Україна перетворилася на країну смішних і жахливих новин водночас. На сцені влада фіглює і блефує. А тим часом за сценою продовжують вбивати і залякувати людей, котрі по крихтах вперто і наполегливо витягують на поверхню найбільш «нестандартні» вчинки чиновників. Влада сподівається, що так буде завжди. Але є підстави в цьому сумніватися.

 

Україна вже давно стала країною, де всі про всіх все знають. Світ тісний і маленький. Якщо хтось чогось і не знає, то будь-які засекречені дані можна купити за порівняно невеликі суми - у людей, котрі не проти ними поділитися за винагороду. З незасекреченими даними все - ще простіше. В цьому сенсі Україна з погляду прозорості даних - майже попереду всієї планети...

Можна почати із майже смішних речей. От як скандал із Олександром Бєлобоковим.

«Ігри Нескорених», - змагання військовослужбовців, які отримали поранення, травми  чи захворювання у результаті  виконання службових операцій у зоні бойових дій.

І от цього року на «Іграх нескорених» одну із золотих медалей для України завоював чоловік, котрий до фронту не мав жодного стосунку, і свою травму отримав із суто побутових причин. Цілком можливо, що ця ситуація би не отримала широкого розголосу, якби не один прикрий факт: допитливі активісти натрапили на фото Бєлобокова у футболці  «олімпійське золото Росії», а також на його пости у соцмережах про «ми ж брати, ми всі родом з СРСР». Відтак у людей виникло питання: як доброволець, котрий, теоретично, отримав травму у війні проти Росії, міг натягти на себе таку футболку - і писати такі речі.

Організатори Ігор у відповідь заявили, що, мовляв, цінний боєць виконував завдання під прикриттям, знайшли добровольців, котрі заявили, що знають такого бійця, і що він мінував танконебезпечний напрямок під Маріуполем, і там отримав поранення. 

Але активісти та журналісти - народ прискіпливий, їм вистачило зовсім мало часу, щоб пересвідчитися, що Бєлобоков ніц не тямить у мінуванні. І ще менше часу - щоб  з'ясувати, що відео з передової «настрій перед боєм», котре Бєлобоков закинув у соцмережі як своє, насправді - крадене, і належить зовсім іншому бійцю. Ще менше часу пішло на те, щоб «вмовити» «свідків»розповісти, з яких мотивів вони дали неправдиві свідчення про присутність Бєлобокова на фронті...

Світ тісний. І всі все знають. І знають те, скільки часу і сил витрачають справжні поранені добровольці, аби довести державі, що вони були на фронті, і отримати від країни, яку вони захищали, хоча б посвідку «УБД». А тут прихильнику Росії оформлюють всі документи просто задля того, щоб перемогти у змаганні зі справжніми ветеранами бойових дій...

Прозорості Україні не бракує. А от із совістю чиновників не пощастило. Здавалося би, вивели вас на чисту воду - то треба зізнаватися, просити вибачення і у ветеранів, і в учасників Ігор, і в організаторів. І віддати здобуте обманом «золото». Але ж ні! Де ж то український чиновник зізнавався в обмані. Ні, він вперто йтиме до кінця. Скликатиме конференції, брехатиме в очі, підкупить свідків...

Бо послідовний - і впевнений у своїй безкарності.

Навіть коли його впіймають на гарячому.

Ще гірше, як виявилося, може бути тільки тоді, коли в чиновники йдуть люди совісні, чесні  і безкомпромісні. Як Катерина Гандзюк, котру в листопаді 2016 року було призначено в. о. керуючої справами виконавчого комітету Херсонської міської ради.

А у вересні 2017 року Катерина у своєму Фейсбуку оприлюднила деякі подробиці закулісного життя Херсонської міськради. Про такі закулісні угоди, фактично, знає вся країна - хіба крім тих, хто від цього сакрального знання старанно відгороджується.

Але мало хто наважується публікувати ці речі відкрито, та ще й з іменами і цифрами. В цьому сенсі пост, на жаль, не втратив актуальності, тож варто його зацитувати.

 

«Ось виписка по зарплатній карті. (3840 грн. - ред.)

Це зарплата за серпень, відпускні та відсотки, які нараховує мені банк на залишки по карті. Я досі живу у квартирі моїх батьків і не планую купувати нерухомість, бо життя бентежне, світ великий, оренду платити вигідніше, ніж іпотеку. Я не маю власного авта і не вмію нормально паркуватися, аби хотіти власне авто, тому мене возить службовий ланос. І то рідко, у нас тут, бачите, в місцевому самоврядуванні жорсткі ліміти. При цьому я не жаліюся на життя і не вважаю, що треба хизуватися чиновнику бідністю. Мене влаштовує навіть зарплата на службі, я можу дозволити собі багато речей, і думаю, що живу непогано. Я п'ю з вами пиво в одних барах на райончику, котики, і ви це знаєте. У нас надто маленьке місто, аби приховувати свої статки.

А оце я тегаю вам Артема Антощука. Артем - начальник управління захисту економіки в Херсонській області. Ось його декларація: https://goo.gl/GBVYxu

У Артема машини, землі, квартири і дружина, як заведено у міліціонерів, добре заробляє і його утримує. В принципі, мене мало хвилюють статки чесного поліціянта Артема, бо все одно буде чергова революція, в якій непереатестована по-людськи поліція згорить, але от що обурює.

Вже через третю людину нам з першим заступником міського голови Ігорем Козаковим передають пропозиції від Артема...

Для Управління захисту економіки аксіоматично, що міська влада краде бюджетні гроші у кількості 30% з усього. За версією Артема, вони розподіляються між нами пропорційно. Але ви не думайте, що Артема хвилює неподобство у вигляді ймовірного розкрадання коштів. Артем наполегливо просить свої 3%. Артем дістав вже їх просити. Артеме, навіщо вони вам, у вас така багата дружина! Допоки ці 3% йому не віддадуть, він погрожує затягати по допитах у лівих справах всіх, хто не платить данину....

Так, наприклад, мене допитували щодо того, чому я працюю всупереч рішенню пленуму ВЦСПС, адже це корупція. Справа кримінальна. За пленум радянських профсоюзів. Бо не поважати пленум - це корупція. Є кримінальна справа за те, що біля Головпоштамту поклали плитку прямо на старий асфальт, а може він би комусь знадобився, чого його не зняли, прямо на нього поклали, зовсім здуріли. Є кримінальні справи про зниклі фундаментні блоки школи, які, власне, стали фундаментом, але як ти тепер це доведеш, чиновнику, давай, доводь. Походи, друже, щодня в поліцію, а там може більш згідливим станеш. Ти став справжнім українським чиновником, якщо фраза «63 стаття» викликає у тебе сумну посмішку.

Всі ці фантазії Артема Антощука мають на меті якось примусити співпрацювати. Бо от ті перемовники, які приходили, саме це і роблять. Описують переваги. Окремий привіт тим численним співробітникам, які так кидаються виконувати усі накази керівництва, а коли спитаєш, навіщо, опускають очі, кажуть, ну ти ж розумієш, наказ. Ні, не розумію. Старанні виконавці мене бісять ще більше, ніж ті, хто віддає накази.

В зв'язку з цим, Артеме Ігоровичу, ось вам моя відповідь. Щоб не передавати через посильних, я краще публічно озвучу.

1. Платить міліціонерам за вкрадені гроші може лише політик, який мріє все життя залишатись на посаді на кшталт голови сільради чи начальника управління. Добровільно сідати на ланцюг акабів, коли на меті політична кар'єра - недальновидно.

2. Для того, аби сплатить вам 3% з 30%, про які ви всім брешете, що ми тут крадемо, мені їх і справді треба вкрасти. А я цього не робитиму, навіть ціною нашої з вами потенційної дружби (сарказм). У мене інше бачення того, чим має займатись посадова особа.

3. Я не бачу сенсу звертатись в правоохоронні органи, бо в Херсоні це все так прогнило, що нема такої заяви, таємниці чи слідчої дії, яку тобі не віддадуть за суму від 100 до 500 доларів. Ваші ж колеги з вас здеруть гроші у разі моєї офіційної заяви, але цього недостатньо.

4. Тому я дуже хочу, аби вас звільнили, але нам так не пощастить, принаймні, поки в області працюватиме ваш товариш, то хай може деінде переведуть. Бо доведеться далі присвятить вам кілька рубрик і все ж розказати та показати, де ви просто ощасливили людей, аби не давати реальним справам ходу, а де регулярно носять по 3-5%.

5. Я не розумію, чого всі мовчать. Всі сміялися зі слова «хунта», але ми живемо реально у країні, де міліцейська хунта править бал, і мені це дуже набридло. Бо це і є те, що ви називаєте корумпованою системою. Ти потрапляєш всередину і ти змушений красти, бо або ти разом з міліціонером, що тебе покриває, крадеш, або міліціонер дістає тебе так, що ти йдеш, і тебе міняють на більш зговірливу людину.

6. Артеме Ігоровичу, ані я, ані мої колеги не планують з вами домовлятися і не плануємо вам платити. Бо ви, окрім того, що рекетир в погонах, ви ще й поганий правоохоронець. Бо не знаєте, де крадуть і хто краде. Або робите вигляд, що ще гірше. Ви звітуєте якимись дрібними затриманими клерками, що теж треба, але осліпли і не бачите, наприклад, депутатських жартів. А в деякі сфери навіть боїтесь дивитись.

7. Наостанок моя вам пропозиція. Пришліть гінця, заберіть свої 3% з моїх зароблених на службі статків, якщо вже вам так треба гроші. Це 574,75 грн. Чи картку «Привату» в приват киньте, я на неї скину через термінал, але тоді без копійок, не ображайтесь.

Колеги з інших міст і органів влади, я переконана, що у вас так само, але ви здебільшого залякані або звикли платити. Так ми з вами нову країну не побудуємо. Кого тут затегати? Кому цей пост показати? Хто ще не знає, що в державі сьогодні отак все працює? Скільки таких антощуків з багатими дружинами по всій Україні сидить? Юрій Луценко, Арсен Аваков, скільки лайків зібрати під цим постом, аби хоч щось змінилося?

Ми мали б спільну роботу робить з правоохоронцями, на одну ж державу працюємо. А замість цього що?

 

Катерина Гандзюк, 14 вересня 2017 р. (https://www.facebook.com/uakateryna/posts/10215020208925120 )

 

Про подібну систему знають всі. Але мало хто наважується її розписувати з іменами і цифрами, та ще й тегати в постах Юрія Луценка та Арсена Авакова. А потім не звертати з того шляху.

Як відомо, 31 липня 2018 року Катерину облили концентрованою сульфатною кислотою.

А 4 листопада Катерина Гандзюк померла. Лікарі навіть наважилися назвати офіційну причину смерті.

Генпрокурор Юрій Луценко, до речі, навіть спробував вдавати з себе європейського політика - і заявив, що піде у відставку. Щоправда, парламент відставку не підтримав, а сам Луценко геть зіпсував всю картину нецензурним вигуком, який ми тут не будемо наводити. Але від інших офіційних осіб навіть натяків про відставку не надходило.

Зате надійшла заява від анонімних громадських активістів. Теж варта того, аби її зацитувати.

 

«Катя мертва.

Офіційна причина смерті: поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини.

Катю вбили.

Її замовники живі.

І ми знаємо хто це.

Катя теж знала, хто її замовив і врешті вбив.

І ми не про п'ятьох екс-бійців УДА. Це лише виконавці.

Ми знаємо хто, коли і скільки їм заплатив.

Ми знаємо увесь ланцюг - від виконавців, організаторів, посередників - до замовників.

Ми знаємо, за що саме її вбили.

У МВС та ГПУ все теж знають. Знають майже три місяці, і нічого не роблять.

Знають, але покривають.

Знають, але домовляються.

Знають і стають на один рівень з вбивцями.

Знають і вбивають.

Посередник між виконавцями злочину та замовником - Ігор Павловський. Раніше судимий. На прізвисько «Собака».

Дуже любить розповідати про своє кримінальне минуле.

Павловський - колишній офіційний помічник депутата від Партії Регіонів Самойленка. Колишній неофіційний помічник депутата від Партії регіонів Журавка. Журавко зараз в ДНР. Павловський - офіційний помічник народного депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука. Паламарачук - вічний наглядач щодо МВС в Херсонській області.

Банда Торбіна останні півроку до нападу працювала на Павловського, виконувала його доручення. Саме Павловський передавав кошти за вбивство Каті керівнику групи виконавців - Торбіну.

Ігор Павловський передав гроші від Замовника.

Так, ми знаємо, хто дав кошти Павловському.

І ми знаємо, що Павловський був готовий здавати Замовника.

Відразу після арешту банди виконавців, Павловський чекав зі своїм адвокатом на арешт. Але арештовувати вищі ланки замовних вбивств не за традиціями нашого МВС та ГПУ. Павловський домовився.

Павловський на свободі.

Павловський фігурує у справі.

Павловський - посередник між виконавцями та замовником.

Павловський відповість за злочин і здасть Замовника.

Чому? Тому що в нього та силовиків немає вибору.

Бо інакше діяти почнемо ми.

За нашу Катю.»

 

(https://www.facebook.com/gandziukgate/posts/330614741073516 )

 

Як бачите, в цій державі справді всі про всіх все знають.

Окрім тих, хто де-юре мав би здійснювати правосуддя.

Схоже, незабаром ця країна має всі шанси дочекатися тих, хто буде здійснювати правосуддя де-факто. На основі всім відомих даних - в одній із найпрозоріших у світі країн.