rss
04/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#350

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Ризикована секретність. Що породжує корупцію в ОПК

Як надмірна таємність оборонних закупівель стала джерелом корупційних ризиків.

 

Розкрадання в армії - своєрідний мем, з яким в українців асоціюється мало не кожен екс-міністр оборони часів президентства Віктора Януковича й раніше. Проте, це явище нікуди не зникло й після Революції гідності. 2018-го Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування розкрадань у Збройних силах у 2004-2017 роках. Через півроку роботи її голова Іван Вінник розповів, що комісія з'ясувала кількість техніки, яку міністри оборони безпідставно розпродали протягом 2004-2014-го років. Звинувачення прозвучали на адресу Анатолія Гриценка, Юрія Єханурова, Валерія Іващенка, Михайла Єжеля, Павла Лебедєва, Дмитра Саламатіна. Останньому, до речі, Генпрокуратура напередодні оголосила підозру в підриві обороноздатності України та інших злочинах, які призвели до збитків на суму $560 млн.

Остаточний звіт депутатська комісія має оприлюднити приблизно в середині 2019 року. Водночас, громадська організація StateWatch узялася аналізувати кримінальні провадження 2014-2018-го рр., які стосуються оборонних підприємств. Як розповів голова StateWatch Гліб Канєвський, із 2014 року тільки щодо підприємств концерну «Укроборонпром» відкрито понад 100 проваджень. А більшість справ, порушених у 2014-2015-му роках, тривають досі. За їхніми підрахунками, у тих провадженнях, які є у відкритому доступі, збитки сягають 1 млрд грн. від 2014 року, і це дуже оптимістична цифра, оскільки багато матеріалів засекречено.

На основі цих кримінальних справ експерти виокремили основні корупційні схеми, які є в оборонно-промисловому комплексі. Перша з них - знищення заводських потужностей. Як з'ясували експерти, є два заводи, щодо яких у 2018-му були відкриті кримінальні провадження: Харківський завод транспортного устаткування та київський завод «Маяк». «ХЗТУ ще 10 років тому проходив процедуру санації та передав усі свої потужності - понад 100 найменувань унікального обладнання - однойменній приватній фірмі. Коли після Революції гідності завод реанімували й він почав отримувати нові замовлення, виявилося, що приватна фірма, яка має таку саму назву, не повертає йому обладнання. Фактично представники цієї фірми відмовилися пускати до себе представників державного заводу, через що поліція Харківської області й відкрила кримінальне провадження», - пояснив Канєвський.

Проти київського заводу «Маяк» поліція відкрила провадження через вивезення обладнання, що було видане за металобрухт. «Роботи на заводі проводилися таким чином: вказані працівники в кількості четверо-п'ятеро осіб різали обладнання, коли накопичувалася достатня кількість, прибував автомобіль і завантажував його. Приблизно два місяці їздили невеликі автомобілі по дві тонни, а потім почали з'являтися машини по 10-15 тонн», - цитує Канєвський слова свідків.

Друга схема - незаконний експорт військових товарів. «Працівники Харківського державного авіаційного виробничого підприємства намагалися незаконно вивезти з України до Казахстану шини до літака Ан-72. Це зафіксувала Служба безпеки України. Представники експортного підприємства «Промоборонекспорт» заплатили $1,340 млн за посередницькі послуги іноземній компанії за те, що українські спеціалісти надавали уряду Мексики послуги з ремонту гелікоптерів. Та, як виявилося, чиновники не мали необхідних дозвільних документів для надання таких експортних послуг», - зазначив експерт.

Третя схема, одна з найпоширеніших, - закупівля у фіктивних фірм. «Причому, часто потім слідство встановлює, що ці товари завезені з Росії або «взяті» зі складів Міноборони», - каже Канєвський. Наприклад, Львівський державний авіаційно-ремонтний завод упродовж 2017-2018 років закупив обладнання та запчастин на 13,6 млн грн. у фірм, які виявилися фіктивними. Завод «Маяк», своєю чергою, переказав понад 680 тис. грн. низці компаній за приціли до мінометів, але, як згодом виявилося, фірми, які отримували гроші та постачали ці приціли, не мають можливостей виробляти чи закупляти їх і постачати на оборонне підприємство. Крім того, за словами Канєвського, є низка кримінальних справ, відкритих, здебільшого, у 2015-2016-му рр. щодо посадових осіб підприємств ОПК, які стосуються закупівель запчастин та обладнання в Росії через українських посередників. Або ж підприємства космічної галузі мали зобов'язання за довготерміновими контрактами між Україною та РФ, які автоматично виконувалися навіть з початком війни. «Той-таки «Південмаш» у 2015-2016 роках ще постачав певні запчастини, найменування яких закриті, до РФ, і працівники цього заводу туди їздили, це зафіксовано в кримінальних провадженнях», - розповів експерт.

Ще один приклад зі судових справ - закупівля неякісних чи неіснуючих запчастин. За даними СБУ, Львівський бронетанковий завод за такою схемою впродовж останніх років сплатив понад 30 млн грн. А Миколаївський бронетанковий завод віддав 4 млн грн. передоплати за двигуни до бронемашин фірми Iveco. «Потім працівники заводу взяли подібні відра (цинкові. - Ред.), подібний метал, який був у них на виробництві, порізали його, зробили коробки з написом «Двигуни», помістили туди метал, запломбували й демонстрували його представникам Міноборони й концерну «Укроборонпром» як двигуни, які очікують часу, щоб виконати державне оборонне замовлення перед Міноборони, а саме, щоб відремонтувати бронемашини та відправити їх на фронт», - розповідає Канєвський.

Остання з популярних схем - закупівля за завищеними цінами. Як зазначив експерт, наприкінці 2018-го було відкрито кримінальне провадження щодо посадових осіб Житомирського бронетанкового заводу через те, що вони переплатили 1,7 млн грн. за запчастини до танків і бронемашин.

Причин таких явищ в оборонно-промисловому комплексі може бути кілька. По-перше, каже Канєвський, в Адміністрації президента немає стратегії щодо подолання корупції в ОПК. «Річ у тім, що, за законодавством, саме президент безпосередньо відповідальний за призначення директора Укроборонпрому, ключового підприємства в ОПК. Глава держави відповідальний за формування більшості наглядової ради, яка має здійснювати незалежний контроль над концерном. Він також відповідальний за силовий блок, СБУ, Генпрокуратуру, однак кримінальні провадження, яких понад 100, тривають із 2014 року й не закриваються або закриваються, але ніхто не несе відповідальності», - пояснює він.

Негативним фактором у StateWatch вважають і велику кількість державних підприємств у оборонпромі, які неможливо проконтролювати. За словами Канєвського, їх понад 200 і половина фактично збанкрутувала, тому цю сферу слід оптимізувати. Він додає, що вже є перелік державних підприємств ОПК, які збанкрутіли та які Укроборонпром підготував до приватизації, але вона відкладається роками.

Проте, найбільше можливостей для махінацій відкриває секретність оборонних закупівель, - вважають експерти. «Коли ми кажемо, що заводи закуповували запчастини чи щось продавали, то не можемо назвати точні найменування тільки тому, що це елементи державного оборонного замовлення, яке перебуває під державною таємницею. Навіть слідчі зіштовхуються з перешкодами, коли розслідують такі справи», - зазначає Канєвський.

Сьогодні формування державного оборонного замовлення - складний бюрократичний процес з багатьма етапами, кожен з яких непрозорий і містить певні ризики, - пояснюють у Незалежному антикорупційному комітеті з питань оборони (НАКО). За словами експертів, ця надмірна засекреченість є джерелом корупційних ризиків і зловживань, а механізм оборонного замовлення побудований так, що гриф «цілком таємно» застосовується для закупівель, інформація про які не становить загрози національній безпеці.

Наприклад, кажуть у НАКО, за останні три роки одним з головних приватних постачальників Нацгвардії та Міноборони стало ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс». Його співвласником раніше був Петро Порошенко, згодом воно перейшло у власність Олега Гладковського, першого заступника секретаря РНБОУ та голови міжвідомчої комісії з політики військово-технічної співпраці та експортного контролю. Йдеться про постачання спеціалізованих автомобілів, пунктів обігріву, автобусів «Богдан» тощо.

«Очевидно, що в конкретному випадку суспільний інтерес переважає ймовірні ризики національній безпеці, адже тут ідеться про закупівлю сучасної високотехнологічної зброї, яка дає суттєву перевагу на полі бою, або техніки, інформація про наявність якої може зашкодити обороноздатності України (приміром, інформація щодо закупівель засобів радіоелектронної боротьби, засобів спеціального зв'язку, систем протиповітряної оборони, спеціальної розвідувальної техніки й так далі). У ситуації з «Богдан Моторс» яскраво демонструються два основні ризики: надмірне засекречення та потенційний конфлікт інтересів», - зазначають у НАКО. На думку експертів, такі закупівлі мають бути відкритими.

Проте, частка секретних закупівель в оборонному бюджеті лише зростає: у 2016-му вона становила 14,5%, у 2017-му - 18%, у 2018-му - 19,6%. Водночас, кажуть у НАКО, частка таємних закупівель Департаменту оборони США у 2016 році становила 10% бюджету, у Німеччині частка таємного бюджету не перевищує 1%, у Болгарії це не більше, ніж 2%.

Окремим джерелом ризиків НАКО вважає внутрішні закупівлі Укроборонпрому: товари, послуги для виробничих потреб концерну. «Більшість підприємств Укроборонпрому не є «замовниками» в розумінні закону про публічні закупівлі, отже, це означає, що вони не зобов'язані використовувати систему ProZorro для організації торгів. Левова частка закупівель, що здійснюються підприємствами концерну, відбувається через комерційний електронний торговий майданчик (ЕТМ). На відміну від ProZorro, всі завершені процедури на ЕТМ архівуються, тобто, сторонній користувач - журналісти, громадськість - не мають до них доступу. Йдеться про понад 4 тис. торгів щомісяця, або 30-50% усіх закупівель концерну. Решта закупівель незначні або таємні. Наскільки нам відомо, сьогодні Укроборонпром працює над удосконаленням процедури проведення цих закупівель, проте про повноцінний перехід на систему ProZorro поки що не йдеться», - пояснюють у НАКО.

Мінімізувати такі корупційні ризики можна збільшенням прозорості оборонного замовлення, вдосконаленням процедури внутрішніх закупівель Укроборонпрому. Ще одним важливим кроком є незалежний фінансовий аудит концерну. І нещодавно Укроборонпром почав процес закупівлі послуг аудиту через ProZorro. Також, як вважає StateWatch, держава та приватні виробники мають скласти каталог військових товарів, які можна буде купити без обмежень, і проводити їх закупівлю через ProZorro. А під держтаємницею залишаться технології, які справді потребують захисту від інших країн, недоброчесних виробників чи конкурентів.

 

Автор: Ганна Чабарай

Джерело: «Український тиждень»

ЕнергоРубікон. Що нового дасть наступний рік українській енергетиці

Атомний квест. Чи потрібні українським АЕС нові енергоблоки

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com