rss
10/17/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#338

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Це цікаво \ Ці незвичайні бобри звичайні

Хвостаті гідротехніки добре почуваються в Україні, якщо люди їм не заважають.

 

Світовим «бобровим» лідером вважається Канада. Там бобер - дуже популярний, хоча й поступається кленовому листку, а його зображення можна знайти всюди - не лише на сувенірах, а й на грошах, гербах ба навіть над парламентом країни. Канадці бобрів люблять, оберігають і вважають одним з національних символів.

Колись і в Україні бобрів було, мабуть, не менше. Щоправда, у нас живуть бобри трохи інші - європейські. Сивої давнини вони заселяли великі й малі річки Полісся, де були повноправними господарями. Та чудове хутро звірів стало для них справжньою бідою. Його потрібно було багато, адже довжиною рукавів шуби та висотою бобрової шапки підкреслювали знатність боярського роду.

Уже тоді почали задумуватися про необхідність охорони бобрів - свідчать літописи.

Згубно вплинули на бобрів і подальші часи - непомірне осушування боліт, вирубка лісів поблизу річок, деякі інші форми діяльності людей, які не чекали милості від природи, а брали від неї все, що могли. Від зникнення цих тварин в Україні врятувало запровадження заборони полювання на них, організація бобрових заказників і заповідників у місцях найбільшого збереження колоній та широка реакліматизація виду в районах його прадавнього проживання, - вважають учені.

Бобри-переселенці

 

Згідно з інформацією Рівненського краєзнавчого музею, наприкінці п'ятдесятих років минулого сторіччя зареєстрували повне знищення бобрів на території області. Отож, більшість нинішніх рівненських бобрів можна вважати нащадками тих річкових бобрів, які були переселені на Рівненщину, в долину річки Лева, у гирло річки Бобер та урочище Піпло, в Березнівському районі, з територій затоплення Київською ГЕС. На Березнівщині й зараз існує одне з найбільших поселень бобрів - задля їхньої охорони поблизу села Лінчин створено зоологічний заказник «Брище», який спочатку мав невелику територію, а потім розширився майже до ста гектарів.

Чимало бобрів мешкають і на території Рівненського та Поліського природних заповідників, де для них сприятливі умови, - розповідає Ростислав Журавчак, заступник директора з наукової роботи Рівненського заповідника. - Зі свого боку, турбота про умови проживання бобрів допомагає відновленню боліт на цих територіях.

На теренах України найбільші гризуни Європи прижилися доволі добре, адже країна багата річками, озерами, болотами й лісами - саме тим, що потрібно цим тваринам. Вони впевнено заселяють водойми та прибережні фітоценози навіть у, здавалося б, багатолюдних місцях, пристосовуючись до різних видів господарської діяльності людини (проте, звичайно, не всіх). Бобри заселяють водойми природного і штучного походження, проточного і непроточного типу, русла великих та середніх рік з їхніми заплавними озерами і протоками, малі річки, струмки, лісові озера, болота, меліоративні канали, старі торф'яні кар'єри, ставки й великі штучні водоймища, береги, яких вкриті осиковими й тополевими насадженнями або густими заростями чагарникових верб. А екологи та лісівники розповідають про непоодинокі випадки міграції бобрів з Польщі та Білорусі до України і навпаки. Тваринам візи й дозволи не потрібні, у них - інші пріоритети.

Сім'я вечеряє у хатці

 

Бобер є навіть символом одного з національних природних парків України - «Слобожанський» - і зображений на його емблемі. Тут цій тварині приділяють особливу увагу, проводять обліки чисельності, моніторинг популяції та оцінюють вплив на природні комплекси, - розповідає Наталя Брусенцова, начальниця відділу науки Національного природного парку «Слобожанський». Вона каже, що у парку можна побачити хатки, в яких бобри живуть не один рік. Своє житло тварини будують з ошкурених гілок і стовбурів повалених дерев та міцно скріплюють мулом, який дістають із дна водойми. Побачити ж самих тварин - велика удача, бо вони, зазвичай, активні у темну пору і намагаються не потрапляти на очі.

Вхід до хатки, зазвичай, розташований нижче від рівня води - так вони захищають свою домівку від хижаків та нежданих гостей. Отож, випірнувши просто в хатку, бобри опиняються в сухому і теплому житлі. Боброві сім'ї, здебільшого, складаються з дорослої пари, минулорічних підлітків та малюків-цьоголіток. До року бобренята під наглядом батьків бавляться, придивляючись, що роблять старші, а потім починають будувати й власне житло.

На зиму тварини заготовляють гілки, сім'я бобрів, між іншим, може звалити до трьохсот дерев. Здібності й уміння бобрів-гідротехніків та будівельників вражають! Дорослий бобер за 15 хвилин легко перегризає гілку діаметром 10 сантиметрів, може повалити дерево, щоб влаштувати потрібну йому греблю. Основний раціон харчування бобрів - трав'янисті рослини. Вони не вживають риби, як ідеться в дитячих мультфільмах. Здається, саме мультики й сприяли поширенню думки про бобрів як про злих та підступних істот (згадайте лише «Бобрів-злюк»). Ну, які ж вони злюки! Не більше, ніж інші лісові мешканці, які захищають себе, свою сім'ю, територію. Працівники деяких заповідних місць, трапляється, б'ють на сполох, що бобри нищать і вікові дерева. Втім, багато науковців вважають, що чіпати бобрів все одно не варто, аби не порушити природної рівноваги.

«В умовах лісових озер, які пересихають, бобрам Слобожанщини доводиться докладати зусиль, щоб відновити водний режим, - каже Наталя Брусенцова. - Маленькі помічники людей риють канали, які добре видно під час зйомки з безпілотних літальних апаратів і на космічних фотографіях. Активна риюча діяльність надає можливість затримувати дощову воду й підвищувати рівень ґрунтових вод».

До речі, в учасників обліку бобрів, який ось уже протягом шести років проводять у Національному природному парку «Слобожанський», є шанси й самим побачити результати діяльності тварин. Такі заходи щоразу збирають у парку шанувальників природи з усієї країни. Обліковують бобрів наприкінці осені, бо саме тоді вони заготовляють деревину на зиму, і в парку починається справжній лісоповал.

Як відбувається «спецоперація» обліку бобрів? Її учасники протягом тижня щодня обходять водоймища, вимірюють діаметри дерев та кущів, які погризли бобри, ширину слідів від їхніх різців, - розповідає еколог. На підставі цих даних розраховують чисельність і вік тварин. Фахівці вважають, що зараз у парку мешкає від 70 до 170 бобрів.

Для орієнтації на місцевості та проведення обліку учасники експедиції використовують польові щоденники, спеціальні мобільні додатки і навіть безпілотники, які з висоти фіксують житла бобрів та сліди їхньої роботи. У дослідженнях дронами працівникам парку допомагає Українське відділення Товариства природоохоронних ГІС.

До речі, в обліку бобрів може взяти участь будь-хто, кому це цікаво. Тож слідкуйте за оголошеннями на сайті Національного природного парку «Слобожанський», щоб не пропустити. Обліки бобрів відбуваються наприкінці листопада, а десь із середини жовтня на сайті парку починають запрошувати волонтерів і розглядати їхні пропозиції.

Автор: Людмила Ступчук, Рівне

Джерело: «День»

 

Віктор Кочерган: «Найкраще на фокуси реагують впевнені люди – вони просто насолоджуються»

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com