rss
03/25/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#348

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Як корабель називати, або Битва у Верховній Раді України

Є прислів'я: «Як корабель назвеш, так він і попливе». Найбільш резонансною подією минулого тижня була якраз битва за назву. Битва (інакше і не назвеш) відбулася під час пленарного засідання Верховної Ради України. Причиною її було жорстке зіткнення різних політичних сил щодо назви...

 

Наступний крок після Об'єднавчого Собору

 

Об'єднавчий Собор 15 грудня проголосив створення Православної Церкви України.

Але в усіх на вустах було питання - якщо ця Церква проголошена і Вселенським Патріархатом підтверджена як Єдина Українська, то як бути з тим, що в Україні продовжує існувати достатньо потужна Церква, яка офіційно має назву Українська Православна Церква (УПЦ), хоча неофіційно їй додають ще позначення «Московського Патріархату» (УПЦ МП).

  Title

Логіка проста - в Україні має бути одна єдина Українська Православна Церква.

Тож, Патріарх Філарет звернувся до Верховної Ради України з пропозицією розглянути це питання і визначитися щодо назви УПЦ.

І 20 грудня законопроект № 5309 з довжелезною назвою «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої перебуває за межами України, в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (№ 5309)» було внесено на розгляд пленарного засідання ВРУ.

Ставлення до ініціативи

 

Title  

Ставлення до цієї ініціативи в суспільстві було дуже різним. Прибічники УПЦ (МП) одразу ж заявили про свою категоричну незгоду з ідеєю перейменування своєї Церкви. Причому, і застерігали, і лякали, і погрожували - наприклад, збуренням у суспільстві, масовими акціями протесту тощо.

Зовсім іншу оцінку дав майбутній події Предстоятель Православної Церкви України. В прямому ефірі телепрограми «Право на владу», відповідаючи на питання ведучої Наталі Мосійчук, Блаженнійший митрополит Епіфаній запевнив: «Закон про перейменування УПЦ МП не викличе протистояння. Кожен православний українець повинен розуміти, до якої церкви він ходить. Навіщо ховатись під вивісками, які не відповідають дійсності».

Акція під Верховною Радою

 

У день розгляду цього законопроекту Верховною Радою України прибічники УПЦ (МП) під її стіни привели декілька сотень мітингувальників. На таку кількість присутніх зовсім осиротіло виглядав один плакат і три хоругви - що породило припущення: справжніх вірних УПЦ (МП) там було небагато, а основну масу складали так звані «професійні» мітингувальники, яких наймають на подібні акції.

Боротьба за включення до розгляду

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій був відчутно напруженим і декілька разів нагадував нардепам, щоб вони нікуди не розходилися, бо буде розгляд надзвичайно важливого законопроекту.

Та ще над ним постійно «висів» відомий спонсор УПЦ (МП), колишній громадянин Росії, мультимільйонер і нардеп, очільник фракції Опоблоку у ВРУ Вадим Новинський, вимагаючи надати йому слово перед розглядом цього законопроекту.

  Title

Напевно, щоб уникнути передчасного загострення ситуації, голова ВРУ надав слово В. Новинському на 3 хвилини.

З перших же слів і тону В. Новинського відчувалося, що той хоче надати своєму виступу надзвичайного значення: «Шановний український народе! Шановний український парламенте! Сьогодні безпрецедентний в історії парламентаризму день, коли до порядку денного в обхід всіх конституційних процедур і Регламенту буде поставлено кілька резонансних законопроектів, з яких не досягнуто суспільної згоди і які вже викликали конфлікти в суспільстві. Це - антицерковні законопроекти, спрямовані на знищення канонічної Української Православної Церкви. Законопроект 4511 передбачає особливу процедуру реєстрації релігійних організацій та процедуру погодження кандидатур священиків української церкви з виконавчою владою. Це - дискримінація і відверті більшовицькі методи зразка 30-х років минулого сторіччя.

Title  
 Андрій Парубій і Вадим Новинський  

Законопроект 4128 передбачає зміну статуту релігійної громади незначною кількістю голосів її членів, перехід до інших конфесій, що фактично легалізують рейдерство храмів та церковної власності на користь провладної церкви. Ви готуєте захоплення храмів Української Православної Церкви.

Законопроект 5309 про насильницьке перейменування нашої Української Православної Церкви, канонічної. Автори законопроекту аргументують прямою загрозою поширення деструктивної пропаганди з використанням релігійного чинника з боку держави-агресора. Жодних підтверджуючих фактів не наводиться. 

Ми вважаємо, що президент Порошенко перетворив питання створення церкви елементом своєї власної передвиборчої технології. Він свідомо розпалює міжконфесійну ворожнечу. Конституція України, Закон про релігійні організації гарантують, що права і свободи совісті можуть бути обмежені тільки охороною порядку, моралі і захисту прав людей. (Шум у залі). Чинне законодавство вже достатньо регулює відповідальність громадян за правопорушення. Стаття 35 Конституції гарантує громадянам свободу совісті та віросповідання. Церква, релігійні організації гарантовано відокремлені від держави.

Партія «Опозиційний блок» буде всіма законними способами захищати кожного священика, кожного віруючого, кожен храм...

Нами буде внесено зміни до цих законопроектів. Тому не порушуйте Регламент, не приймайте ці законопроекти, антицерковні, в цілому».

Відірвавшись від українського тексту, написаного, очевидно, його помічниками, В. Новинський перейшов на рідну йому російську і вигукнув: «Шановні депутати, прекратите заниматься предвыборной кампанией Петра Порошенко, ему осталось немного».

На що А. Парубій, не вступаючи в дебати, незворушно відповів: «Отже, шановні колеги, дякую за виступ».

І продовжив: «Я сьогодні, справді, запропонував в порядок денний сесії два законопроекти. 5309 я запропонував включити в порядок денний для прийняття рішення. І я вважаю, колеги, що це є історичний законопроект, який передбачає, що церква, центр якої перебуває у країні-агресорі, має мати назву тієї країни. Це - закономірний шлях і закономірний розвиток будь-якої церкви.

Не може бути спекуляцій із приводу того, що церква, яка освячує зброю вбивць українців, буде мати ім'я «українська». І це є логічний і правильний хід, я вважаю цей законопроект історичним. І я, на прохання Патріарха Філарета, поставлю на голосування, щоб сьогодні включити цей законопроект у порядок денний сесії для прийняття рішення... І я вважаю, що цей закон підтримає весь український парламент, всі українці і патріоти, які є в цьому парламенті».

Подивившись на напівпорожню залу, голова ВРУ додав: «У мене до вас є велике прохання: не ставте під ризик історичні питання української держави, не вписуйте своє ім'я ганьбою в сторінки української історії.

Я прошу, колеги, зараз всіх зайти в зал і зайняти робочі місця».

Повторивши декілька разів заклик прийти всім нардепам до зали, А. Парубій наголосив: «Ми сьогодні підтримаємо Українську Православну Церкву, Патріарха Філарета.

Нам усім треба мобілізуватися, і всіх, кого нема, запросити до зали. І з нами буде Бог, він нам допоможе».

Спочатку нардепам було запропоновано проголосувати за включення законопроекту 5309 в порядок денний для прийняття рішення. Незважаючи на емоційний заклик А. Парубія: «Всіх патріотів, всіх українців прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. З Богом! Голосуємо «за»! Голосуємо «за»! Голосуємо...». Нардепи ледве набрали необхідний мінімум голосів - 226. Але цього вистачило.

Другим голосуванням нардепи підтримали розгляд цього питання за скороченою процедурою і дали за це 189 голосів.

Виступ нардепа О. Бригинця

 

Представник БПП О. Бригинець був небагатослівним: «Шановні друзі, це дуже простий і дуже короткий закон. І я думаю, що всі з ним ознайомилися.

  Title
  О. Бригинець доповідає

Ситуація дуже проста. Якщо держава визнана державою-агресором, то церква, центр якої перебуває в державі-агресорі, має мати в своїй повній офіційній назві і назву країни, якій підпорядковується ця церква.

В даному випадку йдеться про те, що якщо є якась церква, яка є в єдності, чи яка підпорядкована церкві російській, вона повинна називатись не українська, а російська. От це один пункт... 

Церкві пропонується самій перейменувати себе і дати собі назву. Які можуть бути варіанти? Церква може вибрати собі будь-який варіант. Скажімо, російська православна церква в Україні...

Чи накладає це якісь обмеження на церкву? Так, цей закон накладає одне-єдине обмеження на цю церкву: ця церква, яка підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представлена у військових підрозділах і на лінії фронту в військових частинах.

Ми розуміємо, що представник держави-агресора може впливати психологічно на наших воїнів, перебуваючи в підрозділах, і хотілося б цього не допустити.

Сподіваюся, ми одноголосно сьогодні підтримаємо цей закон і виправимо те непорозуміння, яке спостерігається сьогодні у назві певної церкви. Слава Україні! І бажаю всім...».

Що хотів побажати усім О. Бригинець, залишилося неозвученим.

Думка профільного Комітету

 

А від Комітету з питань культури і духовності слово було надано його голові В. Єленському: «Для нас важливим було питання про те, чи не обмежує цей законопроект, з одного боку, свободу совісті і свободу релігійного волевиявлення, з іншого боку, для нас було важливо, чи відтворює цей законопроект, чи допоможе він відтворити справедливість і привести назву релігійної організації в той стан, в якому вона фактично перебуває.

Враховуючи зазначене, Комітет з питань культури і духовності вважає за можливе ухвалити цей закон в цілому».

Нардепи «за»

 

Ще троє нардепів виступили за ухвалення цього законопроекту.

Ігор Мосійчук (Радикальна партія Олега Ляшка) виступив, як завжди емоційно: «Насправді зараз відбувається момент істини, хвилина істини, коли речі будуть названі своїми іменами. Від голосування кожного, присутнього в цьому залі, зараз залежить не майбутнє тільки української церкви, а майбутнє української держави. Тому що 27 років тернистого шляху через прокляття, анафеми, через побиття на Софіївській площі наша церква йшла до утвердження і до відродження справедливості.

Дякуючи Святійшому і Блаженнійшому Патріархові Філарету, дякуючи, Царство Небесне, Святійшим патріархам Володимирові і Мстиславу, українська церква є і буде. І буде єдиною помісною Української Православною Церквою.

Як би не скавчав «русский мир», наша фракція одноголосно голосуватиме за це рішення. Ми вважали і вважаємо, що в Україні має бути одна мова, одна церква й одна держава, одна Батьківщина. Це - Україна для кожного українця.

І кожен зараз у залі має знати, що, тиснучи на зелену кнопку, він стріляє в «русский мир», він знищує «русский мир» в Україні.

Смерть «русскому миру». Слава Україні!».

 

Надаючи слово депутату від «Народного фронту» Сергієві Висоцькому, А. Парубій підкреслив, що той є одним з ініціаторів звернення до Патріарха Варфоломія.

Зазначивши, що очільник РПЦ патріарх Кирило є частиною державної машини РФ, С. Висоцький наголосив: «Якщо людина хоче йти до московської церкви, вона мусить розуміти, що вона йде до російської православної церкви в Україні.

Не до Московського патріархату, не до української церкви, а до церкви, патріарх якої діє проти нашої державності. Потрібно, щоб ця людина це розуміла, потрібно, щоб вона бачила це в документі, статутах, і потрібно, щоб вона бачила це на вивісці.

Тому перейменування російських парафій у російські парафії, перейменування так званої «української церкви» на «російську» - це нормальний крок для захисту нашої незалежності».

Коли від «Блоку Петра Порошенка» слово отримала Оксана Білозір, вона сказала: «Шановні колеги, я хочу, щоб ми заспокоїлися, тому що все уже сталося. Томос ми отримали, маємо свою, незалежну ні від кого, самостійну православну церкву в Україні. І його Всесвятість Патріарх, коли вручав цей Томос, чітко сказав нам, українцям: Української Православної Церкви Московського патріархату в Україні вже не існує.

Тому нам з вами сьогодні треба зробити просто практичні речі: речі назвати своїми іменами і правильно розставити акценти. Те, що ми говоримо, що капелани і священики російської православної церкви, яка від сьогодні по факту працює поки що в українській державі, дійсно не мають права проводити богослужіння, тому що вони не служать українській державі, а вони служать державі, яка є агресором, - Російській Федерації.

Отож, треба заспокоїтися і спокійно прийняти виважене рішення. Українці цього чекають, тому що вони чітко хочуть розмежуватися: де українська церква, українська держава, українська земля, а де російська церква, Російська Федерація і наш агресор. І наше з вами право законодавчо це закріпити.

Дякую. Робимо правильний історичний вибір».

Нардеп «проти»

 

Коли слово отримав нардеп М. Скорик, («Опозиційна платформа - За життя»), він спробував відговорити колег: «Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хочу з цієї високої трибуни звернутися до всього залу, до всіх, всього депутатського корпусу Верховної Ради України з проханням не підтримувати даний законопроект, не підтримувати з двох причин.

Цей законопроект є виключно частиною передвиборчої кампанії президента Порошенка: «Віра. Армія. Мова» - і більше нічого. Крім того, це є початком серйозного громадянського конфлікту всередині України, тому що цей законопроект призведе до рейдерських захоплень майна і землі Української Православної Церкви. Немає ніякої російської православної церкви, є Українська Православна Церква, згідно зі всіма документами. Головою Української Православної Церкви є Блаженнійший митрополит Онуфрій. Все інше... (шум у залі). Все інше - це провокації, це - спекуляції навколо церковного питання».

Нардепи знову «за»

 

Голос М. Скорика прозвучав самотньо. Наступні виступи знову були «за».

Іван Крулько, фракція «Батьківщина»: «Шановні українці, які зараз нас дивляться по телебаченню, що ми зараз бачимо в сесійній зал? Ми зараз бачимо, як тріщить по швах «русский мир», і, в той же час, ми бачимо ренесанс українського православ'я, Володимирового хрещення. Це зараз відбувається. І цей унікальний історичний момент, коли в Україні постає Українська помісна Православна Церква, ввійде в новітню історію України на тисячоліття.

Про що цей законопроект, який ми зараз маємо голосувати, і фракція «Батьківщина» його підтримує? Від дуже простий за своєю суттю. Він свідчить про те, що кожен український прихожанин, який заходить до церкви, має розуміти, до якої церкви він заходить. Якщо це церква українська, то вона має називатись... Православна Церква України. Якщо це православна російська церква, то вона має називатися «Російська православна церква в Україні». І це буде справедливо, мабуть, коли кожна людина свідомо буде робити свій вибір, куди йти і як молитися. Це і є свобода совісті. Це і є вільне волевиявлення. Це і є вільне віросповідання. І тому ми будемо підтримувати, щоби вкотре не замилювати очі українцям, а щоби, врешті-решт, кожен завжди робив свій свідомий вибір.

Але найголовніше в нинішніх умовах, таких, з одного боку, історичних, а, з іншого боку, дуже драматичних, щоби в нас не було насилля. І щоби кожен українець відчував себе у безпеці, і щоби кожна парафія розуміла, що церква буде там, де вирішить сама парафія.

Тому, безумовно, ці законодавчі ініціативи, які зараз є, треба підтримати, поставити крапки над «і», і, знаєте, трошечки в домовину «русского мира» забити цвяшок.

Дякую. Слава Україні!».

  Title

 

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк розпочав урочисто-поетично: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». І так уже є, і так буде і надалі.

Російська тиранічна держава, колоніальна держава використовувала церкву як інструмент вбивства і переслідування, вбивства справжніх віруючих людей. Проти цього виступали вже в 70-х роках протестанти. Проти цього протестували і повстали греко-католики, проти цього протестували і повстали православні, і сьогодні є ренесанс Української Православної Церкви, і все це заради сина і матері на землі своїй.

Сьогодні час, коли ми з вами маємо назвати все своїми іменами. І сьогодні ми це зробимо заради любові до власної матері, до власного батька, до власних дітей.

Мільйони не дочекались цього дня, але сьогодні цей скромний день настане, який коштує - цей день і це сьогоднішнє голосування - мільйонів життів, які були покладені за цей день. Він відбувся.

І в нашій хаті буде наша правда, наша воля, бо це - українська земля, на якій можуть жити всі, хто приходить в нашу хату з волею, правдою і любов'ю до людини, бо це є святе».

 

Віктор Кривенко (Народний рух України) почав з риторичного запитання: «Чому так біситься «русский мир»? Тому що сьогодні настає кінець їхньої брехливої концепції про «Третій Рим»...

8 травня 2015-го року єдиним, хто не підвівся під час зачитування у Верховній Раді імен Героїв України, зокрема, й загиблих в АТО, був митрополит Онуфрій і ті, хто були з ним.

Дітей не відспівували!

Подивіться, їхній патріарх Кирило на колегії Міністерства оборони Росії цього тижня в першому ряду сидить. Це абсолютно частина державної російської машини...

І сьогодні, коли ми маємо канонічну церкву, коли вони зі своїм Синодом розірвали євхаристійне спілкування з Константинополем, вони налаштовують своїх віруючих проти нас, проти можливості здійснення таїнств на території України.

Ось їхня ціна, ось чому вони так скаженіють. І ми побачимо під час цього голосування, хто українець, а хто - ні».

Голосування

 

І ось той час - побачити, хто є хто - настав. Підкресливши, що це голосування є історичним, А. Парубій зробив останню спробу вплинути на колег: «Більше, ніж 300 років ми чекали своєї церкви. Більше, ніж 300 років покоління українців мріяли про українську церкву. Зараз ми маємо шанс прийняти рішення для підтримки нашої церкви.

Тому я прошу всіх приготуватись до голосування і бути на робочих місцях. Я кілька разів повідомляв про те, що ми вже переходимо до прийняття рішення.

І це рішення є ширшим, ніж релігійне. Це - питання безпеки та оборони нашої країн, щоб українська ідентичність і українська сила духу були сильнішими і змогли перемогти ворога.

Тому, колеги, я ставлю на голосування проект Закону за основу і в цілому.

Голосуємо. Підтримуємо, всі патріоти-українці! З Богом! Голосуємо. Підтримуємо. Кожен голос прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо».

О 13:40 табло зафіксувало, а голова ВРУ проголосив результат: «За» - 240. Закон прийнято.

Слава Україні!».

На голоси із зали: «Героям слава!» А. Парубій ще тричі проголошував «Славу...» і схвильовано завершив: «Я вітаю український парламент. Я вітаю Українську Церкву з великою сьогоднішньою перемогою України в українському парламенті. Як би не біснувався «русский мир», український парламент у надважливих речах об'єднується, згуртовується і голосує разом. Велика честь і хвала всім фракціям, усім народним депутатам, які підтримали це рішення! Таким чином, рішення прийнято».

Почувши шум із глибини зали, А. Парубій ще раз підкреслив: «Я вам повідомляю: рішення прийнято. Не лютуйте! Бо мені доведеться вас перехрестити просто, вигнати біса із зали. Закон прийнятий. Я це оголосив публічно».

Бійка

 

Однак, «вигнати біса із зали» А. Парубій не встиг. Ситуація в залі вже була вибуховою. Потрібна була тільки іскра, щоб «бабахнуло». І така іскра проскочила.

Нардеп Нестор Шуфрич зірвав з парламентської трибуни плакат, який там висів, з текстом: «Агента Путіна Медведчука - ПІД СУД!». І пішло-поїхало...

Нардеп Ю. Береза почав бити Шуфрича, з обох боків до бійки тут же долучилися інші нардепи, а тим часом А. Парубій просто волав до «бійців»: «Колеги! Колеги, припиніть! Зупиніться! Зупиніться! Колеги, зупиніться! Я прошу зараз...

Я ранкове засідання оголошую закритим. Я оголошую перерву. І прошу зупинити, зупинити конфлікт. Старший за званням, зупиніть конфлікт. У парламенті українському не можна битися, не можна поводитись незаконно. Отже, побратими, зупиніть конфлікт!»

Коли бійка стихла, А. Парубій з полегшенням констатував: «Конфлікт зупинено. Ще раз вітаю з важливим і великим рішенням. Не затьмарюйте його конфліктами. Ще раз - слава Україні!».

Післямова

 

Ось так драматично відбувалося і завершилося прийняття цього закону. Його невідкладно підписали і голова ВРУ, і президент України.

Події найближчого часу покажуть, чи справдяться погрози збурити суспільство, чи, все-таки, всі будуть змушені виконувати закон.

Дякуємо, що ви з нами!

Процес пішов…

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com