Завдяки рішенням НКРЕКП у четвертому кварталі 2018 року компанія ДТЕК недоотримала близько 1,2 млрд грн., які могла б отримати у випадку повноцінної роботи формули «Роттердам+». Про це в «Економічній правді» написав колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

«Вперше з 2015 року ми бачимо істотне зниження тарифів теплової генерації, також перерозподіл грошей від теплової генерації до інших видів генерації. При очікуваній інфляції понад 10%,  індексі промислових цін близько 14%, ціна електроенергії (середня ціна виробників) зросте з 1 січня лише на 2%», - повідомив експерт.

Андрій Герус. Фото з ФБ-сторінки

З початку 2018 року до серпня тарифи на електроенергію від теплової генерації, яку на 80% контролює група Ріната Ахметова, виросли з 1,64 грн. за кВт*год. до 1,97 грн. за кВт*год.

Однак, у серпні-вересні НКРЕКП підвищив тарифи державним компаніям «Енергоатом» і «Укргідроенерго», таким чином знизивши тариф теплогенерації.

За словами народного депутата Сергія Лещенка, ДТЕК всіляко блокував підвищення тарифів для цих держкомпаній, а також вимагав нового підвищення ціни електроенергії для споживачів на 4 квартал цього року (з 1 жовтня).

Але НКРЕКП на це не пішов, і тариф для теплогенерації було знижено до 1,62 грн. у жовтні. Тобто, тариф став нижчим, ніж 1,80 грн./кВт*год. - середнього рівня теплогенерації, який у 2018 році мала забезпечити формула «Роттердам+».

Також на початку грудня Міністерство енерговугілля надіслало в НКРЕКП новий варіант прогнозного балансу виробництва електроенергії на 2019 рік. Якщо у вересні Мініенерго закладало у проект вигідні теплогенерації норми виробітку, то у грудні плани для них були різко знижені на 6,3% або на 3,2 млрд кВт*годин (еквівалент 5,8 млрд грн.). Також на 5% або на 600 млн кВт*годин (1,5 млрд грн.) знижено вироблення від теплоелектроцентралей. Тобто, тепер загальний пиріг, який треба сплатити тарифними грошима в 2019 році, скоротився на 8-9 млрд грн.

З урахуванням того, що також був зменшений план для сонячних і вітростанцій на 12%-13% або на 400 млн кВт-годин (еквівалент 2 млрд грн.), «загальний пиріг, який треба сплатити тарифними грошима в 2019 році, скоротився на 8-9 млрд грн.», - підрахував Герус.

За підрахунками експерта, наступного року в тарифі ТЕС буде покриватись вартість вугілля близько 2200-2300 грн. за тонну, тоді як по «Роттердаму+» вона мала б зрости до 2800 грн., а зараз, відповідно до методики НКРЕКП, у тарифах теплової генерації враховується вугілля по 2535 грн. за тонну.

Фактичний тариф ТЕС, найімовірніше, буде на рівні 1,6-1,7 грн. за кВт-годину, а відповідно до методики Роттердам +, мав би бути близько 2 грн. за кВт-годину. Таким чином, вся теплова генерація отримає на 8-9 млрд грн. менше, ніж передбачається за формулою Роттердам+.

«Для компанії ДТЕК така сума недоотриманих прибутків може скласти понад 7 млрд грн. (включаючи 4 кв. поточного року). Відповідно, ці гроші не будуть зібрані зі споживачів. Таким чином, судячи і з 4 кварталу цього року, і за прогнозами на 2019 рік, Рінат Ахметов втрачає формулу Роттердам+. Це рішення регулятора НКРЕКП (призначається президентом) дійсно було прийнято з урахуванням інтересів споживачів. Дякую всім, хто до цього був причетний», - зазначив Герус.

Нагадаємо, у 2015 році президент Петро Порошенко заявив про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк.

У НКРЕКП під керівництвом колишнього працівника ICU і «Рошен» Дмитра Вовка прийняла формулу «Роттердам+», яку від АМКУ погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв. Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації». Натомість, ICU і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод по боргах «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 мільярди гривень.

Джерело: «Наші гроші»