rss
02/23/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#346

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Канада та «смертельна» дипломатія Китаю

Якщо «холодній війні» між Китаєм та США бути, то протистояння Піднебесної та Канади стане її провісником. І воно вже триває.

 

Якби держави світу долучилися до #10yearchallenge, то фаворитом миттєво став би Китай. Зростання ВВП, приріст зовнішніх інвестицій, наукові розробки, нарощування експорту, фінансування Збройних сил - у всіх цих сферах, а також багатьох інших Піднебесна демонструвала світове лідерство. Ці зміни не пройшли повз китайську зовнішню політику, яка відмовилася від традиційного принципу «споглядання, поки тіло ворога пропливе рікою», і перейшла до активних дій. Зростання впевненості та настирливості китайської дипломатії чудово видно на прикладі сучасних напружених відносин з Канадою.

Славний початок ганебного кінця

 

Минулий рік мав стати одним з найуспішніших для канадсько-китайських відносин. Лідери двох держав обмінялися успішними візитами та почали обговорювати започаткування вільної торгівлі. Канада збільшила кількість візових центрів, а Китай - частоту прямих авіаперельотів. Демонстрували суттєве зростання взаємна торгівля, освітні та культурні обміни. Ба більше, аби дати додатковий імпульс розвиткові міжособистісних контактів, 2018-й було оголошено роком канадсько-китайського туризму. Як наслідок, після громадян сусідніх США, китайські туристи залишили за рік у Канаді найбільше грошей - понад 2 млрд доларів.

Канадські компанії чудово зрозуміли економічний потенціал Китаю, й одна поперед іншою намагалися потрапити на величезний ринок Піднебесної. Гарним прикладом цього є відомий канадський виробник преміального верхнього одягу «Canadа Goose», який вирішив відкрити власний бутик у Пекіні, окрилений значними продажами на інших торгових майданчиках. Джастін Трюдо не втомлювався повторювати про значення Китаю для торговельної диверсифікації й усіляко заохочував канадський бізнес розширятися на Захід.

Однак, ця дружба раптово припинилася 1 грудня 2018 року, коли в аеропорту Ванкувера канадські правоохоронці затримали фінансового директора китайської корпорації «Huawei» Менг Ванжу. Цей крок докорінно змінив ставлення Китаю до Канади і показав світові жорсткість КНР.

Huawei розбрату

 

Арешт Менг Ванжу, яка є донькою засновника «Huawei» й одного з найбагатших людей світу Рена Чженфея (Ren Zhengfei), хоч і відбувся на території Канади, стався за запитом США, які підозрюють її в сприянні ухиленню від дотримання санкцій проти Ірану і прагнуть екстрадиції. Дводенне судове засідання щодо Ванжу набуло величезного резонансу і привело до ванкуверського суду рекордну кількість журналістів, які фізично не вміщалися у приміщення. Вирок - застава у 10 млн доларів, частковий домашній арешт, цілодобове спостереження, заборона виїзду за межі провінції Британська Колумбія та зобов'язання з'явитися на засідання у лютому - викликали лють у Пекіні. Причому, як на офіційному рівні, так і серед пересічних громадян.

Так, компанія «Canadа Goose», яка планувала відкриття свого магазину на вихідні, за збігом - після суду у Ванкувері навіть мусила перенести відкриття на пізнішу дату. «Мені відомо, що президент Сі Цзіньпін був дуже роздратований через це, тож інші члени китайського уряду взяли у нього приклад, однак, я не знаю точно, чому. Можливо, тому що «Huawei» - провідна компанія Китаю, а не пересічне підприємство», - сказав з цього приводу посол Канади у Китаї Джон Маккалум.

Якою не була б мотивація офіційного Пекіну, реакція його була жорсткою і подекуди навіть жорстокою.

Дипломатія заручників

 

Громадяни Канади Майкл Ковріг та Майкл Спейвор, які регулярно навідувалися до КНР, де займалися підприємницькою й консультаційною діяльністю, були затримані у Китаї незабаром після арешту Менг Ванжу. У китайських правоохоронних органах надали дуже мало інформації стосовно причин їх затримання, зазначивши лише, що обоє чоловіків «підозрюються у залученні до діяльності, яка загрожувала національній безпеці». Певний час до них не могли потрапити канадські дипломати, а після довгоочікуваного візиту посол заявив, що чоловіків щодня допитують, щонайменше, по чотири години й обмежують у спілкуванні з адвокатом. Раніше ЗМІ також повідомляли, що Коврігу та Спейвору забороняють вночі вимикати світло в камерах.

Хоча ні офіційний Пекін, ні Оттава публічно не пов'язали затримання канадців у Китаї та Менг Ванжу у Ванкувері, експертна сфера була більш відверта у своїх оцінках. Так, відомий знавець Китаю, професор права університету імені Джорджа Вашингтона (США) Дональд Кларк запропонував для позначення чинної зовнішньої політики Китаю спеціальний термін: «дипломатія заручників». На його переконання, Китай затримав канадців, щоб схилити Оттаву до звільнення Ванжу. Аби посилити цю позицію, суд КНР також у терміновому порядку переглянув вирок Роберту Шеленбергові - іншому канадцеві, засудженому раніше до 15 років ув'язнення, присудивши йому, натомість, смертний вирок. Аналізуючи справу Шеленберга, професор вказує на велику кількість невідповідностей, які можуть свідчити про політичну заангажованість справи.

Зазначимо, що до того дуже стриманий прем'єр-міністр Канади, дізнавшись про зміну вироку Шеленбергу, заявив про «вибірковість» застосування Китаєм смертної кари. МЗС Канади навіть було змушене внести зміни до офіційного порадника подорожувальникам, попередивши канадців про загрозу невиправданих затримань у Китаї. Натомість, КНР, незважаючи на щойно успішно завершений рік розвитку туризму, закликала своїх громадян бути обачними та «сповна оцінювати ризики» під час відвідування Канади, згадавши про «вибіркові затримання» китайців на запит «третіх держав».

Різні ситуації з верховенством права

 

Складність цієї ситуації для Канади полягає ще й у тому, що вибудувана за півтора сторіччя система правосуддя у країні позбавляє політиків можливості втручатися у неї. Джастін Трюдо неодноразово наголошував, що рішення стосовно екстрадиції Менг може ухвалити лише суд. «Можу запевнити всіх, що Канада - держава з незалежною судовою системою і що відповідальні за це органи влади ухвалили рішення з цього приводу без будь-якого політичного залучення чи втручання, як і має бути», - сказав у грудні прем'єр-міністр Канади.

Натомість, у Китаї ситуація з верховенством права - зовсім інша, як і ставлення до судів загалом. «У Китаї судова незалежність не є навіть ідеалом, не те, що реальністю, - стверджує Кларк. - У справі, яку влада визнає достатньо важливою, суд вчинить так, як йому накажуть».

З огляду на це, Канада не може вчинити так, як хоче Китай: негайно звільнити Ванжу. При цьому Пекін продовжує наполягати на своєму, застосовуючи невластиву дипломатії лексику та дії.

Недипломатичні дипломати

 

Речниця МЗС Китаю Хуа Чанінг назвала заяву Джастіна Трюдо про вибірковість китайського правосуддя «безвідповідальною», додавши, що прем'єр-міністр «виставляє себе на посміховисько такими твердженнями».

Персональні напади на лідерів нібито дружніх держав нехарактерні для Китаю, однак стають дедалі більш поширеними за президентства Сі Цзіньпіна, який зміцнює своє правління націоналістичною риторикою. «Це яскраво демонструє те, що я називаю Новим Китаєм», - стверджує колишній посол Канади у цій країні Гай Сан-Жак. За його словами, Китай діє «значно більш упевнено та агресивно, часто поводячись жорстоко».

До пов'язаного з Ванжу протистояння додається ще й те, що Канада наразі вивчає - чи допускати «Huawei» до розробки інфраструктури 5G у країні. Хоча найближчим часом рішення не очікується, посол Китаю вже зібрав прес-конференцію в Оттаві, на якій попередив Канаду про «наслідки» у разі недопуску «Huawei». Таке поводження свідчить про самоствердження Китаю як супердержави і готовність карати країни, які наважуються діяти всупереч волі Піднебесної.

«Якщо Китай готовий відправити канадця на смерть заради захисту великої власної компанії, то на що Пекін піде, якщо Комуністична партія Китаю отримає безперешкодний доступ до важливих канадських комунікаційних мереж?» - агітує за заборону «Huawei» екс-голова канадської розвідувальної служби CSIS Річард Фаден.

Старт глобального протистояння

 

Експерти-міжнародники вже протягом тривалого часу б'ють на сполох, попереджаючи про наближення нового глобального протистояння між двома полюсами сучасного світу - Китаєм та США. Як і в часи Холодної війни, безпосередній конфлікт між центрами впливу є маловірогідним, але сутички на території третіх країн уже є реальністю. Хоча ордер на арешт Ванжу був виданий Штатами, а Канада лише виконувала власні міжнародні зобов'язання, свою міць Пекін спрямував лише на Оттаву. Очевидно, що на рівних змагатися зі США на міжнародній арені Китай поки що не в змозі, однак на прикладі слабшого суперника вирішив показати світові свою готовність іти на рішучі кроки у захисті власних національних інтересів.

«Коли ми маємо справу з Китаєм, то повинні тримати очі розплющеними, але я не певен, чи народ сповна розуміє, що це значить», - підсумовує Сан-Жак.

 

Автор: Максим Наливайко, Оттава

Джерело: «Укрінформ»

Два форуми, два кандидати, дві стратегії

Ювілей Патріарха

75 років тому#2019-08 (02/21/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com