У НАТО закликають арештовувати майно «вояків дезінформації» РФ

 

Країнам-членам НАТО слід і надалі застосовувати санкції щодо найактивніших учасників російської дезінформаційної війни.

Про це йдеться у проекті спеціального звіту Парламентської асамблеї НАТО «Протидія російським гібридним загрозам: оновлення», текст якого є у розпорядженні Укрінформу.

«Зосереджуючись на внутрішній витривалості, слід продовжувати застосовувати такі обмежувальні заходи, як: видалення фейкових новин, накладення стягнень за використання мови ненависті, а також арешт майна найактивніших вояків російської дезінформації», – зазначається у проекті звіту.

Автор звіту Лорд Джоплінг також закликав держави-члени «серйозно розглянути можливість замороження західних активів корумпованих представників російських еліт».

Парламентська асамблея НАТО проходить у канадському Галіфаксі. Членам української делегації вдалося успішно провести кілька важливих правок до підсумкових документів, які будуть винесені на обговорення делегатів.

У Раді Європи закликають посилити захист прав дітей-біженців

 

У Раді Європи наголошують на необхідності посилити захист прав дітей.

Про це заявила міністр закордонних та європейських справ головуючої у Раді Європи Хорватії Марія Пейчинович-Бурич з нагоди Всесвітнього дня дитини, що відзначається 20 листопада, – повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Страсбурзі.

«Це є нагодою просувати права дітей по всьому світі та особливо в наших країнах-членах, а також підвищити обізнаність про багатьох дітей, які перебувають у складних ситуаціях та потребують захисту», – заявили у Раді Європи.

Як зазначається, нині на теренах Європи проживають близько 150 млн дітей.

Хорватське головування у Комітеті міністрів РЄ наголосило, що особливого захисту сьогодні потребують діти мігрантів та біженців.

У Гватемалі «розлютився» вулкан Фуего – влада евакуювала до 4 тисяч осіб

 

Через виверження вулкана Фуего в Гватемалі у понеділок було евакуйовано майже 4 тисячі осіб.

Про це повідомляє Reuters.

«Внаслідок виверження вулкану Фуего на території Гватемали зранку в цей понеділок місцева влада організувала евакуацію приблизно 4 тисяч мешканців», – йдеться в повідомленні.

Наразі ще немає жодної інформації про людські жертви.

Виверження Фуего супроводжується викидами хмар попелу, газу та потоків лави.

Як відомо, активізація цього вулкана у червні вже спричинила загибель понад 190 людей. Всього ж за цей рік це вже п’яте виверження Фуего – одного з найактивніших вулканів Центральної Америки.

Новий губернатор Ріо дає поліції карт-бланш на відстріл злочинців

 

Новообраний губернатор бразильського Ріо-де-Жанейро Вілсон Вітцель хоче дати поліції штату карт-бланш на відстріл злочинців.

Про це в інтерв’ю бразильському виданню Estado de S. Paulo сказав федеральний суддя країни, передає DW.

«Правильно – це вбивати бандита, котрий має при собі зброю. І поліція чинитиме правильно: його голівоньку братимуть на приціл – і вогонь!» – прокоментував посадовець «методи боротьби».

В ефірі телеканалу GloboNews він також прокоментував фото озброєних молодих людей, зроблені з гелікоптера. Приголомшеним телеведучим Вітцель заявив, що, мовляв, якби побачив такі кадри з патрульного гелікоптера поліцейських, він тієї ж миті віддав би наказ відкрити вогонь.

Екс-охоронцям Путіна роздавали ділянки на Рубльовці

 

Колишні охоронці президента РФ Владміра Путіна незаконно отримували земельні ділянки в найдорожчому місці Росії – на Рубльовці.

Це з’ясувалося під час розслідування, проведеного «Новой газетой» і Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP, проект із розслідування корупції і оргзлочинності).

«Спільне розслідування «Новой газеты» і OCCRP показало, що на той час, коли колишні охоронці президента почали отримувати владу в країні, вони вже були забезпеченими людьми. Поки вони працювали охоронцями першої особи держави, їм та їхнім родичам в результаті непрозорих схем дісталися гектари землі в найдорожчому місці Росії – в Московській області, на Рубльовці, біля резиденції президента Ново-Огарьово».

Йдеться про ділянки в селі Солослово, які колишні охоронці президента почали отримувати ще в 2004 році. «Село Солослово, Московської області, можна вважати неофіційною столицею служби безпеки президента; воно розташоване приблизно на відстані 8 км або 15 хвилин їзди від резиденції Володимира Путіна Ново-Огарьово», – йдеться в публікації.

Серед тих, хто отримав землю, чинний глава МНС РФ Євгеній Зінічев, глава управсправами президента Олександр Колпаков, колишній керівник служби безпеки президента Олег Климентьєв і батько губернатора Тульської області Геннадій Дюмін.

У розслідуванні стверджується, що співробітники служби безпеки президента отримали ділянки від компанії, яка забрала їх у колишніх працівників радгоспу «Племптицезавод». Землю у фермерів забрали в обмін на 15 акцій компанії, які, нібито, нічого не коштували. Водночас, підписи деяких фермерів під документами про передачу землі підроблювали. Тих, хто не хотів віддавати землю, залякували і били.

Потім «Агрокомплекс Горки-2» продав 12 гектарів землі некомерційному партнерству «Заря», яке заснували високопоставлені співробітники ФСО Олександр Колпаков, Сергій Щербаков і Микола Кондратюк. «Заря», своєю чергою, розділила землі на 64 ділянки і почала роздавати охоронцям президента і співробітникам ФСО. Причому, деякі ділянки купувалися в десятки разів дешевше, ніж коштували на ринку, – стверджують розслідувачі.

В уряді Італії заявляють, що не бояться санкцій ЄС

 

Віце-прем’єр Італії Луїджі Ді Майо заявив, що не схвильований можливістю початку санкційної процедури Єврокомісії щодо країни через можливу невідповідність бюджету вимогам законодавства ЄС.

Про це він повідомив у понеділок, – передає ANSA.

«Я не схвильований щодо (санкційної – ред.) процедури», – сказав Ді Майо.

Він також додав, що італійський уряд і далі продовжуватиме здійснювати реформи в країні.

Зазначається, що Єврокомісія може розпочати проти Рима санкційну процедуру через порушення законів Євросоюзу в питанні італійського бюджету, в якому закладений дефіцит 2,4% ВВП наступного року. Це, своєю чергою, може порушувати Пакт про стабільність і зростання ЄС.

Раніше уряд Італії відхилив вимоги Єврокомісії щодо коригування проекту бюджету та заявив, що не відмовиться від запланованих витрат, незважаючи на можливість запровадження санкцій ЄС.

Екс-президент Перу, підозрюваний у корупції, попросив притулку в Уругваї

 

Колишній президент Перу Алан Гарсія попросив притулку в Уругваї після того, коли суд заборонив йому виїзд за кордон терміном на 18 місяців, що пов’язано з розслідуванням справи про корупцію.

Про це повідомляє AP із посиланням на МЗС Перу.

«Колишній президент Перу запросив притулку в посольстві Уругваю через кілька годин після того, коли суддя забрав у нього паспорт (на час розслідування – ред.) справи про корупцію», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у неділю МЗС Перу повідомило, що уругвайський посол проінформував відомство, що Гарсія прибув до його резиденції в суботу вечері і попросив президента Уругваю Табаре Васкеза надати йому притулок.

Зазначається, що у суботу ввечері суддя задовольнив клопотання прокурорів щодо заборони виїзду Гарсії за кордон терміном на 18 місяців. Це пов’язано з розслідуванням справи про корупцію щодо незаконних платежів від бразильської будівельної компанії Odebrecht.

У Македонії мітингували проти перейменування країни

 

Більше, ніж тисяча людей мітингували у столиці Македонії, Скоп’є, проти угоди зі сусідньою Грецією щодо зміни назви країни.

Про це передає «Радіо Свобода».

Як зазначають ЗМІ, в акції під девізом «Бойкотую зміни до конституції» взяли участь представники кількох македонських рухів: «Християнське братство», «Єдина Македонія», «Всесвітній македонський конгрес» та інших.

Учасники зібрались перед будівлею парламенту 18 листопада. Мітингарі прийшли з транспарантами із зображенням чинного прем’єра Зорана Заєва за ґратами. На стінах парламенту лазерним променем писали «Зрада» і «Відставка».

Як відомо, македонський парламент успішно провів перший етап голосування за угоду з Грецією про перейменування країни, але після вето з боку президента мав знову провести голосування.

Сам же договір між Афінами й Скоп’є підписаний у червні.

На популярному пляжі в Тасманії скат убив чоловіка

 

У Тасманії 42-річний чоловік помер від зупинки серця після уколу ската, який уразив потерпілого під час купання.

Трагедія сталася біля східного узбережжя Хобарта (столиця Тасманії), повідомляє телекомпанія АВС.

«Спроби повернути чоловіка до життя були марними», – прокоментувала інцидент поліція.

За попередніми даними, причиною смерті був серцевий напад, спричинений больовим шоком.

Рятувальники заявили, що під час купання чоловік отримав укол ската у ділянку живота. Друзі витягли потерпілого з води вже непритомним.

Даг Чіпман, мер муніципалітету Кларенс, на території якого стався нещасний випадок, заявив, що влада розгляне питання про закриття пляжу.

«Це – страшна трагедія, я насправді шокований... Мені невідомо про якісь інші подібні випадки на пляжі, але ми врахуємо рекомендації експертів та поліції Тасманії з погляду громадської безпеки», – наголосив мер.

Пляж Лодердейл у південно-східному передмісті Хобарта є одним з найпопулярніших місць відпочинку.