Українські коледжі й технікуми – на порозі змін. Наразі чітко не зрозуміло, що буде з цією ланкою освіти. В уяві деяких реформаторів цей підрозділ має зазнати докорінних змін чи навіть зникнути. Нещодавно делегація керівників українських коледжів побувала у США, де вивчала досвід.

 

Делегація керівників українських коледжів у США

Яке місце коледжів в американській освіті? Який досвід Україні необхідно перейняти у процесі реформування? Про це кореспонденту IA ZIK розповів один з учасників делегації, директор Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська політехніка» Михайло Брегін.

– Пане Михайле, ви нещодавно перебували з делегацією директорів коледжів у США. Що українській освіті можна і доцільно запозичити у США?

– Так. Протягом п’яти тижнів (вересень-жовтень 2018 р.) делегація керівників коледжів України (16 осіб) на запрошення Державного департаменту США взяла участь у програмі стажування «The Community College Administrator Program» (ССАР-2018). Керівники коледжів змогли ознайомитись з роботою комунальних коледжів штату Флорида – від історії їхнього розвитку та становлення, до їх ролі і місця в сучасній системі освіти, впливу на розвиток економіки та рівня життя окремої територіальної громади, штату та держави.

У штаті Флорида вважають, що молодь – випускники коледжів – інвестиція в майбутнє.

Економісти штату Флорида підрахували, що кожен один долар, вкладений в освіту, дає прибуток у 2,9 долара. На 22 млн мешканців штату Флорида здобуття вищої освіти (вся освіта після загальноосвітньої школи) забезпечують:

– 28 комунальних коледжів (понад 800 тис. студентів здобувають рівні кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, – бакалавра), на утримання яких виділяється 2,5 млрд доларів з бюджету штату;

– 12 університетів (понад 300 тис. студентів здобувають рівні бакалавра, магістра, доктора філософії), на утримання яких виділяється 5 млрд доларів з бюджету штату.

Популярність коледжів полягає в їхній доступності і відкритості для всіх випускників школи, значно меншій оплаті за навчання. Є вимога доїзду до однієї години часу автомобілем.

Цікаво, що науковці і дослідники США протягом ХХ сторіччя вивели формулу потреби (для економіки США) фахівців із вищою освітою: 1 – 2 – 7. А саме: на одного магістра потрібно два бакалаври та сім випускників коледжів. Або формула: 3 – 7. За кількістю студентів штату Флорида формула практично підтверджується.

Про подібне співвідношення потреби у фахівцях було озвучено ще у 2008 році на нараді держав-учасниць Копенгагенського процесу у Франції, що у 2020 році сфера зайнятості Європи матиме потребу в кадрах з університетською освітою на 31%, із середнім професійним рівнем – на 50%, з низькою кваліфікацією – 19%. Фактично, й Європа підтверджує ту ж формулу (3 – 7), що і в США.

Для порівняння, в Україні за кількістю студентів (учнів) та за відповідними рівнями освіти станом на 2017/18 рік на 42,2 млн мешканців України функціонують:

– 756 професійно-технічних навчальних закладів (понад 269 тис. учнів);

– 372 заклади вищої освіти І-ІІ рівня акредитації (понад 208 тис. студентів);

– 289 закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації (понад 1330 тис. студентів).

Отримаємо формулу для України: 7,4 – 2,6.

Виникають питання:

а) чи потрібно сучасній економіці України аж 7,4 бакалаврів і магістрів та чи достатньо 2,6 випускників коледжів та ПТНЗ? (У 1990 р. формула мала вигляд: 4 – 6);

б) чи може теперішній бюджет України витримувати фінансове навантаження з підготовки бакалаврів з вартістю підготовки 37794 грн./рік проти 21945 грн./рік на підготовку молодшого спеціаліста. Щоправда, за бюджетні кошти (за даними МОНУ), формула має вигляд: 5 – 5.

Правда, останні півроку про це говорять перший віце-прем’єр України С. Кубів, міністр освіти Л. Гриневич та інші члени КМ України, що співвідношення спеціалістів з фаховою освітою до вищої мало б бути хоча б 40% до 60%.

– Розкажіть, як можна отримати освіту після закінчення школи у США?

– Доступ мешканців штату Флорида до вищої освіти у коледжах не обмежується жодними чинниками. Коледж не може відмовити нікому в навчанні, разом навчаються і 18-річні і 50-річні. Виняток становлять лише технічні можливості коледжів одночасно навчати всіх бажаючих за конкретною спеціальністю.

Всі коледжі штату отримують бюджетне фінансування в межах 48-52 %. Решта коштів оплачує кожен з охочих здобути освіту. Знижки в оплаті за навчання отримують лише демобілізовані з армії та відмінники навчання (до 2-х %).

Тобто, за кошти платників податків з бюджет штату кожен громадянин може розраховувати на 50% фінансування здобуття ним вищої освіти.

В Україні система державного замовлення для закладів вищої освіти (з обмеженою кількістю місць) із заповненням місць за результатами ЗНО фактично створює економічну нерівність між усіма охочими здобувати вищу освіту. Тобто, всі батьки сплачують податки і формують бюджетний кошик, а на місця держзамовлення вступають лише «сильні» діти (здебільшого, це учні міських шкіл, які, порівняно з учнями сільської школи, мають можливості доступу до більш якісної шкільної освіти). «Слабші» за знаннями діти можуть вступити лише на контрактну форму навчання, а їхнім батькам, крім податків, потрібно ще додатково заплатити за освіту своїх дітей. В цьому і полягає економічна та соціальна нерівність між громадянами України в реалізації їхнього конституційного права на рівний доступ до вищої освіти.

З цієї точки зору доступ до освіти у США є більш вирівняним та соціально, економічно і ринково справедливим.

Тут важливо звернути увагу і на високий рівень академічної доброчесності у всьому суспільстві. Зародилася дана ідея у США у 70-і роки з вимоги громадян до уряду: «Корупції стоп!». Чиновники з розумінням сприйняли таку вимогу і зі себе започаткували приклад реалізації такої ідеї. Громадяни підтримали…

Сьогодні у США дитина 2-го класу свідомо заявляє своїм батькам, коли не змогла підготуватися до тесту: «Краще я отримаю негативну оцінку, яку пізніше зможу перескласти, ніж я буду списувати у товариша». Така дитина точно не буде списувати, навчаючись далі у коледжі чи університеті і не погодиться на пропозицію хабара від студента, будучи вже викладачем університету…

Підтвердженням академічної доброчесності є й інститути сертифікації, атестації та акредитації. Ці функції у США здійснюють громадські організації.

Сертифікатами підтверджуються професійні навички випускника після завершення навчання у коледжі. Сертифікат надає право на високооплачуване працевлаштування. За деякими спеціальностями (наприклад, дизайн приміщень) сертифікат може бути виданий лише після двох-чотирьох років низькооплачуваної роботи за фахом.

Процедуру акредитації проходять коледжі (один раз на 5 років). Коледжі готують звіт і подають на експертизу. Пізніше експерти перевіряють інформацію, подану у звіті, фактично на місці.

У США для підготовки бакалаврів достатньою є вимога у 25% викладачів з науковими ступенями. В Україні – 50%, з відповідними наслідками фінансових витрат.

– Як американські коледжі співпрацюють з місцевими громадами?

– Діяльність коледжів тісно пов’язана з місцевою громадою. Вони забезпечують підготовку спеціалістів, необхідних для підтримання та розвитку місцевого сектора економіки, залучення інвестицій.

Саме коледжі оперативно реагують на потреби місцевого, регіонального та державного ринку праці, швидше, ніж університети, відкривають нові навчальні програми на замовлення роботодавців.

Коледжі беруть активну участь у підтриманні громадського, культурного, спортивного та духовного життя громади. На утриманні Santa Fe College перебувають спортивні команди з баскетболу, волейболу. На балансі коледжу також є зоопарк, планетарій, театр, дитячий садочок, бізнес-інкубатори, якими користуються і мешканці громади, і студенти, і викладачі.

– Яка фінансова підтримка у навчанні для студентів коледжів?

– Вона виражена у різноманітних формах:

а) стипендія як фінансування певної частини вартості навчання або проживання;

б) знижка на навчання – може надаватись коледжем для зменшення вартості навчання на основі академічної успішності студента або за різноманітні активності в житті коледжу (за участь у роботі студентського парламенту тощо);

в) фінансова допомога – надається незалежними організаціями, котрі займаються фінансовою підтримкою студентів, зокрема, й іноземних. Фінансова допомога може покрити тільки частину вартості навчання або витрати на проживання під час навчання;

г) гранти на фінансування навчання. Фінансування може бути повне або часткове. Гранти надають незалежні організації, метою яких є допомога в оплаті за навчання.

Переважна більшість студентів, які навчаються у Флориді (близько 2/3), отримують в тій чи іншій формі фінансову підтримку з різноманітних джерел. Іноземні студенти мають змогу скористатися тими ж фінансовими ресурсами, що й американські, окрім федеральної допомоги.

На нашу думку, варто розглянути питання використання американської моделі фінансової допомоги студентам на навчання, а вивільнені кошти переорієнтувати на розвиток навчально-методичної бази коледжів. Надати можливість отримання стипендій як бюджетниками, так і студентами, які навчаються за контрактом, керуючись винятково їхніми досягненнями у навчанні.

– Як фінансуються американські коледжі?

– У Флориді працює система багатоканального фінансування:

а) прямі асигнування від штату, окружного або федерального уряду (гранти, що розподіляються на конкурсній основі, цільові кошти тощо (до 52%);

б) плата студентами за навчання (у Santa Fe College – понад 40% надходжень);

в) додаткові джерела (продаж виробів власного виробництва чи послуг, залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб (8-10 %).

В Україні, на наш погляд, необхідно внести відповідні зміни до бюджетного законодавства, що дозволить коледжам отримувати кошти як з боку державних відомств та інституцій, так і з боку місцевих органів влади, тощо.

Додаткове отримання коштів поки що не надто розвинене в українських коледжах, оскільки багато хто надає перевагу заробітку додаткових коштів через оренду своїх приміщень. Особливо впадає у вічі досвід американських коледжів, які виробляють товари народного вжитку зі символікою коледжу, успішно виконуючи при цьому не тільки заробітні, а й рекламно-іміджеві функції, а також на замовлення місцевих громад виготовляють модульні будинки, здійснюють ремонт автомобільної техніки чи розробку різноманітного програмного забезпечення для виробничих процесів.

Задля реалізації зазначеного в Україні необхідно створити відповідні сприятливі умови, в яких коледж зможе реалізувати комплексні освітньо-виробничі проекти і при цьому мати можливість отримати додаткові кошти за рахунок своєї діяльності.

Так, на сьогоднішній день коледжі в Україні є безприбутковими установами. Якщо коледж почне реалізовувати товари чи продукти власного виробництва, то він, за вимогами чинного податкового законодавства, повинен сплачувати податок на додану вартість, а відтак, постає питання про перехід закладу освіти із статусу «неприбуткового» до «прибуткового», що тягне за собою необхідність сплачувати податки і за основним видом діяльності – освітньої. Для українських державних, комунальних коледжів (технікумів) така ситуація є неприйнятна.

На нашу думку, необхідно внести відповідні зміни в податкове законодавство України щодо позбавлення закладів освіти (коледжів, технікумів) сплати податку на додану вартість, залишити їх у статусі «неприбуткових», а отримані кошти від власної виробничої діяльності залишити закладу освіти і переорієнтувати їх на розвиток власних освітніх потужностей. Це частково вирішить питання оновлення засобів навчання, утримання та розвиток матеріально-технічної бази.

У фінансуванні коледжів цікавим є досвід американських коледжів із залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб, що в Україні поки що розвинуто дуже слабо.

У США для підприємств та фізичних осіб, які займаються доброчинністю, передбачені податкові преференції. Так, вартість внесків у вигляді коштів чи навіть речей (обладнання) вираховується з податків, які щорічно сплачує підприємство. Наприклад, компанія має сплатити $30 тис. податку. Приймається рішення, якщо компанія надасть коледжу благодійну допомогу у $10 тис., то має сплатити податок $20 тис., але в такому випадку отримає податкову знижку у $2-3 тис., що є вигідним заходом економії коштів.

	Представники української делегації у США

В Україні для залучення юридичних та фізичних осіб до співпраці з закладами освіти, надання їм благодійної допомоги, необхідно задіяти нормативний інструментарій, що дозволить зацікавити роботодавців займатись благодійністю, допомагати закладам освіти у створенні належних умов для розвитку навчально-методичної бази, запровадження дуальної освіти, підготовки високоякісних фахівців, які б відповідали вимогам тих самих роботодавців.

– Як здійснюється керування коледжами у США?

– Загальне керування коледжами та університетами, зокрема, через розподіл бюджетних коштів, здійснюється на рівні штату. Губернатор штату формує склад наглядової ради кожного коледжу. Наглядова рада обирає президента коледжу.

Керівник коледжу (президент), насамперед, має бути хорошим політиком, вміти добре контактувати з усіма: і владою, і роботодавцями, і громадськістю, представляти і рекламувати коледж на всіх рівнях. Адміністративні функції у коледжі здійснюють віце-президенти за напрямками діяльності.

Питання децентралізації управління коледжами у штаті Флорида, тобто, поділ і делегування управлінських функцій у менші регіони (на зразок, як зараз в Україні на області), взагалі не стоїть.

Процедура виборів керівників коледжів США, з точки зору чинного законодавства України (вибори керівника з обмеженого кола претендентів покладено на колективи навчальних закладів), на перший погляд, виглядає суперечливою. Проте, з іншого боку, саме такими підходами (і завдяки новим і досвідченим менеджерам) можна ввести «свіже дихання» до сформованих викладацьких колективів навчальних закладів.

– Чи є наступність і співпраця шкіл та коледжів?

– До 10% вмотивованих учнів шкіл можуть із 6 до 12 класу (це дозволено законодавчо) у штаті Флорида паралельно вивчати навчальні курси коледжу, зокрема, і за програмами молодшого спеціаліста. Такі учні разом із завершенням школи можуть на 100% завершити і навчальну програму коледжу. Така технологія фахової освіти (так звана подвійна реєстрація) реалізується багатьма коледжами штату, причому, в такому випадку за навчання у коледжі оплачує школа, тобто, гроші ходять за учнем.

– Як реалізується доступність до навчання людей з особливими потребами?

– Інклюзія як форма спільного буття звичайних людей і людей із обмеженими можливостями у США набула великого практичного втілення.

Спочатку у США звертали увагу на фізичні вади. Великі бюджетні кошти вкладено у створення умов для забезпечення життєдіяльності таких осіб (ліфти, пандуси, туалети) у всіх громадських установах.

Зараз до категорії інклюзивних (людей з особливими потребами) зараховують і осіб з невидимими вадами:

37% – дефіцит (втрата) уваги, гіперактивність;

19% – розумова інвалідність;

18% – душевна інвалідність (психологічні розлади, депресія);

11% – хронічні захворювання, онкологія, СНІД;

8% – порушення рухливості;

4% – зорова інвалідність, травми мозку;

2% – порушення аутичного спектра;

1% – глухота, порушення слуху.

У суспільстві виховують розуміння того, що в кожній сім’ї є людина з особливими потребами. Великою також є ймовірність того, що кожен на старості років може набути такого статусу.

– Пане Михайле, якими є першокрокові завдання для української освіти за результатами вивчення досвіду США?.

– Необхідно, відповідно до Закону України «Про освіту», прийняти Закон «Про фахову передвищу освіту», провести аналіз мережі професійно-технічних навчальних закладів та технікумів і коледжів щодо можливості і доступності здобуття на їх базі повної загальної освіти професійного спрямування та здобуття відповідного фаху кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра.

Це вимагає узгодженості та зміни на законодавчому, нормативному та фінансовому рівнях, широкого залучення бізнесу та працедавців до підготовки необхідних спеціалістів, диверсифікації джерел фінансування, державного, регіонального, місцевого рівня, коштів фізичних та юридичних осіб, запровадження методики коли гроші ходять за студентом.

Впровадити систему грантів, стипендій та іншої цільової допомоги студентам коледжів та технікумів. Для подальшого соціально-економічного розвитку України доцільним є підтримати виробничу діяльність коледжів (технікумів) через трансфер освітніх програм, створення, розширення і підвищення ефективності діяльності навчально-науково-виробничих комплексів.

Потрібно докорінно покращити співпрацю системи освіти та мотивацію працедавців та бізнесу, зокрема, і через систему податкових стимулів для жертводавців у освіту, в прогнозуванні перспективної потреби у підготовці фахівців, зокрема, нових спеціальностей, створення необхідних умов для організації навчання, розвитку навчально-методичної та практичної бази, запровадження дуальної освіти.

Доцільно залучити членів першої та другої делегації (за програмами ССАР-2016, ССАР-2018) до розробки відповідних документів (закону, постанов, положень) та адаптації як експерименту основних ідей та напрацювань за підсумками візитів.

Зауважу, що на першому етапі після поїздки члени делегації задекларували про впровадження нових елементів змін у своїх коледжах щодо доступності освіти, покращення якості, організації співпраці з роботодавцями, запровадження інклюзивної та дуальної освіти.

Автор: Наталія Шутка

Джерело: IA ZIK