rss
08/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Змаг за вільну Україну: Олімпіада Української Вільної Молоді в Аргентині 1980 року

У 1980 році Олімпійські ігри відбулися в Москві. Численна міжнародна спільнота вільного світу закликала унеможливити цю подію у країні, де порушуються права людини, чиниться національний геноцид, здійснюються політичні репресії, а найбільше обурило громадськість військове вторгнення СРСР в Афганістан.

 

Українці вільного світу також мали достатньо причини долучитися до глобального бойкоту Ігор ХХІІ Олімпіади. Адже, окрім перелічених мотивів, був ще один - Україна не виступала в Олімпійських іграх самостійно! При тому, що Україна є співзасновницею ООН, членом низки міжнародних організацій, а також УРСР мала хоч і формальний, але все ж таки «суверенітет» згідно з Конституцією.

Той рік мав багато важливих подій та помітних заходів, які організовувала українська діаспора. У Канаді відбулась Вільна Олімпіада, у Лейк-Плесіді (США) у час проведення ХІІІ Зимових Олімпійських ігор було організовано Українським Олімпійським Комітетом, «Смолоскипом», Пластом, СУМ й іншими українськими товариствами низку значних олімпійських акцій, уряд УНР в екзилі надсилав меморандум до МОК, НОКів та МСФ тощо.

Надзвичайною подією в історії боротьби за олімпійську українську незалежність стало проведення у липні-серпні 1980 року в Буенос-Айресі (Аргентина) Олімпіади Української Вільної Молоді. Організаторами Олімпіади виступали молодіжні організації Спілка Української Молоді i український Пласт, а також інші українські об'єднання.

Уже 20 липня олімпійським комітетом віддруковано буклет під назвою «Олімпійський вогонь» українською та іспанською мовами. Він мав сорок сторінок друку, в ньому подано програму Олімпіади, показано олімпійські нагороди з відповідними поясненнями та орнаментальними прикрасами, а також додано сорок чотири рекламно-торговельні оголошення, де перелік очолюють кооперативи «Фортуна» та «Відродження». Їх співучасть покрила видатки на друк буклета.

Олімпійські однострої та медалі ретельно готувалися організаторами Олімпіади. Всі учасники були одягнені в ексклюзивні олімпійські однострої, які мали спеціальну олімпійську емблему з тризубом та відповідними написами. Для нагород усіх категорій спорту випущено було відповідні медалі - срібні та позолочені з написами, емблемою і датою зазначаючи рівень нагороди та вид спорту. Загалом, випущено 300 медалей, щоб мати запас для архіву та музею. Окремо видано олімпійські відзнаки.

Ретельно організатори розробляли програму та готували місце проведення змагань. Для ефективної підготовчої діяльності та належного рівня організації змагань був створений Олімпійський комітет. У комітеті діяло п'ять комісій: організаційна, спортивна, пресова, технічна та фінансова. Очолював Олімпійський комітет член Пласту Андрій Шаварняк. Секретарем був сумівець Марко Кіт. Програма Олімпіади проводилася 20, 26, 27 липня, 3 та 10 серпня. 20 липня та 3 серпня заходи відбувалися на просвітянській оселі «Веселка», 26 липня - в домівці Пласту, 10 серпня - на оселі «Калина», яка є власністю товариства «Відродження».

Змагання проводилися у таких видах спорту: футбол, папіфутбол (наймолодше юнацтво), гандбол, відбиванка (волейбол), нюколь, пельотаальсесто, тобто, кошівка (баскетбол), пінг-понг (настільний теніс), легка атлетика (біг на 40, 60, 100, 200, 400 і 800 м, естафета 4Х60 м, стрибки у довжину та у висоту). У футбольних змаганнях брали участь сім команд (дві - СУМ, по одній - Пласт, ОУМ, семінаристи, дві дружини юнаків). Жіночі команди змагалися у відбиванку та пінг-понг. У змаганнях з легкої атлетики брали участь шість гуртків відповідно до віку учасників. Загалом, брали участь 170 змагунів (хлопців та дівчат віком від 6 до 18 років), членів СУМ, Пласту, ОУМ, а також семінаристи Єпархіальної семінарії з Буенос-Айреса.

Офіційне відкриття Олімпіади відбулося 20 липня 1980 року на оселі «Веселка», програму якої проводив пластун Юрій Федишин. На урочистостях були присутні 200 змагунів та їхніх впорядників, численні делегації всіх українських організацій та глядацька аудиторія. В окремій ділянці оселі встановлено трибуну, що її люб'язно надала місцева влада, а також делеговано військовий оркестр. Почесна президія складалася з голів та представників організацій, преси та місцевої управи.

В урочистій ході брали участь 22 прапороносці різних організацій на чолі з національними прапорами Аргентини та України, а також сумівка Христя Мороз несла прапор Вільної Олімпіади з олімпійською символікою на тлі тризуба. Позаду них йшли шість окремих відділів молоді.

Урочисте відкриття розпочато давньою олімпійською традицією - запаленням олімпійського вогню. Троє наймолодших учасників запалили вічний вогонь. Після чого пролунали національні гімни Аргентини та України, які виконав оркестр під супровід співу всіх присутніх. Далі проведено олімпійську присягу (проголошено олімпійську клятву) для змагунів. Наводимо уривок присяги: «Обіцяю, що буду змагатися чесно і справедливо, буду ставитися до інших змагунів як до братів по крові, рішення суддів будуть для мене обов'язковими, а правильник Олімпіади - законом». Услід за тим лунали промови голови Української Центральної Репрезентації Володимира Котульського, голови Центрального товариства «Просвіти» Василя Косюка, голови Олімпійського комітету Андрія Шаварняка.

Офіційні урочистості супроводжувались Службою Божою. На площі Слави під величезними прапорами Аргентини та України перед пам'ятниками Симонові Петлюрі, Євгенові Коновальцю, Тарасові Шухевичу-Чупринці та Степану Бандері споруджено вівтар із Христом та свічками, прикрашений зеленню та квітами, перед яким великим півколом встановлено 22 прапори. За ними потрійно півколо утворила молодь, а далі - колони численних гостей, глядачів та оркестр. Службу відправив отець Юрій Мельничин, а під час Богослужіння співав хор під проводом Б. Василика. Перед службою було вшановано пам'ять борців за волю України, рівно ж тих, хто віддав життя, обороняючи волелюбну землю Сан-Мартіна проти комуністичного панування.

У неділю, 10 серпня, на оселі «Калина» відбулися спортивні (з огляду на несприятливу погоду 27 липня частину змагань перенесено на 10 серпня) та урочисті заходи. Зранку відбулися спортивні змагання, а перед обідом - богослужіння. Службу Божу відправив єпископ Української католицької церкви кир Андрій Сапеляк, дякуючи за успішне проведення Олімпіади й відзначаючи річницю Хрещення України, а також започатковуючи відзначення Марійського року в Єпархії.

Після закінчення змагань учасники отримали здобуті нагороди та пам'ятні грамоти. Присутні представники різних українських товариств і численні гості зібралися навколо вівтаря олімпійського вільного вогню й заспівали національний гімн України. Також були різні промови від Української Центральної Репрезентації Володимира Котульського, Централі «Відродження» Романа Зінька, голови Олімпійського комітету Андрія Шаварняка.

Голова Олімпійського комітету Андрій Шаварняк у своїй промові подякував проводам осель «Веселка» і «Калина», організаціям СУМ, Пласт, ОДУМ, семінаристам Єпархіальної семінарії, впорядникам, молодим змагунам, гостям, глядачам, небайдужим, місцевій управі й аргентинському війську за автобуси та оркестр. Всім, хто долучився до організації та проведення Першої Олімпіади Української Вільної Молоді.

Символічним привітом братам в Україні стали випущені в небо десятки синьо-жовтих кульок із прапорами Аргентини та України.

Про важливе значення Олімпіади Української Вільної Молодій, роль активу в її організації говорить Голова Українського Культурного Товариства «Просвіта» Юрій Данилишин: «Олімпіада Української Вільної Молоді відбулася в Аргентині завдяки старанням організованої громади, багато людей доклали зусиль, наполегливо працювали, не шкодували часу задля проведення цієї корисної імпрези, але потрібно виокремити, на мою думку, двох осіб, котрі були мозком і серцем усього заходу: це вже покійний д-р Ігор Василик та пан Віктор Аґрес. Без їхнього вкладу захід напевно би не відбувся».

То ж, пам'ятаймо наше героїчне минуле, щоб мати вільне майбутнє!

Президент ЗУАДК-у відвідує українських поранених воїнів

Пам’ять жертв Голодомору 1932-33 рр. вшановують у Флориді

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com