З нагоди вшанування 101-ї річниці подвигу героїв Крут, сторіччя Дня соборності України, 5-ї річниці Революції гідності та з метою формування національної свідомості учнів, а також виховання у них почуття патріотизму, шанобливого ставлення до своєї історії, 26 січня у школі українознавства ім. Василя Стуса в м. Чикаго було проведено захід «100 років боротьби».

Учні школи, вчителі, представники молодіжних організацій Спілки Української Молоді відділу ім. Миколи Павлушкова в м. Чикаго і ПЛАСТу зібрались у залі, щоб пригадати і вшанувати ті сакраментальні і героїчні події, що мали місце сто років тому під час Національно-Визвольних змагань 1917-1921 років. Саме під час цих змагань відбулись ключові події, які вплинули на подальший хід нашої історії - на процес державотворення. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, періодом відродження української нації. 22 січня 1918 року було проголошено 4-й Універсал, який засвідчив появу нової молодої держави, та вже через кілька днів після величного моменту проголошення 4-го Універсалу цвіт української нації, понад 500 молодих студентів київських шкіл, пролили свою кров на порозі Батьківщини, обороняючи її від варварської большевицької навали - орди Муравйова. Битва під Крутами стала символом героїзму української молоді.

Цього року відповідальними за проведення заходу були представники молодіжної організації СУМ і учні нашої школи. Захід розпочали спільною молитвою, яку очолив парох парафії святих Володимира та Ольги отець Олег Кривокульський. Отець Олег попросив присутніх згадати у молитві усіх Героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє.

Представниця від СУМу Олександра Городиська підготувала дуже інформативний виступ і презентацію. Подруга Олександра наголосила на тому, що приклад самопожертви молоді у далекому 1918 році багато в чому нагадує подвиг Небесної Сотні та кіборгів у 2014 році. Минуло сто років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв. У 2013-2014 рр. наші студенти пішли на Майдан, а коли почалася російська агресія, першими пішли захищати Батьківщину. І вони були готові до цього, тому що за ними був приклад - подвиг крутянців. Пам'ятаючи про героїв Крут, ми вшановуємо і тих, хто загинув у цій війні на Сході. Як і сто років тому, так і сьогодні, українці мають того ж ворога - тоталітарного, загарбницького росіянина. Втім, як і колись українці не віддали свою землю, - так і не віддадуть зараз.

Відтак, до слова було запрошено директора школи п. Наталію Пономарьову. Пані Наталя пригадала всім присутнім, що 22 січня ми також відзначили одну з найважливіших історичних подій періоду Національно-Визвольних змагань - День соборності України. 100 років тому, 22 січня 1919 року, було проголошено Акт Злуки - акт про об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, оскільки об'єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року - це історичний акт об'єднання українських земель в одній державі. Під час свого виступу директор школи посилалась на слова великого Івана Франка, який ще на початку ХХ сторіччя у своєму зверненні до молоді писав: «Ми мусимо навчитись чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І це почуття не повинно бути у нас фразою, а мусить мати під собою практичні дії, висновки». Ця думка Франка стала дороговказом для галицької і наддніпрянської української молоді, потужно вплинувши на її світогляд. Саме ця молодь і піднялась на боротьбу за Соборну Українську державу. У свій час не побоялися це зробити крутянці, не побоялись ОУНівці, вояки Карпатської Січі й УПівці, не побоялися студенти під час Революції на граніті, герої Небесної Сотні під час Майдану у 2014 році.

Координатор заходу вчитель історії п. Леся Бакун підготувала вірш-реквієм «Балада про безсмертя». Пані Леся є автором цього хвилюючого вірша і присвятила його пам'яті героїв Небесної Сотні, про героїчний чин яких ми не могли не згадати під час цього заходу. Також пані Леся Бакун і вчитель молодших класів п. Галя Сивак підготували стенд - виставку «Військова еліта української революції 1917-1921 років», яку нам люб'язно передав голова інституту національної пам'яті - Володимир В'ятрович. Важливо зазначити, що це вже не вперше, коли пан В'ятрович забезпечує нашу школу наочними засобами. Минулого року наша школа за сприяння заступника голови УККА і голови Спілки Української Молоді відділу ім. Миколи Павлушкова в м. Чикаго п. Павла Бандрівського отримала у подарунок настільну гру «Українська революція - 100 років боротьби».

З великою відповідальністю до цього заходу підійшли учні старших класів. У їхньому виконанні прозвучали вірші, присвяченні бою під Крутами і Дню соборності. Учні декламували вірші Лесі Храпливої-Щур, нашого славного Романа Завадовича, Павла Тичини, Олександра Олеся і багато інших. Також і учні молодших класів не відставали від своїх старших друзів; дуже завзято виконували наших патріотичних пісень «Гей, там на горі Січ іде», «За Україну, за її волю», які з ними готувала вчитель музики Катерина Кишка.

Чи не факт, що проведення таких заходів, як у нашій школі, так і в громаді в цілому, ще раз нам нагадують про те, що 100-річчя соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані Крим, Донеччина та Луганщина - це Україна. Про те, що сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням сторічної визвольної боротьби. Військові з усіх куточків України, так само, як і їхні попередники 100 років тому, захищають не лише незалежність, а й соборність України. Але також ми не повинні забувати, що посеред нас є люди, які, не покладаючи рук, щохвилини думають і переживають за долю тих людей, які зараз перебувають на передовій, на окупованих територіях. Цих людей ми сміло можемо називати «Ангелами добра», і ці люди - волонтери. Ми є горді з того, що наша школа завжди бере участь у всіх проектах, заходах «Зігрій бійця», «Напиши листа солдату», «Святкове привітання для солдата». А що може бути кращим подарунком і обігріти серце кожного бійця, особливо у такі люті морози, ніж дитяче слово, що лине від серця і душі з побажаннями швидшого закінчення війни.

Ми щиро дякуємо від імені усього шкільного колективу нашої школи п. Богдану Троянові, який упродовж останніх 5 років постійно забезпечує тісний зв'язок між учнями нашої школи і солдатами, що зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях і є гарантами безпеки і суверенності Української держави.

І на завершення заходу всі присутні разом виконали «Ой, у лузі червона калина», що було дуже символічно та ще раз засвідчило, що пісня-гімн, який вперше заспівали Січові стрільці у далекому 1914 році, і зараз є актуальною і продовжує лунати, закликаючи бути завжди готовим боронити Нашу Славну Україну! Нехай пам'ять про всіх героїв - представників українського народу - згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.