всього, що пов'язане з новоствореною Православною Церквою України (ПЦУ) нині підвищена увага. Після того, коли відбулися основні організаційні події - як у Києві, так і на Фанарі - і розпочався процес її розбудови, особливо важливо знати і розуміти ті принципи, той настрій, з яким відбувається розвиток ПЦУ.

 

І тут нема дрібниць. Чи можна сказати інакше - до того, що комусь здавалося дрібним і несуттєвим, а комусь навпаки - важливим і суттєвим, можна і потрібно ставитися не завжди так, як звикли.

Пам'ятаю, як давним-давно мене вразили слова однієї старшої жінки в церкві, коли вона напустилася на студенток, що зайшли до храму з непокритими головами.

Слова, тон і вираз обличчя цієї, безумовно, глибоко віруючої жінки були такими непримиренно осудливими, її погляд так пропікав дівчат, що вони якось так одразу знітилися і, помітно було, що відчули себе дуже винними. Від їхнього гарного настрою й усміхненого вигляду облич, з якими вони зайшли до церкви, і сліду не залишилося.

Обидві пошепки почали просити пробачення у тієї, котра їх так різко насварила, а потім бочком-бочком пробралися до входу і потихеньку полишили храм.

Видно було, що йшли вони до церкви у піднесеному настрої. А ось пішли у пригніченому.

Чи правильно вчинила та старша жінка, ревнителька традицій і звичаїв?

Формально, може, й правильно. А ось з точки зору основної заповіді Ісуса Христа, котрий закликав любити одне одного, неправильно.

Ця старша жінка юних дівчаток полюбити не встигла. А от відчитати «по перше число», відшмагати словами, тоном, виразом обличчя, поглядом, на жаль, встигла.

Я пригадав цей давній випадок 12 лютого, коли почув заяву Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про те, що він буде викорінювати звичку працівників храмів сварити молодь за те, що хтось з них зайшов до православної церкви без хустки.

Блаженніший при цьому згадав якраз працівниць старшого віку. Можливо й тому, що саме старші жінки особливо ретельно дотримуються цього правила - напинати хустку на голову при входженні до храму.

При цьому Блаженніший не заперечував по суті вимогу покривати волосся хусткою - він просто наголосив на тому, що людину, яка входить до храму, потрібно зустрічати особливо: «Ми повинні прийняти її з любов'ю. Вона сама прийде до усвідомлення, що в такому вигляді не можна відвідувати храм».

  Title

Чи усвідомить людина сама, чи їй хтось підкаже - але доброзичливо, без осуду, з приязню і любов'ю - не так важливо. Значно важливіше не відлякати, не відштовхнути тих, хто, можливо, вперше переступає поріг храму й очікує там відчути особливе ставлення, пережити святково піднесений і радісний настрій.

Тож і сувора вимогливість має набути у храмі вигляду доброзичливих підказок тим, хто не знає церковних традицій, вимог, правил і ритуалів.

Саме керуючись цим принципом - приймати з любов'ю - Блаженніший Епіфаній і звернувся до вірних УПЦ МП, запрошуючи їх до новоствореної ПЦУ, що всі священнослужителі ПЦУ з любов'ю готові зустрічати всіх, хто прийде до їхнього храму, запевняючи, що жодного насильства щодо храмів і громад УПЦ МП не планується: «Лаври - духовно-культурні надбання українського народу. І я вірю, що Господь учинить такі умови, що Лаври перейдуть в Помісну українську церкву. Думаю, це відбудеться протягом наступних років, можливо, навіть року».

Цей же принцип Предстоятель ПЦУ здійснив, коли 8 лютого у Варваринському приділі Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря здійснив Таїнство Хрещення щодо дев'яти дітей з родини донбаських вимушених переселенців Родікових, котрі самі висловили бажання охреститися і були в цьому підтримані батьками.

Нині вони мешкають на Київщині, в селі з цікавою назвою Липовий Скиток.

В цій сім'ї є діти свої і семеро прийомних, але, за словами глави сім'ї Володимира, всі вони для нього і дружини Діани рідні, всіх люблять і душевно зігрівають однаково - тож також сповідують принцип приймати з любов'ю.

Після того, коли Блаженніший охрестив діточок і одягнув на них натільні хрестики, він промовив повчальне слово про Таїнство Хрещення, його необхідність для кожної людини і важливість цього Акту.

У ПЦУ зазначили, що хресними батьками новоохрещених дітей стали люди, які обіймають різні посади. Серед них і настоятель Свято-Онуфріївської парафії с. Липовий Скиток прот. Сергій Стоянов.

Отож, приймаймо з любов'ю і вдячністю це життя і все прекрасне, що воно нам приносить. І тим самим зміцнюймо свій духовно-емоційний зв'язок з Богом, адже Бог є Любов.

Претенденти на булаву-2019. Аналіз повного списку

Про Майдан, Революцію, великого приятеля українців і його книжку

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com