У продовженні нашої розмови з президентом Федерації кікбоксингу ISKA Олегом Мандзюком йдеться про Чемпіонат світу з кікбоксингу-2018, що відбувся в Києві. Знакова подія, яка засвідчила, що Україна стає міжнародною спортивною ареною. Також ми поговорили про те, що необхідно ламати стереотипи і звикати до вимог сьогодення, де наука і спорт - єдині.

- Олеже, ви вже багато років у цьому спорті, як можете описати динаміку розвитку кікбоксингу?

- Я завжди так трохи жартома кажу, що я - не спортсмен, а математик. Отож, у 2015 році в Іспанії (Мадрид) ми посіли 7-е місце. У 2016 році на чемпіонаті світу в Штутгарті (Німеччина) здобули 5-е загальнокомандне місце.

Олег Мандзюк, Корі Шафер, Пол Хеннесі, Ярослав Войтович	Олег Мандзюк, Леонід Кравчук, Віктор Ющенко

У 2017 році чемпіонат світу відбувся в Греції. Ми виставили хорошу сильну команду, завоювали майже 40 медалей і посіли, в результаті, третє загальнокомандне місце. Ось така динаміка. Коли я у 2017 році у Парижі виступав на Раді директорів (це - представники основних 15 країн міжнародної організації ISKA, які туди входять. Загалом, у федерації представлено 67 країн. Але оці 15 - найактивніші учасники - США, Франція, Голландія та інші), то запевнив усіх, що у 2018 році ми проведемо яскравий чемпіонат. Я виграв ліцензію, і чемпіонат світу відбувся в Києві. 

- Відповідно, міжнародні турніри проводяться в країні, яка має значні спортивні досягнення впродовж попередніх років?

- Саме так. 2015-2017 роки, 7, 5, 3 місця - ось ці стрімкі високі результати. За таку плідну результативну роботу ми отримали можливість провести в себе чемпіонат світу. До слова, єдиний чемпіонат світу з кікбоксингу, який відбувся в Україні, був у далекому 1995-му році, тобто, 23 роки тому. 

Легенда кікбоксингу Віктор Дорошенко асистує своєму синові, Віктору Дорошенкові (молодшому), який через кілька хвилин також стане чемпіоном світу!	Пол Хеннесі і Корі Шафер (у центрі) під час чемпіонату в Києві

- Стосовно вашого наразі найвищого досягнення. Фантастичний Чемпіонат світу з кікбоксингу ISKA й абсолютна перемога наших спортсменів! Наступний чемпіонат знову в нас?!!

- Ми вже подали заявку на 2021 рік, її розглядатимуть навесні наступного року. Чемпіонат світу з кікбоксингу-2018 тривав у Києві з 1 до 6 травня. Водночас, відбувся чемпіонат Європи серед дітей та юніорів, на який ми отримали ексклюзивні права. 34 країни-учасниці, 830 спортсменів і найбільше медалей в України. Нагороджував переможців президент Міжнародної федерації кікбоксингу ISKA Корі Шафер. Також був присутній на чемпіонаті Пол Хеннесі - президент європейської федерації ISKA. За останніх 10 років це був один із найкращих за організацією чемпіонат світу. Усі були в захопленні. Ви можете подивитися відео з відкриття чемпіонату, щоб зрозуміти, наскільки креативно та відповідально усе було зроблено. Виступи відомих артистів, фуршети - усе було безкоштовно. І, звичайно, важливим чинником була дешевизна цін на все для іноземців. Бо якщо ми їздили у вересні на чемпіонат на Ямайку, то лише авіаквитки були 600 доларів на одну людину. А тут цінова політика дуже приємна. 

- Олеже, ви сказали, що кошториси наших та закордонних спортсменів суттєво відрізняються. Як оплачуєте поїздки на змагання в інших країнах?

- Ми їздимо за свої кошти та за кошти партнерів. Кожна федерація в області має своїх партнерів. Комерційних турнірів в Україні дуже-дуже мало. Тому що на сьогодні треба мати рівень Ломаченка або Усика, щоб прийшли люди і заплатили за це. Тобто, зараз у нас кікбоксинг - справа неприбуткова, але ми робимо все, щоб це змінити.

Під час чемпіонату світу з кікбоксингу ISKA	Міністр молоді і спорту Ігор Жданов вручає цінні подарунки Полу Хеннесі і Корі Шаферу 4 травня 2018 року. Чемпіонат світу в Києві

- Усе тримається на ентузіазмі, дивіденди - моральне задоволення?

- Цілком правильно. У десятку!!! Якби я цим не займався, воно було б ще гірше. Тут є ще інший момент. Коли у нас за останніх 5-6 років з'явилися значні досягнення, то дуже активізувалися інші федерації. Тобто, вийшла така здорова конкуренція. Проте, за цей час чимало їхніх спортсменів перейшли до нас. У мене всі отримують звання заслужено. Усі це розуміють і цінують. Отож, наш авторитет зараз найвищий.

- Яка ж, все-таки, найбільша мотивація для спортсменів?

- У аматорському кікбоксингу, як я вже казав, великих грошових нагород немає. За три-п'ять років можна стати майстром спорту чи кандидатом у майстри спорту. Можна виступати, працювати на свою репутацію. На чемпіонатах Європи і на чемпіонатах світу, якщо ти представляєш Україну, то міністерство допомагає, може виділити якісь кошти невеликі. Проте, є один дуже важливий факт. Коли кікбоксинг лише зародився, на початку 90-х років, збірна Радянського Союзу вперше та востаннє взяла участь у чемпіонаті світу 1991-го року в Парижі. У загальному підрахунку завоювали чотири золоті медалі, три з яких здобули українці: Віталій Кличко, Віктор Дорошенко та Олексій Нечаєв. З ними всіма я працюю. Віталій Кличко - колишній спортсмен ISKA і підтримує нас, Віктор Дорошенко - перший віце-президент нашої федерації. Вони - реальні легенди кікбоксингу України. Оце і є найкращою мотивацією для спортсменів та тренерів.

Бої під час чемпіонату	Перемога нашого кікбоксера

- Кінематографісти часто експлуатують кліше: спортсмен, який втратив свої кондиції, стає ледь не безхатьком.

- Це можливо у професійному спорті. Зазвичай, кожен спортсмен має якусь професію. Якщо він нічого не має, тоді справи кепські. Спорт має бути як хобі. А аматорський спорт - це виключно хобі. Тобто, тут грошей не заробиш. В аматорів є заробіток тільки для тренерів. Проте, навіть у Києві тренер, який працює зранку до ночі, якщо чистими тисяч 15-20 гривень заробляє, то це - максимум.

- Що допомагає перемагати на рингу?

- Є лише дві причини. Перша - це професіоналізм у значенні майстерності завдавати таких ударів, які ти пропрацював. І друга - характер, твій бійцівський дух. Якщо навіть не вистачає техніки, спортсмен може виграти за рахунок свого бойового духу. Але якщо в тебе досконала техніка, то з яким би завзяттям не був твій суперник, може навіть зубами гризти ринг, але він тебе не переможе. Для спортсмена ідеальний варіант - поєднати свою техніку із сильним характером. Кожен, хто займається професійно кікбоксингом, одразу розуміє, хто переможе. Навіть не треба довго дивитися.

- Олеже, як практично втілюєте ваш девіз: сила тіла, сила духу, сила розуму?

- Це - слоган мого авторства, який виник, зважаючи на спортивні традиції ще античних часів та вимоги сьогодення. Сила тіла, сила духу - це зрозуміло. Перше - розвиток фізичних даних, це - тіло, а ще - розвиток морально-ділових рис, формування бійцівського характеру, цілеспрямованості.

Нагородження переможців	Чемпіонат

Стосовно виховання. Перед проведенням невеличких турнірів ми запрошуємо священика, який спілкується з боксерами, розповідає їм про християнські загальнолюдські цінності. Чимало уваги приділяємо спортивній культурі. У нас також важливий принцип: не нашкодь. Свою силу спортсмен має застосовувати для власного захисту, для захисту слабших. Я особисто з дітьми, яким 15-16 років, проводжу три-чотири семінари впродовж року. Кожному з них я готовий допомогти, основне - їх розуміння і бажання щось досягнути. Стараюсь бути для них наставником у доброму розумінні цього слова. Це я кажу щодо сили розуму.

Спортсмен має зростати інтелектуально, має розвиватися, працювати. Мій принцип простий: говорити вміють усі, а ти покажи особистим прикладом, чого вартий. Я кажу: хлопці, я - кандидат юридичних наук, пишу дисертацію, ймовірно, наступного року буду доктором юридичних наук. У мене у федерації є керівник апарату, який відповідає за організацію заходів, Ліпкан Володимир, також доктор юридичних наук. Тобто, ми маємо двох докторів юридичних наук і ще шість кандидатів у різних галузях науки. Нам треба змінювати стереотипи. Потрібно зрозуміти, що наука і спорт - єдині. Ми маємо показати, що ми всі розумні, що ми вміємо критично мислити, аналізувати. Словом, сила тіла, сила духу, сила розуму - категоричний імператив ІSКА.