БАСКЕТБОЛ

 

2018 рік - це був рік кваліфікації на жіночий Євробаскет. Збірна України пройшла кваліфікаційний турнір і посіла 2-е місце в групі одразу після команди чинних чемпіонок Європи - збірної Іспанії. Українки пройшли кваліфікацію вчетверте поспіль і вперше - під орудою іноземного тренера Горана Бошковича з Чорногорії.

 

Але просто кваліфікуватися недостатньо - як для тренера, так і для команди. Збірна України зустрінеться у Ризі на груповому етапі зі збірною Великобританії, господинею турніру - Латвією, і знову зі збірною Іспанії. Про рік, що минає, й майбутній жіночий Євробаскет-2019 ми розмовляли з головним тренером Гораном Бошковичем.

- Минулого року ви отримали новий досвід - робота головним тренером збірної команди? Вам сподобалося?

- Так, це був для мене перший досвід роботи головним тренером національної команди. Скажу відверто, мені сподобалося, це була цікава подорож, чудовий досвід для мене, тому я вдячний за цей досвід року, що минає, вдячний нашій команді й Федерації баскетболу, яка мені таку можливість надала.

- Чи згодні ви з тим, що минулий рік був успішним для нашої національної команди?

- Я думаю, так. Напевно, ми пройшли туди, де і належить бути національній збірній України, до найкращих 16 команд у Європі. Це була наша мета у кваліфікації, й ми її досягли.

- Мета полягала в тому, щоб потрапити на жіночий Євробаскет-2019. Команда впоралася з цим, але не всі команди з других місць потрапили на турнір. Чи були якісь побоювання або хвилювання стосовно нашого другого місця, особливо після домашньої поразки від Іспанії?

- Ми не хвилювалися взагалі. Наша стратегія полягала в тому, щоб заробити величезну різницю закинутих/пропущених очок у нашій групі. Отже, ми знали, що це допоможе нам наприкінці турніру (система розіграшу передбачала, що на Євробаскет потраплять лише 6 з 8 команд із кращою різницею закинутих/пропущених, серед тих, які посіли другі місця - авт.) Коли ви граєте в тій же групі, що й Іспанія, треба думати про все і бути готовим до будь-чого. Щодо гри у Києві, то ми на рівних боролися до останніх секунд. Я сподіваюся, що вболівальники, які прийшли на ту гру, запам'ятають цю напругу надовго.

- Чи є наші суперниці - іспанки - непереможними для інших європейських команд?

- Ніхто не сумнівається, що Іспанія зараз є найкращою командою в Європі. На попередньому чемпіонаті вони переграли всіх, з Україною включно, з різницею у рахунку понад 15 очок у кожній з ігор. Вони вже давно грають разом з одним тренером, тому здолати їх - дуже важке завдання для всіх.

- Ми говорили тільки про чинного чемпіона, але не про інших супротивників; зокрема, Латвії ми програли цього літа у товариських матчах.

- Звичайно, Латвія - дуже сильна команда, яка завершила на 6-му місці останній чемпіонат. Зараз вони є господарями та мають великі очікування від Євробаскету. Цього літа вони готувалися до чемпіонату світу, і ми приїхали до них з дуже молодою командою, вони нас переграли, але подивимось - що буде наступного року.

- Чемпіонат Європи - це короткий турнір, який дуже відрізняється від кваліфікації, адже у перші 2 дні (в іграх з Іспанією та Латвією) все може бути вирішеним для нас.

- Може бути і так, а, можливо, ні, я не схильний так думати.

- Дивлячись на кваліфікацію та попередній Євробаскет, здається, що наша команда залежить від Аліни Ягупової, вона грає майже без ротації; вона має найкращі показники із закинутих очок і підбирань. Що ви можете сказати про її роль у збірній?

- Немає сумнівів, що Аліна Ягупова - гравець європейського топ-класу. Вона дуже важлива для нашої команди. Я очікую від неї, насамперед, найкращого баскетболу. Також вона може робити сильнішими своїх партнерок по команді, як це робили дійсно великі гравці минулих років. Так, вона може стати справжнім лідером.

- У коментарі сайта Федерації баскетболу fbu.ua ви сказали: «Вважаю, що нам краще було б грати в Сербії з багатьох причин». Чи могли б ви відкрити кілька з цих причин? (Групова стадія Євробаскету буде відбуватися у двох країнах: Сербії і Латвії, «українська» група А гратиме у Ризі - авт.).

- Коли ви просто перетинаєте кордон із Сербією, ви бачите «Ласкаво просимо до Сербії - країни баскетболу», - це є однією з причин. Я грав там протягом багатьох років, там є велика частина моєї баскетбольної сім'ї, моя донька живе в Сербії. Крім того, якби ми грали там, я гадаю, нам було б простіше у плані підготовки і т. д.

- Чому баскетбол став настільки популярним спортом на Балканському півострові? Насамперед, у колишніх югославських республіках?

- Це - правда, баскетбол дуже популярний у всіх балканських країнах, я думаю, через фізичні особливості людей у цьому регіоні. Наприклад, якщо йдеться про середній зріст населення, то тут живуть одні з найвищих людей на планеті. Не менш важливим є велике бажання конкурувати і змагатися, це прищеплюють нам з раннього віку, і це дуже важливо для баскетболу.

- Працюючи з українками, ви помітили деякі ментальні відмінності з чорногорками?

- Не так вже й багато розбіжностей, жінки - вони лишаються жінками всюди.

- Найбільша різниця між жіночим баскетболом і чоловічим, на вашу думку? Це - атлетизм? Швидкість? Емоційність?

- Баскетбол у жінок і чоловіків - це той самий вид спорту, він має однакові правила та однакове походження, але існує кілька відмінностей. Я думаю, найважливіші з них - це атлетизм і швидкість, вони мають вирішальне значення і роблять реальну різницю у способі гри.

- Чи запитують люди у вас вдома про Україну, про життя тут, про останні події з «військовим станом»?

- Так, мене запитують доволі часто, вони цікавляться. Зв'язки між країнами тісні. Багато українців приїжджають, зазвичай, до Чорногорії влітку. Люди тут краще розуміють ситуацію в Україні, вони пам'ятають югославську війну на початку 90-х років. Чимало людей тут відчували війну на собі, так що всі сподіваються, що ситуація буде спокійною і більше не буде жертв.

- Які ваші очікування від майбутнього року?

- Я все ще складаю свій список очікувань і бажань, я ж маю час до 31 грудня!

- 2018-й, за східним гороскопом, був вашим роком, ви довіряєте гороскопам?

- Дійсно мій рік? Що ж ви мені раніше про це не говорили? Якби я знав про це, мені не довелося б так жертовно віддаватися роботі, працювати занадто багато! На жаль, я не вірю в гороскопи, але, у будь-якому випадку, я хочу привітати всіх людей, які вірять і не вірять у гороскопи, й побажати їм успіху у році прийдешньому!

- Вам - теж успіхів!

 

Автор: Григорій Палій, Київ

Джерело: «Укрінформ»