rss
02/23/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#346

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Громадянам – Томос, Ахметову – обленерго, фронту – скандальні авто…

Українська влада ніяк не може вийти з ролі Санта-Клауса. Як почала наприкінці минулого року роздавати подарунки - так і досі не може зупинитися.

 

Починалося все із... газу. Поки кандидати в президенти змагаються в тому, хто ж пообіцяє виборцям дешевший газ, чинна влада роздала під ялинку олігархам, зокрема, і проросійським, шість родовищ нафти та газу в різних областях України на 20 років майже безкоштовно - як для такого подарунка. Ну а що, олігархи не виборці, чи що? Нащо обіцяти, якщо можна взяти і зробити?

Як пишуть «Наші гроші», 27 грудня тимчасовий в. о. державної служби геології та надр Олег Кирилюк підписав наказ №521 про видачу спецдозволів без проведення аукціонів на користування на 20 років шістьма родовищами газу та нафти в різних областях України.

Зокрема, ТОВ «Антарес-9» отримало в користування Королівське родовище в Закарпатській області для видобутку газу.

Один з власників фірми - відомий раніше за роботою в газових проектах Дмитра Фірташа бізнесмен Ігор Воронов. Зараз Воронов відомий як співвласник «Укрлітійвидобування» та бізнес-партнер у енергетичних проектах нардепа Вадима Новинського.

Фірма зареєстрована з основним видом діяльності «купівля та продаж власного нерухомого майна», в переліку КВЕДів відсутня згадка про видобуток надр.

Раніше Кирилюк та його тимчасовий в. о. віддали кілька родовищ нафти та газу російському мільярдеру Павлу Фуксу. Ну бо як же ж російські мільярдери будуть без українського дешевого газу?..

До речі, той Фукс - взагалі цікава людина. Віднедавна російський мільярдер та відомий московський забудовник став київським підприємцем з українським паспортом. З 2017 року його часто бачили у товаристві першого заступника фракції БПП Ігоря Кононенка, давнього бізнес-партнера президента Петра Порошенка, а також нардепа від БПП Олександра Грановського, якого ЗМІ називають куратором судової влади від Адміністрації президента.

Кажуть, що на саме Різдво Фукса затримали в Мексиці, за дивним збігом, летів він у тому ж  літаку, що й нардеп від «Народного Фронту» Андрій Іванчук. Факт затримання Фукс заперечує, а от факт відпочинку в Мексиці - ні. Бідні російські мільярдери - мусять газ видобувати в Україні, на відпочинок їздити з українським паспортом... Добре, що українська влада їх пильнує і охороняє - як вимираючий вид... Війна? Яка війна, ні, не чули...

Втім, українських проросійських олігархів українська влада теж шанує. Мабуть саме тому група ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова з чистою совістю офіційно повідомила, що купує собі 68,2949% акцій «Одесаобленерго» і 93,9978% «Київобленерго».

До цього моменту майже 50% акцій «Одесаобленерго» належали групі VS Energy росіян Євгена Гінера, Михайла Воєводіна і Олександра Бабакова, 25% акцій перебувало у власності Фонду державного майна, а майже 10% акцій  належали ПрАТ «Київобленерго». Майже 94% акцій ПрАТ «Київобленерго» контролювалися тією ж VS Energy.

Як так вийшло, що на 5 році війни обленерго столиці та ключового морського порту перебували в руках представників ворожої країни - це вже інше питання. Будемо сподіватися, тепер колектив підприємств навчать добре гудіти...

Хоча загалом це задоволення коштувало олігарху недешево. Колишній член НКРЕКП, експерт із питань енергетики Андрій Герус вважає, що ціна угоди - 250 млн доларів: 180 млн за 94% акцій Київобленерго та 70 млн за 68% Одесаобленерго.

За його інформацією, ДТЕК планує поглинути і решту 5 обленерго, котрі наразі все ще залишаються у власності росіян: Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Чернівціобленерго, Рівнеобленерго.

За словами Геруса, досі обленерго ДТЕК контролювали передачу та збут 37% всієї електроенергії. Після покупки ще двох обленерго ця частка зросла до 48%. А після поглинання ще 5 обленерго ДТЕК контролюватиме 57% всієї передачі та збуту електроенергії. Монополія? Ні. Де ви бачили монополію? Антимонопольний комітет не бачив, і вам не радить. Під новорічну ялинку 28 грудня Антимонопольний комітет голосуванням більшості держуповноважених урочисто закрив справу щодо зловживання монопольним становищем енергогенеруючих компаній Ахметова.

Все логічно: якщо вже російським олігархами Санта-Клаус від влади передав під ялинку мішечок, то й українських треба якось підтримати. Навіть тих, котрі в час війни підтримали українську владу потужним гудінням в дудку...

Втім, хто вже це пам'ятає - то так давно було.

Мало хто пам'ятає навіть те, що у 2015 році президент Петро Порошенко якось ненароком був заявив про боротьбу з олігархами. Внаслідок цієї «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді, за дивним збігом,  якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк. Була там така собі Гонтарєва, котру вже теж мало хто пам'ятає... А шкода - цінний спеціаліст, зараз, кажуть, рятує Туніс від економічної кризи...

Втім, пані розуміється на інвестиціях. У 2015 році її колишня компанія ICU вкрай вдало вклала кошти. НКРЕКП під керівництвом колишнього працівника ICU і «Рошену» Дмитра Вовка прийняла славнозвісну формулу «Роттердам+». Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок цього нехитрого фокусу раптом подорожчали придбані ICU єврооблігації.

Після цього дивного збігу «деолігархізація» скінчилася, чи то пак, припинила цікавити президента.

Натомість злі язики кажуть, що ICU і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод щодо боргів «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 млрд грн. А все тому, що керуючого партнера ICU Макара Пасенюка журналісти чомусь називають «фінансистом Порошенка». Зокрема, зі ЗМІ відомо, що той провів для президента кілька угод - від організації офшорних компаній для структурування власності кондитерського гіганта Roshen до взаємодії з американськими лобістами.

Тож цілком може бути, що в якийсь прекрасний момент виявиться, що монополія Ахметова на передачу та збут електроенергії - не те щоб не монополія, але й не зовсім монополія Ахметова... Врешті решт, добрий господар, роздаючи мішечки від Санта-Клауса олігархам, має ж і про себе не забувати.

Ну і про своїх партнерів теж. Давно ми не писали про Олега Гладковського.

Нагадаю, перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс, є ще й бенефіціаром корпорації «Богдан Моторс». Якщо хто забув, раніше його бізнес-партнером в корпорації був президент Петро Порошенко.

Так от, рік тому стало відомо, що з 50 отриманих для фронту автомобілів «Богдан-2251» 25 довелося ремонтувати або повертати на завод. Ремонтували ці авто, зрозуміло, за державний кошт. Ну хто там бачить ту межу між державною кишенею і своєю, особливо якщо обидві кишені - в піджаку однієї і тієї ж людини. І, головне, дуже врівноваженої людини, котра не відчуває жодного внутрішнього конфлікту інтересів...

І от на старий новий 2019 рік маємо новину: компанія «Богдан Моторс» підписала новий контракт з Міністерством оборони на постачання оновлених санітарних машин «Богдан 2251» до Збройних сил України.

В прес-релізі компанія чесно зазначає, що автомобілі пережили... аж цілих 10 змін. «Зокрема, було переглянуто устаткування кабіни водія та медичного кузова автомобіля, машини обладнали автономною системою підігріву, а паливну систему - спеціальним обігрівачем».

Тобто раніше вони просто не їздили і застрягали у першій же серйозній калабані, а тепер вони будуть робити те саме, тільки з підігрівом. 

Зате гроші пересуваються в межах кишень відповідальної людини, потім з прибутків можна буде ще й на фронт якусь копійочку дати. А що робити фронтовим медикам із авто з підігрівом - це вже їхні проблеми.

Війна? Яка війна, не морочте голову Санта-Клаусу...

Головне - що в цій ролі українська влада і про народ не забула. Возять народові Томос по всіх областях, добре хоч по квартирах з ним не ходять. І, зрозуміло, за народні гроші возять. А де ж ще взяти гроші на візити, не з приватної ж кишені їх оплачувати?

Найліпше це питання прокоментував у своєму Фейсбуку дипломат і громадський діяч Богдан Яременко, колишній начальник протоколу прем'єр-міністра України:

 

«Спробуймо розібратися в «ціні питання». Але чесні відповіді не бувають простими.

Перш за все, президент Порошенко, досягнувши створення в Україні помісної православної церкви і отримання для неї томосу Вселенського Патріархату зробив важливу і корисну справу. Важливу і корисну з точки зору національної безпеки України (усі інші складові питання - історія, справедливість, єдність православ'я - не можуть бути предметом професійної діяльності президента).

По-друге, президенти України безумовно можуть подорожувати Україною у справах, виконуючи свої обов'язки. Закони встановлюють порядок таких поїздок.

Будь-яке пересування президента поза рамками офісу чи резиденції ініціює рух величезної бюрократичної машини: починають реалізовуватися безпекові, організаційні, логістичні та інші процедури.

Порахувати вартість поїздки президента країною надзвичайно важко, оскільки фінансові складові поділені між багатьма учасниками процесу - адміністрація президента в особі ДУСі, державне управління охорони, МВС, СБУ, Міноборони, органи місцевої влади, приватні особи. Фінансування поїздок починається за кілька днів до поїздки - за маршрутом виїздить передова група співробітників протоколу та охорони.

В регіонах, облишивши виконання повсякденних обов'язків і справ, до опрацювання найрізноманітніших аспектів програми залучаються десятки співробітників обласних і районних адміністрацій, поліції, СБУ інших служб. Загалом, думаю, що на етапі підготовки програми, опрацювання маршрутів пересування, схем харчування, розміщення, перевірки будівель, персоналу і т. д. працюють близько 100-150 осіб.

Це все - зарплати, добові, готельні, квитки, видатки на пальне (і все це, як правило, поза рамками запланованих витрат).

Рекомендації передової групи часто призводять до необхідності виділення додаткових коштів на ремонти.

В день поїздки фінансові витрати збільшуються багаторазово. Кортеж президентських автомобілів в Києві, і аналогічний в місці проведення візиту, політ літака. Кількість людей в організації візиту чи поїздки збільшується в рази. В регіоні візиту вже не десятки, а сотні (думаю, що сказати - понад тисячу - не буде перебільшенням) співробітників різних служб задіяні в супроводі і гарантуванні безпеки.

Але справа в тому, що президентські візити зачіпають не лише тих, хто їх організовує чи бере участь у зустрічах з главою держави. Згідно зі законами та діючими нормами, подорожі президента можуть бути пов'язаними з перекриттям доріг, в разі пересування президентського кортежу через залізничні переїзди - зміною розкладу руху поїздів, на час вильоту і польоту - перекриттям повітряного простору. Мова йде про десятки тисяч людей, які найчастіше навіть не знають причини затримок, змін чи інших незручностей, що відбуваються з ними.

Прямі і непрямі витрати - мільйони, а швидше за все - десятки мільйонів гривень.

Але порахувати видатки в цьому разі, мені здається, недостатньо. Усі ці видатки можна виправдати і пояснити лише в одному випадку - коли президент виконує свої функціональні обов'язки, займається своєю справою.

А ось тут і виникає найбільша проблема з Петром Порошенком - 106-та стаття Конституції, жоден з 31-го пункту, які описують повноваження і функції президента, не надає йому право їздити країною, щоб демонструвати, показувати, оспівувати, молитися, інформувати про томос для Православної церкви в Україні. Тема релігії, духовного, культурного розвитку є цілком поза компетенцією президента.

Більше того, як посадова особа, яка має слідкувати за дотриманням Конституції України, президент Порошенко в «томос-турі» не лише не дотримується конституційних норм про відокремлення церкви і держави, він дискримінує різні церкви і вірян. Адже українськими в Україні є не лише православна церква. Ми в цьому сенсі багатий народ. Для нас історично «своїми» є і Українська греко-католицька церква, але ризикну сказати, що і Іслам, і Іудаїзм, і не лише вони. То ж чи збирається президент Порошенко в разі (не приведи Господи) переобрання на другий термін мандрувати Україною з представниками кожної релігійної деномінації?

Оскільки поїздки Україною президента Порошенка не виглядають законними, то усі видатки на їх організацію є незаконними теж. А відтак згадані тут мільйони чи десятки мільйонів гривень перетворюються на використані нецільовим способом кошти державного бюджету і вирішення проблем одного громадянина України Петра Порошенка за рахунок решти громадян України.

І робиться це для того, щоб громадянин Петро Порошенко міг, усунувшись від виконання обов'язків президента, займатися своєю виборчою кампанією. Що також є порушенням закону.

Пригадую, як у 2004 році головний бухгалтер Секретаріату Кабінету Міністрів України відмовився здійснити проплати на візит прем'єра Януковича в Сєвєродонецьк, на сумно відомий сепаратистський з'їзд, чітко мотивуючи це тим, що поїздка не вписується в визначені законом посадові обов'язки глави уряду. Відмовився - і прекрасно працював собі далі, в той час, коли інші ходили у цій справі на допити. А трохи згодом Янукович відшкодував вартість польоту літака за власний кошт.

Тому, і як громадянин, і як колишній керівник протоколу можу сказати, що у питанні «томос-туру» не в грошах у справа. Хоча і у них теж, особливо в бідній країні.»

 

Але хіба думає про державні гроші влада, котра так міцно увійшла в режим Санта-Клауса?...

Будинок учителя: межа цинізму

Політика «без політики»: як протистояти фокусам політтехнологів

«Мінськ-2»: 4 роки#2019-07 (02/14/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com