22-24 листопада 2018 року у Києві відбувся великомасштабний Міжнародний форум «Україна пам'ятає, світ визнає», приурочений 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні.

 

Голова УІНП Володимир В’ятрович

Форум розпочався 22 листопада в Українському домі. Участь у відкритті взяли прем'єр-міністр України, співголова Організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років Володимир Гройсман; голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович; поет, видавець, лауреат Шевченківської премії Іван Малкович.

Як зазначила прес-служба УІНП, метою цьогорічного форуму було об'єднання зусиль міжнародної спільноти у визнанні Голодомору актом геноциду, звернення до світового співтовариства щодо засудження цього злочину більшовицького тоталітарного режиму, щоб запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому, інформування міжнародної спільноти про Голодомор, осмислення наслідків геноциду для України і світу, обговорення шляхів збереження історичної та родинної пам'яті нащадками жертв Голодомору та фактів і обставин злочинів.

	Виступає професор Богдан Онищук з Канади

У програмі триденного Міжнародного форуму відбувся науковий симпозіум в Українському домі, який тривав протягом усіх трьох днів. Доповідачами зголосилися 20 іноземних та 32 українські дослідники теми Голодомору в Україні. Серед питань, винесених на обговорення, були наступні: міжнародно-правова класифікація Голодомору як геноциду, тема Голодомору в просторі культури, підсумки, досягнення та перспективи інституалізації досліджень; поступ у розширенні бази та багато інших.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на відкритті наукового симпозіуму зазначив: «Потрібно говорити світові про цей геноцид, щоб застерегти його від повторення подібного. Це - демонстрація собі і всьому світові, що Голодомор не зламав нас. Ми пам'ятаємо - ми сильні».

На науковому симпозіумі були виголошені цікаві і змістовні доповіді, побажання і пропозиції.

Професор-емерит історії з Університету Квебеку в Монреалі (Канада) Роман Сербин звернув увагу на те, що для визначення геноциду українців у 1932-1933 роках потрібно використовувати термін «Голодомор» без перекладу і вказування років, як це зробили євреї зі своїм терміном «Голокост». Термін «Голодомор» з'явився наприкінці 1980-х-початку 1990-х років і став дуже популярним, - зазначив професор. - Коли після конвенції 1948 року українці запровадили термін «геноцид», вони додали ще термін «народовбивство», але він не прижився. Термін «Голодомор» українська діаспора скопіювала з єврейського терміну «Голокост», через який євреї здобули світове визнання геноциду, показавши, що це є специфічний геноцид євреїв. Українці імітують, але не завжди навчаються чужому. Проблема в тому, що українці звузили свій геноцид і залишилися на етимологічному походженні слова. Якщо ми Голодомор вживаємо як геноцид, то не можемо його обмежувати і звужувати лише до самого голоду. Він є геноцид загальний. І тут приходить Рафал Лемкін, який був першим юристом, котрий підходив до тієї теми як історик. Він хотів написати історію геноцидів від найдавніших часів і по сьогодні, але йому це не вдалося. Зате він дізнався про світові, і, зокрема, про український геноцид. Він перший осмислив український геноцид у загальному терміні, а не лише в сенсі голоду. Коли ми говоримо про Голодомор, то треба казати лише «Голодомор». Ніхто не каже «єврейський Голокост», а лише «Голокост». Всі знають, що він - єврейський. Не треба додавати «український». І не треба вказувати дату. Чи ви десь бачили дату Голокосту? Можна назвати «Голодомор - український геноцид».

Відкриття Міжнародного форуму	Виставка у Верховній Раді України

 

Канадський юрист і громадський діяч, один з основоположників і перший заступник канадсько-українського дослідчого і документаційного центру в Торонто, котрий у 1983 році випустив відомий документальний фільм «Жнива розпачу», голова проекту «Національний інформаційний тур «Голодомор» Богдан Онищук розповів про свій проект - автобус «Національна свідомість Голодомору», який курсує по Канаді і розповідає про події Голодомору в Україні. Автобус обладнаний сучасними мультимедійними технологіями, мобільною аудиторією. Довжина автобуса - 13 метрів, з трьома розсувними стінами. Дві стіни містять 34 сидячі місця та одна - відеостіна - з дванадцятьма пласкими телевізорами, де транслюють фільми і документальні уривки.

Автобус їздить по освітніх установах Канади і проводить лекції про Голодомор. Зовнішня графіка автобуса надзвичайно привертає увагу і має інформативну функцію, змушує людей повертати голови, а коли вони заходять і знайомляться з матеріалом, більшість не можуть стримати сліз.

Патріарх Філарет

Пан Богдан Онищук зазначив, що мета проекту полягає в ознайомленні студентів канадських вищих і середніх навчальних закладів з історичними подіями Голодомору-геноциду 1932-1933 років, намаганнями Сталіна знищити українську націю - і через цей історичний урок сприяти зміцненню канадських національних цінностей, таких понять, як демократія, толерантність, плюралізм і права людини в сучасному світі.

Ідея проекту виникла у січні 2014 року завдяки співпраці чотирьох організацій: Канадсько-Української фундації (засновник проекту), Конгресу українців у Канаді, Українсько-Канадського центру досліджень і документів, Центру дослідження Голодомору й освітнього консорціуму; проект був профінансований коштами держави, провінційних урядів і приватними внесками. У цей проект було вкладено майже мільйон доларів. Половину вартості проекту взяв на себе канадський уряд, і в січні 2015 року тур уже було запущено.

	Рікарду Бешіга

У другий день форуму, 23 листопада, відбулося Меморіальне засідання Верховної Ради України, присвячене вшануванню пам'яті жертв Голодомору в Україні. Участь у засіданні взяли участь закордонні гості, представники української влади, парламентарі, голови українських церков. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у своєму короткому виступі зазначив, що він - один з останніх свідків Голодомору. Тоді йому було 4 роки. Він підкреслив, що добре пам'ятає той страшний час.

«Батьки розповідали, що урожай у 1932 році був великий, а хліба не було, - зазначив Патріарх. - Вже пізніше, коли я займався дослідженням Голодомору, зрозумів причину. Одна причина: перепис населення перед Голодомором показав, що українців в СРСР було 85 мільйонів, а росіян - 65. Тому безбожне керівництво вирішило знищити українців, щоб вони не переважали російський народ, і вже в переписі 1939 року українців було 65 мільйонів, а росіян стало більше. Другу причину можна пояснити словами Бухаріна: «Хто володіє хлібом, той має владу». А хлібом володіли українські селяни, і фактично у них була влада. Тому почався процес колективізації, щоб хліб передати владі, але селяни не хотіли йти в колгоспи. Цю проблему повинні знати не тільки ми, але й весь світ. Сподіваюся, що колись світ визнає, що це був геноцид, а не звичайний голод. Нас знищували, а ми живі. І не тільки живі, а й утверджуємось, бо маємо українську державу, яка зараз проходить випробування. Ми в рабстві жити не хочемо і ніколи не будемо. Якщо українська церква стане визнана автокефальною, то це означає, що Москви в Україні не буде».

Йонас Лесіс

Голова групи дружби «Україна-Португалія» Асамблеї Республіки Португалія Рікарду Бешіга сказав, що Голодомор в Україні є нагадуванням ціни демократії і діяльності радянського тоталітарного режиму. «Голодомор був зброєю, яку диктатор використав проти українського народу. Ця трагедія повинна поглибити нашу рішучість у боротьбі за свободу і демократію», - підкреслив пан Бешіга.

Заступник голови Сейму Йонас Лесіс прочитав звернення до українців голови Сейму Віктораса Пранцкіетіса: «Неосяжний розумом є масштаб цієї трагедії, наслідком якої стали мільйони жертв. Голод прийшов не через стихійне лихо - це був результат цілеспрямованої політики сталінської влади. Тоталітарна система своїми діями створила для українців такі умови, що вони не могли вижити. Були знищені цілі покоління українських землеробів, придушена національна самосвідомість та самоідентичність. Литва ще у 2005 році визнала Голодомор геноцидом українського народу. Пам'ятаймо, що для злочинів проти людства немає терміну давності, тому підтримаймо прагнення України закріпити цей болючий історичний досвід у міжнародному масштабі».

	Сандер Левін

Народний депутат України VIII скликання Ганна Гопко у своїй промові висловила сподівання, що на місці мавзолею в Москві буде возвеличено пам'ятник, приурочений жертвам Голодомору. Також закликала країни, які ще не визнали Голодомор в Україні геноцидом, не боятися і це зробити.

Депутат ВРУ розповів, що у 2006 році, перед визнанням Верховною Радою України Голодомору геноцидом, його колега з Партії регіонів зі сльозами на очах зізнався, що його родина сильно постраждала від Голодомору, але проголосувати він не зможе, бо така партійна вказівка.

Поважним гостем меморіального засідання був конгресмен США, засновник і співголова Конгресового Українського кокусу Конгресу США, автор закону про встановлення пам'ятника жертвам Голодомору 87-річний Сандер Левін.

В останній день проведення Міжнародного форуму в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» відбулося засідання за участі президента України Петра Порошенка, глав іноземних держав та учасників форуму.

Після засідання учасники пішли до Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», де відбулася церемонія державних жалобних заходів, зокрема, загальнодержавна хвилина мовчання та акція «Запали свічку».

Паралельно з Міжнародним форумом «Україна пам'ятає, світ визнає» проходила зустріч з кіномитцями, церемонія переможців 3-го Міжнародного міждисциплінарного конкурсу наукових і мистецьких робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко, презентація виставок Українського інституту національної пам'яті «Голодомор 1932-1933. Геноцид голодом», «Спротив геноциду», «Люди правди; виставка дитячих малюнків «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу: пам'ять в ім'я майбутнього»; виставка книг про Голодомор, інші геноциди, важкі сторінки української та світової історії.