Проблема не лише в інвестиційному кліматі України, а й у тому, що акумулятори все ж таки доведеться возити з Китаю. Втім, це – не лише наша проблема…

У жовтні цього року американська компанія Тесла придбала в Китаї, а саме –на околицях Шанхая, земельну ділянку для будівництва заводу. Ділянка площею майже 865 тис. кв. м коштувала компанії 140 млн доларів. В планах корпорації – за три роки розпочати виробництво електромобілів. Спочатку завод буде розрахований на випуск близько 250 тисяч автівок і акумуляторних блоків на рік, а згодом потужності будуть збільшені вдвічі. Приклад з Tesla можуть брати й європейські автовиробники – про ідею вкласти в будівництво електромобілів у Китаї $12 млрд минулого року оголосив Volkswagen. А ще нещодавно про це заявляв і Renault.

Крім того, Китай має і свої «електромобільні» бренди, які розробляються і збираються там само – BYD, BAIC, SAIC, Geely, Chery – і це лише ті, які потрапили до списку топ-10 продажів електрокарів за 2018 рік. Зокрема, автівок BYD за 10 місяців 2018 року було продано 137 436 одиниць, BAIC – 91 029, SAIC – 88 555, Geely – 74 997, а Chery – 44 091. Загалом, хоч Tesla, зі 154 123 проданими машинами, і є лідером з продажів на ринку електромобілів, китайських брендів там – 47%, американських та німецьких – по 16%, японських – 10%, а південнокорейських – 4%.

Отже, Китай контролює ледь не половину ринку електромобілів. А з приходом Tesla в Піднебесній опиниться до 60% усього виробництва екологічних автівок. То чим зумовлене таке стрімке зростання Китаю?

Як Китай розбиває європейську мрію про електрокари

Видання CNN у статті «Китай розбиває європейську мрію про електрокари» наводить кілька основних причин успіху Піднебесної. По-перше, більшість покупців електрокарів живуть саме в Китаї. До того ж, їм вигідно купувати машину саме у вітчизняного виробника (якщо точніше, то у компаній, виробничі потужності яких розташовані в Китаї). Тим самим покупці уникають високих тарифів на імпорт транспортних засобів.

Причиною того, чому Китай так зацікавлений у електромобілях, є надвисока забрудненість повітря, – вважає директор економічних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Оскільки Китай споживає більше вугілля, ніж решта країн світу, разом узятих, він зіштовхується з величезними екологічними проблемами. Тому Компартія Китаю і впроваджує програму переходу на відновлювальні джерела енергії, ядерну енергетику і так далі. А електромобілі є одним з елементів «декарбонізації» економіки Китаю. І йдеться не лише про пільги для виробників. Китай, на відміну від європейських країн, має планову економіку, що дозволяє йому реалізовувати спеціальну політику – через пільги як виробникам, так і покупцям електромобілів, через адміністративні важелі впливу на бізнес, через доступне кредитування і так далі», – пояснив експерт у коментарі Укрінформу.

По-друге, китайські виробники електричних транспортних засобів будують свої заводи недалеко від потужностей виробників акумуляторів. За даними консалтингової компанії Wood Mackenzie, близько двох третин світових виробничих потужностей для літій-іонних акумуляторів, що найчастіше використовують в електричних транспортних засобах, розташовані в Китаї.

За оцінками аналітиків Wood Mackenzie, Європа має лише 1% ринку літій-іонних акумуляторів – цим і пояснюється стрімкий відрив Піднебесної. «Європа невдовзі може побачити, як у майбутньому її машинобудівники переносять виробництво до Китаю», – заявив Симон Тальяпєтра, енергетичний аналітик Fondazione Eni Enrico Mattei. За його словами, це – величезний ризик для регіону, в якому розміщуються такі компанії, як Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz та Renault. Volkswagen, нагадаємо, вже оголосив про плани вкласти в Китай мільярди доларів.

То чи має Європа шанси наздогнати Китай у виробництві електромобілів? CNN наводить абсолютно різні думки. Співзасновник шведської дослідницької компанії EV-Volumes Віктор Ірле вважає, що «європейським компаніям вже запізно змагатися за першість серед виробників літій-іонних батарей. Цей поїзд уже поїхав». Натомість, Гевін Монтгомері, директор з досліджень світових ринків металів у Лондон компанії Wood Mackenzie вважає, що Європа ще має шанс, якщо застосує такий самий підхід, як авіакомпанія Airbus – цей виробник літаків був створений шляхом злиття кількох фірм, і тепер є єдиним серйозним конкурентом для Boeing у Сполучених Штатах.

В Україні Ілону Маску не цікаво

Отут і пригадуєш, як навесні 2017 року в нас активно обговорювались не перспективи, а, скоріше, мрії щодо побудови компанією Tesla заводу з виробництва електромобілів в Україні. Спочатку Ілона Маска в соціальній мережі Twitter запитали, чи можливо побудувати завод в Україні, на що він відповів, що це можливо, але є вимоги щодо ціни на електроенергію.

У дискусію тоді втрутився і Володимир Гройсман, запропонувавши обговорити цю ідею детальніше, а згодом прем’єр надіслав Маску офіційне звернення. Далі – міністерство інфраструктури України в особі давнього поціновувача талантів Маска Володимира Омеляна проводило переговори (за їхніми словами, навіть успішні) з компанією Tesla. На тому все, схоже, і завершилось...

«Укрінформ» тоді опитував експертів, чи можна реально розглядати варіант організації в Україні виробництва електромобілів Tesla? Засновник стартапу з енергоефективності «Ecoisme» Олександр Дятлов тоді пояснював, що «Маск за це візьметься лише тоді, коли Україна подбає про відповідний інвестиційний клімат: розвине інфраструктуру, вдосконалить правове поле, подолає економічну нестабільність. Допоки цього нема, то на прихід великого інвестора годі й сподіватися».

На сьогодні експерти не змінили своїх прогнозів. «Чому у нас досі немає такого виробництва? Причина – в низькому інвестиційному рейтингу України – інвестори досі не хочуть заходити. Більше тут додати немає що. Водночас, і орієнтуватись на український внутрішній ринок їм не вигідно. Так, кількість електромобілів в Україні поступово збільшується – з кожним роком у кілька разів, але наразі є кілька факторів, які не дозволяють більшості водіїв придбати електрокар. По-перше, стримуючим фактором є недосконалість самого електромобіля як засобу пересування, оскільки він має порівняно невеликий пробіг на одній зарядці – 100-150 км, а зарядних станцій усе ще мало. По-друге, мало хто може займатись ремонтом електромобілів. Мабуть, у зимовий період також будуть певні проблеми з експлуатацією електромобіля. Треба враховувати й те, що вони не настільки дешеві, щоб українці масово купували саме їх, а не ті ж «євробляхи». Зараз електромобілі купують ті люди, які переймаються екологією і мають гроші на нього. Це – невеличка частка. Не можна сказати, що ідея придбати електромобіль охопила маси», – прогнозує Володимир Омельченко.

Автор: Микола Романюк

Джерело: «Укрінформ»