rss
04/26/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді

По-перше, поясню заголовок. «Ми» - це я і духовно близькі мені люди в усьому світі: ті, хто зараз читає або міг би читати цей текст з цікавістю і розумінням. Це - добре освічені, чесні, добрі за вдачею, альтруїстично налаштовані громадяни різних країн, не отруєні ідеологією - принаймні - свідомо. (Сам бачу, що мій опис групи «ми» - не надто чіткий, але точніше не вмію.) Саме до нас усіх я і звертаюся - інші все одно не слухатимуть.

 

«Трамп» - це чинний президент США; з ним усе зрозуміло.

«І» - це наше ставлення до Трампа: те, як ми оцінюємо його уряд (підкреслюю: не самого Трампа, а його уряд!), те, що ми хочемо від цього уряду і на що сподіваємося. Це - наше ставлення винятково важливе для майбутнього усього західного світу. Ставлення маси людей створює невидиме, але винятково потужне психологічне силове поле, яке сприяє (або перешкоджає) тим чи іншим діям (підкреслюю: діям, а не словам!) трампівського уряду.

По-друге, поясню, навіщо я пишу те, що пишу. Багато - а, можливо, навіть і більшість із тих, кого я називаю «ми» і з якими поділяю всі основні моральні та гуманітарні цінності, - є рішучими антитрампістами: «Лайно - твій Трамп!»/«Trump is shit!» - ось що я чую від численних друзів і близьких мені людей. І це викликає у мене біль і жах! Не можу мовчати, бо таке ставлення може мати непоправні наслідки: поразка трампівського уряду і трампівської політики означала б загибель нашої цивілізації. Вона буде відкинута у саме дике варварство на багато-багато років, а для нас особисто - назавжди. Тому я і звертаюся до тих, хто готовий задуматися. Хто не хоче залишатися «ковбасою», яка сповнена лише тим, чим її начинили. Я не прошу вірити мені чи погоджуватися зі мною - я прошу лише задуматися: широко розплющити очі і задіяти логіку.

Заради Бога, не називайте мене «скиглієм, кисляком, маловіром і панікером», як любив висловлюватися тов. Ленін: я за натурою - життєрадісний оптиміст. Але я бачу те, що бачу, а логіка у мене - сильна, і висновки виходять невтішні. Обрання Барака Хусейна Обами у 2008 році показало, що американський народ перебуває у морально-духовному паралічі: голосувати у розпал ісламського наступу на цивілізований світ (після 11-го вересня!) за прихованого мусульманина, водночас, прихожанина патологічного антисеміта і расиста Джеремії Райта, агітатора-горлопана-ватажка, який ніколи і нічим не керував, людину з більш ніж темним минулим, означало повну громадську безвідповідальність; це - поведінка нестійких підлітків, які дорвалися до пива. Але переобрати цю особистість у 2012 році - після каїрської промови, після спроби привести «Братів-мусульман» до влади в Єгипті, після смертоносного загравання з Іраном та Росією, після того, коли США переповнили нелегали з Мексики - це поведінка безумців, які свідомо не бажають бачити реальність. Ми вже бачили чимало прикладів масового божевілля у порівняно недавні часи: радісні натовпи в Парижі у 1914-му році після оголошення Першої світової війни; російський народ, який покірно впав у 1917-му році до ніг більшовицької мафії; що там російський - німецький народ, культурний народ світу, який охоче прийняв Гітлера; японці, котрі вчинили такі неподобства, що про них і говорити огидно; камбоджійці, які знищили понад чверть самих себе; маодзедунівська «культурна революція» з десятками мільйонів жертв; Руанда; ...утім, вистачить, всього все одно не перерахувати).

І рівень американського божевілля став зрозумілим під час передвиборної кампанії 2016 року: не тільки Гілларі з її Бенгазі, урановою угодою, домашнім сервером для державних справ, сумнівним клінтонівським фондом і ще більш сумнівними «мокрими» справами, але і виявлений на смітнику історії комічний (але, проте, небезпечний!) Берні Сандерс знайшли собі мільйони прихильників. Тобто, поширення лівого (умовно кажучи) психозу досягло вкрай грізного рівня. Але «хай буде світло» - і тут з'явився Трамп! І почався повільний, скрипучий розворот величезного корабля...

А що ж світ? За останнє сторіччя США тричі рятували нашу цивілізацію від загибелі: втручання США зупинило криваву бійню Першої світової війни (і запобігло перемозі антилюдських революцій у Європі); вони ж забезпечили перемогу цивілізації у Другій світовій війні (і врятували Європу спочатку від гітлерівських, а потім від сталінських орд); вони, зрештою, призвели до виграшу в Холодній війні (і до розвалу жахливої радянської імперії). Сьогодні США - єдиний гарант існування людства в його розумній формі; єдина альтернатива Америці - щось на зразок полпотівських червоних кхмерів. Червоні кхмери у США? У це неможливо повірити, але ж світ не вірив своїм очам і в момент воцаріння Гітлера. (Як це не дико, навіть сам Томас Манн ще у 1943-му році заперечував антисемітизм німецького народу!). Європа сьогодні - це розпещений юнак, якому все можна, який ні за що не відповідає, який, не бажаючи і чути щось неприємне, шукає дедалі нових і нових насолод - і люто рубає гілку, на якій сидить. Уже понад півсторіччя світ неухильно зсувається до ненормальності і вседозволеності; наша цивілізація втрачає волю до збереження своїх завоювань, бо для цього потрібні зусилля, а золота молодь зусиль не робить.

Одностатеві «шлюби» (два тати, три мами, півтора дядька - чи тітки?); істеричні біснуваті, що накидаються в ліфті на американського сенатора з приводу замаху на дівочу честь - тридцятип'ятирічної давності, про який до пуття не пам'ятає і сама «жертва»; арабсько-мусульманські анклави в усій Європі; марксистсько-ленінська партія на недавніх виборах у Квебеку; неможливість опублікувати в науковому журналі статтю з математичної статистики, де розглядається розподіл «генії/безумці» серед жінок - все це ланки одного ланцюга. І нема чого боятися гучних слів: з цієї трясовини неминуче виростають розстрільні підвали, камери тортур і табори смерті!

Саме проти цього і виступив уряд Трампа.

Абсолютно не має значення, яким є Трамп як особистість, - наші жінки не збираються за нього заміж, а наші чоловіки не збираються віддавати за нього заміж доньок; ніхто з нас не думає бути його особистим другом. Важливо лише, що зробив і робить його уряд. А ось що він ВЖЕ зробив:

  • Перенесення американського посольства в Єрусалим, закриття представництва терористичної «палестинської» автономії у Вашингтоні, відмова оплачувати діяльність Агентства у справах «палестинських біженців», військова допомога Ізраїлю.

Тепер прихильникам бойкоту Ізраїлю у США буде загрожувати кримінальне переслідування! Такого не робив жоден уряд у цілому світі, ніде і ніколи.

  • Припинення бійні у Сирії, рішуче стримування Росії і Ірану, непохитна підтримка антиасадівських сил.
  • Припинення постачання коштів режиму мулл у Тегерані і рішуче «Ні!» іранській атомній бомбі та балістичним ракетам.
  • Перегляд невигідних торгових угод - насамперед, з Китаєм, але і з Європою.
  • Приборкання Росії: без гучних слів Трамп досяг того, що російський «пахан здувся».
  • Припинення нелегальної еміграції, яка загрожує самому існуванню США як передовій демократії на Землі. (Не іронія, що партія, яка має за мету знищити демократію, називається «демократичною»? Нагадаємо, що демократи, які боролися за збереження рабства, сприяли розв'язанню громадянської війни. Ні, це - не іронія: це - їхня звичайна тактика, адже сто з гаком років тому, залишившись у меншості на виборах, ленінці тут же назвали себе більшовиками!).
  • Припинення підвищення зарплат федеральним службовцям (геть завеликий уряд!).
  • Рішуча боротьба з політкоректністю.
  • Економічні кроки, що призвели до різкого зниження безробіття, повернення компаній у США, стабільності ринків.

Вже мала дещиця цих кроків забезпечує президенту Трампу і його уряду місце в історії...

Тепер, нарешті, я можу сформулювати, навіщо ж пишу це: аби закликати тих, хто хоче мислити, всіляко підтримати республіканців на виборах і - ширше - в їхній повсякденній діяльності. Мені можна дорікнути у тому, що я постійно повторюю одне й те ж. Це - правда, але мої слова - це крик болю, який не вгамовується, допоки вогонь продовжує палати. «Якщо не ми, то хто? І якщо не зараз, то коли?» (Гілель, Єрусалим, початок нашої ери. Розумний був чоловік...).

* * *

Тільки дописав я свій текст, а Трамп знову відзначився: у відповідь на доправлення в Сирію російських С-300 він передав Ізраїлю додаткові літаки-невидимки «Ф-35»! Та ще й розмістив ескадрилью цих милих невидимок в Арабських Еміратах. Привіт тов. Путіну!

 

Автор: проф. Ігор Мельничук

 

Чикаго за тиждень

Вибори до Конгресу змусили американські біржі знизити ставки

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers