З початку січня 2019 року в усіх центрах зайнятості служби зайнятості розпочали свою роботу кар'єрні радники. Проаналізуємо, які функції покладаються на них, чим вони будуть корисними при працевлаштуванні та чи є їхні послуги новаторськими для України.

Зміна роботи, чи то вимушена, чи то добровільна, - завжди стресова ситуація як для працівника, так і для компанії. Згідно з опитуванням, 44% респондентів змінюють роботу раз на 2-4 роки.

Причини для цього можуть бути різними: низький рівень оплати праці, відсутність можливості професійно розвиватися, некомфортна атмосфера в колективі, необхідність щось змінити у своєму житті, погані умови робочого місця, бажання змінити сферу діяльності, скорочення штату тощо. Проте, чим би не була зумовлена необхідність звільнення, треба визнати: це досить серйозна зміна в житті людини. І часто новий кандидат не може одразу правильно зорієнтуватись на ринку праці.

Допомогти знайти нову роботу повинні кар'єрні радники. Відповідно до постанови Кабінету міністрів від 19 вересня 2018 р., такі спеціалісти будуть надавати послуги зареєстрованим безробітним та здійснювати їх супровід з метою подальшого працевлаштування. Серед основних - функції кар'єрних радників: первинне та поглиблене профілювання осіб, які шукають роботу. Відповідно до рівня мотивації та можливостей працевлаштування (відсутність досвіду довготривалого безробіття, повна відповідність особистісних і професійних якостей вимогам ринку праці, наявність популярної професії, досвіду роботи, вмінь та навичок тощо), пошукачі розділяються на п'ять профілів.

І вже на основі цих даних радники спільно з пошукачем розробляють індивідуальний план працевлаштування, який містить джерела інформації про відкриті вакансії, інформацію про роботодавців, яким потрібно надіслати резюме, додаткові заходи, що допоможуть у пошуку та здобутті роботи. Таке нововведення має на меті індивідуалізацію послуг, які надають центри зайнятості, врахування потреб, рівня професіоналізму, трудової мотивації та мобільності пошукачів. І, як результат, - оптимізацію процесу пошуку нової роботи.

Варто зазначити, що низка компаній при звільненні співробітників бере подібні функції на себе. Мотивація зрозуміла: незадоволені колишні робітники можуть вщент зруйнувати репутацію організації як роботодавця. І ці побоювання небезпідставні. Так, згідно з дослідженням HeadHunter, у 66% опитаних працівників лишався негатив стосовно компанії після звільнення або скорочення. Більша частина цих респондентів (⅔) зазначили, що критично відгукувалися про колишнього роботодавця у розмовах, кожен 10-й писав негативні відгуки в Інтернеті, а 5% - подавали позов до суду.

З метою зниження негативних емоцій від звільнення та збереження лояльності співробітників до компанії застосовуються програми аутплейсменту. Цей термін був запроваджений більше, ніж 20 років тому Джеймсом Челленджером (James E. Challenger) і передбачає комплекс дій з перетворення процесу звільнення в зміну місця роботи для співробітників. Аутплейсмент включає як інформаційні та консультативні аспекти, так і психологічні. Зокрема, це - складання і корекція резюме, допомога з просуванням резюме та особи кандидата на ринку праці, огляд ринку праці і заробітних плат за необхідними спеціальностям, психологічна підтримка на всіх етапах пошуку роботи. Щодо того, як компанії краще організувати процес аутплейсменту, єдиної думки немає: 58% роботодавців організовують його власними силами, 39% зазначили, що це залежить від посади працівника - вдаватися їм до сторонньої організації чи ні, а от 3% - повністю віддають цей процес на аутсорс. Звісно, все залежить від конкретної компанії, її робочого процесу та галузі, специфіки функціональних обов'язків звільненого співробітника тощо. Але можемо констатувати: компанія, яка піклується про імідж і репутацію на ринку праці, буде піклуватись і про персонал, який скорочується.

Отже, як ми бачимо, процес працевлаштування дедалі більше адаптується під потреби та можливості кандидатів. І дедалі більше зусиль докладаються для того, щоб зробити процес зміни роботодавця максимально швидким та ефективним.

Джерело: «HeadHunter Україна»