Цьогоріч організатори LFW додали до переліку заходів модного тижня мистецький проект Lviv Art Days. Кілька днів у павільйоні міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького поціновувачі модних новинок мали можливість заодно ознайомитися з живописом та скульптурами як відомих митців, так і початківців, які, проте, показали високий рівень майстерності.

 

Данило Славінський (художник, Львів)

 

- Даниле, ви маєте і персональні виставки, і от - участь в Lviv Art Days. За яким принципом ви відбираєте картини для експозицій?

- Вибираю картини за певним форматом, але складно дотримуватись якоїсь єдиної формалістичної чи філософської концепції, тому що думки і настрій змінюються. Кожна виставка - відображення моїх внутрішніх переживань. Стосовно участі у Lviv Art Days, то, крім основних картин, я зробив одну масштабну роботу, аби була ще й цікава фотозона.

- Ви малюєте, перебуваючи в певному емоційному стані, чи відтворюєте на полотні вже пережиті емоції?

- Насправді це - емоції, які виникають у момент написання роботи. У мене виникає певний образ, ідея, я її починаю реалізовувати. У процесі написання вже відбувається шліфування образу. І чим більше ти володієш засобами як от колір, фактура, однозначно, композицією як основою основ, графікою - тим глибшими є роботи. Я стараюсь оперувати всіма мистецькими засобами. Дуже важливо для виставок, щоб роботи були відповідно підсвічені, тоді проявляється фактура. Це - ще один важливий елемент - колір, графіка і фактура. У мене є різні проекти. Зараз готую один такий дуже трешовий, а також - сакральний проект.

Данило Славінський	Данило Славінський та Петро Крохмалюк (львівський художник)

 

- Маєте на увазі іконопис?

- Частково. Просто я зараз хочу це в тенденціях трансформувати в сучасні образи. Звичайний образ показати більш по-сучасному. Є певний ряд емоційний, і я це відтворюю, образи виникають випадково, спонтанно. Навіть від дизайнерських показів у мене виникли певні образи, на основі яких хочу зробити серію робіт під впливом цієї події.

- Як визначаєте свій стиль?

- Декоративізм присутній, абстракція присутня також. Я намагаюсь обирати модернові речі, міксую. Намагаюсь знайти свою техніку, своє написання. Процес формування ще триває. Мабуть, він триватиме дуже довго, тому що в кожного художника є певні періоди у творчості. Це можна чітко прослідкувати за творчістю Пікассо. Як він малював блакитний період, рожевий період, потім - кубізм. Тобто, ти під впливом чогось створюєш певну низку робіт, і зараз вони такі, а через певний час, беручи до уваги сучасні тенденції в мистецтві, робиш щось зовсім інше.

Христина Приймак (художниця, Львів)

 

- Христино, дуже вражена вашими роботами. Змушують замислитися. Легка туга. Який підтекст вашої творчості?

- Представлені роботи - це частина з проекту «Сни перелітних». Здебільшого, це - картини, де зображені птахи, квіти, є людські образи. Концепція цього проекту - поняття вирію у свідомості наших предків. У них вирій асоціювався з раєм, місцем, куди відлітають на зиму птахи, а також там живуть боги і душі померлих. Мої птахи не мають якихось конкретних видових ознак. Не можна сказати, що це - голуб чи зозуля. Певною мірою це - алегоричні образи, тому що птах, який відлітає, асоціюється з людською душею, яка покидає цей світ. Річ у тому, що найкрасивіші речі, як правило, сумні. Тому що радість не є притаманна глибоким речам. Тож ви й відчули ту емоцію, про яку кажете.

Христина Приймак та її «Рожаниця»	Христина Приймак, «Казка»

 

- Чому не використовуєте чоловічі образи?

- Якщо так коротко і банально відповісти, то це тому, що я - жінка і малюю те, що мені ближче. Кажуть, що художник у кожній своїй роботі, незалежно від того, малює він квіти, гори чи портрети, зображає себе. Ну, я намагаюсь показати у моїх роботах своє продовження у жіночих образах. Оця ніжність, поетичність - вони більше притаманні жіночому началу.

Роботи Данила Славінського на LAD	Картини Христина Приймак та Ірини Депко на LAD

 

- На ваших полотнах дуже багата кольорова палітра.

- Щодо технологічного процесу і використання колориту, бо це дуже пов'язане між собою, то на перший погляд для сприйняття картини є доволі поліколорними. Але, зазвичай, моя робота починається ахроматично. В основу я завжди беру умбру. Це - моя улюблена фарба. Фарба, яку ви не бачите, бо кольорові акценти, які потім розставлені по зображенню, перетягують на себе увагу. Умбра - це такий глибокий теплий чорний колір. Ви бачите, що птахи сині, а що вглибині все зроблене цим кольором, а зверху тільки акценти покладені, не видно. Це вже така особливість технологічного процесу.

- Ваші птахи вже добре відомі, будете дотримуватись цієї теми і надалі?

- Насправді кожен художник хоче розвиватися. Мені дуже подобаються ці образи. Моя перша робота, ще студентська дипломна, називалась «Люди і птахи». Це було текстильне панно, зроблене з ниток. І воно мене так затягнуло, було цікаво зображувати птахів, тому що це - потужний символ. А зараз маю стійке бажання шукати щось нове. Це був певний етап у моїй творчості, я так сподіваюсь. У подальшому буду розвиватися. Дотримуватися чогось одного конкретного і в технології, і в образах, і в колористиці мені не цікаво. Вже маю певні ідеї, і хочеться творити щось інше.

- Христино, наскільки важливо для художника бути популярним?

- Знаєте, популярність дуже надихає. Якщо художник бачить, що його картини подобаються людям, то хочеться творити ще і ще краще. У світі як вважається - якщо художник малює, йому не потрібно себе піарити, поширювати про себе інформацію. Цим займаються арт-дилери, які зацікавлені зробити художника відомим і якомога дорожче продати його робити. У нас цей ринок ще абсолютно сирий, і тому художник сам має слідкувати за різними подіями, які відбуваються, в яких він може взяти участь і сам себе якось просувати. Треба використовувати кожну можливість показати себе.

Ірина Депко (художниця, Львів)

 

- Ірино, як ви потрапили на Lviv Art Days?

- Це було абсолютною несподіванкою для мене, оскільки я про цей захід почула буквально за кілька днів до його відкриття. «Dancer» ще не була завершена, і я її поспіхом домальовувала. В останній день ми почепили раму, і картина «Dancer» поїхала на цей проект, вона ще була мокра. Проте, було дуже приємно, що хоча б одна-єдина моя робота таки потрапила на Lviv Art Days.

- Розкажіть про вашу картину «Dancer».

- Ця картина - своєрідний анонс перед майбутньою серією нових робіт. Я зробила такий, можливо, невеличкий, але впевнений крок до фігуративу і зараз одночасно працюю над двома темами, які планую наступного року представити на персональній виставці. Це буде море і нова серія, однією з картин якої і є, власне, «Dancer», представлена на Lviv Art Days.

 

 

Ірина Депко. Роботи для проекту «Figurative»

- Що надихнуло вас на зображення людей?

- Оскільки я, крім живопису, займаюся фотографією, фотографую людей, часто спортсменів, танцівників, гімнастів, полденсерів, то думаю, що, власне, це стало таким поштовхом до живопису.

- Тобто, ви одне захоплення поєднали з іншим?

- Саме так і сталося. Одне захоплення переросло в інше.

- Оскільки ви фотографуєте людей у русі, то малюєте не з натури, а за фотографіями?

- Так, я працюю з фотоматеріалом. Стосовно колористики, композиції та відчуття динаміки, то керуюсь своїми інтуїтивними відчуттями і настроєм.

- Чи сподобався вам формат: мистецький захід у рамках модного тижня?

- Дуже хороша ідея, яку треба було започаткувати вже давно. Сподіваюся, що це в них буде на постійній основі. Думаю, що такі проекти дуже важливі, насамперед, у такому місті, як наш Львів, який є осередком творчості. LFW та LAD взаємно доповнюють одне одного. Також я була вражена рівнем представлених робіт.