12 жовтня в Українському Інституті Модерного мистецтва в Чикаго відбулося відкриття виставки «Українська сучасна графіка на рубежі ХХ- ХХІ ст.»

 

З кінця 80-х років, після розпаду СРСР і всієї європейської соціалістичної співдружності, графіка стала однією з найпопулярніших і найвідоміших форм мистецтва в міжнародній культурі. На виставці демонструється прогрес, інновації, формування української графіки протягом останніх 40 років.

Представлено роботи 32 талановитих та найвидатніших художників незалежної України, які творили вже вільно, не оглядаючись на «лінію партії» і цензуру, та розпочали свою роботу, впроваджуючи нові світові технічні вимоги.

 

Роботи талановиті, незвичайні за сюжетом, технікою - це і класичний офорт, і техніка акватинти та сухої голки, лінориту та літографії, мецо-тинто, монотипії; також представлена «нова» для українського мистецтва японська техніка мокуліто.

Вельми цікаво подивитися на роботи i з царини сценографії, анімації та розкадрування для кінофільмів. Митці впровадили в картини свій особистий стиль, міську індивідуальність, сучасність та декоративність.

 

Особливістю проекту є розмаїття української друкованої графіки, яка створена митцями-українцями унікальною мистецькою мовою, а також засобами виразності, графічними техніками та сюжетністю.

Тут представлені роботи основних графічних центрів - Києва, Львова та Харкова, інших мистецьких осередків, в яких графіка знаходила свій самобутній розвиток. До вашої уваги - роботи Олександра Аксініна, Костянтина Антюхіна, Катерини Бруєвич, Аліси Гоц, Валерія Дем'янишина, Олега Денисенка, Сергія Іванова, Костянтина Калиновича, Ірини Каленик, Ярослава Качмара, Тараса Коблюка, Олексія Коваля, Віталія Кравця, Михайла Красника, Олени Кудинової, Ольги Кузури, Віталія Куликова, Павла Макова, Наталії Мироненко, Богдана Піліпушка, Романа Романишина, Ніни Савенко, Юрія Савтера, Василя Савченка, Сергія Савченка, Богдана Сороки, Оксани Стратійчук, Анни Ходькової, Сергія Храпова, Юрія Чаришнікова, Альбіни Ялози, Христини Ярош.

Організація виставки стала можливою завдяки фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ України, Культурної дипломатії України від МЗС та підтримці компаній Fly UIA і Patriot Transport Inc.

 

 

 

Після багатомісячної злагодженої роботи куратора виставки Катерини Підгайної з громадською організацією «Скульптурний цех», президентом UIMA (Ukrainian Institute of Modern Art) Мотрею Мельник і куратором інституту Адріаною Кочман та за сприяння Генерального консула України в Чикаго пані Лариси Герасько роботи 32 українських графіків з основних мистецьких шкіл України перетнули Атлантичний океан та завітали до одного з центрів світової культури Північної Америки - міста Чикаго.

Лариса Герасько - генеральний консул України в Чикаго: «Важливо, щоб Україна асоціювалася не тільки з війною, а й з культурою та інноваціями»

 

 

- Розкажіть будь-ласка, як виникла ідея влаштувати цю експозицію. Чому саме графіка? Що вразило вас особисто?

- Більшість людей знають про класичний український живопис з минулого сторіччя, але, все ж таки, щодо сучасного мистецтва, яке є в усіх у тренді, в Чикаго зокрема, знають про українське не так уже й багато насправді. Тому виникла така думка, щоб зробити саме щось з contemporary art. Скульптурний цех, який пані Катерина Підгайна представляє, зробив концепцію виставки сучасної української графіки. У нас дуже розвинені школи української графіки, тому мені здалось, що це буде цікаво. Так виникла ідея привезти в Чикаго цю виставку.

- Чому так важливо підтримувати Батьківщину не тільки на бойових фронтах, але й у розвитку культури?

- Це - надзвичайно важливо! Тому що культура, мистецтво, спорт - це найефективніші засоби розповіді про себе, державу, про людей. Ці іміджеві проекти - це не тільки можливість розповісти про нас, але й підтримати наших митців, зробити більш популярними, привернути увагу іноземців до наших митців.

 

- Наскільки важливо сьогодні для України, щоб про її мистецтво знали за кордоном?

 

 

 

- Найприкрішим є те, що наприклад, коли ти кажеш: «О, я з України», перше що на сьогоднішній день людям відомо: «Україна - війна». Ми не хочемо, щоб Україну асоціювали лише тільки з війною, тільки з революціями. Мають бачити нас іншими, знати, що у нас є багато досягнень, і не тільки в культурі, є і інновації, авіабудування, індустріальні перемоги. Хочеться сказати світові, що ми - багатогранні, що ми не тільки захищаємо свою країну, ми не тільки страждаємо - ми розвиваємось, ми йдемо вперед, і ми - різноманітні, всебічно розвинені!

Катерина Підгайна - куратор виставки: «Це графіка, на яку будуть дивитися і через 20, і через 100 років»

 

- Пані Катерино, чи погодитесь з тим, що сучасна графіка стала одним з найпопулярніших видів мистецтва не тільки в світі, але й, насамперед, в Україні? В чому її особливість?

 

 

 

- Графіка була в світі найпопулярнішою поряд з культурою і з живописом. Це вважається одним з видів візуального мистецтва. В Україні графіка стає більш популярною, тому що молоді люди, які займаються графікою, знаходять нові інтерпретації, як застосовувати графіку не тільки в традиційних аспектах, як ми звикли бачити, а це - папір і зображення. Вони вже використовують графіку на тканині або металі, у сценографії, в анімації чи дизайні для комерційних компаній. Тобто, графіка знаходить абсолютно нові трактування і застосування.

- Відомо, що на виставці представлено роботи тридцяти двох художників. Як відбирали? Що саме впливало на ваш вибір?

- Це - роботи високого технічного рівня. Є графіка, яка використовується у дизайні, відіграє роль у створенні інтер'єру помешкання. А є графіка, яка розповідає про переживання митця, про те, що оточує його, про його осмислення якоїсь ситуації. Тобто, та графіка, на яку якщо будуть дивитися наші нащадки через 20 або 100 років, вони будуть розуміти, чим жили ті люди, які це створювали, що їх хвилювало, де вони перебували і в якому контексті взагалі творили.

 

Звісно, що графіків дуже багато, і ми виходили більше з практичних орієнтирів, наприклад, можливості транспортування, наявності приміщення і, взагалі, скільки може глядач осягнути. Можна й тисячу робіт привезти, але чи буде це сприйнято глядачами?

На завершення статті хочу пригадати, як під час Другої світової війни Черчиллю принесли на затвердження бюджет країни. Він глянув на нього й запитав: «А як же культура?» На що отримав відповідь: «Яка культура, у нас війна!» Тоді Уїнстон Черчилль сказав: «Якщо немає культури, тоді за що ми воюємо?»

Українська культура жива! Не дивлячись на війну й економічну кризу, на те, що хтось вважає, що не до культури в такий тяжкий час, але дуже важливо нам тут, далеко-далеко від нашої Батьківщини, доторкнутися, образно кажучи, до душі рідної країни, хоча б через призму сучасного мистецтва.

Кожному українцеві, що проживає в Чикаго, і всім, кому цікава наша культура, варто знайти час і прийти в Український Інститут Модерного Мистецтва на виставку «Сучасна українська графіка».

Виставка експонуватиметься до 19 грудня 2018 року.