Зростання світової економіки 2019-го року складе близько 3%, проте глибший аналіз свідчить про накопичення ризиків.

Про це Головний економічний експерт ООН, заступник Генерального секретаря ООН з економічного розвитку, Елліотт Гарріс розповів під час презентації «Світова економічна ситуація і прогнози на 2019 рік» в ООН, – повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Серед таких ризиків він виокремив безпрецедентно високі рівні зовнішніх боргів, нерівномірність розвитку, обмежені важелі для реагування у випадку глобального економічного спаду. Водночас, довіра до багатосторонньої економічної співпраці продовжує падати.

«Накопичення ризиків у глобальній економіці посилюється. Вони здатні знизити економічну активність та завдати серйозної шкоди подальшим довготерміновим перспективам розвитку», – заявив Гарріс.

Він додав, що згідно з висновками доповіді ООН, світова економіка продовжить зростати приблизно на 3% у 2019 році. Проте зауважив, що глибший аналіз свідчить про глибинні проблеми з базою та якістю цього зростання, яке залишається нерівномірним і часто не сягає країн і груп, які його найбільше потребують.

Головний економіст ООН звернув увагу на основні фактори ризику для світової економіки у 2019-му році.

«З минулого року посилилися торговельні суперечки, зокрема, між США та КНР. Рівні внутрішніх та зовнішніх боргів різних країн зросли до історичних максимумів. Водночас, зросли фінансові виклики», – зауважив він.

Гарріс застеріг, що зовнішні борги нині сягнули рівнів вищих за ті, які передували світовій фінансовій та економічній кризі 10 років тому. На його думку, нинішня ситуація ще й більш загрозлива, оскільки у разі початку глобального економічного спаду країни матимуть значно «скромніші» важелі для реагування.

«У разі глобального економічного спаду ключовим особам, відповідальним за економічну політику, буде складно відреагувати рішуче. Нині простір для дій у монетарній і податковій сфері значно більш обмежений у багатьох країнах у порівняно із ситуацією на початку глобальної економічної і фінансової кризи десять років тому», – зауважив він.

Головний економіст ООН висловив жаль через те, що країни все більше відвертаються від багатосторонньої економічної співпраці, надаючи перевагу економічному націоналізму. На його думку, такий підхід є зрозумілим з огляду на незадоволення результатами глобальної економіки, але й створює додаткові загрози. Зокрема, у разі глобального економічного спаду, досягнути координації надзвичайних заходів, яка спостерігалася 10 років тому, буде значно складніше.