rss
12/11/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#341

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Припливли чи недокували? Історії про зрадників і суднобудівельні заводи

Війна війною - а торгівля за розкладом. Цього принципу українська влада дотримується вже п'ятий рік - чи то йдеться про торгівлю з Росією, а чи з проросійськими олігархами. Однак цього разу українські чиновники вкотре урочисто переплюнули самі себе.

 

Як відомо, зовсім нещодавно українська влада довідалася, що країні потрібен сильний флот. Терміново потрібен. І то не москітний, від «Ленінської кузні», котра нещодавно стала «Кузнею Тігіпка». Звісно, за сміливішої державної політики і москітний би згодився, але нема сміливішої політики, та й «Кузня» у власності відомого своїми проросійськими поглядами Сергія Тігіпка навряд чи щось добре для обороноздатності України накує.

Флот потрібен серйозний - і надовго.

Раніше добре поінформований громадянин міг би запідозрити, що влада про це не знає.

Ну бо з якої ще причини вона могла би згортати до мінімуму кількість студентів у Миколаївському університеті кораблебудування? Адже короткозорістю українська влада не страждає, навпаки - все, що погано лежить, вона бачить дуже добре.

А тут виявилося, що то просто був далекоглядний крок з метою економії. Справді, навіщо готувати кадри, якщо їх не буде куди працевлаштовувати?

Дивіться самі. 3 грудня суднобудівний завод «Океан» продали з аукціону за 122 мільйони 195 тисяч гривень. 

Стартова ціна - 1,1 млрд грн. Стартову ціну було визначено за сумою всіх кредиторських вимог, які складають понад 1,8 млрд гривень. Протягом торгів ціна знизилася з 1,1 мільярда гривень до 122 мільйонів. Це вже третя спроба продажу заводу. Перші дві не відбулися... через відсутність покупців..

Це йдеться про завод, який має, зокрема, технологічні лінії з будівництва великотоннажних суден, найбільший у Європі сухий док, а також водну акваторію площею 42 га. На ньому побудовано близько 400 різних суден сумарною водотоннажністю понад 3,6 млн тонн. Загалом завод спеціалізується на виробництві та ремонті контейнеровозів, танкерів, буксирів та барж водотоннажністю до 350 тис тонн.

І йдеться про країну, якій ще 4 роки тому був вкрай потрібен власний флот.

Втім, найновіша історія цього підприємства взагалі дивовижна.

У листопаді 2013 року Господарський суд Миколаївської області визнав банкрутом «МСЗ «Океан» за клопотанням структури, близької, за деякими даними, до власника «Смарт-груп» Вадима Новинського. В той же час сайт Lb.ua зазначає, що «завод «Океан» не входив до холдингу Новинського, але перебував під оперативним керівництвом холдингу».

У вересні 2016 року співробітники ГПУ та  СБУ проводили обшуки в центральному офісі компанії «Смарт-Холдинг» в межах кримінальної справи, порушеної за фактами заволодіння невстановленими особами майном ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» в особливо великих розмірах, доведення зазначеного підприємства до банкрутства та інших злочинів.

9 вересня 2016 року Печерський райсуд Києва арештував рухоме та нерухоме майно суднобудівельного  заводу і передав його на відповідальне зберігання директору ТОВ «Океан-Судноремонт», президенту ПАТ НСЗ «Океан» в 2010-2011 роках Леоніду Шумилі. В листопаді цього ж року рішення було скасовано. В вересні 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявляв про необхідність повернути «Океан» в державну власність.

У серпні 2018 року Мін'юст та Вищий господарський суд України оприлюднили офіційне оголошення про продаж відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ЦВК ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на відкритих торгах за стартовою ціною 1 млрд 818,39 млн грн. За даними ліквідатора, в цій сумі понад 91 млн грн. склала заборгованість щодо заробітної платні працівникам підприємства.

Новий власник - Ігор Волошин, власник торгового дому «Аннона», його пов'язують зі ще одним миколаївським бізнесменом - Василем Капациною.

Капацина у 1982-1995 роках проходив службу на офіцерських посадах у органах КДБ-СБУ, з 2005 року працював начальником Миколаївського морського торговельного порту. Наприкінці 2010 року В. М. Капацина був призначений радником міністра транспорту і зв'язку України. З цих невеличких уривків кар'єри вже можна зрозуміти напрямок розвитку. Відтак деякі ЗМІ висловлюють припущення, що Капацина не є кінцевим отримувачем вигоди в цій справі... 

Що там кажуть закони воєнного стану про продаж за копійки стратегічно важливих підприємств? А про продаж стратегічно важливих підприємств людям, пов'язаним із «регіоналами», тобто людям, пов'язаним із ворогом?

Втім, це ви ще історії інших суднобудівних підприємств не знаєте.

От візьмімо, для прикладу, Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ). У липні 2018 року його визнали банкрутом.

Ви будете здивовані, але завод входить до складу суднобудівного субхолдингу Smart Maritime Group «Смарт-холдинг» Вадима Новинського. SMG керує суднобудівними активами «Смарт-холдингу» - Чорноморським суднобудівним заводом, Херсонським суднобудівним заводом, Миколаївським машинобудівним заводом. SMG в 2016 році збільшив обсяг виробництва, в порівнянні з 2015 роком, на 49% - до 395 млн грн.

ЧСЗ перебуває на стадії банкрутства з 2014 року. Ініціатором банкрутства виступило Балаклавське рудоуправління (Севастополь, АРК), яке, як і ЧСЗ, підконтрольне Новинському. У 2015 році судом була введена процедура санації заводу.

У липні 2017 року Печерський райсуд Києва заарештував 99,87% акцій ЧСЗ і 21 об'єкт нерухомого майна підприємства в Миколаєві і с. Коблево в зв'язку з розслідуванням Генпрокуратури за фактом службових зловживань при внесенні змін у 2012 році в укладений в 2007 році договір купівлі-продажу акцій ДАХК ЧСЗ ХСЗ.

У 2012 році, за контрактом з Міноборони, на потужностях ЧСЗ було розпочато будівництво першого українського корвета «Володимир Великий». У 2014 році готовність «Володимира Великого» вважалася на рівні 17%.

У 2017 році Чорноморський суднобудівний завод  побудував великий морозильний риболовецький траулер на замовлення російської компанії - за 50 млн доларів. У квітні 2018 року на заводі ремонтували два судна - «Leonid Khotkin» та «Boris Pevkin». Люди, котрі знають існування Гугля, можуть перевірити, до якої країни найчастіше плавають ті два кораблі... Звісно, під прапором Коморських островів, який ще там прапор може бути?..

Війна, кажете? Воєнний стан?..

Втім, то ви ще найцікавішого не знаєте.

Станом на липень 2018 року в Миколаєві було два підприємства з величезними заборгованостями з виплати заробітної платні працівникам.

ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»  не виплатив працівникам 18,7 млн грн. А 66,5 млн грн. заборгувало своїм працівникам... державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод».

Працівники державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» були вимушені не раз проводити акції протесту під стінами облдержадміністрації та перекривати дороги з вимогою віддати їм зароблене.

Цікаво, чи на «Ленінській Кузні», чи то пак, на «Кузні на Рибальському» теж такі заборгованості? Чи то всіх ефективних менеджерів забрали на «Кузню», а Миколаївському заводові не вистачило? А чи може треба було віддати держпідприємства у сліпий траст, а «Кузнею» та кондитерською фабрикою най би державні керівники бавилися?.. Принаймні, для держави  «Миколаївський суднобудівний завод» має набагато більше стратегічне значення.

А чи може «Миколаївський суднобудівний» теж хочуть відправити в компанію до «Океану» та Чорноморського суднобудівного?.. Довести до банкрутства, а потім продати за 6% від боргових зобов'язань. І боргів таких начіпляти, щоб жодному притомному інвесторові думка про участь в конкурсі і до голови не прийшла? А потім прийдуть «грошовиті інвестори» з добре налагодженими контактами зі східним сусідом - і як почнуть будувати...

Втім, що тут казати, якщо українське громадянство «найголовнішому корабелу» Новинському Янукович вручив на прохання свого  міністра економіки Петра Порошенка...

А тепер цей цінний для української економіки кадр розповідає Україні, що він сам особисто буде захищати Лавру, якщо її будуть забирати у Московського Патріархату.

 

«Я дуже чітко сказав його Всесвятості Патріарху Варфоломію: якщо хоч якийсь документ буде наданий, ну от хоч якийсь, навіть найбільш беззмістовний, де ніякої конкретики не буде в принципі, але сам документ буде, то у нас в країні почнеться громадянська війна. Вона буде в кожному місті, кожному селі: коли за храми, що належать до канонічної церкви, почнуть бої ці бандити, які робили це протягом останніх чотирьох років. Тільки тепер вони будуть вважати, що мають на це нібито якісь законні підстави. Ви самі знаєте, що за останні роки захоплено понад 50 наших храмів. Ось тільки ви чомусь називаєте цих людей «активістами», а я вважаю їх бандитами [...] Я не знаю, буду чи не буду щось організовувати, але я точно буду захищати нашу святиню - Київську Свято-Успенську Лавру. Сам, особисто стану захищати», - заявив  Вадим Новинський в інтерв'ю Соні Кошкіній.

LB.ua

 

Ну і загалом стиль керівництва підприємствами вписується у доволі поширену для російських «бізнесменів» техніку «інвестування» в українські підприємства: купити за невеликі гроші, довести до банкрутства і знищити. Техніка випаленої землі, яку не раз і не два демонстрували російські «бізнесмени» в Україні. От саме в цих «інвесторів» гроші на українські підприємства завжди знаходилися, і інтерес був, і можливість купувати ці підприємства якщо не від свого імені, то «під прапором Коморських островів». Загалом то не дивно - якщо врахувати, що основне стратегічне завдання їхньої держави - знищити ворога, землю випалити; а ворог для них - цілий світ, і так вже сталося, що до нас просто географічно ближче, ніж до інших.

Втім, нещодавно в них навіть Кант у вороги потрапив. І тепер мусить перевертатися в труні, слухаючи, як цілий російський віце-адмірал Ігор Мухаметшин розповідає своїм морякам, що Кант - «зрадник батьківщини, котрий принижувався і повзав на колінах, щоб йому дали кафедру в університеті», а крім того - «писав якісь незрозумілі книги, котрі ніхто з моряків не читав, і читати не буде». І, що цікаво, російські моряки то слухають без жодних зауважень, щоправда, хтось наважився відео зняти і в Інтернет викласти, але навряд чи такі сміливці там довго протримаються.

Втім, до Росії в українців вже 4 роки як жодних питань нема.

Питання є до українських чиновників, котрі, незважаючи на п'ятий рік війни, на дії російських «інвесторів» дивляться крізь пальці. Більше того - крізь пальці дивляться на те, як ті ж самі дії повторюються на стратегічно важливих в умовах війни підприємствах. Це ми тільки кілька суднобудівних заводів побіжно оглянули. А що на бронетанкових заводах робиться - то навіть і говорити страшно.

Таке враження, що державні службовці геть не розуміють, що до межі, за якою громадянам доведеться вирішувати, що важливіше - життя зрадників чи незалежність країни, лишилося зовсім небагато...

Схоже, до цього розуміння їм ще довго. Або ж вони сподіваються, що зможуть себе захистити, і то не просто захистити, а, як кажуть представники безпосереднього ворога, «з понтами». 

От, для прикладу, Державна організація «Автобаза Державного управління справами» 29 листопада повідомила про намір укласти угоду з СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім - Україна Мерседес Бенц» на придбання двох автомобілів Mercedes-Benc S-600. Після остаточного підписання угоди броньовані автомобілі у кольорі «чорний металік» та салонами з чорною шкіряною оббивкою «ексклюзив порцелян» мають бути доставлені до кінця 2018 року. Вартість кожного автомобіля - близько $750 тис.

Тобто один той «мерседес» - майже 40 млн. грн. Півтора «мерседеса» - і вже можна виплатити всі борги із зарплатні працівникам стратегічного державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод». Але українські чиновники не вважають, що їх має захищати потужний державний флот, вони сподіваються, що їх захистять броньовані «мерседеси» з чорною шкіряною оббивкою.  А від російського флоту порятує перевірена стратегія - сховати з очей подалі надто балакучих і надто активних.

Так, для прикладу, Борис Бабін, перший чиновник, котрий відкрито заявив, що в Керченській протоці коїться щось не те, тепер вже екс-представник президента України в Автономній Республіці Крим. І всілякі дрібні чиновники відверто заявляють у пресі, що «вони давно знали, що Бабін хтів звільнитися і «дивився куди б йому піти у лави Збройних сил України».

Цікаво, коли чиновники зрозуміють, що люди, котрі добровільно йдуть до ЗСУ - вони таки потім повертаються. І повертаються більш рішучими, ніж були. І толерантність до зрадників - це якраз саме та риса, яку війна дуже добре лікує....

Лука Поджіалі: «Цього разу Путін може вдавитися українським ласим шматочком»

Велика незустріч. Буенос-Айрес: торговельне перемир’я і кліматична безвихідь

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com