Цьогоріч
організатори LFW додали до переліку заходів модного тижня мистецький проект
Lviv Art Days. Кілька днів у павільйоні міжнародного аеропорту «Львів» імені
Данила Галицького поціновувачі модних новинок мали можливість заодно
ознайомитися з живописом та скульптурами як відомих митців, так і початківців,
які, проте, показали високий рівень майстерності.
Данило
Славінський (художник, Львів)
- Даниле, ви маєте і
персональні виставки, і от - участь в Lviv Art Days. За яким принципом ви
відбираєте картини для експозицій?
- Вибираю картини за певним
форматом, але складно дотримуватись якоїсь єдиної формалістичної чи
філософської концепції, тому що думки і настрій змінюються. Кожна виставка -
відображення моїх внутрішніх переживань. Стосовно участі у Lviv Art Days, то,
крім основних картин, я зробив одну масштабну роботу, аби була ще й цікава
фотозона.
- Ви малюєте, перебуваючи в
певному емоційному стані, чи відтворюєте на полотні вже пережиті емоції?
- Насправді це - емоції,
які виникають у момент написання роботи. У мене виникає певний образ, ідея, я
її починаю реалізовувати. У процесі написання вже відбувається шліфування
образу. І чим більше ти володієш засобами як от колір, фактура, однозначно, композицією
як основою основ, графікою - тим глибшими є роботи. Я стараюсь оперувати всіма
мистецькими засобами. Дуже важливо для виставок, щоб роботи були відповідно
підсвічені, тоді проявляється фактура. Це - ще один важливий елемент - колір,
графіка і фактура. У мене є різні проекти. Зараз готую один такий дуже
трешовий, а також - сакральний проект.
| |
Данило Славінський | Данило Славінський та Петро Крохмалюк (львівський художник) |
- Маєте на увазі іконопис?
- Частково. Просто я зараз
хочу це в тенденціях трансформувати в сучасні образи. Звичайний образ показати
більш по-сучасному. Є певний ряд емоційний, і я це відтворюю, образи виникають
випадково, спонтанно. Навіть від дизайнерських показів у мене виникли певні
образи, на основі яких хочу зробити серію робіт під впливом цієї події.
- Як визначаєте свій стиль?
- Декоративізм присутній,
абстракція присутня також. Я намагаюсь обирати модернові речі, міксую.
Намагаюсь знайти свою техніку, своє написання. Процес формування ще триває.
Мабуть, він триватиме дуже довго, тому що в кожного художника є певні періоди у
творчості. Це можна чітко прослідкувати за творчістю Пікассо. Як він малював
блакитний період, рожевий період, потім - кубізм. Тобто, ти під впливом чогось
створюєш певну низку робіт, і зараз вони такі, а через певний час, беручи до
уваги сучасні тенденції в мистецтві, робиш щось зовсім інше.
Христина
Приймак (художниця, Львів)
- Христино, дуже вражена
вашими роботами. Змушують замислитися. Легка туга. Який підтекст вашої
творчості?
- Представлені роботи - це
частина з проекту «Сни перелітних». Здебільшого, це - картини, де зображені
птахи, квіти, є людські образи. Концепція цього проекту - поняття вирію у
свідомості наших предків. У них вирій асоціювався з раєм, місцем, куди
відлітають на зиму птахи, а також там живуть боги і душі померлих. Мої птахи не
мають якихось конкретних видових ознак. Не можна сказати, що це - голуб чи
зозуля. Певною мірою це - алегоричні образи, тому що птах, який відлітає,
асоціюється з людською душею, яка покидає цей світ. Річ у тому, що найкрасивіші
речі, як правило, сумні. Тому що радість не є притаманна глибоким речам. Тож ви
й відчули ту емоцію, про яку кажете.
| |
Христина Приймак та її «Рожаниця»
| Христина Приймак, «Казка»
|
- Чому не використовуєте
чоловічі образи?
- Якщо так коротко і
банально відповісти, то це тому, що я - жінка і малюю те, що мені ближче.
Кажуть, що художник у кожній своїй роботі, незалежно від того, малює він квіти,
гори чи портрети, зображає себе. Ну, я намагаюсь показати у моїх роботах своє
продовження у жіночих образах. Оця ніжність, поетичність - вони більше
притаманні жіночому началу.
| |
Роботи Данила Славінського на LAD | Картини Христина Приймак та Ірини Депко на LAD |
- На ваших полотнах дуже
багата кольорова палітра.
- Щодо технологічного
процесу і використання колориту, бо це дуже пов'язане між собою, то на перший
погляд для сприйняття картини є доволі поліколорними. Але, зазвичай, моя робота
починається ахроматично. В основу я завжди беру умбру. Це - моя улюблена фарба.
Фарба, яку ви не бачите, бо кольорові акценти, які потім розставлені по
зображенню, перетягують на себе увагу. Умбра - це такий глибокий теплий чорний
колір. Ви бачите, що птахи сині, а що вглибині все зроблене цим кольором, а
зверху тільки акценти покладені, не видно. Це вже така особливість
технологічного процесу.
Христина Приймак, «Душа»
- Ваші птахи вже добре
відомі, будете дотримуватись цієї теми і надалі?
- Насправді кожен художник
хоче розвиватися. Мені дуже подобаються ці образи. Моя перша робота, ще
студентська дипломна, називалась «Люди і птахи». Це було текстильне панно,
зроблене з ниток. І воно мене так затягнуло, було цікаво зображувати птахів,
тому що це - потужний символ. А зараз маю стійке бажання шукати щось нове. Це
був певний етап у моїй творчості, я так сподіваюсь. У подальшому буду
розвиватися. Дотримуватися чогось одного конкретного і в технології, і в
образах, і в колористиці мені не цікаво. Вже маю певні ідеї, і хочеться творити
щось інше.
- Христино, наскільки
важливо для художника бути популярним?
- Знаєте, популярність дуже
надихає. Якщо художник бачить, що його картини подобаються людям, то хочеться
творити ще і ще краще. У світі як вважається - якщо художник малює, йому не
потрібно себе піарити, поширювати про себе інформацію. Цим займаються арт-дилери,
які зацікавлені зробити художника відомим і якомога дорожче продати його
робити. У нас цей ринок ще абсолютно сирий, і тому художник сам має слідкувати
за різними подіями, які відбуваються, в яких він може взяти участь і сам себе
якось просувати. Треба використовувати кожну можливість показати себе.
Ірина
Депко (художниця, Львів)
Ірина Депко та її «Dancer»
- Ірино, як ви потрапили на
Lviv Art Days?
- Це було абсолютною
несподіванкою для мене, оскільки я про цей захід почула буквально за кілька
днів до його відкриття. «Dancer» ще не була завершена, і я її поспіхом
домальовувала. В останній день ми почепили раму, і картина «Dancer» поїхала на
цей проект, вона ще була мокра. Проте, було дуже приємно, що хоча б одна-єдина
моя робота таки потрапила на Lviv Art Days.
- Розкажіть про вашу
картину «Dancer».
- Ця
картина - своєрідний анонс перед майбутньою серією нових робіт. Я зробила
такий, можливо, невеличкий, але впевнений крок до фігуративу і зараз одночасно
працюю над двома темами, які планую наступного року представити на персональній
виставці. Це буде море і нова серія, однією з картин якої і є, власне,
«Dancer», представлена на Lviv Art Days.
| |
Ірина Депко. Роботи для проекту «Figurative» |
- Що надихнуло вас на
зображення людей?
- Оскільки я, крім
живопису, займаюся фотографією, фотографую людей, часто спортсменів, танцівників,
гімнастів, полденсерів, то думаю, що, власне, це стало таким поштовхом до
живопису.
- Тобто, ви одне захоплення
поєднали з іншим?
- Саме так і сталося. Одне
захоплення переросло в інше.
- Оскільки ви фотографуєте
людей у русі, то малюєте не з натури, а за фотографіями?
- Так, я працюю з
фотоматеріалом. Стосовно колористики, композиції та відчуття динаміки, то
керуюсь своїми інтуїтивними відчуттями і настроєм.
- Чи сподобався вам формат:
мистецький захід у рамках модного тижня?
- Дуже
хороша ідея, яку треба було започаткувати вже давно. Сподіваюся, що це в них
буде на постійній основі. Думаю, що такі проекти дуже важливі, насамперед, у
такому місті, як наш Львів, який є осередком творчості. LFW та LAD взаємно
доповнюють одне одного. Також я була вражена рівнем представлених робіт.