rss
07/20/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#356

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Українці, забудьте про коньяк!

Якщо хтось думав, що просування до ЄС принесе Україні лише здобутки, той помилявся. На шляху євроінтеграції неминучими є і втрати - великі і маленькі.

 

Я розповім про невелику, але помітну втрату. Втрату звичної назви одного з улюблених напоїв українців.

Як відомо, українці при нагоді можуть і люблять випити. І престижність цих алкогольних напоїв зростає знизу - від самогону чи дешевої горілки - до найбільш престижних віскі й коньяку.

Про віскі сьогодні не йтиметься. Ця мода у нас ще не розповсюдилася, хоча вже поповзла.

А ось про коньяк згадаю впритул.

Випити коньячку для українця - пересічного чи непересічного - завжди було престижно. Він коштував дорожче і цінувався більше. Насамперед, закарпатський, вірменський чи французький.

Принести лікареві чи якомусь начальникові на знак подяки за послугу пляшку горілки вважалось поганим тоном. А ось пляшку коньяку - якраз дуже добре. І ти гарно виглядаєш, і той, кому вручаєш презент, - задоволений.

Так ось скоро ми будемо куштувати чи приносити зі собою у гості той же золотистий напій, але коньяком його назвати не матимемо права.

Асоціація України з ЄС є довгим процесом, і він прописаний у відповідній угоді. Згідно положенням цієї угоди, з 2026 року наші виробники повинні відмовитися, зокрема, від географічно захищеного позначення «коньяк» для алкогольних напоїв, що виготовлені в Україні. Ця назва географічно захищена тим, що коньяком має право називатися напій, вироблений в французькій провінції Коньяк і ніде більше.

Всі інші, хто хоче виробляти подібний за смаком і типом напій, повинні використовувати, як мінімум, назву «Бренді» - в якій би країні його не виробляли.

Але українці - творчі люди. Нам типові назви нудні. Вони не викликають інтересу.

Бажано придумати щось своє. А придумування будь-якої назви, імені називається в маркетингу неймінгом.

І ось українці на заклик організаторів проекту «Географічні зазначення в Україні», який фінансує Європейський Союз, азартно взялися придумувати для свого улюбленого престижного напою новий нейм.

На вибір представлено більше, ніж три десятки варіантів. Їх невідомі автори, відчувається, бажали б, щоб український бренді носив новий звучний нейм, може, і етнічно пов'язаний з Україною та її традиціями.

Так, одним з варіантів нейму був «Гайстер», тобто лелека.

Відчувається, що автор цієї пропозиції шанував знаменитий молдовський коньяк «Бєлий аіст», який був популярним в Україні ще з радянських часів. (Нагадую, про всяк випадок, що аіст, як відомо, російською - лелека).

Отримавши 8.5%, цей варіант посів третє місце.

Була низка варіантів, утворених із скорочення двох і більше слів. Наприклад, «Узвін» (український з вина), «Винбренді» (виноградний бренді), «Виндист» (винний дистилят), «Дивина» (дистилят вина), «Дувин» (душа вина), «Винкур» (вино курити).

Останньому варіанту не вистачало однієї букви, щоб стати відомим прізвищем Винокур. Якби прийняли такий варіант, усі Винокури, яких чимало в Україні і поза нею, вельми пишалися, що мають бренді, назване їхнім іменем.

Були варіанти, засновані на асоціаціях. Так, з кольором напою пропонували асоціювати три назви - «Брунат» (5,3%), «Златець» і «Златовин». А з кольором і теплом у авторів асоціювалася назва «Пломінь».

З ніжністю напою асоціюється варіант назви «Шовкаль».

Слово «гроно» заклали у три варіанти - «Грокур», «Грогон», «Грондіс».

Той, хто пив у студентські роки дешеве вино «Сонцедар» (3,3%), згадав молодість і запропонував цю назву для нового українського напою. Як компроміс, був згоден і на «Сонцет», «Сандар», «Виндар».

Декілька варіантів були запропоновані без особливого креативу і звучали дещо, перепрошую, дубувато.

Наприклад, такі назви: «Дубовик» (набрав, тим не менше,7,2%), «Винбук», «К'янок» (7,9%), «Виняк», «Вояк», «Бревіс» (3%).

Не знаю, скільки попередньо випив того бренді невідомий нам автор пропозиції назвати бренді «Каннук» (4,5%), що розшифровувалося ним як «кращий алкогольний національний напій українських коньячистів???!!!».

Цікаво було б подивитися на цього «коньячиста», коли він протверезів.

Просто і зі смаком звучав варіант «Укрньяк» (4,3%), але голосів він чомусь набрав малувато.

А 9,4% голосів набрав і посів друге місце нейм «Бурштин/Бурштинок/Бурштиняк» - який, знову ж таки, асоціювався з кольором напою.

Переможцем же цього онлайн-конкурсу з результатом 25,6% став нейм «Український бренді» або «Бренді України». Чверть опитаних не зважили на те, що, згідно правилам неймінгу, у будь-якій назві два слова вважається гірше, ніж одне, і вибрали цей варіант.

За результатами цього онлайн-опитування Мінагрополітики наприкінці січня цього року планує провести робочу нараду. Можливо, під час неї і буде вибрано новий нейм для українського коньяку - ой, перепрошую, бренді.

Є інформація, що українські виробники бренді налаштовані якимось чином обійти угоду і зберегти назву «коньяк», але то вже інша історія - історія про те, як на рівному місці недалекоглядні виробники і чиновники можуть створити спірну чи конфліктну ситуацію між Україною та ЄС і тим самим закласти ще одну непотрібну палицю в колесо того воза, який повільно везе нас по шляху євроінтеграції.

Будемо сподіватися, що здоровий глузд переможе - і новий нейм для українського бренді буде прийнято і запущено у виробництво.

Як і для назв «Шампанське», «Токай», котрі також уже не можна вживати для українських вин.

Український неймінг

Про «гібридний режим»: чи завжди потрібно зважати на «індекси» та «рейтинги»?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com