rss
07/20/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#356

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Ювілей Патріарха

23 січня 2019 року виповнилося 90 років Патріархові Філарету (світське ім'я - Михайло Антонович Денисенко). Про державне і церковне вшанування цього вікопомного ювілею - цей матеріал, підготовлений за сприяння прес-служби Православної Церкви України.

 

Кого вшановували: питання титулу

 

Ім'я Філарета так давно вже стало в сучасній Україні знаменитим, що великої потреби в додаванні до нього якогось титулу великої потреби нема.

Тим не менше, для порядку уточнимо, все-таки, титули, які були донедавна і який є нині.

Більше, ніж півсторіччя тому Філарет став Митрополитом. І з 16 травня 1966 року до 26 жовтня 1990 року офіційним титулом Філарета був такий: Митрополит Київський і Галицький, Екзарх України (в складі РПЦ).

Перед набуттям Україною державної Незалежності - з 26 жовтня 1990 року - титулом Філарета став більш короткий варіант: Митрополит Київський і всієї України. Так його титулували до 27 травня 1992 року. І це все ще був Український екзархат РПЦ.

З 25 червня 1992 року до 22 жовтня 1995 року Філарета титулували заступником Патріарха Київського і всієї України - уже в Церкві, яка почала називатися Українська православна церква - Київський патріархат.

А з 22 жовтня 1995 року Філарет очолив УПЦ КП з титулом Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України. Мав він цей титул до 20 жовтня 2018 року.

Після утворення Православної Церкви України, яка поки що є не Патріархатом, а Митрополією, титул Філарета звучить доволі пишно: Святійший і Блаженнійший Філарет, Архієпископ і Митрополит Києва - Матері міст Руських, Галицький, Патріарх всієї Руси-України, Свято-Успенських Києво-Печерської та Почаївської лавр Священноархімандрит.

Але неофіційно всі в Україні продовжують називати Філарета Патріархом.

Сам же він висловив тверду впевненість, що з часом Вселенський Патріархат надасть ПЦУ інший Томос, де буде офіційно прописано, що ПЦУ є Патріархатом і її очільник є Патріархом, а не Митрополитом, як нині Блаженніший Епіфаній.

Кого вшановували: питання сутності

 

Однак, важливо підкреслити: 23 січня 2019 року Україна вшановувала більше, ніж Патріарха чи, тим більше, Митрополита Церкви. Україна вшановувала духовного лідера Нації. Про це сказав президент України, про це говорили інші.

Прийняття і нагородження в стінах Адміністрації президента, Урочиста Академія в Національному палаці мистецтв «Україна», прийняття і зустрічі в резиденції патріарха, Богослужіння на честь ювіляра - в усіх цих випадках вшановування та віншування було надзвичайно урочистим, щирим і емоційним.

Звання Герой України та орден держави

За інформацією пре-центра ПЦУ, під час урочистого заходу з нагоди Дня соборності України та 100-річчя проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки президент Петро Порошенко вручив Патріарху Філарету найвищу державну нагороду - звання Герой України та орден Держави.

Патріарха Філарета нагороджено за видатну історичну роль у становленні незалежної Православної Церкви України, діяльність, спрямовану на відродження духовності Українського народу, піднесення авторитету православ'я, утвердження ідеалів милосердя і міжконфесійної злагоди.

«Ви були, є і залишаєтеся духовним лідером українського народу. Тому прийняв рішення присвоїти вам звання Героя України. Наголошую, що ваша нагорода - абсолютно заслужена... Ви все життя самовіддано служили церкві та українському народові», - наголосив Петро Порошенко і зауважив, що високе звання Героя України за його президентської каденції отримали Герої Небесної Сотні і військові, що протистоять російській агресії.

«За атеїстичного радянського режиму, в умовах тиску КДБ і партійного апарату ви боролися за право людей вірити в Бога, відвідувати храм Божий, молитися Господу. А з проголошенням незалежної України ви стали на шлях побудови єдиної помісної української православної церкви. Ви заклали добрий фундамент. Попри всі перешкоди, вели українське православ'я до автокефалії, до духовної свободи», - підкреслив Петро Порошенко.

«І вражаючим є ваш приклад надзвичайної жертовності, з якою ви прийшли 15 грудня на об'єднавчий собор у Софії Київській. Ви довели всьому світові, що «там, де два українці - три гетьмани» - це не про нас. Що українці здатні об'єднуватися, об'єднуватися в ім'я великої мети», - особливо підкреслив президент.

  Title
  Юний Михайло Денисенко

Звернення президента

  

Віншуючи ювіляра, глава держави, який перебував поза межами України, сказав у відеозверненні: «Рівно дев'яносто років тому на українській Донеччині, в селі зі символічною назвою Благодатне, у шахтарський родині прийшов у цей світ хлопець Михайло Денисенко. Йому випало пережити і Голодомор, і лихоліття Другої світової, з якої не повернувся батько.

Прийнявши чернечий постриг у 21 рік, ви, Ваша Святосте, все своє довге життя присвятили служінню Церкві. Захищали право вірити в Бога у часи войовничого атеїзму. Стали першим українцем, який посів київський престол за майже 150 років. Перед тим Петербург та Москва відряджали служити сюди кого завгодно, але не українців... І робили це з незмінною метою - русифікувати та духовно уярмлювати наш народ. І як показово, що саме син донецького краю високо підняв прапор українства та несе його стільки десятиріч. І то символ того, що Донбас - це Україна.

На початку дев'яностих не так багато людей усвідомлювали взаємопов'язаність духовної і політичної незалежності. Найпершим із мудрих став владика Філарет. Ви, Ваша Святосте, зробили перші кроки до автокефалії тоді, коли її необхідності більшість з нас ще просто не усвідомлювала. Як тільки постала незалежна українська держава, у повній відповідності до канонів та традицій вселенського православ'я послідовно взялися за утвердження ідеї незалежної Церкви. Її розбудова стала головною справою вашого життя. І Господь воздав: Томос для України - є! А Ваша особиста жертовність у самому фіналі цієї важкої боротьби підняла на небачену висоту ваш авторитет в очах мільйонів українців.

Title  

Ви вже ввійшли в історію як духовний і державний лідер, один із творців церкви і держави. Ваше патріарше благословення під час важливих суспільно-політичних подій надихало людей йти шляхом правди, консолідувало та додавало сил. Так було в Помаранчеву революцію, так було в Революцію гідності. Так є і зараз, під час російської агресії проти України.

Вдячні нащадки називатимуть ваше ім'я поряд з іменами Петра Могили, Василя Липківського, Іларіона Огієнка, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого. Вони всі належали до різних конфесій, але були українцями Володимирового хрещення.

І сьогодні, коли мільйони співвітчизників піднялися на захист своєї Вітчизни від російського агресора, ваше мудре слово, ваші молитви додають усім нам наснаги у захисті правди і справедливості, у збереженні національної єдності, у вірі в перемогу над ворогом.

На жаль, я зараз не в Києві - сьогодні важливий закордонний візит, де треба зміцнювати міжнародну коаліцію на захист Вітчизни. Але душею я зараз тут, разом з вами.

Висловлюю вам, Ваша Святосте, глибоку повагу та вдячність. Бажаю вам, істинно народному українському Патріархові і Героєві України, міцного здоров'я, радості і Божої ласки на многії і благії літа!

Слава Патріарху Філарету!

Слава Україні!»

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій: привітання

 

За інформацією прес-центру ПЦУ Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у середу у святкуванні з нагоди ювілейного Дня народження Святійшого Патріарха Філарета.

  Title

Вітаючи ювіляра з 90-річчям, А. Парубій наголосив, що його вік - це воістину патріарший вік: «Я щиро захоплююся вашою невичерпною енергією, вашою щоденною титанічною працею».

Голова Верховної Ради подякував Філарету за багаторічну, невтомну, принципову боротьбу за Автокефалію Православної Церкви в Україні. Переконаний, що створення Помісної Православної Церкви й отримання Томосу про Автокефалію були б неможливими без його багаторічної праці з розбудови Української Православної Церкви Київського Патріархату. А. Парубій нагадав про день 16 червня 2018 року, коли Верховна Рада України ухвалила звернення до Всесвятійшого Патріарха Варфоломія про надання українській церкві Томосу. У той день, за його словами, Патріарх Філарет благословив Парламент на такі дії і сказав: «Ідіть і не сумнівайтесь, бо за вами правда. А там, де правда, - там Бог. А де Бог - там перемога».

«І тоді, - сказав А.Парубій, - з вашим благословенням Верховна Рада України вперше ухвалила звернення, з якого і розпочався наш шлях до історичної, визначальної події. Ви вже ввійшли в історію України».

Голова Парламенту пригадав, що левова частка митрополичого служіння Філарета припала на час безбожного комуністичного режиму. «Завдяки вашому авторитету, невтомній праці, принциповій державницькій позиції та вашим святим молитвам у той час ми зберегли Православну Церкву в Україні від повної ліквідації. На диво, вам вдалося не лише захищати храми від закриття владою, а й будувати та освячувати нові храми у той період. За понад як тисячолітню історію Православної Церкви на українських землях жоден архієрей не обіймав київську кафедру так довго, як ви. Вбачаю у цьому ніщо інше, як вищий глибокий Господній замисел», - сказав він.

А. Парубій підкреслив, що під орудою владики у незалежній Україні була відроджена справжня Українська Православна Церква, відбудовані і збудовані тисячі храмів. І у цих храмах тепер щоденно лунає молитва українською мовою - за наш народ, за Україну, за українське військо!

«Важко уявити перемогу України, коли в українських церквах моляться не українською мовою і не за українську армію, а за армію чужу. І, власне, ваше служіння і ваш подвиг призвели до того, що ми маємо українську церкву - і це ваша життєва титанічна праця! І Ви змогли розбудувати одну з найбільших церков у всьому світі!» - наголосив голова Парламенту.

А. Парубій навів слова видатного українського православного ієрарха митрополита Іларіона (Огієнка), який сказав: «Служити народові - то служити Богові», і додав: «Ви неухильно дотримуєтеся цього принципу. Попри ваш поважний вік ви талановито поєднуєте архіпастирське та проповідницьке служіння, перекладацьку діяльність, благодійницьке і волонтерське служіння, добровільно та віддано виконуєте місію справжнього українського народного дипломата».

Для голови Верховної Ради особисто було визначальною безкомпромісна позиція Патріарха Філарета, що Українська Церква завжди зі своїм народом, безсумнівним доказом чого були великі події і Помаранчевої революції, і події Революції гідності.

А. Парубій пригадав, як після кривавого побиття та розгону активістів Євромайдану вночі 30 листопада 2013 року саме Михайлівський Золотоверхий монастир Київського Патріархату прихистив у своїх стінах постраждалих. Саме у цьому монастирі розгорілася іскра Революції гідності та саме тут почали формуватися перші сотні Самооборони Майдану. «Коли чорні хвилі ринули на Майдан з 10 на 11 грудня, дзвони Михайлівського Золотоверхого собору, які дзвонили з вашого благословення, скликали весь Київ на Майдан і дали нам всім сили встояти у ту ніч», - наголосив він.

«Після окупації Криму та початку війни на Донбасі з вашого благословення священнослужителі Української Православної Церкви Київського Патріархату активно включилися у волонтерський рух та рушили за добровольчими батальйонами як військові священики на фронт.

Щиро дякую вам за активну роботу з розвитку капеланського служіння у Збройних силах України, Національній гвардії та інших державних військових формуваннях, активну волонтерську працю для фронту. Адже ваша особиста підтримка українських воїнів на Донбасі є неоціненною. Ви наближаєте перемогу України!

Дякую вам за мудре та багаторічне служіння Богові, Україні та народу.

Бажаю вам, насамперед, міцного здоров'я, довголіття та Божого благословення!

На многії літа, Владико! Вітаю вас!» - сказав Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман: слова подяки

 

Title  

Очільник уряду наголосив: «Святійший Патріарх Філарет, який 23 січня святкує свій 90-річний ювілей, по праву є духовним лідером України.

Ви прожили непросте життя - з великими випробуваннями, в різні часи, коли здавалося, що ви йдете проти всіх і вся, але з Богом у серці і з вірою в Україну», - сказав Володимир Гройсман.

Глава уряду наголосив, що тільки зараз ми розуміємо, що мали боротися за успіх своєї країни з першого дня здобуття незалежності - так, як це робив Святійший Патріарх Філарет.

«Завдяки міцній вірі, єдності ми здобудемо перемогу. Україна буде процвітати - завдячуючи вашому служінню, подвигу наших воїнів, волонтерів, всіх, хто бореться за велику європейську Україну, - сказав прем'єр-міністр. - Ви боролися і вірили, що Україна вистоїть, що Україна отримає право на свою церкву. Ви йшли своїм шляхом, і скільки на ньому ставало перепон, загроз і небезпеки. Але ви не зрадили тому, в що вірите. Сьогодні ви по праву є духовним лідером нашої держави. Ми дякуємо, шануємо, поважаємо і любимо!».

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній: вдячність духовному батькові

 

З особливо теплим почуттям прозвучало вітальне слово Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з нагоди 90-річчя Святійшого Патріарха Філарета:

«Ваша Святосте, шановний наш ювіляре!

У цій великій залі всі ми зібралися для того, щоби привітати вас з особливим ювілеєм - 90-річчям від Дня народження. Це - справді видатна дата, адже навіть вона одна вже свідчить про безліч історичних подій, свідком та учасником яких ви були.

На ваше дитинство припали роки Голодомору, примусової колективізації та репресій. Юність була оповита пожежею великої війни, у горнилі якої загинув ваш батько. Від самого початку життєвий шлях був сполучений для вас з труднощами - але, долаючи їх, ви досягали кращого. Смерть батька на фронті розпалила у вашому серці віру і любов до Бога, бажання віддати своє життя на служіння Його Церкві. Відхиливши атеїстичне виховання, яке надавала радянська школа, ви твердо вирішили отримати духовну освіту, поступивши на навчання у щойно відкриту Одеську семінарію. Продовживши навчання у Московській духовній академії, ви зробили ще один визначний життєвий крок -вибрали чернецтво та були висвячені на священика. І в подальшому всі доручені вам Церквою служіння ви завжди сприймали як, насамперед, виконання чернечого послуху Богові та Його Церкві.

  Title

Ті часи були позначені гонінням на віру, утисками та обмеженнями, з допомогою яких атеїстична влада мала намір «викорінити релігію». В той час, коли навіть деякі священнослужителі публічно відрікалися від Бога, коли закривалися і руйнувалися храми, коли майбутнє для Церкви було ніби оповите густим димом, в якому не можна ані дихати, ані знайти дорогу - ви покладалися на Божу волю на виконували свої обов'язки. Тому Церква доручала вам нові відповідальні ділянки праці і, зрештою, - Промислом Божим вас було покликано до єпископства. За кілька днів сповниться 57 років від часу прийняття вами архієрейської хіротонії.

Ви завжди підкреслюєте, що багатьох приваблює зовнішня сторона єпископства, і майже всі починають його з добрими очікуваннями та намірами. Але насправді бути архієреєм - важкий хрест відповідальності. Адже потрібно відчувати міру між вимогливістю та поблажливістю, правосуддям і милосердям, непохитністю і смиренням, бути розсудливим у покаранні та у нагородах, у призначеннях і звільненнях, знаходити спільну мову і з вченими та премудрими, і з простими, з владоможцями і з підлеглими, із друзями та зі супротивниками, з віруючими і невіруючими. Архієрей повинен бути одночасно і простим та доступним, не закриватися від духовенства та пастви - але і не забувати, що він - чернець і служитель Всевишнього Бога, уособлення Церкви, за словами, вчинками і навіть за зовнішнім виглядом якого судять про неї, особливо зовнішні.

Ми всі, тут зібрані, а особливо ті, хто, як я, багато років працює поруч з вами, можемо засвідчити, що для нас є великим здобутком вчитися на вашому життєвому прикладі. Відданість молитві та богослужінню, чернеча стриманість у побуті, прагнення кожну вільну хвилину використати для праці на користь Церкви, відкритість для зустрічей та інтерв'ю, щире вболівання про благодійність - все це ті чесноти, якими справедливо можна описати ваше ставлення до своїх архіпастирських обов'язків, брати яке за приклад для нас, архієреїв та духовенства, - необхідно і корисно.

1966 року Господь покликав вас на Київську кафедру - у зовсім молодому віці, у 37 років ви очолили найдавнішу єпархію та весь Український Екзархат, стали постійним членом Синоду. Ви прийняли відповідальність після хвилі хрущовських гонінь в умовах жорсткого державного диктату, коли треба було залікувати нанесені Церкві рани, зберегти вціліле, оживити духовне життя, вселити в єпископат, духовенство та віруючих переконання, що і в умовах, які склалися, можливо і необхідно утверджувати християнську віру. Тоді, коли влада переконувала, що за два десятиріччя Церкві «настане кінець», бо комунізм, який нібито утвердиться, і релігія - не сумісні, ви пророче сказали, що якщо вони не сумісні, то Церква буде, а комунізму - не буде.

Молодість та важкі зовнішні обставини не завадили вам гідно розпочати і нести своє служіння, адже ви покладалися на волю Божу та Його допомогу. І Господь не посоромив вашого уповання, молоде серце наповнюючи мужністю, розум - мудрістю, діяльність - цілеспрямованістю та наполегливістю. Особисто для мене, як для Предстоятеля, якого Бог, ваше благословення і соборне обрання також у молодому віці покликали нести цей хрест - ваш життєвий приклад є джерелом натхнення в тому, що як вас не полишив Бог, але допоміг та зміцнив, так і мене Він не позбавить Своєї милості.

Іншим джерелом натхнення для всіх нас і особисто для мене є приклад вашого твердого і непохитного рішення боротися за автокефалію Української Православної Церкви. Усвідомлюючи історичну необхідність, канонічну правильність та пастирську користь в умовах, коли Україна стала незалежною державою, утвердити й Українську Церкву на засадах автокефалії - ви безкомпромісно стали на цей шлях і не зійшли з нього ані через умовляння, ані через погрози, ані під страхом покарань. Благо Церкви ви поставили вище від вашого особистого становища - і саме тому перемогли. Беззаконні анафеми та відлучення щодо вас рішенням Вселенського Патріарха визнані недійсними, автокефалія, за яку ви боролися, отримала благословення Церкви-Матері Константинопольської, підтвердженням чого став вручений 6 січня Томос.

Шановний наш духовний батьку і наставнику! Насправді можна багато говорити, перелічуючи ваші досягнення, плоди невтомної праці, приклади чеснот, гідні наслідування - і все це будуть правдиві та щирі слова. Однак, ми також знаємо, що до похвали ви ставитеся як справжній християнин і чернець - тут я процитую ваші власні слова: «Сьогоднішнє зібрання треба використовувати не для прославлення, тому що тимчасове прославлення нічого не варте. Треба звершувати служіння для прославлення в Царстві Небесному, а не для тимчасової слави. Сьогоднішню нагоду, як і будь-яку, слід використовувати для укріплення кожного з нас у служінні Церкві, у служінні своєму народу і Богові заради вічного життя. Якщо ми таку дорогу служіння обираємо, то це - пряма дорога, вузька дорога, - але веде вона до вічного життя».

Тож все сказане дотепер має на меті не просто виголосити похвалу, але засвідчити і мою особисту, і всіх нас загалом любов, повагу і пошану до Вашої Святості. Ми хочемо і надалі разом з вами будувати єдину автокефальну Помісну Українську Православну Церкву, розбудовувати і зміцнювати її, долати застарілі розділення, суперечності та незгоду, від яких українське православ'я потерпало майже три десятиріччя. Щоби досягти спільних завдань - визнання автокефалії, благословення на яку ми отримали з рук Вселенського Патріарха, також іншими Помісними Православними Церквами-Сестрами, об'єднання всіх православних в Україні в єдиній Церкві, всеправославного утвердження для нашої Церкви статусу Патріархату. А найголовніше - щоби Помісна Православна Українська Церква гідно служила Богу, вела до спасіння повноту вірних, працювала для зміцнення єдності, миру і злагоди в українському народі, була непохитним каменем у підвалинах державності.

Від себе особисто, від єпископату, духовенства, чернецтва та вірних щиро зичу вам, Святійший Владико, міцного здоров'я, кріпості духовних та тілесних сил, многих благословенних літ служіння Церкві та Україні, їхній єдності, миру і процвітанню! Також ще раз щиро вітаю вас з високою державною нагородою - званням «Герой України»!

Іс пола еті, Деспота!».

Віншування

 

Було багато інших привітань. Шанобливо і тепло прозвучало привітання від Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, від Юлії Тимошенко, інших політиків, державних діячів, дипломатів, представників громадськості, митців, науковців, освітян.

Україна гідно і щиро вшанувала знаменний ювілей Патріарха Філарета.

Title Title 

 

А він, не розслабляючись, уже наступного дня активно продовжив свою повсякденну діяльність зі зміцнення Української Церкви - справу, котрій присвятив все життя.

Від імені наших читачів вітаємо народного Патріарха і зичимо неослабних сил в його подвижницькому служінні.

Два форуми, два кандидати, дві стратегії

Канада та «смертельна» дипломатія Китаю

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com