Віднедавна в Україні щорічно визначають «слово року». Цьогоріч таким визнано слово «Томос». Ось про нього і моя стаття.

Передмова

 

Нагадаю, що ключовою подією кінця 2018 року був Об'єднавчий Собор, який 15 грудня розпустив АПЦ КП та УАПЦ та утворив Православну Церкву України (ПЦУ) як Автокефальну і Помісну. Предстоятелем ПЦУ було обрано Митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія (Думенка) з титулом Митрополит Київський і всієї України.

При цьому екзархи Константинопольського Патріархату вручили новообраному Предстоятелеві ПЦУ панагію - знак архієрейського достоїнства.

А легітимізувати історичний акт створення ПЦУ мав документ, котрий називається Томос.

Він видається Константинопольською Матір'ю-Церквою, підписується Вселенським Патріархом і вважається у православному світі своєрідною Конституцією для кожної Церкви, котрій вручається. Бо тільки цей документ узаконює автокефальність будь-якої Православної Церкви, прописує основні рамки її діяльності.

Отож, Об'єднавчий Собор ПЦУ утворив, але всі православні вірні України мали чекати на Святвечір 6 січня, бо саме на цю дату було призначено урочисту церемонію вручення Томосу.

Місцем вручення Томосу зі самого початку було визначено Фанар - резиденцію Всесвітнього Патріарха в Стамбулі. Процедурою вручення було визначене передання Томосу з рук у руки - від Його Всесвятості Всесвітнього Патріарха Варфоломія Предстоятелю ПЦУ Блаженнішому Митрополитові Епіфанію.

Делегація

 

Українська делегація складалася з двох груп. Церковну очолював Митрополит Епіфаній і до неї входила низка ієрархів та священиків ПЦУ.

Світську очолював президент України Петро Порошенко. До неї входили екс-президент України Віктор Ющенко, голова Верховної Ради України Андрій Парубій, віце-прем'єр Степан Кубів, низка інших політичних діячів та нардепів. Хоча А. Парубій є греко-католиком, однак він стільки енергії вклав у прийняття Верховною Радою України відповідного законодавства, що його присутність була зрозумілою.

Окрім того, була присутня сім'я Петра Порошенка, низка інших українців.

Усі члени української делегації були сповненні відчуття оптимізму, перебували у піднесеному настрої і, звичайно, усвідомлювали історичність моменту.

Не знаю, наскільки діти глави нашої держави розуміли і переживали історичність моменту, але бажання їхнього батька, щоб вони були особисто присутніми при цьому, можна зрозуміти. Хоча і не всі користувачі вітчизняних соцмереж це виправдовували - якщо перша леді мала право супроводжувати чоловіка, то мовляв, з якого дива там їхні діти?

Проте, зовні все було чинно і спокійно. Всі знали своє місце і поводилися стримано.

Місце

 

Томос підписано!

Місцем, до якого 6 січня 2019 року була прикута увага українців усього світу, був собор Святого Георгія (Юрія), що в історичному кварталі Стамбула - Фанар.

Ця споруда раніше була жіночим монастирем, а як собор святого Георгія він існує лише 417 років і, між іншим, є значно «молодшим» від Софійського собору у Києві.

Собор є одночасно і резиденцією Його Всесвятості Архієпископа Константинополя - Нового Риму - Вселенського Патріарха Варфоломія.

Тут 5 січня 2019 року і відбулася перша частина урочистої церемонії -молебень.

Впродовж нього лунали і співи українською мовою.

Молебень

 

Спільний молебень грецькою відбувся у співслужінні Вселенського Патріарха Варфоломія і Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Після молитви двома мовами - грецькою та українською - прозвучав тропар у виконанні делегації єпископату і духовенства з України рідною мовою.

Вселенський Патріарх прочитав молитву грецькою і перед ним розгорнули сувій з Томосом.

Підписання

 

Томос сам по собі виглядав як твір високого мистецтва. Його написав надзвичайно гарним, вишуканим, стилізованим під старовину стилем на обрамленим візерунком пергаменті відомий каліграф та художник з Афону Лука.

	Митрополит Епіфаній і президент П. Порошенко виголосили слова подяки

Коли сувій розгорнули перед Вселенський Патріархом на столику, Його Всесвятість Варфоломій взяв ручку і твердим, чітким, розбірливим почерком поставив свій підпис.

Телебачення дало можливість побачити цей момент зблизька.

Треба сказати, що рука Вселенського Патріарха ні на мить не здригнулася і не уповільнилася. Було очевидно, що рішення про підписання Томосу було прийнято усвідомлено і безповоротно.

За повідомленням прес-служби ПЦУ, Його Всесвятість, звертаючись до Блаженнішого митрополита Епіфанія, зазначив, що після визнання Автокефалії Українська Церква стає вільною від будь-якого зовнішнього тиску і втручання, які були не на користь власній ідентичності.

Патріарх Варфоломій також сказав: «Ви мали повне право просити і вимагати автокефалії. Це було право і привілей Константинопольської Матері-Церкви дарувати вам Томос про Автокефалію...

Ми щиро молимося, що ви доведете, що є гідними цього дару і занурите себе, як улюблені побратими інших церков-сестер, у всеправославну єдність та співпрацю, а також у нашу спільну присутність і працю у сучасному світі, який є спраглий невичерпних духовних скарбів».

Братній поцілунок

Також Патріарх Варфоломій наголосив, що Вселенський Патріархат завжди буде на боці Української Церкви: «Ми висловлюємо вдячність, подяку і благословення Церкви-Матері всім вам. Ця Церква міста Костянтина завжди буде на вашому боці - сподіваючись, молячись та працюючи для вашого зростання і розвитку у Христі, а також для стабільності новоутвореної Православної Автокефальної Церкви України».

Після цього до присутніх звернувся Блаженніший митрополит Епіфаній, який наголосив, що велика Христова Церква для багатьох народів (і серед них для нашого українського народу) стала Матір'ю через проповідь та купіль хрещення.

«Пам'ятаючи настанову апостола Павла: «Завжди радійте, безперестанно моліться, за все дякуйте, бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі» ми, хто прибув сьогодні з Києва, з України, до цього благословенного Богом великого і славного міста, яке в нашій слов'янській традиції віддавна іменується Царгородом, із благословення Вашої Всесвятості у кафедральному храмі святого великомученика Георгія звершили подячну молитву.

Адже Бог дає всьому життя і дихання і все. Тому обов'язок наш найперше дякувати Йому.

І якщо щодня дякуємо Богові за кожну мить життя і за кожен подих, і за всі інші незліченні благодіяння до нас, то тим більше маємо дякувати Йому з такої особливої нагоди, як та, що зібрала нас усіх у Вселенській Патріархії...

Ми піднесли ці подячні молитви рідною нам українською мовою, засвідчивши цим також, що Помісна Церква нашого народу, як і церкви інших слов'янських народів, є плодом благословенної праці рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Згадані святі брати були послані від великої Христової Церкви і від цього міста на працю проповіді та багато потрудилися, щоб народи слов'янські рідною для них мовою почули Божественне Євангеліє і священні молитви богослужінь.

Серед інших Церков плід їхньої праці і наша Церква, і це також підкреслює зв'язок Церкви-Матері з нами її донькою», - додав митрополит Епіфаній.

Його Блаженство наголосив, що Українська Церква пам'ятатиме жертовність Церкви-Матері: «Як діти, коли зростають, розпочинають самостійне життя, але ніколи не забувають про своїх батьків, адже це - природний закон, і сам Бог сказав: «Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре, і щоб продовжились дні твої на землі», так і наша Церква-донька ніколи не забуватиме всього, що дала нам Церква-Мати від часів давніх і дає аж дотепер, жертовно проголошуючи для всієї повноти Православ'я, що у священні диптихи входить нова Церква-сестра Українська.

Складним був шлях до сьогоднішнього благословенного дня, але саме таким складним і скорботним є шлях правди. Ми знаємо з Писання, що багатьма скорботами належить нам увійти у Царство Боже», - сказав Предстоятель ПЦУ.

Як інформує прес-служба ПЦУ, Блаженніший митрополит Епіфаній подякував Його Всесвятості, преосвященним архієреям, членам Святого і Священного Синоду, уповноваженим Його Всесвятістю та Синодом митрополитові Гальському Емануїлу, архієпископові Памфілійському Даниїлу, єпископові Едмонтонському Іларіону за велику працю, здійснену для того, щоб цей благословенний день настав.

Також Предстоятель засвідчив подяку президенту України Петрові Олексійовичу Порошенку і всім, хто разом з ним і під його керівництвом працював і працює для того, щоб мати єдину Помісну Автокефальну Церкву.

	Історичний момент: Патріарший посох і Томос передано з рук в руки Предстоятелю ПЦУ

Митрополит Епіфаній наголосив, що ім'я президента навіки ввійде в історію українського народу і Церкви поруч з іменами князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Костянтина Острозького та гетьмана Івана Мазепи.

Президента України посадили у соборі на високому помості у різьбленому, схожому на трон, кріслі, але він практично всю службу стояв. Йому також надали слово.

За повідомленням прес-служби президента України, глава держави подякував Вселенському Патріарху Варфоломієві за віру і любов до України, за молитву за Україну й український народ, за мужність, яку Його Всесвятість демонструє усе життя, але особливо, починаючи з Великого понеділка, - першого дня після Великодня 2018 року, коли було розпочато публічний процес надання автокефалії Православній Церкві України.

Вручення підписаного Томосу

 

Вранці 6 січня у тому ж самому місці, в соборі святого Георгія відбулася церемонія вручення Томосу.

Після урочистого Богослужіння Вселенський Патріарх Варфоломій повернувся обличчям до Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Епіфанія, взяв обома долонями за голову і поцілував його. Потім передав сувій зі згорнутим та перев'язаним стрічкою Томосом і Патріарший посох.

Переїзд до України

 

Зрозуміло, що найбільш гарячим бажанням української делегації було якомога скоріше повернення до України.

Увечері 6 січня літак з Томосом та всіма, хто брав участь у його отриманні, приземлився в Борисполі, і кортеж автівок привіз усіх додому.

Президент і сама Церква закликала всіх, хто може і бажає, прийти до стін святої Софії вранці 7 січня з перспективою на свої очі побачити Томос.

Після Різдвяного богослужіння Томос перенесли до приміщення Малої (або Теплої) Софії, де його і можна побачити.

Оранта слухає й оберігає

Президент Петро Порошенко після закінчення Різдвяної Літургії в Софійському Соборі виступив з емоційною промовою. Зокрема, він сказав:

«Христос народився!

Ці слова говорить сьогодні вся Україна. В них традиційно лунає надія на мир, надія на щастя, надія на справедливість. Але цього року ву голосах українців значно більше переможності і впевненості. Бо напередодні Господь явив нам справжнє Різдвяне диво...

Нашу давню Церкву, історія якої сягає часів рівноапостольного князя Володимира, ми, нарешті, визволили з московської неволі.

І вона, рівна між рівними, наша Церква, увійшла у родину, яка тепер складається із п'ятнадцяти незалежних православних церков.

«Над вертепом зірка ясна світлом засіяла...» - як ми щойно співали тут у відомій колядці. А українська зірка засяяла у «сузір'ї незалежних та рівних національних Церков». Саме таким сузір'ям, за словами Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, і є світове православ'я.

Отже, вперше світлий день Різдва Христового ми святкуємо в автокефальній Православній Церкві України в стінах святої Софії.

Вперше її Предстоятель Блаженніший Епіфаній вчора співслужив із Вселенським Патріархом Варфоломієм і отримав з його рук Томос - як грамоту про визнання самостійності нашої української Церкви. Хто хоче в цьому переконатися, буде мати можливість прочитати це.

Тепер цей історичний документ - одна з найголовніших наших українських реліквій.

Ось довгоочікувані слова Томосу: «Однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що перебуває в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом із священними митрополіями, архієпископіями, єпископіями, монастирями, парафіями та всіма церковними установами, що є в них, котра перебуває під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, - існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядною. Ми закликаємо всі світові Православні Церкви визнавати її як сестру та згадувати під іменем «Святіша Церква України», що має своєю кафедрою історичне місто Київ». А серце Києва - це є свята Софія.

Я вітаю вас із цим!

Ці тисячолітні стіни дочекалися, нарешті, на подію, про яку мріяло точно не одне покоління українців. Мріяло, молилося. І це стало можливим не лише зусиллями мене, грішного, і моєї команди, не лише зусиллями наших ієрархів церков, які продемонстрували єдність. Це стало можливим зусиллями десятків мільйонів українців, які в Україні і по всьому світові молилися, молилися багато поколінь, щоб Господь нам подав незалежну, автокефальну помісну церкву. І Господь почув нас. І сьогодні ми святкуємо це.

І тепер перша після Томосу служба відбувається саме тут, під покровом Богородиці Оранти - Нерушимої Стіни, яка довгі сторіччя берегла цей собор, берегла Київ. Оранта, яка берегла всю Україну.

	Руками новообраного очільника Світового Конгресу українців Павла Грода (у центрі) до Томосу доторкаються українці всього світу

Створення автокефальної Православної Церкви України і є запорукою нашої незалежності. Це - основа основ нашої духовної свободи. Ми розірвали останні пута, які прив'язували нас до Москви з її фантазіями про Україну як канонічну територію Російської православної церкви. Цього немає і вже не буде.

В кожного з нас є трохи від Хоми Невіруючого, який усе ставить під сумнів. Але не раз вже переконувалися, що для нас немає нічого неможливого, коли ми солідарні, коли ми всі діємо спільно як єдина українська політична нація. Це стосується не лише Томосу, але й Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це стосується і безвізового режиму, й енергетичної, газової незалежності від Росії... Рівно, як і інших надскладних завдань, які ми вирішували протягом останніх п'яти років у рамках нашої української, європейської та євроатлантичної державницької стратегії.

Відтак, і в майбутньому збудеться те, чого ми так прагнемо і що лише на перший погляд виглядає непосильним. Як в Україні кажуть: якщо навіть очі бояться, а руки роблять. І буде результат! Буде і перемога, буде мир. А Україна - країна успішна, країна заможна, країна щаслива, і країна радісна стане членом Євросоюзу і НАТО.

Шановні співвітчизники!

Слово «Томос» не просто ввійшло до української мови. Слово «Томос» стало словом року. Цей факт є надзвичайно красномовним. Адже мову творить народ, і він вводить в обіг лише важливі терміни, без яких ніяк уже не можна. Томос додався до таких неологізмів, як Євромайдан, кіборг, безвіз... Це все - частина нашої з вами великої історії.

Від усього серця вітаю вас і кожного з вас зі святом Різдва Христового, зі святом народження Спасителя. Вітаю з Томосом про автокефалію весь український народ. Незалежно, до речі, від віросповідання, бо це - основа духовної незалежності нашої держави.

Бажаю всім радості, миру та віри всім українцям, усій нашій єдиній родині.

Нехай наша спільна молитва і щирі побажання утверджують добро та любов на нашій землі!

Христос народився!»

Завершення

 

Завершилася історична подія великого масштабу, особливо для України. Попереду - непростий шлях розвитку ПЦУ.

Вітаючи православних українців, будемо уважно спостерігати далі за цим важливим процесом.