rss
06/15/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#353

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Банкрутство фізосіб: як працюватиме схема сплати боргів

У незалежній Україні ніколи не існувало інституту банкрутства фізичних осіб, де було б чітко окреслено вирішення всіх проблемних моментів, пов'язаних, приміром, з погашенням боргів за кредитами включно з іпотечними.

 

Так, на думку керівника практики банкрутства АО Arzinger Антона Молчанова, це, певною мірою, дивувало, бо проблема численних непогашених боргів, передусім, повернення кредитів, з року в рік ставала дедалі гострішою, особливо для позичальників: «Погодьтеся, мораторій на стягнення щодо іпотечного житла був безальтернативним, патовим кроком», - вважає правник.

Три різні важливі процедури

 

Люди, які не мали змоги сплачувати непосильні відсотки за позиками, саме тіло кредитів та ще й з нарахованими на все це пенями і штрафами, коли погашення боргів відбувається з великими затримками, тепер можуть полегшено зітхнути. У багатьох випадках ці проблеми вирішено чи майже вирішено ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства, де цьому присвячено окремий великий розділ.

Чим є згаданий документ і як він вплине на життєдіяльність простих українців, що мають борги? Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено важливий інститут - відновлення платоспроможності фізичної особи, який є новелою у вітчизняному законодавстві. Його узагальнена суть полягає, з одного боку, у можливості здійснити «очищення» звичайної фізичної особи від боргів через процедуру банкрутства, а з іншого - в отриманні кредиторами контрольованого інструменту задоволення своїх безспірних вимог.

Документом вводяться такі процедури щодо фізичної особи-боржника (ч. 1 ст. 124 Кодексу):

1) реструктуризація боргів;

2) погашення боргів;

3) мирова угода.

За умови виконання кожної з цих процедур відбувається фактичне списання боргів. «Стосовно реструктуризації, то проблема заборгованості вирішується через зміну способу та порядку виконання зобов'язань фізичної особи, у результаті чого складатиметься, затверджуватиметься та виконуватиметься план реструктуризації. У разі його повного виконання відбуватиметься погашення боргів фізичної особи (списання) (розділ ІІІ книги ІІ Кодексу).

Стосовно мирової угоди можна констатувати, що списання відбуватиметься за умови досягнення певної взаємної згоди між боржником і кредиторами. Таке погашення здійснюватиметься в разі прийняття боржником і кредиторами рішення про укладення мирової угоди, у результаті чого судове провадження закривається через урегулювання заборгованості фізичної особи на основі взаємних поступок (розділ V книги ІІ Кодексу)», - зазначає Ігор Млечко, керуючий партнер адвокатського об'єднання JUSTL. Тобто, якщо хочете уникнути суду й вирішити всі питання з банком чи іншим вашим кредитором, домовляйтеся, як кажуть, полюбовно.

Щодо процедури погашення боргів, то вона вводитиметься після визнання судом фізичної особи банкрутом (розділ IV книги ІІ Кодексу). Останнє відбуватиметься в разі підтвердження в судовому засіданні нездатності людини задовольнити вимоги кредиторів. Отже, як бачимо, лише в судовому порядку. Жодних передавань «наболілих справ» банками (приміром, за боргами валютних іпотекоотримувачів, які не можуть розрахуватися) колекторам не буде.

І таке визнання, що дуже важливо, суд здійснюватиме як за заявою боржника, так і за заявою кредитора (ч. 1 ст. 143 Кодексу). Також важливо, що суд може визнати боржника банкрутом і розпочати процедуру погашення боргів за заявою керуючого реструктуризацією в разі неподання, незатвердження або невиконання плану реструктуризації боргів боржника (ч. 2 ст. 143 Кодексу).

Ліквідаційна маса

 

Безпосереднє погашення боргів у цьому випадку, як зазначає Ігор Млечко, відбуватиметься за рахунок майна боржника. Формується так звана ліквідаційна маса. І особливо цікавим у цьому випадку є те, що до тієї маси включається не лише майно боржника (квартира, гаражі, дачі, присадибні ділянки чи земельні наділи), яке перебуває в його законній власності, а й те, що він ще отримає після того, коли його визнають банкрутом, і до завершення великої процедури погашення всіх накопиченим ним боргів.

Зрозуміло, що таким майном може бути, приміром, нерухомість, яка дісталася в спадщину від померлої бабусі чи дідуся, подарована дача чи та сама земельна ділянка.

Однак, для боржника в цьому випадку є дуже приємна новина: якщо в нього після всього цього не вистачатиме коштів, щоб розрахуватися з банком (чи з іншим кредитором), то, згідно з ч. 6 ст. 148 Кодексу, його борги вважатимуться погашеними. Відбувається, так би мовити, узаконення процедури звільнення фізособи від них на підставі ухвали Господарського суду про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 150 Кодексу).

Однак, тут не все так просто. Адже саме цей суд у деяких випадках може й відмовити боржникові в звільненні від боргу. Це буде у випадку, якщо така фізособа не надала керуючому реструктуризацією чи керуючому реалізацією майна (є такі посади) необхідну або достовірну інформацію або, скажімо, приховувала чи знищувала своє майно (такі випадки також бувають і доволі часто). Також суд відмовить у «допомозі» боржникові, якщо він штучно створив такий борг для введення в процедуру банкрутства.

Мораторій не скасують?

 

Однак, валютні кредитоотримувачі переймаються тим, що після набрання законом сили одразу ж скасують мораторій на примусове вилучення майна за погашення боргів перед банками. Документ, яким його регламентовано, вже діє кілька років (закон № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ухвалений у 2014 році). Чи може таке статися? Якими можуть бути наслідки скасування мораторію?

Лідер організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, з якою авторові випало чимало спілкуватися на цю важливу тему, загалом, дуже негативно ставиться до Кодексу України з процедури банкрутства: «Цим документом, я просто впевнена, рано чи пізно буде скасовано мораторій на примусове відчуження житла в тих людей, які свого часу взяли валютну іпотеку й не можуть досі з нею розрахуватися через астрономічне знецінення гривні до долара чи євро. Банкам, як це було часто-густо й раніше, буде невигідно полюбовно вирішувати всі питання з боржниками, вони й далі вдаватимуться до послуг колекторських компаній, які, до речі, вибивають ці борги, попри наявний мораторій, і таких випадків серед членів нашої організації чимало. Потім люди дуже довго захищають свої права в судах».

Проте, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова зовсім не згодна з такою позицією. На її переконання, фінустанови не вдаватимуться до послуг колекторів. А щодо валютних іпотекоотримувачів, то їм вигідно перебувати весь час під дією цього мораторію, не повертаючи борги протягом років. «До того ж, зазначу, що наразі з боргами за валютними кредитами лишається зовсім не найкраща й не найсумлінніша частина боржників. Згідно з Кодексом, мораторій можуть скасувати не раніше, ніж через рік. Тож у боржників ще є час, щоб вирішити всі питання полюбовно (у кожному окремому випадку домовлятися з кредиторами) та згідно із законодавством», - додала фахівець. І багато в чому банкір тут має рацію: фінансові установи й раніше часто йшли на різні поступки щодо реструктуризації боргів.

А от Ігор Млечко зазначає, що прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу передбачено внесення змін до чинного законодавства, щоб привести його положення у відповідність до першого. «Кодекс не передбачає внесення змін або скасування закону № 1304-VII. Важливо зауважити, що згаданий закон встановлює мораторій на примусове стягнення заставного майна (за умови дотримання визначених у ньому критеріїв відповідності) й не суперечить Кодексу, яким вводиться інститут відновлення платоспроможності фізичної особи. За своїм правовим змістом процедура примусового стягнення та процедура банкрутства є різними способами задоволення вимог кредиторів. А тому для скасування закону немає об'єктивних передумов», - упевнений юрист.

Про мінуси Кодексу

 

Проте, Кодекс, звісно, не є суцільно позитивним документом і має чимало прогалин, про які не можна не сказати. Приміром, його друга книга містить заборону для банкрутів-фізосіб працювати адвокатами, приватними нотаріусами, арбітражними керуючими чи приватними виконавцями. І діє вона протягом п'яти років від моменту визнання фізособи банкрутом.

А от Тетяна Руденко каже, що й це ще не все: банкрутам заборонено, згідно з документом, виїжджати за кордон та працевлаштовуватися там. Щоправда, на це банкіри справедливо зазначають, що часто-густо боржник просто всілякими правдами й неправдами намагатиметься сховатися за кордоном й тривалий час не сплачувати жодних грошей.

Проте, Кодекс України з процедур банкрутства є великим кроком у вирішенні болючих проблем, пов'язаних із погашенням боргів звичайних українців. І думається, що на практиці ми незабаром побачимо всі його позитиви, як, утім, і негативи.

 

Автор: Ігор Гонтар

Джерело: «Український Тиждень»

Аудит виявив порушення на заводі Укроборонпрому

Рік перших ластівок. Економічні підсумки 2018-го

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com