Становлення Української Помісної Православної Церкви (УППЦ) відбувається у нас на очах. Процес цей тектонічний, глибинний, масштабний. Тому і викликає такий діапазон відгуків та реакцій - від повного заперечення до повної підтримки. Від проклять до захоплення.

 

Візуалізація Олександри Барабаш

Аналітикам не подобає піддаватися емоціям. Розуміючи, який грандіозний процес нині відбувається, прагну все-таки спертися на якісь об'єктивні дані щодо ставлення українців до цього історичного процесу.

Таку можливість нам дає нещодавнє соціологічне дослідження.

Проаналізуємо ж його підсумки.

Ілюструю статтю картинками, які створені на практичних заняттях з піару та іміджології моїми студентами кафедри піар та журналістики КНУКіМ під моїм керівництвом і за моєї участі.

Це - наша спільна робота, я тільки буду вказувати прізвище студента чи студентки, які втілили, візуалізували цю нашу спільну роботу в картинку.

Методологія дослідження

 

Аудиторією цього опитування слугувало населення України віком від 18 років і старші.

Як запевнили організатори, вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Це означає, що опитані були підібрані таким чином, щоб у мініатюрі відображати українське суспільство.

Вибіркова сукупність, тобто кількість опитаних, становить 2000 респондентів.

Способом дослідження вибрали особисте формалізоване інтерв'ю (face-to-face, обличчям до обличчя).

	Візуалізація Цушко Єлизавети

Помилка репрезентативності дослідження не більше, ніж 2,2%. Це дозволяє стверджувати, що дані є достовірними.

Терміни проведення зовсім свіжі: 27 вересня - 4 жовтня 2018 р.

Питання перше: як вам ідея? 

Воно звучить так: «Як ви ставитесь до ідеї створити в Україні Єдину Помісну Церкву?».

Кожен п'ятий опитаний проти неї. Це склало 19%. Багато це чи мало?

Якщо враховувати, що у 2011 році на це питання так само негативно відповів кожен четвертий, точніше, 26%, то позитивна динаміка проглядається.

Правда, вона не така стрімка, як би хотілося прихильникам створення УППЦ, але помітна неозброєним оком.

Трохи більше, ніж половина - а саме 54% - ідею створення УППЦ підтримують, причому, 37% цілком. А 17% підтримують в цілому, що може означати невелику невпевненість щодо якихось пунктів процесу.

І, знову ж таки, фіксуємо позитивну динаміку - 7 років тому ідею підтримували 33%, а це на 21% менше. Тобто, в позиції підтримки створення УППЦ відбувся справжній стрибок «за».

Є і байдужі - їх 19% (у 2011 році було 22%) і такі, що не визначилися (їх 8%, а 7 років тому було на 11% більше, що означає поступове визначення своєї позиції і, як правило, в бік позитиву).

Розподіл відповідей по регіонах України і за віковими категоріями показує звичну картину.

Як повідомляють організатори дослідження, найвищий рівень підтримки ідеї Єдиної Помісної Церкви на Заході (68%) та у Центрі (58%).

У тому, що Центральна Україна підтримує ідею УППЦ, нічого дивного нема - вона майже повністю православна.

А ось високий рівень підтримки Західної України цікавий - адже там сильними є позиції греко-католицької та римо-католицької церков. І, тим не менше, створення УППЦ там має високу підтримку - не останньою чергою тому, що УППЦ має бути незалежною від російського православного впливу через РПЦ.

А ідея відокремлення від усього російського традиційно популярна на Заході України.

Водночас, зазначають автори дослідження, на Півдні прихильників цієї ініціативи не менше, ніж 45%, а на Сході - 37%.

І це при тому, що саме на Південному Сході України сильні позиції має Українська Православна Церква Московського Патріархату (УПЦ МП).

Офіційно в її найменуванні слів «Московського Патріархату» нема, і УПЦ багато років намагається переконати Україну, що вона є церквою українською, незалежною і Російській Православній Церкві (РПЦ) не підлягає.

Але нещодавно їх з головою видали - та не хто-небудь, а московські владоможці.

У повідомленні про засідання Ради національної безпеки Росії, присвячене питанню української автокефалії, було сказано буквально наступне: «Учасники наради обмінялися також думками про стан Російської православної церкви в Україні...».

Візуалізація Анастасії Гембіцької

Ось так вони назвали споріднену їм Церкву, яка називає себе УПЦ, тобто Українською, і відмовилася від приставки МП, щоб не світити свої зв'язки з Москвою. А росіяни, не заморочуючись якоюсь там конспірацією, так прямо і рубонули про УПЦ: Російська церква в Україні.

Та ще й неграмотно назвали давню Київську Церкву Київською мЕтрополією, хоча правильно питати мИтрополія - звідси і мИтрополити. А значення слова «мЕтрополія» - це країна, яка володіє колонією чи колоніями.

До речі, питання про подальшу долю УПЦ після створення УППЦ - складне, і ми його свого часу розглянемо окремо. 

Повернемося до цитованого опитування.

Автори вказують, що у південно-східних областях, на відміну від іншої частини України, фіксується порівняно більша кількість тих, хто байдуже або ж негативно ставиться до цієї теми (близько чверті респондентів у кожній категорії). Дивна байдужість у регіоні, який традиційно був не в захопленні від Української Церкви.

Певні тенденції також прослідковуються і у ставленні до ідеї створення УППЦ з боку респондентів різного віку.

Автори підкреслили, що високий рівень підтримки ідея Помісної Церкви має серед найстарших опитаних (61%). Може, тому, що й рівень релігійності людей зростає з віком - наближається час подумати про вічне життя і власну Душу.

Серед молоді таких близько 45%, що теж немало. Все-таки, за часів Незалежності багато молодих потягнулися до храму.

	Візуалізація Катерини Мельник

Серед представників середнього віку - 51%. Можна пожартувати, що своєрідний «контрольний пакет» особистої релігійності цього вікового зрізу належить вірним. 

Цікава картина виходить, якщо подивитися на відповіді опитаних з урахуванням їх конфесійної приналежності.

Автори дійшли висновку, що у розрізі конфесій найбільшу підтримку ініціатива щодо автокефалії має серед прихожан Української Греко-Католицької Церкви та Української Православної Церкви (КП).

Те, що вірні УПЦ КП підтримують ідею створення УППЦ, не дивно. Дивно інше - що прихожани УГКЦ більше налаштовані на таку підтримку, ніж вірні УПЦ КП.

Судіть самі. Ідею створення УППЦ підтримують 82% вірних УГКЦ і 77% вірних УПЦ КП, що є на 5% менше. Парадокс!

Та парадокси на цьому не закінчуються, а проявляються в усіх аспектах. Так цілком підтримують ідею створення УППЦ 64% вірних УГКЦ, і 56% вірних УПЦ КП, що на 8% менше.

Байдужих до цього питання знову ж таки більше серед вірних УПЦ КП - 10%, а серед прихожан УГКЦ - на 3% менше.

Це може звучати як надмірна прискіпливість. Але ж аналітик аналізує факти і тільки тоді намагається побачити мотивацію тих чи інших вчинків, дій.

Зокрема, і такої трохи дивної, на перший погляд, ситуації.

Думаю, що одна з можливих причин того, що вірні УГКЦ українські греко-католики більш чітко і сильно бажають, щоб УППЦ якомога швидше була утворена в тому, що вони воліють, що УПЦ Київського патріархату надалі відійшла від будь-яких контактів з російським православ'ям, навіть якщо ці контакти здійснюються з метою пом'якшити позицію РПЦ і, відповідно, УПЦ.

Підсумовуючи цей аспект дослідження, автори фіксують, що, загалом, у цих категоріях рівень підтримки ідеї Єдиної Помісної Церкви становить більше, ніж 75%.

У середовищі прихожан інших конфесій таких опитаних близько половини, що теж вагомо.

Серед тих, хто вважає себе віруючим, але не зараховує себе до жодної конфесії таких, хто за АППУ - 43%, а серед невіруючих - 29%.

Найбільший спротив ідея Помісної Церкви має серед прихожан - вгадаймо з одного разу! - Української Православної Церкви (МП), де більше, ніж половина негативно ставляться до цього.  І це не дивно. Така ж позиція і у РПЦ, частиною якої є УПЦ.

Дивно і цікаво інше: попри це, майже третина серед вірних УПЦ (МП), а саме 28%, прихильно ставляться до автокефалії.

Тобто, можна думати, що прогнози про участь в об'єднавчому Соборі окремих представників УПЦ, які забажають стати (можливо, в майбутньому), ієрархами УППЦ і, тим самим, піти під руку Константинополя, Всесвітнього Патріархату, можуть якоюсь мірою справдитися.

Питання друге: це об'єднає?

 

Другим питанням опитування було таке: «На вашу думку, створення в Україні Єдиної Помісної Церкви скоріше об'єднає країну, чи скоріше посилить розкол, чи ані об'єднає, ані посилить розкол?».

Як бачимо, давалися три варіанти відповідей.

Варто констатувати, що жоден з цих варіантів не набрав більшості абсолютної, тобто, більше, ніж 50%.

36% усіх опитаних вважають, що створення Єдиної Помісної Церкви скоріше об'єднає країну. 36 відсотків - це багато, чи мало?

Для початку - непогано. Але тільки для початку.

Адже усвідомимо собі сукупність тих, хто так не вважаю. Ця сукупність складається з трьох груп.

Перша з них - а це 23% опитаних - стверджують, що ця ініціатива жодним чином не вплине на консолідацію суспільства. Звичайно, така думка є поверховою і помилковою. Вплив - і неабиякий - буде. А ось який - про це варто говорити окремо.

Друга група - 24% опитаних - кажуть про можливий розкол. Найбільше про розкол після отримання автокефалії говорять на Сході (34%) та - що очікувано - серед прихожан УПЦ (МП (57%).

А 17% не визначилися. Вони у майбутньому будуть схилятися до того табору, чия позиція виявиться більш реалізованою під час подій.

Тепер рахуємо. І виходить, що три групи опитаних, котрі не підтримують думку, яка підкреслює: створення УППЦ слугуватиме об'єднанню країни, разом складають 64%. І тут уже можемо говорити про більшість.

Причому, ініціаторам утворення УППЦ - як церковним, так і світським, тобто владі - доведеться враховувати, що з цими 64% потрібно буде активно і переконливо працювати, щоб на практиці довести правоту своєї позиції.

Автори дослідження стверджують, що в інших категоріях (регіональних, вікових, конфесійних) тих, хто вважає, що створення Помісної Церкви швидше об'єднує країну, більше, ніж тих, хто дотримується протилежної думки.

Питання третє: хто очолить?

 

Візуалізація Ольги Євтушевської

 Третє питання було сформульовано наступним чином: «Хто, на вашу думку, повинен очолити Єдину помісну Церкву?»

Третина усіх опитаних вважають, що очолити Єдину Помісну Церкву повинен Патріарх Філарет (УПЦ (КП). Така думка знаходить повну підтримку в середовищі Київського патріархату.

Так, коментуючи річницю інтронізації Патріарха Філарета, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій 22 жовтня цього року написав:

«23 роки він несе патріарший хрест.

52 роки як архієрей служить на Київській кафедрі.

68 років звершує подвиг чернецтва і священнослужіння.

90-й рік - у життєвій дорозі.

Наш Патріарх Філарет. Наш Першосвятитель. Наш Мойсей!

Сьогодні - день його інтронізації.

Многії і благії літа, ваша Святосте!».

 

7% опитаних вважають, що очільником має стати Митрополит Онуфрій (УПЦ (МП). Така думка приречена на безпліддя хоча б тому, що митрополит Онуфрій дисципліновано дотримується позиції РПЦ і Патріарха Кирила, котрі категорично проти створення УППЦ.

Адже після цього УПЦ (МП) ризикує втратити статус Української Церкви, а може отримати такий статус, яким його нарекли самі московські куратори - а саме Російська православна церква в Україні.

Ще менше - 3% респондентів - вважають, що очолити майбутню УППЦ має Митрополит Макарій (УАПЦ).

На цьому перелік імен ймовірних очільників УППЦ поки що вичерпується. Принаймні, в цьому дослідженні.

А далі йдуть варіанти без імен.

11% опитаних вважають, що жоден з названих не повинен очолювати Помісну Церкву.

42% наразі не сформували стосовно цього питання своєї думки.

Ще раз підкреслю - це йдеться про всю сукупність опитаних.

Але якщо взяти лише тих, хто за створення УППЦ, то тут картина значно проясняється.

Автори дослідження зазначають, що у середовищі тих, хто позитивно ставиться до створення Єдиної Помісної Церкви, тенденції щодо підтримки можливих очільників цього утворення подібні, але значно виразніші: так, Патріарх Філарет користується підтримкою 50% і є безумовним лідером підтримки.

Митрополит Онуфрій отримує своїх дуже скромних 5%.

Митрополит Макарій ще менше - 4%.

Але варто врахувати, що третина цієї групи наразі не має думки щодо можливого глави Єдиної Помісної Церкви. Тобто, навіть щодо особи Патріарха Філарета має якісь сумніви. Можливо, пов'язані з його дуже шанобливим віком.

Продовжуючи ретельно обговорювати ймовірного очільника УППЦ, автори дослідження зазначають: Патріарх Філарет, як можливий очільник Єдиної Помісної Церкви, користується найбільшою підтримкою серед прихожан Церкви, яку він очолює (57%), що є логічним і виправданим.

В середовищі інших конфесій його підтримка є дещо нижчою.

Серед прихильників УГКЦ таких 31%, представників інших конфесій - 21%, просто віруючих без конфесії - 20%.

Натомість, серед прихожани УПЦ (МП) очільником Єдиної Помісної Церкви швидше бачать Митрополита Онуфрія (29%). Запитаємо вголос - ну а кого ж побачать прихожани УПЦ (МП)? Не Філарета ж...

Водночас, кожен десятий тут не проти, щоб після отримання автокефалії Помісну Церкву очолив Патріарх Філарет.

Так що твердиня УПЦ (МП) потроху розмивається.

З часом дедалі більше прихожан і священників цієї церкви будуть схилятися до УППЦ, коли вона буде утворена і зміцнюватиметься.

Питання четверте: про релігійних лідерів

 

Сформулювали його так: «Наскільки ви довіряєте таким лідерам релігійних конфесій? Якщо ви ніколи не чули про цю людину, так одразу і скажіть».

Найвищий рівень довіри має головний католик світу: 34% опитаних довіряють Папі Римському Франциску (16% не довіряють).

На почесному другому місці Патріарх Філарет: 30% йому довіряють (17% не довіряють), «бронзова символічна медаль» іде до Константинополя: 20% довіряють очільникові Константинопольської Православної Церкви Варфоломію Першому (13% - не довіряють).

До речі, його повний титул - Його Всесвятість Варфоломій, Архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх.

19% довіряють главі Греко-Католицької Церкви Архієпископу Святославові (12% - не довіряють) і можна думати, що з часом ця довіра буде зростати.

16% довіряють Предстоятелеві УПЦ (МП) Онуфрію (28% - не довіряють). А тут можна передбачити, що в Україні його рейтинг може значно похитнутися.

13% довіряють Предстоятелеві УАПЦ Макарію (12% - не довіряють).

Лише 13% довіряють Патріарху Російської Православної Церкви Кирилу (37% - не довіряють). І це є, напевно, прихожани УПЦ (МП).

Щодо регіонального розрізу, то автори повідомляють, що Папа Римський, Патріарх Філарет, Варфоломій Перший, Архієпископ Святослав та Митрополит Макарій користуються найвищим рівнем довіри на Заході країни.

Митрополит Онуфрій користується порівняно вищим рівнем довіри на Півдні.

Патріарх РПЦ Кирил - на Півдні та Сході.

У контексті вікової різниці очільники Церков користуються вищим рівнем довіри серед старшого покоління.

Автори підмітили парадокс: окремі церковні діячі користуються повагою серед прихожан інших конфесій, аніж які вони очолюють.

Так, Папа Римський Франциск, попри високий рівень довіри серед греко-католиків, має високий рівень довіри також і серед прихожан УПЦ (КП).

До Патріарха Філарета позитивно ставляться як прихильники УПЦ (КП), так і УГКЦ. Подібне ставлення і до Варфоломія Першого.

Архієпископ Святослав користується порівняно високим рівнем довіри серед прихожан УПЦ (КП), Митрополит Макарій - серед УПЦ (КП) та УГКЦ. Натомість, Митрополит Онуфрій та Патріарх Кирил користуються порівняно вищим рівнем довіри виключно серед прихожан УПЦ (МП).

Завершення

 

Проведене дослідження свідчить: умонастрої більшості українців є політико-психологічним підґрунтям для тієї фундаментальної реформи церкви в Україні. Становлення УППЦ підтримується більшістю громадян, але потрібно і враховувати слабкі місця цієї проблеми і ймовірні ризики.

Час покаже, а події прояснять, як саме відбудеться утворення та зміцнення УППЦ.

Але те, що це є процесом невідворотним, не викликає сумнівів.

Незалежність Української Церкви є вимоленою і вибореною.