rss
12/11/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#341

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Де твоя лінія Маннергейма?

Майже кожен день тут, у закордонні, розпочинаю з прослуховування онлайн улюблених передач українського радіо «Культура» (Хрещатик, 26).

  Title
  Пам’ятник «батькові», архітектору та захисникові
національної державності Фінляндії, видатному
політикові, барону Карлові Маннергейму біля Музею
сучасного мистецтва. Гельсінкі

 

Одна з них - «Мить історії», яку веде історик, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Це - 5-хвилинна розповідь про якусь історичну подію чи історичну постать. Надзвичайно і цікаво, і корисно. За 5 хвилин не пропустиш жодного слова. Бо кожне з них несе максимум інформації, що дає право заглибитися в історію.

У п'ятницю, останнього дня листопада, була одна з найбільш вражаючих радіопередач. Навіть спонукала поділитися нею з читачами тижневика «Час і Події». Нижче подаю її дослівно. Можливо, і ви, читачі, а не тільки слухачі радіо, теж будете вражені. Інтригу не тримаю і все почуте попередньо оцінюю як надзвичайно актуальну інформацію на фоні останніх новин в Україні - несподіване запровадження військового стану та гарячі дискусії у зв'язку з відповідним Указом президента України та Законом про його затвердження Верховною Радою. Документи викликали багато запитань в суспільстві. Кілька довідок та коментарів подам опісля цієї авторської радіорозповіді.

Отож, слово Юрієві Шаповалу:

«В ефірі передача «Мить історії». Веде її Юрій Шаповал. Саме цього дня (30 листопада - авт.) у 1939 році розпочалася війна, про яку в Радянському Союзі не любили згадувати або згадували скупо. Війська Ленінградського військового округу перейшли в наступ на Карельському перешийку. А готуватися до цієї війни проти маленької Фінляндії велика Сталінська Росія почала раніше.

У другій половині липня 1939 р. план нападу, або як це називалося «контрудару», був готовим. Згідно з ним, на розгром Фінляндії силами чотирьох радянських армій відводилося 12, максимум, 15 діб. Одначе, сталося не так, як гадалося.

Фінляндія, програючи Радянському Союзу в десятки разів за всіма показниками, свою незалежність, бодай з територіальними втратами, таки захистила. Найдивніше, що вона не мала для цього, здавалося, жодних серйозних передумов. Населення Фінляндії в 1939 році було 3 млн. 700 тис. - проти 185 млн. у Радянському Союзі.

Title Title 
 Маршал Маннергейм (1867-1951) – найвідоміший військовий та державний діяч Фінляндії ХХ сторіччя

 

Фінська армія мирного часу мала 37 тис. бійців. Країна була не найбагатшою у світі, тому на фінансування збройних сил не могла виділяти значні кошти. Як наслідок, фіни мали близько 400 гармат 6-калібрових і 15-ти систем.  Майже половина - безнадійно застарілі, зокрема, 76-міліметрові гармати зразка 1902 р. І дісталися вони у спадок від російської імперії. На складах зберігалося близько 300 гармат, сконструйованих ще в ХІХ ст. І найбільш сумним був стан танкових військ. Головною проблемою було те, що, знов таки з метою економії коштів, танки купували без набоїв, радіообладнання та оптичних приладів. Отже, наприкінці 1939 р. фіни мали лише 10 більш-менш боєздатних танків. Фінська авіація могла похвалитися лише 17-ма сучасними бомбардувальниками тогочасного англійського виробництва, а решта 100 літаків відповідали вимогам Першої світової війни.

Title Title 
 Фрагменти лінії Маннергейма. Загалом, це – майже 200 дотів, понад 600 дзотів, майже тисяча
бліндажів, сотні кілометрів траншей, протитанкових і дротових загороджень
у 3-5 рядів та багато-багато іншого

 

На що ж фіни сподівалися? Головною надією була лінія Маннергейма. Це - система фортифікаційних споруд на Карельському перешийку, яку почав зводити Карл Маннергейм після здобуття незалежності Фінляндії у 1918 р. Було проведено велику роботу, бо йшлося фактично про зведення стіни на кордоні з Радянським Союзом. Як результат, головна лінія оборони простяглася на багато кілометрів від Ладоги до Фінської затоки. Проте, сам Маннергейм сподівався не на свою лінію, а на тих, хто буде її захищати.

Її міцність (оборонної лінії), як він висловлювався, є результатом стійкості і мужності наших солдатів, а в жодному випадку не результатом міцності споруди. Як у воду генерал дивився.

Сталінська Росія отримала криваву війну тривалістю 105 днів. Загинуло майже 150 тисяч радянських бійців і ще 17 тис. зникли безвісти. Фіни втратили менше, ніж 23 тисячі бійців. Фінляндія втратила 62 літаки і 8 танків. Радянський Союз - 640 літаків і 650 танків.

Червона армія прорвала лінію Маннергейма, але лише на початку березня 1940 року. І тоді фіни справді запропонували мир. Радянський Союз, зокрема, і під тиском світової спільноти, змушений був погодитися. Отже, попри всі жертви, маленька Фінляндія себе захистила.

Сподіваюся, ви зрозуміли, для чого я все це розповів.

До речі, на боці фінів воювали і українці. У 2004 р. фіни відкрили монумент Зимовій війні: поле, вкрите великим камінням на згадку про полеглих. І там вирізняється обеліск «Тисяча полеглих українців».

******

Довідка

Карл-Густав Маннергейм (1867-1951), народжений у сім'ї шведського аристократа, мав титул барона, найвідоміший у Фінляндії військовий та державний діяч. Колишній генерал російської армії, верховний головнокомандувач урядових військ Фінляндії в 1918 р. отримав звання фельдмаршала фінської Армії (1933) та почесне звання маршала Фінляндії (1942). Президент Фінляндії (1944-1946). Нині він - культова особа у Фінляндії, національний герой.

Свою «головну оборонну лінію», яку пізніше почали називати іменем автора ідеї - лінія Маннергейма, Фінляндія задумала після отримання незалежності в 1918 р., розуміючи, що Радянська Росія не погодиться з таким станом речей. Країна під керівництвом Маннергейма зуміла передбачливо створити цю лінію оборони на кордоні з Радянським Союзом довжиною 135 км. Будівництво відбувалося в 20-і та 30-і роки за участю військових інженерів - фортифікаторів із Франції, Англії, Німеччини та Бельгії.

Фортифікаційні споруди були визнані найсильнішими порівняно з подібними, збудованими у Франції, Німеччині, Радянському Союзі. Вони допомогли фінам захистити себе протягом тримісячної війни від у сотні разів сильнішого ворога. Весь світ тоді заговорив про маленьку, але сміливу Фінляндію.

 

Україна сьогодні. Чи могло бути інакше?

 

 

Title
 Фрагменти проекту «Стіна Яценюка», презентованого ним на посаді прем’єр-міністра
у вересні 2014 р. Протягом цих 4-х років ЗМІ (див. Google «Стіна Яценюка»)
інформували про це будівництво наступним чином: «За півроку – 4 км «Стіни»,
«Стіна Яценюка» тоне в корупції і дерибані», «Стіна»: про викриття розтрат і
присвоєння бюджетних коштів», «Стіна»: хабарі, приписки і кеш...», «Стіна піару:
куди пішли мільярди?», «НАБУ і САП: завершилося слідство про розкрадання на «Стіні»;
також у пресі були десятки інших подібних публікацій

 

Дедалі частіше згадується в Україні ця маленька (враховуючи територію та економічний розвиток, про що переконливо розповів нам Юрій Шаповал) Фінляндія як символ нескореності, символ боротьби за свою незалежність. І згадують її у зв'язку з анексією Російською Федерацією Криму, яку добра частина і військових спеціалістів, і конституційних юристів, і представників суспільства називають «здачею», бо не виконано відповідну статтю Основного закону Конституції України (стаття 106, пункти 19, 20) про обов'язок глави держави чи виконувача його обов'язків давати відсіч за будь-яких умов. Далі - агресія РФ на Донбасі та наявність не одного приводу своєчасно оголосити військовий стан і назвати війну війною замість невідповідного своїй суті терміну АТО. Зокрема, найпереконливіші події під Іловайськом у серпні 2014 р., де зафіксовано пряме військове втручання російських військ із величезними втратами нашого особового складу Збройних сил, зокрема, високо мотивованих добровольців. А далі - Дебальцеве, Широкине, Савур-могила, Донецький аеропорт... І знову - бездіяльність вищих посадових осіб держави...

 

Title

 

Title Title 
 Фрагменти проекту «Стіна Яценюка»

 

І знову - десятки конкретних запитань до державних керманичів... Ну, бодай, одне, що так і залишається риторичним: де обіцяна СТІНА Арсенія Яценюка? Або, бодай, де гроші в залишку, виділені на її побудову вздовж кордону з РФ?

Гарячі дискусії в країні на всіх рівнях продовжуються. Знову зазвучали апеляції до Будапештського меморандуму, які мали б настирливо звучати з боку наших дипломатів МЗС від самого початку появи «зелених чоловічків» та захоплення ними Верховної Ради АРК. І знову як приклад стратегічної політики, дієздатності та безстрашності згадується маленька Фінляндія, її військовий стратег Карл Маннергейм, який діяв всупереч обставинам і залишився в пам'яті народній.

Ви, шановні читачі, мабуть, звернули увагу на питання історика Юрія Шаповала, яким він закінчує свою п'ятихвилинну розповідь про Фінляндію і її Зимову війну(1939-1940): «Сподіваюся, ви зрозуміли, для чого я все це розповів». Так, зрозуміли, шановний Юрію Івановичу.

Сергій Жадан та його «Лінія Маннергейма»

 

Наскільки актуальне ім'я Карла Маннергейма сьогодні в Україні - ще один показовий факт. У 2017 р. Сергій Жадан - всесвітньовідомий прозаїк, поет, волонтер, громадський діяч з яскравою проукраїнською позицією, засновник та фронтмен відомого рок-гурту «Жадан і Собаки» (майже щорічно буває тут, у Нью-Йорку) - засновує у Харкові новий український рок-супергурт під назвою «Лінія Маннергейма». Ім'я, що в нашій ситуації для нього та його трьох музикантів цього нового гурту стає символом боротьби. І знову Сергій Жадан у ролі фронтмена, автора текстів, виконавця. Перший концерт відбувся в лютому 2017 р. Програмна пісня - «Де твоя лінія Маннергейма?»:

 

Наша єресь тримається на вірі,

Починаються зачистки в прямому ефірі.

Перші погроми, спалені портрети,

Виборюється лінія оборони!

 

Title Title 
 Рок-супергурт із Харкова «Лінія Маннергейма» у складі Сергія Жадана, Євгена Турчинова, Олега Каданова,
Дмитра Зінченка

 

Згодом з'являється міні-альбом під назвою «Де твоя лінія?» та перший однойменний кліп, де образно йдеться про принципи та переконання у житті, де звучать слова: «Лінія відчуження...», Лінія болю...», «Лінія, що весь час тягнеться за тобою», «Далі відступати нікуди»...

«Де твоя лінія Маннергейма?» - запитує кожного з нас автор Сергій Жадан.

Кожен із нас має відповісти, бодай, сам собі...

 

Фото з відкритих джерел

 

Українська капела бандуристів імені Т. Шевченка заспівала в храмі святої Софії – Премудрості Божої

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com