ВІЛЬНА БОРОТЬБА

 

Збірна штатної команди України з вільної боротьби отримала нового наставника. Вже з 1 січня посаду головного тренера обійме Григорій Данько.

 

Про те, чому останніми роками українська збірна з перших місць у світових чемпіонатах опустилася до лав другого десятка та як новий тренер реанімуватиме команду, говоримо в інтерв'ю із заслуженим тренером України Григорієм Даньком.

- Григорію Володимировичу, Асоціація понад рік захищала саме вашу кандидатуру на посаду головного тренера. Чому таке прагнення змінити наставника?

- Я б хотів почати з того, що сьогодні наша збірна перебуває, я б сказав, у сумному стані. Колись ми посідали перші, другі, треті місця в Європі. У світі були третіми, п'ятими. Сьогодні у нас вісімнадцяте, дев'ятнадцяте місце. Я думаю, саме це і стало головною причиною, чому в Асоціації хотіли змінити головного тренера. А мені болить, бо я знаю можливості наших борців. Неодноразово здобували медалі разом. Наприклад, згадую Олімпіаду в Пекіні. Тоді моїх два учні - Василь Федоришин і Тарас Данько - здобули «срібло» та «бронзу». Одначе після того все пішло шкереберть.

- А чому, на ваш погляд, команда перестала виборювати перші місця у світових чемпіонатах?

- Думаю, що ті методики тренування і виховання спортсменів високого рівня, які були, - віджили себе. Адже змінилися правила змагань, багато змін і у суддівстві. Відповідно, треба змінювати і методику підготовки. Не можна, звісно, старого забувати, але впроваджувати нове - необхідно.

- Що пропонуєте ви? Як реанімуватимете збірну?

- Сьогодні у команди немає психолога. Ми втратили синдром переможця. Це треба відновити насамперед. Треба, аби хлопці повірили, що вони можуть перемагати. Окрім цього, я повернув би ті методи тренувань, які колись були в збірній Радянського Союзу. Також за кожну вагову категорію повинен відповідати тренер. Чому? Тому що не можна тренувати 125 кілограмів і 57 кілограмів за однією програмою. Мають бути різні навантаження. Так само не можуть однаково тренуватися, наприклад, уже професійні борці та молоді спортсмени. Для тридцятирічного спортсмена з досвідом достатньо одного тренування на день. Початківці, молоді спортсмени можуть витримувати і два-три тренування на день, вони швидко відновлюються. А ще, на мій погляд, необхідно запроваджувати навчальну частину тренування, залучати видатних спортсменів, які можуть ділитися досвідом, технікою тощо.

- У яких змаганнях наступного року будете брати участь?

- Я до своїх обов'язків приступатиму тільки з 1 січня. Наразі вже є готовий перелік змагань, але я думаю, будемо вносити зміни. Молодих спортсменів, які нещодавно прийшли в збірну, не можна везти в Іран, Туреччину. Там - серйозна конкуренція. Спершу треба їхати з ними в Європу, де вони мають дійсно непогані шанси. Чому? Бо вони там можуть показати себе, відчути смак перемоги. І, відповідно, жагу до подальшого росту в спорті.

- Які настрої сьогодні у команді? Спортсмени поділяють ваші погляди?

- Переконаний - необхідно підіймати бойовий дух. Я думаю, що будуть результати вже наступного року. Розраховую ці настрої змінити, бо збірна занепала духом.

- Багато українських спортсме­нів представляють інші збірні? Чо­му?

- Ця проблема давня. Років п'ятнад­цять тому, наприклад, виїхала титулована Стадник до Азербайджану. На мій погляд, на тому хтось заробив багато грошей. Зараз Міністерство молоді та спорту це контролює. Дуже добре те, що міністр заборонив національним федераціям, з якими укладено угоду, продавати своїх спортсменів за кордон. Вони можуть виїхати, отримати громадянство іншої країни, але повинні два роки витримати карантин, тобто, не виступати.

- Як сьогодні фінансується такий вид спорту, як боротьба? Де тренуються спортсмени, чи бувають за кордоном?

- У Міністерства достатньо коштів. Завдяки міністру, його можливостям, ми маємо достатнє фінансування. Цьогоріч, наприклад, команда побувала на багатьох навчально-тренувальних зборах. Були і в Туреччині, і в Грузії, в Білорусії, Буковелі. На жаль, це не дало очікуваних результатів. До мене звернулися тренери з регіонів. Просять виправити цю ситуацію. Ну, будемо старатися, бо болить, що програємо.

- Наскільки цей вид спорту популярний в Україні, чи є молода кров, яка бачить перспективу і прагне професійно займатися боротьбою?

- Дуже багато дітей. Ви приїдьте на змагання серед кадетів, школярів. По п'ятсот юних спортсменів беруть участь на двох-трьох килимах. У нас багато дітей, які виграють європейські змагання. Серед юніорів, молоді віком до 23 років є медалі. Якщо все правильно зробити, підвести їх до мети - наші перспективні, талановиті спортсмени матимуть результати. Треба робити ставку на своїх, не привозити з Осетії, а виховувати українське покоління.

- Чи братиме збірна участь в Олімпіаді?

- Для того, щоб збірна брала участь в Олімпіаді, треба завоювати ліцензії для участі. Сьогодні є шість вагових категорій, які беруть участь в Олімпійських іграх. Спочатку такі ліцензії розігруватимуть на чемпіонаті світу. Це буде у серпні наступного року, в Астані. Всього там буде розіграно шість путівок у кожній ваговій категорії. Спортсмени, які посядуть місця з першого до шостого, - отримають ліцензію. По дві ліцензії розігруватимуть на світовому та європейському турнірах, а також - на Азіатських, Американських та Африканських іграх. Всього на Олімпійських іграх шістнадцять місць у кожній ваговій категорії. Ми плануємо здобути, щонайменше, три ліцензії. Але для цього треба дуже наполегливо працювати.

- На кого робите ставку?

- У нас є такі вагові категорії, як 57 кілограмів, там призер світу Андрій Яценко. Ще в нас є Тарас Маркович. Є видатні спортсмени, такі, як Валерій Андрійцев. Ці спортсмени можуть привезти медалі.

 

Автор: Анна Олійник

Джерело: IA ZIK