Робота нещодавно відкритого аналітичного центру спрямована на те, аби знаходити
рішення глобальних ціннісних проблем. Спеціально до відкриття у Київському центрі
УКУ відбувся форум UCU global із серією щорічних дискусій про виклики майбутнього.
| |
Оксана Кулаковська, керівник Київського центру УКУ | |
«Український католицький університет із часу свого
заснування виріс утричі і вже два роки має своє представництво в Києві. Ми створили
Аналітичний центр для того, щоби транслювати цінності, на яких будувався університет
і які зараз лежать в основі будь-якого з рішень УКУ, у публічну політику. Його діяльність
буде спрямована на дослідженні актуальних та глобальних питань», - розповіла
директор Київського центру УКУ Оксана Кулаковська.
На відкритті були присутні віце-прем'єр-міністр із питань
Європейської та Євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, президент
УКУ єпископ єпархії святого Володимира Великого УГКЦ у Парижі владика Борис Ґудзяк
та президент Американської торгової палати в Україні Андрій Гундер. Вони взяли участь
у дискусіях. Пропонуємо вам найцікавіші думки з обговорень.
Про інтеграцію
українського соціуму, бізнес та державні інституції
Віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної
інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе:
| |
| Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе |
«2019 рік несе нові виклики для України. На нього
припадають президентські та парламентські вибори, де найбільшою популярністю серед
населення користуються популістські сили, які пропонують легкі виходи зі складних
ситуацій. Для протидії популістам потрібно створити дієві інституції, які могли
б формувати довготермінові стратегії розвитку. Українці історично, цивілізаційно
та культурно є європейцями, але потрібно ними стати ще й інституційно.
Сьогоднішній час важкий не тільки для України, але і
для Європи. На Заході намагаються відповідати на нові загрози старими методами.
Якщо раніше СРСР намагався показати, що де-юре функціонує у юридичних межах, то
сучасна Російська Федерація повністю нехтує навіть юридичними принципами. Україна
має досвід боротьби проти сучасної російської агресії, якими вона охоче б поділилася
з Європою, проте, саме через застарілі українські інституції Європа не готова отримувати
наш досвід».
Про антикорупційне
законодавство
| |
Президент американської торгової палати в Україні Андрій Гундер | |
Президент американської торгової палати в Україні Андрій
Гундер:
«3D принтери, автономні автомобілі та штучний інтелект
призвели до четвертої промислової революції. Тому надзвичайно важливо, щоби технологічність
не вплинула на прийняття етичних рішень. Найбільшими етичними викликами стали антикорупційні
законодавства. Розвинуті країни стежать за цим настільки скрупульозно, що наразі
американські компанії, які працюють за кордоном, усе одно мають керуватися антикорупційними
законами США.
Наразі в Україні найплідніший діалог бізнесу та влади.
74 % компаній в Україні очікують економічного зростання. Однак важливо, щоби вони
грали за правилами. Потрібно не просто унеможливити незаконне збагачення, а і зробити
так, щоби використовувати «брудні гроші» було неможливо».
Про європейську
цивілізацію та надію
Президент УКУ, єпископ Української греко-католицької
Церкви Борис Ґудзяк:
«Думати, що в минулому було краще - це велика небезпека,
так само, як і порівнювати найтрагічніші та найліпші сторінки історії. Щоби дивитися
в майбутнє, потрібно володіти мужністю та відвагою, а для цього необхідно мати сталий
фундамент. Уся європейська цивілізація побудована на надії - це дозволяло громадам
та архітекторам починати будувати катедри та знати, що вони не побачать завершення.
Саме надія дозволяє вибудовувати довготермінову перспективу, натомість, страх є
поганим порадником, бо він паралізує.
| |
Гості Київського центру УКУ під час дискусії | Головні спікери дискусії - Владика Борис Ґудзяк, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Андрій Гундер |
На Майдані люди пізнавали свою гідність і розуміли,
що перебувають там не через політичні, юридичні чи соціальні переконання. Йдеться саме про гідність, яка закладена в людському
єстві. Її неможливо описати, так само, як і кохання, сльози дитини, вміння пам'ятати
та прощати. Проте, саме гідність викристалізовує надію і вибудовує перспективу вічності».
Про виховання
вільних людей у вільному суспільстві
Декан факультету суспільних наук УКУ Володимир Турчиновський:
«Боротьба за людську свідомість проходить за допомогою
досвідів. Натомість, саме культура займається їхньою інтеграцією. Тому ми приділяємо
багато уваги формаційним програмам, де плекається культура та встановлюються комунікації
- це дозволяє виховувати лідерів.
| |
| Декан факультету суспільних наук УКУ Володимир Турчиновський |
Людина має силу розв'язати будь-які соціальні проблеми.
Проте, для цього потрібно думати категоріями публічної культури. Цього гостро потребує
ринок, який відчуває нестачу ціннісної матриці у своєму функціонуванні. Саме університети
є місцями суспільних інновацій, які допомагають опанувати технології, а не бути
опанованими ними».
Про функції
Церкви
Проректор із зовнішніх зв'язків УКУ Олег Турій:
«В УКУ багато говорять про цінності, що може звучати
абстрактно для інших. Проте, цінності можна пояснити на цілком конкретних прикладах.
До 1928 року в Галичині не було жодної церковної наукової інституції. Митрополит
Андрей Шептицький створив Львівську богословську академію, оскільки держава не могла
взяти на себе цю функцію.
Коли Патріарх Йосиф Сліпий повертається з радянських
таборів, то одразу створює дві інституції УКУ в Римі. Потрібно відчувати ту відповідальність,
якою керувалися ці історичні постаті, й усвідомлювати, що Український католицький
університет повинен наповнювати державу новими сенсами від свого заснування».
Київський центр УКУ існує вже зо два роки. За час його
існування в ньому було проведено понад 100 зустрічей, конференцій та семінарів,
на яких обговорювалися найактуальніші суспільні проблеми.
Фото Лесика Урбана
Підготував Роман Тищенко,
прес-служба УКУ