rss
04/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#350

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Голова ХДС Петро А. Власійчук: «Україні не потрібні реформи!»

22 січня, у день великого національного свята українців Дня соборності, ми зустрілися з Петром А. Власійчуком, який є головою Християнсько-Демократичного Союзу. ХДС є давньою українською політичною партією з понад двадцятирічною історією діяльності.

 

Маємо добру нагоду розпитати про суспільно-політичну ситуацію в Україні, що особливо актуально, позаяк в Україні стартувала передвиборча кампанія виборів президента України, що відбудуться навесні 2019-го. А за ними уже восени - парламентські.

Що чекає Україну - революційні зміни чи еволюційний поступ - ми й спробуємо вияснити у пана Власійчука.

Що важливо, минулого року в цій українській політичній силі змінилося керівництво. Було обрано нову лідерську команду й нового голову. Як каже голова ХДС - нова команда незабаром презентуватиме ідеї та людей, з якими ХДС надалі змагатиметься за підтримку українських виборців.

Напевно, буде доцільним зазначити, на думку багатьох Петро А. Власійчук є одним із представників нової хвилі політиків, котрі сповідують чітко праву, консервативну християнську ідеологію. Й патріотизм, підкріплений ділом та орієнтований на соціальну справедливість і стабільність українців. Найголовніше - він переконаний, що християнські цінності й демократія, які сповідує разом із соратниками, - є необхідними й за них голосуватимуть українці.

Отож, що очікувати від ХДС, якою буде політична зима й весна, що матиме українець після президентських виборів - про все це ми розмовляємо з Петром А. Власійчуком, головою Християнсько-Демократичного Союзу.

- Петре, ми зустрічаємось з вами у день національного свята - Дня соборності України.

- Через ваш часопис вітаю всіх українців на поселеннях з нашим величним святом - Днем соборності! За те, щоб Україна стала самостійною й соборною - поклали щоденну важку працю, піт, кров дуже багато українців, як в Україні, яка була окупована спочатку царською, а потім більшовицькою Росією, так і по всьому світу, куди доля розкидала українців. Мільйони українців віддали своє життя за те, щоб ми мали самостійну й соборну Україну. Минуло 100 років Акту Злуки. Вітаю всіх нас з великим святом! Дай Боже, щоб ми якнайшвидше побудували міцну державу й справедливе суспільство! Хай Бог помагає всім нам!

- Фактично вже триває президентська передвиборча кампанія. Як ви оцінюєте ситуацію?

- Насамперед, хочу сказати, що вибори президента є дуже важливими, якщо йдеться про майбутнє України як самостійної держави. Адже у випадку, якщо президентом знову стане проросійськи орієнтована особа, якщо буде реалізований сценарій реваншу - ми знову зануримось на кілька років у спроби розвернути Україну у бік до свого одвічного ворога - Росії. У цьому випадку не уникнути відкату у суспільно-політичних процесах. Як подібно уже сталося в Грузії.

А от у разі перемоги кандидата, який буде орієнтований на продовження реального повернення до Європи, яке розпочалося у 2014 році, після Революції гідності, який орієнтований на продовження будівництва в Україні справедливого й правового суспільства, - тоді ми побачимо продовження нелегкого процесу будівництва ефективної держави.

Іншим важливим аспектом, який хотілося б відзначити, є те, що вперше за майже тридцятирічну історію новітньої Української держави у цій виборчій кампанії не існує фаворита. Фактично ми маємо п'ять-шість кандидатів. Кожен з яких має реальний шанс бути президентом України. За оприлюдненими й неоприлюдненими опитуваннями розрив між потенційними кандидатами є приблизно у межах статистичної похибки. На всіх попередніх виборах в Україні завжди був беззаперечний лідер перегонів із суттєвим відривом від конкурентів. Зараз цього немає. Як жартують політичні консультанти, у цій виборчій кампанії є беззаперечний лідер - «нове обличчя».

Українці стають мудрішими, коли йдеться про політику. З'являється більше досвіду у процесі виборів, є краще розуміння, яким має бути сучасна якісна влада. Великим внеском у це є можливість українцям жити й працювати в Європі та тут, у США й Канаді. Вони щодня бачать, як працює, функціонує ефективна, справедлива державна машина. Вони порівнюють з тим, що є на Батьківщині. І саме це є одним з головних рушіїв змін на краще в Україні.

Великим мотором змін в Україні є війна з Росією, яка триває ось уже п'ятий рік. Майже п'ятнадцять тисяч українців віддали життя за Україну в цій війні. Велика кількість українців пройшли фронт. Усі ці люди не миритимуться із стагнацією, несправедливістю, корупцією... А це теж важливий фактор у виборчій президентській кампанії. Ну й також у парламентській, яка йде за цією й відбудеться восени.

Підсумовуючи, хочу сказати, що оцінюю майбутнє України швидше оптимістично, ніж песимістично. Є відчуття, що будівництво ефективної й успішної держави продовжиться. Дай Боже, швидшими темпами. До слова, скажу, що у моєму сприйнятті реальне будівництво Української держави почалося навесні 2014 року. До цього часу, хоча ми й мали проголошену Незалежність - це була, швидше, імітація будівництва. Фактично, ми продовжували жити в УРСР. Адже при владі залишалися залишки компартійної бюрократії низового рівня, які раптово стали першими особами у той момент, як завалився СРСР. А ще - останні комсомольці. Вони, ці останні комсомольці, є й зараз при владі. Але є переконання, що це - їхня лебедина пісня. Підросло нове покоління Українців. Воно мислить й живе по-іншому. Саме це покоління не дасть Україні повернутися назад до совка й московської імперії.

- Петре, ви охарактеризували загальну суспільно-політичну ситуацію в Україні, а як виглядає ХДС, який ви очолюєте, на початку президентської та парламентської кампанії?

- Що ж до ситуації у ХДС, маю сказати, що головним завданням своєї діяльності, яке поставив перед собою Християнсько-Демократичний Союз на сучасному етапі, яке поставила перед собою наша нова лідерська партійна команда - реальна боротьба за владу! Це наше змагання є для того, щоб зробити її, цю владу в Україні, - патріотичною, професійною й ефективною. Владу - діяльність якої буде базуватися на християнських цінностях і демократичних принципах.

Хочу зазначити, що минулого року у нас відбувся з'їзд, на якому обрано нового голову ХДС й новий склад Політичної ради. Передували цьому з'їзду внутрішньопартійні праймеріз, що тривали у нашій партії понад сім місяців. У них міг взяти участь будь-який християнський демократ. Таких було кілька, були презентації кандидатами своїх програм розвитку ХДС. Так от, за результатами цих праймеріз фактично було обрано нового голову.

Я, як голова ХДС, ініціював модернізацію партійного організму. Започатковано формування Кодексу ХДС. Кодекс складається з положень, які унормовують, а подекуди заново створюють реальні демократичні механізми всередині ХДС. Адже у нашій назві є слово демократичний.

Є переконаним, що лише реально наповнивши внутрішньопартійне життя християнськими цінностями й демократичними механізмами, лише реально навчившись між собою взаємодіяти на основі демократичних механізмів, ми зможемо будувати демократичну державу!

Тому що те, що ми маємо в Україні, далеко не демократія. Абсолютна більшість українських партій хоч і мають у своїй назві слово демократія - насправді є гіршим варіантом тоталітарної, більшовицької КПРС. Або ж у кращому варіанті - фанклубами останніх комсомольців, які створили кілька іменних авторитарних об'єднань за інтересами. Вони не є політичними партіями за своєю суттю.

Також ми працюємо над новою редакцією Статуту й Програми ХДС. Мною, як головою ХДС, підготовлена Концепція організаційної побудови ХДС. Згідно з нею, базовою структурною партійною ланкою буде місцева парторганізація. Ця місцева партійна організація буде діяти в громаді. Тобто, там, де є щоденні потреби українців. Діяти найближче до них, вирішувати їх питання з найкращим розумінням. Адже кожен українець живе у громаді. Тут функціонує місцеве самоврядування. Саме місцева влада несе відповідальність за той стан, який є наших громадах, за дороги, школи, медичні заклади тощо. Повсякденна реальна діяльність місцевої партійної організації ХДС має бути ефективною! Якщо так буде - ХДС зможе претендувати на участь у формуванні порядку денного цілої держави. Ми - одна з небагатьох в Україні політичних партій, що має реальні місцеві організації у багатьох об'єднаних громадах.

Ми маємо найповнішу партійну програму. Власне, наша програма, на мою думку, є найперспективнішою з погляду реалізації української національної ідеї, позаяк базована на християнських цінностях та демократичних засадах. Християнські цінності є основою буття переважної більшості українців. Як уже казав, триває планомірна інтелектуальна праця над оновленням Програми ХДС. Над її новою редакцією. Саме з цією оновленою Програмою наша політична сила йтиме на вибори до парламенту восени.

Як загальновідомо - Україна є, здебільшого, християнською. Отже, все це дає нам підстави стверджувати, що ХДС - уже в найближчому майбутті - чи не найбільша консервативна права партія в Україні. Ми обов'язково будемо формувати порядок денний Української держави! Адже ми спираємося на підтримку християн. Тих, хто належить до різних верств українського народу. Це - українці, які стоять на позиціях побудови в Україні національної християнської, демократичної, соціально справедливої держави.

- Ви впевнені, що ваша політична сила має добру перспективу...

- Так, впевнений. Ми пишаємося тим, що наша партія демократична. Але мушу сказати, що як і в усіх - у минулому чимало політичних питань вирішувались у волюнтаристський, ба навіть авторитарний спосіб. Нав'язувалися рішення, котрі ніде і ніким у прозорий й зрозумілий спосіб не узгоджувалися. Не напрацьовувалися. Маленька групка людей трактувала для себе партію як свою приватну власність. І це треба визнати. Визнати й засвоїти уроки.

Я є категорично проти того, щоб «неугодні» різними шляхами виживалися з партії. Намагаюсь внести нову культуру взаємовідносин у наше повсякденне партійне життя. Не хочу, щоб від ухвалення рішень було усунуто багато талановитих людей, котрі пропонують багато добрих, правильних ідей та справ. Цього не буде! Наша теперішня й подальша діяльність має інші ознаки. Усі рішення ухвалюються й ухвалюватимуться надалі після ретельного опрацювання й підготовки. Якнайменше - з голосу. Без надто емоційного наполягання голови або ж заступників...

Політична рада ХДС - це не просто формальний статутний орган, що потрібен виключно тільки для легалізації узгоджених десь там, у кулуарах, між кількома персонами рішень. Вона, Політрада, - це суспільний орган, який напрацьовує кожне питання щодо діяльності ХДС, щодо життя країни.

Перед ХДС стоїть багато нових завдань, ми мусимо подолати чимало нових викликів. Розуміємо, що нашу партію чекають нові випробування. До них треба дуже добре, якісно підготуватись. ХДС потребує нових підходів і нових облич. Закликаю приєднуватися, долучатися й брати активну участь у розбудові нашого ХДС і нової України.

Усі президенти України й українські уряди постійно декларували й декларують реформи. І будьмо об'єктивними - деякі з них більш чи менш вдало таки відбулися. Але країна змінилася не так, як ми очікували. У певному сенсі ми якби доживаємо останні часи УРСР, де керують у доволі великій кількості жалюгідні залишки колишніх комуністів. Й останні комсомольці. Корумповані, без цінностей. Навіть незважаючи на Революцію гідності й війну з Московією.

Реформа - це зміна форми. А корупція, що, на жаль, стала сутністю державних й суспільних взаємовідносин, у спадок від СРСР переходить у нові форми. Корупція, успадкована у будь-якій формі, залишається корупцією!

Як каже енциклопедія - реформа (від латинського reform - «змінюю») - це комплекс заходів, які допомагають запровадити нові суспільні відносини у будь-якій сфері суспільного життя, що призводить до зміни умов діяльності всіх і відповідної фахової групи членів суспільства. Реформа може трактуватись, як «re-» і «form», тобто, зміна форми будь-якого об'єкту, стосовно якого здійснюється реформування. В цьому значенні реформування стосовно суспільства не має жодного сенсу. Тому що всі старі суспільні болячки переходять у нові форми.

Беручи до уваги це, маю сказати, що Україні потрібні не реформи! Україні потрібна трансформація!

Як каже та ж енциклопедія - трансформація - це перетворювання виду, перетворювання істотних властивостей. А трансформувати - це перетворювати, змінювати істотні властивості.

Отже, маємо трансформувати сутність Української держави! Трансформувати властивості її інституцій, наповнити їх новою сутністю, новими смислами. Й усе це слід робити, опираючись на християнські цінності, які є близькими й зрозумілими абсолютній більшості українців. Й реальні демократичні засади, норми, принципи.

- Якими принципами керуєтесь у неполітичному, повсякденному житті?

- Хай як це патетично звучить, але у будь-які справі, передовсім, звертаюсь до людей, до їхнього розуму й серця, їхніх потреб і надій. Відчуваю та розумію, що несу відповідальність, великі зобов'язання перед людьми, які вірять мені, вірять у те, чим займаюся. Нічого й ніколи не приховую. Напевно, часом роблю щось не так. Але завжди готовий відповідати за свої вчинки. Мимовільні помилки стараюсь виправляти. Не приховую і не буду приховувати своїх ідей та переконань, і християнських цінностей. Якщо їм судилось бути зрозумілими та здійсненими лише через якийсь час - хай буде так! Це краще, ніж жертвувати ними заради сьогочасних кон'юнктурних потреб.

- Дякую вам за розмову!

Довідка

 

Петро-Андрій Власійчук. Народився на Прикарпатті, у сім'ї українців Михася й Катрусі Власійчуків.

У 1978-1988 роках - навчання у Коломийській середній школі № 1 імені Василя Стефаника. Коломийська СШ №1 (у досовєтському минулому, до 1939 року, - Коломийська гімназія) добре відома своєю понад сторічною історією, в ній навчалося багато відомих українських політиків, громадських діячів, науковців, письменників, митців, серед яких - Василь Стефаник, Марко Черемшина, Мирослав Ірчан, Роман Іваничук та інші.

У 1990-1995 роках - навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчання у національному університеті (є одним із найстаріших в Україні) розпочалося історично значимою подією у новітній історії України - Революцією на граніті, учасником якої був. Успішно закінчивши навчання у ЛНУ імені Івана Франка, отримав диплом журналіста зі спеціалізацією «міжнародна журналістика».

Разом з початком студентського життя, а також - з часу вступу до Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ), з жовтня 1990 року - розпочалась громадсько-політична діяльність.

1990-1992 роки - є ініціатором та ідеологом, одним з фундаторів і головою Товариства української студіюючої молоді «Заграва».

У 1990-1992 роках - один з фундаторів й відповідальний секретар газети СУМ «Клич України».

1992-1999 роки - голова Товариства «Східна Європа».

У 1992-1993 роках - кореспондент відділу політики у газеті Post-Поступ. Post-Поступ - це суспільно-політичний часопис, редактором якого був відомий український журналіст Олександр Кривенко.

1993-1995 роки - заступник голови СУМ в Україні.

1993-1994 роки - оглядач відділу міжнародних новин у газеті «Шлях Перемоги».

У 1994-1996 роках - фундатор і голова Львівського медіа-клубу, член правління Українського медіа-клубу.

У 1995-1996 роках є спеціалістом Інформаційного центру Львівського міського виконавчого комітету Львівської міської ради, прес-секретарем Адміністрації голови Львівської міської ради, голови Львівського міського виконавчого комітету.

У 1996 році склав присягу державного службовця України.

1997-1999 роки - слухач Національної академії державного управління при президентові України, яку успішно закінчив й отримав диплом магістра державного управління.

У 1999-2006 роках є одним з лідерів Української Народної Партії на Львівщині.

У 2000-2006 роках - консультант-помічник народного депутата України, консультант фракції/групи у ВР України.

З травня 2005 року - голова Української Фундації сім'ї Михася і Катрусі Власійчуків.

З червня 2006 року - голова Ради директорів Українського інституту імені Олександра Барвінського. Український інститут імені Олександра Барвінського - це українська «фабрика думок», інституція, головною метою діяльності й завданням є моніторинг, аналіз та прогнозування у сфері української внутрішньої державної та суспільної політик, вивчення і дослідження актуальних питань та проблем громадсько-політичного, економічного життя в Україні.

3 2016 року - віце-президент Федерації баскетболу 3х3 України.

З 2017 року - голова Ради директорів ТОВ «Михась Власійчук і сини».

З 2018 року - голова Християнсько-Демократичного Союзу.

Інформацію спеціально для «Час і Події» підготував Михайло Драмановський,
Київ, Україна

 

Політика «без політики»: як протистояти фокусам політтехнологів

Чи можливий новий прохід в Азов?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com